Рішення № 136990524, 01.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Київ справа №320/25794/25

Київський окружний адміністративний суду складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницький області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЛК-Прім» про стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЛК-Прім» (ТОВ «ЖЛК-Прім», товариство, платник податків).

Просили суд стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 4947,65 грн та зупинити видаткові операції шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітентів електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

В обґрунтування заяви контролюючий орган зазначає, що станом на дату звернення до суду за ТОВ «ЖЛК-Прім» обліковується податковий борг; при цьому, задля опису майна в податкову заставу податковим керуючим направлено повідомлення про виділення майна в податкову заставу, однак платником податків не надано документів, необхідних для опису.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницький області направлялась відповідачу на його податкову адресу: проспект Берестейський (колишній Перемоги), 89А, м. Київ, 03115, однак до суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0601186489954, згідно якого поштове повідомлення повернено у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознайомившись із наявними матеріалами справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЛК-Прім» є суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстровано як юридична особа 07.11.2016.

Відповідач є платником податків і зборів та перебуває на обліку у Головного управління ДПС у Вінницький області

Згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податковий борг у сумі 4947,65 грн, що складається із акцизного податку, в тому числі основного платежу - 1115,00 грн, штрафної санкції - 3832,65 грн.

Зазначена заборгованість утворилася в результаті несплати самостійно задекларованих та донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов`язання та підтверджується карткою особового рахунку, податковими деклараціями від 15.02.2022, 16.03.2022, податковим повідомленням-рішенням №16337/02-32-09-03 від 03.05.2024.

Податкове повідомлення-рішення №16337/02-32-09-03 від 03.05.2024 було направлено за місцезнаходженням (податковою адресою) ТОВ «ЖЛК-Прім», що підтверджується рекомендованим повідомленням №2103201997675, у відповідності до якого останнє повернулося на адресу відправника.

ГУ ДПС у Вінницькій області надіслана податкова вимога №0012088-1302-0232 від 06.06.2024 на податкову адресу ТОВ «ЖЛК-Прім», що підтверджується рекомендованим повідомленням №0600928045746, яке також повернулося відправнику.

У зв`язку із несплатою податкового боргу у визначені строки, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №2108 від 25.02.2025 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ТОВ «ЖЛК-Прім».

На виконання повноважень, наданих статтею 20 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу відповідача направлено повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу №6640/6/02-32-13-03-16 від 25.02.2025.

Як стверджує податковий орган, необхідних для цього документів товариством відповідача подано не було.

25.03.2025 податковим керуючим Ігнатовою С.А. складений Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №102 від 25.03.2025.

Заборгованість станом на день подання адміністративного позову відповідачем не сплачена, що слугувало підставою для звернення позивача до суду.

На підтвердження наявності у відповідача податкового боргу у сумі 4947,65 грн, окрім перерахованих вище документів, подано: детальний розрахунок податкового боргу, інтегровану картку платника відповідача зі сплати акцизного податку, декларацію акцизного податку.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд керується наступним.

Обов`язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, відповідно до якого платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу

За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

Із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від №0012088-1302-0232 від 06.06.2024 рекомендованим повідомленням №0600928045746, яке було повернуте відправнику.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу відповідач суду не надав.

За положеннями підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За нормами пункту 88.1 Податкового кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Як закріплено у пункті 89.1 ПК України, право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

За правилами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно (пункт 91.3 ПК України).

Пунктом 89.4 статті 89 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

За положеннями підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Як з`ясовано судом, відповідачу направлено повідомлення про необхідність надання документів для складання акта опису майна у податкову заставу від 25.02.2025 №6640/6/02-32-13-03-16, однак такі документи не надано, про що складено акт про відмову №102 від 25.03.2025.

Суд зауважує, що зазначене є перешкодою для здійснення опису майна та, відповідно, виконанню податковим керуючим своїх повноважень.

ПК України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, у відповідності до частини другої статті 59 Закону України №2121-III «Про банки і банківську діяльність», зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Отже накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають із норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Таким чином, із урахуванням змісту статті 59 Закону України від «Про банки і банківську діяльність», зупинити видаткові операції з підстав, передбачених ПК України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин, повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

Отже, враховуючи наявність податкового боргу у товариства відповідача та перешкоджання виконанню податковому керуючому повноважень, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з рахунків суми податкового боргу та зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску).

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, який звільнений від сплати збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, питання про судові витрати не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44069150; місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) - задовольнити.

Стягнути з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЛК-Прім» податковий борг у сумі 4947,65 (чотири тисячі дев`ятсот сорок сім гривень 65 копійок) грн.

Зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЛК-Прім» (ЄДРПОУ 40942477, місцезнаходження: 03115, м. Київ, проспект Берестейський (колишній Перемоги), 89А) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЛК-Прім», що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.