Постанова № 1369905, 04.02.2008, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2008 р.

Справа № 2/24-2А.

за позовом Державного підприємства «Волиньвугілля», м. Нововолинськ до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 06.07.2007р. за №373/23-01/0

Суддя Л.О.Черняк

при секретарі Т.О.Кідиба

Представники :

від позивача: Бобак Л.П. – начальник юрид. відділу (дов. у справі), Велюра Л.А. – гол. бухгалтер (дов. у справі),

від відповідача: Кузьменко О.О. – ст. держ. под. інспектор юридичного управління ДПА у Волин. обл. (дов. у справі), Новосад Ю.М. – гол. держ. под. інспектор юридичного сектору Нововолинської ОДПІ (дов. у справі).

Розпорядженням голови господарського суду Волинської області №01-50/31 від 10.01.2008 р. в процесі розгляду справи суддю Соломку Л.І. з зв?язку з її перебуванням з 10.01.2008 р. на лікарняному було замінено на суддю Черняк Л.О

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.02.2008 р. для подачі сторонами додаткових доказів по справі.

Представникам сторін у судовому засіданні роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.

В засіданні суду 04.02.2008 р. згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суть спору : позивач – ДП «Волиньвугілля» в позовній заяві та в уточненні позовних вимог просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 06.07.2007р. №373/23-01/0 в частині сплати податку на прибуток в сумі 526 041 грн. та штрафної санкції в сумі 362 939,70 грн.

Позовні вимоги підприємство обґрунтовує таким.

На підставі акту виїзної планової перевірки ДП «Волиньвугілля» за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. (акт №157/34-2301-32365965 від 27.06.2007 р.) Ново волинською ОДПІ прийнято зазначене вище податкове повідомлення-рішення, яке позивач вважає незаконним та просить скасувати з таких підстав: в акті перевірки (підп.3.1.1 п.3) стверджується, що в порушення ст.4 Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон України №283/97-ВР) підприємством по ВП «Шахта Бутанська» у жовтні 2006 р. не включено до валового доходу суму 1 143 855 грн., отриману в результаті продажу незавершеного будівництва житлового будинку у м. Нововолинську по вул. Кауркова,2б згідно актів прийому-передачі від 10.10.2006 р.

Дану суму 1 143 855 грн. підприємством включено до валового доходу в декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2007 р., що не було взято до уваги перевіряючими, донараховано суму податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

В підп. 3.2.1 п.3 акту перевірки стверджується, що в порушення п.5.1, підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97-ВР у 2006 році підприємством зайво віднесено до валових витрат суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності у сумі 960 309 грн. Підприємство не погоджується з таким висновком, оскільки ДП «Волиньвугілля» на підставі договорів отримувало товари і послуги на виробничі потреби у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, тому на підставі п.11.2 ст.11 та п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону їх вартість була віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання товарів, послуг). Вартість товарів (послуг) залишилася несплаченою на закінчення строку позовної давності і згідно вимог п.1.22 ст.1 Закону України №283/97-ВР списано дану кредиторську заборгованість і включено до складу валових доходів, як безповоротну фінансову допомогу згідно п.1.22.1 ст.1 Закону;

На думку позивача п.5.1 ст.5 Закону не встановлює порядку ведення податкового обліку, а дає поняття валових витрат та їх складу. Чинним Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено коригування валових витрат у разі віднесення кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності до валового доходу відповідно до підп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону. Тому твердження Ново волинської ОДПІ про зайве віднесення сум простроченої кредиторської заборгованості до складу валових витрат у сумі 960 309 грн. і нарахування з даної суми податку на прибуток у сумі 240 077,25 грн. є безпідставним.

Відповідач проти позову заперечує, обґрунтовуючи наступним.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало невключення підприємством у 2006 р. до валового доходу суми простроченої кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності у сумі 116 635 грн. (в тому числі, в І кварталі 2006 р. – 66 089 грн., у 2-му кварталі -12 382 грн., у четвертому кварталі – 38 164 грн.), зокрема по відокремлених структурних підрозділах «Шахта «Бужанська», «Шахта №5», «Шахта №9».

Крім цього, підприємством по ВСП «Шахта «Бужанська» у жовтні 2006 р. не включено до валового доходу 1 143 855 грн., отриманого в результаті незавершеного будівництва житлового будинку у м. Нововолинськ, вул. Кауркова,2б, зокрема по ЖБК «Шахтар» - у сумі 792 793,0 грн. (без ПДВ), МП «Сантехмонтаж» у сумі 351 062,0 грн. (без ПДВ).

Також ДП «Волиньвугілля» до валових витрат включено витрати, пов’язані з придбанням основних фондів, а саме при їх придбанні ВГ «Вуглезбутпостач» та ДП «Волиньвугілля» включало основні засоби у витрати по придбанню Дт-28 Кт-631. При передачі цих основних засобів на шахти (Дт-683 Кт28) шахти відобразили отримання (Дт-15 Кт 683) і не провели коригування валових витрат згідно додатку К1 внаслідок чого зайво включено до валових витрат 1 213 113 грн. ( поквартально в 1 кв. 2006 р. – 187 633,00 грн., у 2-му кв. - 199 573,00 грн., у 3-му кв. - 251 434,00 грн., в 4-му кв. – 594 473,00 грн.) та по ВСП «Шахта №1 НВ» від ДП «Волиньвугілля» та ДП «Вуглезбутпостач», ВСП «Шахта №5», СВП «Шахта №9» , ВСП «Шахта «Бужанська «НВ».

Відповідно до п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації, згідно із ст.ст.8 і 9 та підп. 7.9.4 Закону не включаються до складу валових витрат.

У 2006 році ДП «Волиньвугілля» зайво віднесено до валових витрат кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності у сумі 960 390 грн. в розрізі кварталів та по відокремлених структурних підрозділах.

Також підприємством не включено до валових витрат витрати, пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме: витрати на придбання запасних частин, залишки яких на кінець звітного періоду приймали участь у прирості (убутку), витрати на утримання гуртожитку, їдальні, медпункту та 50% витрат на ПММ для легкового автомобіля на загальну суму 1 287 976 грн. по кварталах та відокремлених структурних підрозділах.

За наслідками перевірки Нововолинською ОДПІ встановлено заниження об’єкта оподаткування за 2006 р. в сумі 2 145 936 грн., в результаті чого було донараховано податок на прибуток 536 484 грн.

Відповідно до підп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник зобов’язаний сплатити штраф, у даному випадку 134 266,50 грн.

Відповідно до підп. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону у разі, коли платника податків засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об’єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов’язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі 50 % від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Зокрема, у даному випадку на суму 268 242 грн. Під великим розміром, на думку Нововолинської ОДПІ, слід розуміти суму 525 000 грн. В даному випадку донарахована сума основного платежу становить 536 484 грн., штрафні санкції становить 402 508,50 грн., в тому числі, штрафні санкції 10% становить 134 266,50 грн., збільшена на 50% штрафних санкцій становить 268 242 грн., всього по спорюваному податковому повідомленню-рішенню – 938 991,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задоволити, представники відповідача заперечували проти позову.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, суд

встановив:

Згідно акту №157/34-2301-32365965 від 27.06.2007р. "Про результати виїзної планової перевірки ДП "Волиньвугілля" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., підприємством в 2006р. не включено до валового доходу суми простроченої кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності в сумі 116635грн., яка відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97 (із змінами та доповненнями) включається до валового доходу підприємства, а саме : в І кварталі 2006р. в сумі 66 089 грн., в ІІ кварталі 2006р. – 12 382 грн., в IV кварталі 2006 року в сумі 38 164 грн.

А саме :

- по ВСП Шахта "Бужанська" ДП "Волиньвугілля" в сумі 56 088 грн., із них: І кв. 2006р. – 18 347 грн., ІІ кв. – 10 726 грн., ІІІ кв. – 18 621 грн., IV кв. – 8 394 грн.;

- по ВСП Шахта №5 ДП "Волиньвугілля" в сумі51 798 грн., із них: І кв. – 47 742грн., ІІ кв. – 1 656 грн., IV кв. 2006р. – 2 400 грн.

- по ВСП "Шахта №9" в сумі 8 749 грн., із них: в ІІІ кв. 2006р. – 1 680 грн., IV кв. – 7 069 грн. (а.с. 34).

Крім того, підприємством по ВСП "Шахта Бужанська" в жовтні місяці 2006р. не включено до валового доходу 1 143 855грн., отриманого в результаті продажу незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться в м. Нововолинську по вул.Кауркова,2б, зокрема ЖБК "Шахтар" в сумі 792 793 грн. (без ПДВ), МП "Сантехмонтаж" в сумі 351 062 грн. (без ПДВ) (а.с. 35).

За наслідками перевірки керівником Нововолинської ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2007р. №373/23-01/0, яким визначено податкове зобов’язання в сумі 938 992,50 грн., із них: 536 484 грн. основний платіж, 402 508,50 грн. - штрафна санкція (а.с. 79).

В уточненні позовних вимог (лист від 26.11.2007р.) підприємство просить визнати нечинним повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 06.07.2007р. №373/23-01/0 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 526 041 грн. та штрафної санкції в сумі 362 939,70 грн. (а.с. 132), тобто оскаржує рішення в частині зайвого віднесення до валових витрат суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності в сумі 960 309 грн. та щодо невключення до валового доходу 1 143 855грн., отриманого в результаті продажу незавершеного будівництва житлового будинку.

Враховуючи те, що.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР (надалі закон №283/97-ВР) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Наявність кредиторської заборгованості у позивача свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням товарів платником податку без їх оплати.

В І,ІІ,ІІІ,IV кварталах 2006 року сплинув термін позовної давності стягнення вартості отриманих підприємством товаро-матеріальних цінностей (а.с. 34).

Приписами п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону №283/97-ВР, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою. Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону дана сума заборгованості включається до валового доходу.

Згідно п.5.1 ст.5 наведеного Закону, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підприємство не проводило здійснення компенсації вартості товарів, які отримало фактично безоплатно, а тому і не вправі було відносити їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених в п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Перевіркою встановлено (а.с.35), що по ВП «Шахта «Бужанська» в жовтні місяці 2006 р. не включено до валового доходу 1 143 855 грн., отриманого в результаті продажу незавершеного будівництва житлового будинку, згідно актів передачі від 10.10.1006 р.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону №283/97-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 цього ж Закону встановлено, що валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Приписами п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, контролюючий орган зобов?язаний самостійно визначити суму податкового зобов?язання платника податків у разі, якщо: а)платник податків не подає у встановлені строки податкової декларації; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов?язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, виходячи з наведених доказів у справі, приписів чинного законодавства України суд приходить до висновку про правомірність донарахованого податку на прибуток в сумі 526 041 грн. та штрафної санкції в сумі 362 939, 70 грн. (сума, що оспорюється позивачем).

Керуючись ст. ст. 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств ", Законом України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові Державного підприємства «Волиньвугілля» про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 06.07.2007р. №373/23-01/0 в частині визначення податкового зобов?язання по податку на прибуток в сумі 526 041 грн. та штрафної санкції в сумі 362 939,70 грн., відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Л. О. Черняк

Дата виготовлення повного тексту постанови - 08.02.2008 р.

Суддя Черняк Л.О.