Ухвала суду № 136990349, 01.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви у частині позовних вимог

01 червня 2026 року № 320/19641/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.11.2024

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.11.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 року ухвалено залишити без руху позовну заяву.

У подальшому, 19.05.2026 ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку, у якій зазначає, що після виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 320/20001/24 відповідачем було здійснено перерахунок його пенсії, однак передбачену Постановою № 713 щомісячну доплату не нараховано. З метою з`ясування підстав ненарахування такої доплати позивач 18.08.2025 звернувся до відповідача із відповідною заявою, а про відмову у її нарахуванні дізнався після отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 35653-34172/К-02/8-2600/25, з якого, на його думку, йому стало відомо про порушення свого права, що й стало підставою для звернення до суду. Таким чином, ОСОБА_1 просить суд поновити йому строк на звернення.

Суд, надаючи правову оцінку доводам позивача, викладеним у позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до суду, зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не погоджується з діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» починаючи з 01.11.2024.

Разом із тим судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі № 320/20001/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 8646 від 27.02.2024, а також виплатити різницю між фактично виплаченими та належними до виплати сумами пенсії.

Отже, після виконання зазначеного судового рішення та отримання пенсійних виплат у перерахованому розмірі позивач мав об`єктивну можливість встановити складові призначеної йому пенсії та з`ясувати факт відсутності щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713.

Суд звертає увагу, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому особа, яка її отримує, має реальну можливість контролювати її розмір та своєчасно виявляти можливі порушення своїх прав. Відтак саме з моменту отримання пенсійних виплат після проведеного перерахунку позивач повинен був дізнатися про відсутність у складі пенсійної виплати спірної доплати.

При цьому процесуальні строки звернення до суду обчислюються не лише з моменту, коли особа фактично дізналася про порушення свого права, а й з моменту, коли за обставин справи вона могла та повинна була дізнатися про таке порушення, проявивши розумну зацікавленість та належну обачність щодо захисту своїх прав.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом лише 08.05.2026, пропустив установлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду.

Подана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду не містить належних та допустимих доказів існування об`єктивних і непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду. Наведені у заяві доводи не спростовують висновку про те, що позивач мав можливість дізнатися про відсутність спірної доплати значно раніше, ніж звернувся до суду.

Посилання позивача на те, що про порушення свого права він дізнався лише після отримання відповіді відповідача на свою заяву, суд оцінює критично, оскільки отримання такого листа лише засвідчує момент початку активних дій позивача щодо реалізації свого права, але не свідчить про момент, коли він об`єктивно міг дізнатися про його можливе порушення.

Враховуючи, що позивач щомісячно отримував пенсійні виплати, він мав можливість встановити їх розмір та з`ясувати відсутність спірної доплати з моменту отримання пенсії після її перерахунку.

Щодо посилання позивача на запровадження воєнного стану, суд зазначає, що питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04 квітня 2023 року у справі № 140/1487/22, від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/5369/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 02 червня 2022 року у справі № 757/30991/18-а.

Так, у наведених постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд указав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Відтак посилання на воєнний стан як підстави пропуску строку звернення до суду суд оцінює як необґрунтовані.

Враховуючи обставини справи, суд керується такими положеннями чинного законодавства.

Частиною другою та п`ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно із частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Суд вважає за необхідне зазначити, що введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади, місцевого самоврядування. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Підсумовуючи наведене, суд вказує, що у даному випадку позивачем не було належним чином виконано вимоги суду щодо уточнення позовних вимог, що свідчить про неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Отже, підстав для поновлення пропущеного строку на звернення з адміністративним позовом суд не вбачає.

Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позовна заява в частині заявлених позовних вимог не містить належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, тому, застосовуючи зазначені правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, у взаємозв`язку з визначеними у частині другій статті 123 Кодексу вимогами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог.

Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху сторону позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику, а відтак суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви в частині вимог, що стосуються періоду, який виходить за межі шестимісячного строку, що передував зверненню до суду з цим адміністративним позовом.

Згідно з п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п. 9).

У зв`язку з тим, що сторона позивача не усунула повною мірою недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, а з позовної заяви та заяви про поновлення цього строку не вбачається достатніх підстав для визнання причин його пропуску поважними, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню у відповідній частині, а саме в частині позовних вимог, що стосуються спірного періоду по 07.11.2025 включно.

На підставі викладеного та керуючись статтею 122-123, 169, 241, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у частині позовних вимог, які стосуються спірного періоду по 07.11.2025 вважати неподаним та повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позову у частині позовних вимог - скерувати учасникам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Суддя Вісьтак М.Я.