Рішення № 136990233, 01.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року справа №320/50962/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ 21366538 вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Зміст позовних вимог та процесуальні дії в справі.

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №262740015419 від 22.07.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах по Списку №1 згідно з п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 29.05.1995 по 28.12.2005 до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах Список №1 згідно з п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначити пенсію за віком, починаючи з 14.07.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Правова позиція сторін.

Позиція позивача обґрунтована тим, що 14.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1 згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На момент звернення позивач досяг 53-річного віку та, на його думку, мав необхідний страховий і пільговий стаж для призначення такої пенсії. За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке рішенням №262740015419 від 22.07.2025 відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1. У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 31 рік 6 місяців 29 днів, однак пільговий стаж за Списком №1 не визначено. ОСОБА_1 не погоджується із вказаним рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на те, що період його роботи з 29.05.1995 по 28.12.2005 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1. На підтвердження зазначеного позивач посилається на записи у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 30.08.1995, відповідно до яких він у період з 29.05.1995 по 28.12.2005 працював на посаді респіраторника у структурних підрозділах воєнізованої гірничорятувальної служби та аварійно-рятувального загону, а саме: у Київському ВГО, Київському ВГРЗ та Центральному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні. Позивач зазначає, що записи у трудовій книжці виконані належним чином, містять посилання на відповідні накази та засвідчені підписами і печатками роботодавців. Також ОСОБА_1 вказує, що на підтвердження відповідного стажу ним було надано довідку №151 від 19.09.2022, видану Мобільним рятувальним центром швидкого реагування ДСНС України, а також довідку Ліквідаційної комісії Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону від 16.04.2009 про особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно із зазначеною довідкою, позивач у період з 29.05.1995 по 28.12.2005 працював повний робочий день на посаді респіраторника у Київському ВГРЗ, а вказаний період підлягає зарахуванню до спеціального стажу за Списком №1 відповідно до розділу І «Гірничі роботи», пункту 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)», підпункту 1.5а «респіраторники» Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Крім того, позивач наводить обставини реорганізації та перейменування відповідних підрозділів аварійно-рятувальної служби, зокрема посилається на наказ Української державної корпорації «Укрметротунельбуд» від 07.03.1996 №08, наказ МНС України від 03.07.1998 №204, наказ Головного штабу від 13.10.1999 №198к, а також накази МНС України від 18.10.2005 №272 та від 20.10.2005 №148, якими здійснювались зміни у структурі та статусі відповідних аварійно-рятувальних формувань. На думку позивача, відсутність у пенсійного органу відомостей щодо статусу Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону не є підставою для неврахування спірного періоду роботи до пільгового стажу, оскільки посада респіраторника прямо передбачена Списком №1, а факт виконання відповідної роботи підтверджується належними доказами. У зв`язку із наведеним ОСОБА_1 вважає, що має необхідний вік, загальний страховий стаж понад 30 років та понад 10 років пільгового стажу за Списком №1, а тому набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. З огляду на це рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №262740015419 від 22.07.2025, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

24.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області скерувало до суду письмовий відзив.

Позиція відповідача полягає у тому, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є правомірним та прийнятим відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку №637, Порядку №383 та Порядку №18-1. Відповідач зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача встановлено: вік позивача на дату звернення становив 53 роки, страховий стаж становив 31 рік 6 місяців 29 днів, однак пільговий стаж за Списком №1 не підтверджений. На думку відповідача, період роботи позивача з 29.05.1995 по 28.12.2005 не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки надана довідка від 16.04.2009 не містить належних відомостей про статус Центрального регіонального спеціального воєнізованого аварійно-рятувального загону, а також відсутні належні документи, передбачені законодавством для підтвердження спеціального стажу, зокрема щодо умов праці та підтвердження статусу підприємства. Відповідач посилається на те, що для підтвердження пільгового стажу необхідними є належним чином оформлені уточнюючі довідки підприємства або його правонаступника, а у разі ліквідації підприємства без правонаступника підтвердження такого стажу здійснюється комісіями при органах Пенсійного фонду України відповідно до Порядку №18-1. Крім того, відповідач вказує, що орган Пенсійного фонду діяв у межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а питання призначення пенсії належить до дискреційних повноважень Пенсійного фонду України. У зв`язку з цим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Окрім цього, 30.04.2026 на адресу суду скеровано письмові заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві полягає у тому, що воно не є належним відповідачем у справі, оскільки не приймало спірного рішення щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та не здійснювало розгляд заяви по суті. Відповідач зазначає, що заява позивача від 14.07.2025 про призначення пенсії була подана до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, однак відповідно до принципу екстериторіальності, передбаченого Порядком №22-1, її розгляд здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке й прийняло рішення № 262740015419 від 22.07.2025 про відмову у призначенні пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві також посилається на те, що відсутні підстави для визнання його дій протиправними, оскільки ним не порушувались права чи інтереси позивача, а спірне рішення приймалось іншим територіальним органом Пенсійного фонду України. У зв`язку з цим відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі

13.05.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду по справі №320/50962/25 від 21.04.2026 направило до суду з електронної пенсійної справи 262740015419 документи на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.07.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1 згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за принципом екстериторіальності, за результатами чого прийнято рішення №262740015419 від 22.07.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Підставою для відмови зазначено відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1. У рішенні вказано, що вік позивача становить 53 роки 5 місяців 10 днів, страховий стаж 31 рік 6 місяців 29 днів, при цьому пільговий стаж за Списком №1 не визначено.

Також у спірному рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача з 29.05.1995 по 28.12.2005 згідно довідки від 16.04.2009 у зв`язку з відсутністю відомостей про статус Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону.

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 30.08.1995 містяться записи про його роботу у період з 29.05.1995 по 28.12.2005, а саме: з 29.05.1995 на посаді респіраторника у Київському ВГО; з 01.10.1998 на посаді респіраторника у Київському ВГРЗ; з 23.03.2004 респіраторником 2 взводу КСВГРЗ Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону; з 20.09.2004 по 28.12.2005 респіраторником 2 взводу КСВГРЗ Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону.

Вказані записи у трудовій книжці виконані послідовно, без виправлень та перекреслень, містять посилання на відповідні накази та засвідчені підписами і печатками роботодавців.

На підтвердження вказаних періодів роботи позивачем надано довідку №151 від 19.09.2022, видану Мобільним рятувальним центром швидкого реагування ДСНС України, а також довідку Ліквідаційної комісії Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону від 16.04.2009 про особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з довідкою від 16.04.2009 позивач працював повний робочий день на посаді респіраторника у період з 29.05.1995 по 28.12.2005 у Київському ВГРЗ, а зазначений період зараховується до спеціального стажу за Списком №1, розділ І «Гірничі роботи», пункт 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)», підпункт 1.5а «респіраторники».

Судом також встановлено, що відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, посада респіраторника віднесена до робіт, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що підставою для незарахування спірного періоду до пільгового стажу стало посилання відповідача на відсутність відомостей про статус Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, застосовує такі норми законодавства.

Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IVцей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з частиною 1статті 8 Закону України № 1058-IVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Стосовно підтвердження страхового стажу суд вказує, що відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Судом встановлено, що факт роботи ОСОБА_1 на роботах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, підтверджується насамперед записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 30.08.1995.

Так, згідно з трудовою книжкою встановлено, що 29.05.1995 позивача прийнято на роботу до Київського ВГО на посаду респіраторника, з 01.10.1998 переведено на посаду респіраторника до Київського ВГРЗ, з 23.03.2004 звільнено з посади респіраторника 2 взводу у зв`язку з переведенням до КСВГРЗ за його згодою, а у період з 23.03.2004 по 28.12.2005 позивач працював респіраторником 2 взводу КСВГРЗ Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону. Вказані записи внесені на підставі відповідних наказів, містять посилання на їх реквізити, засвідчені підписами та печатками роботодавців, виконані без виправлень та перекреслень.

Окрім трудової книжки, позивачем надано довідку №151 від 19.09.2022, видану Мобільним рятувальним центром швидкого реагування ДСНС України, на підтвердження періоду його роботи з 29.05.1995 по 28.12.2005.

Також позивачем надано довідку Ліквідаційної комісії Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону від 16.04.2009 про особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно із зазначеною довідкою, ОСОБА_1 у період з 29.05.1995 по 28.12.2005 працював повний робочий день на посаді респіраторника у Київському ВГРЗ. У довідці також зазначено, що період роботи на посаді респіраторника підлягає зарахуванню до спеціального стажу за Списком №1, розділ І «Гірничі роботи», пункт 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)», підпункт 1.5а «респіраторники», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Судом встановлено, що Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, містить у розділі І «Гірничі роботи», пункті 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)», підпункті 1.5а посаду «респіраторники».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №262740015419 від 22.07.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, при цьому до пільгового стажу не зараховано період роботи з 29.05.1995 по 28.12.2005 згідно довідки від 16.04.2009 у зв`язку з відсутністю відомостей про статус Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону.

Доказів недійсності записів трудової книжки, довідки Ліквідаційної комісії Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону від 16.04.2009, довідки №151 від 19.09.2022, а також документів щодо реорганізації та перейменування відповідних аварійно-рятувальних формувань матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що підрозділ І підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві, шахт, рудників, копалень розділу І гірничі роботи списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМУ №36 від 16.01.2003, включає:

а) всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах; б) керівники та фахівці підземних дільниць; в) керівники шахт, шахтоуправлінь на правах шахт, рудників і копалень: головні енергетики, головні інженери, головні механіки, директори (інші керівники); г) працівники, зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді): газомірники, гірники на геологічних роботах, гірники на маркшейдерських роботах, електрослюсарі (слюсарі) чергові та з ремонту устаткування, зайняті на роботах з обслуговування стовбурів, шурфів і підіймальних машин, каротажники, кріпильники, робітники та фахівці, зайняті монтажем, демонтажем, ремонтом і налагодженням устаткування; геологи, геологи дільничні, геофізики, гідрогеологи, головні геологи, головні енергетики шахтобудівних і прирівняних до них управлінь, їх заступники, головні інженери шахтобудівних і прирівняних до них управлінь, їх заступники з виробництва, підземного будівництва і охорони праці, головні маркшейдери, їх заступники, головні механіки шахтобудівних і прирівняних до них управлінь, їх заступники, диспетчери внутрішньошахтового (шахтового) транспорту, диспетчери гірничі, електрики (старші електрики) цеху, електромеханіки (старші електромеханіки), електромонтажники-налагоджувальники з числа працівників спеціалізованих монтажних організацій, зайнятих на будівництві підземних споруд спеціального призначення, енергетики (старші енергетики), завідувачі гірничих робіт, завідувачі складів (підземних складів вибухових матеріалів), заступники головних інженерів з виробництва, технології (головні технологи), охорони праці, буропідривних (бурових, підривних) робіт, вентиляції, підземного транспорту, заступники головних технологів з виробництва, буропідривних (бурових, підривних) робіт, вентиляції, підземного транспорту, заступники головних механіків, заступники головних енергетиків, заступники з виробництва (шахтобудівництва), охорони праці директорів (начальників) шахт, шахтоуправлінь на правах шахт, рудників і копалень, інженери, зайняті в змінах, інженери з налагоджування й випробувань з числа працівників спеціалізованих монтажних організацій, зайнятих на будівництві підземних споруд спеціального призначення, інженери (провідні, 1-2 категорій та без категорій), з налагодження та випробувань, інспектори гірничотехнічні дільничні на шахтах, рудниках, копальнях з підземними роботами, маркшейдери, маркшейдери дільничні, майстри виробничих дільниць, майстри гірничі проходки шахти, майстри, зайняті на роботах з водовідливу, зв`язку, в повітряному господарстві, майстри (старші майстри) контрольні, механіки з підіймальних установок (механіки з підіймання), механіки (старші механіки), зайняті в змінах, начальники дільниць, їх заступники, які виконують роботи в підземних умовах, начальники змін, начальники проходки шахт (гірничих цехів), їх заступники, начальники шахтобудівних і прирівняних до них управлінь, їх заступники з виробництва, підземного будівництва та охорони праці, нормувальники гірничі, нормувальники гірничі на підземних роботах (дільничні), техніки (1-2 категорій, без категорій) з налагодження та випробувань, техніки з налагодження та випробувань з числа працівників спеціалізованих монтажних організацій, зайнятих на будівництві підземних споруд спеціального призначення, технічні керівники, їх заступники, хронометражисти на підземних роботах (підземні); д) керівники та фахівці управлінь, партій, контор та інших підприємств і організацій та їх філій, зайняті на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді): головні енергетики, їх заступники, головні інженери, їх заступники з виробництва, головні маркшейдери, їх заступники, головні механіки, їх заступники, електромеханіки, енергетики, інженери з охорони праці (гірничі), маркшейдери дільничні, майстри, майстри гірничі, механіки, начальники дільниць, їх заступники, начальники управлінь (партій, контор підприємств і філій), їх заступники з виробництва, нормувальники гірничі на підземних роботах (дільничні); е) всі працівники, зайняті повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

Отже, зі змісту записів трудової книжки позивача, довідки №151 від 19.09.2022, виданої Мобільним рятувальним центром швидкого реагування ДСНС України, довідки Ліквідаційної комісії Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону від 16.04.2009, а також документів щодо реорганізації та перейменування відповідних аварійно-рятувальних формувань вбачається, що посада «респіраторник», яку обіймав позивач у період з 29.05.1995 по 28.12.2005, віднесена до Списку №1, розділу І «Гірничі роботи», пункту 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)», підпункту 1.5а «респіраторники», як посада, зайнятість на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У відповідності до частини першої статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, достовірність поданих відомостей, умови праці та інші обставини, необхідні для визначення права особи на пенсію.

З аналізу наведених норм вбачається, що органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо перевірки відповідної інформації та встановлення обставин, пов`язаних із підтвердженням пільгового стажу, у тому числі шляхом витребування необхідних документів та проведення відповідних перевірок.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області вчинялися дії, спрямовані на перевірку обґрунтованості виданих позивачу довідок, витребування додаткових документів, встановлення правонаступництва відповідних аварійно-рятувальних формувань чи з`ясування статусу Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону.

За таких обставин саме лише посилання відповідача на відсутність відомостей про статус відповідного формування без вчинення дій щодо перевірки та з`ясування відповідних обставин не може бути достатньою підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу та відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, відповідно до якого непроведення, несвоєчасне проведення або недоліки атестації робочих місць не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки відповідальність за проведення атестації покладається на роботодавця, а контроль за її проведенням здійснює держава, а не працівник.

Велика Палата Верховного Суду прямо зазначила, що працівник не наділений повноваженнями впливати на своєчасність чи належність проведення атестації робочих місць, а тому негативні наслідки недотримання роботодавцем вимог законодавства не можуть покладатися на особу, яка фактично працювала у шкідливих умовах праці.

Цей правовий висновок підлягає застосуванню у справі Ковальчук, оскільки відповідач фактично ставить під сумнів належність підтвердження пільгового характеру роботи через формулювання довідки та оцінку атестації, попри наявність документів про проведення атестації робочих місць, висновку державної експертизи умов праці та підтвердження роботи на посаді, передбаченій Списком №1.

Вказаний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду підлягає застосуванню і у даній справі, оскільки відповідач фактично ставить під сумнів підтвердження пільгового характеру роботи позивача з підстав відсутності відомостей про статус Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону, попри наявність у матеріалах справи належним чином оформлених записів у трудовій книжці, довідки Ліквідаційної комісії Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону від 16.04.2009 про особливий характер та умови праці, довідки №151 від 19.09.2022, а також документів щодо реорганізації та перейменування відповідних аварійно-рятувальних формувань.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з 29.05.1995 по 28.12.2005 працював на посаді респіраторника, яка прямо передбачена Списком №1, розділом І «Гірничі роботи», пунктом 5 «Аварійно-рятувальні частини (станції)», підпунктом 1.5а «респіраторники».

Отже, можливі недоліки в оформленні документів, відсутність окремих відомостей щодо статусу відповідного аварійно-рятувального формування або недоліки діяльності роботодавця щодо оформлення чи збереження документації не можуть покладатися на позивача та бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах.

Оцінюючи встановлені обставини справи у їх сукупності, дослідивши надані сторонами докази та проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №262740015419 від 22.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не надав належної оцінки записам трудової книжки позивача, довідці Ліквідаційної комісії Центрального регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону від 16.04.2009, довідці №151 від 19.09.2022, а також іншим документам щодо реорганізації та перейменування відповідних аварійно-рятувальних формувань, які підтверджують роботу позивача на посаді респіраторника, віднесеній до Списку №1.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 29.05.1995 по 28.12.2005 до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах Список №1 згідно з п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З приводу позовних вимог зобов`язального характеру, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а саме призначити пенсію за віком, починаючи з 14.07.2025, суд вказує таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб спосіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05 квітня 2005 року).

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, дискреційними повноваженнями треба розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями, оскільки вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним.

Зважаючи, що право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 підтверджено наявними у матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, а також враховуючи, що, як встановлено судом, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернувся 14.07.2025, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.07.2025.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Судові витрати по справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. що підтверджується квитанцією № 7962-4689-4110-3419 від 14.10.2025 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ 21366538 вул. Смілянська, буд.23, м. Черкаси, 18000) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №262740015419 від 22.07.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах по Списку №1 згідно з п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 29.05.1995 по 28.12.2005 до стажу на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 14.07.2025.

5.Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ 21366538 вул. Смілянська, буд.23, м. Черкаси, 18000).

6.Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.