Ухвала суду № 136990187, 27.05.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"27" травня 2026 р. справа № 300/7042/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Микитчук Р.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Коваль Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №300/7042/24, яке набрало законної сили 10.12.2025, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неврахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» довідок Івано-Франківської митниці від 05.05.2023 №7.21-22-26/9 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та від 05.05.2023 №7.21-22-26/8 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати ОСОБА_1 з 15.05.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з врахуванням довідок від 05.05.2023 №7.21-22-26/9 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та від 05.05.2023 №7.21-22-26/8 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які видані Івано-Франківською митницею.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 15.05.2023 виплату перерахованої пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з врахуванням довідок від 05.05.2023 №7.21-22-26/9 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та від 05.05.2023 №7.21-22-26/8 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які видані Івано-Франківською митницею, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач 10.02.2026 звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати звіт про виконання рішення суду від 24.10.2024 по справі №300/7042/24. Заява мотивована невиконанням пенсійним органом вказаного судового рішення, оскільки позивач отримав пенсію за січень 2026 року у розмірі 2595 грн., а за лютий 2026 року 0 грн., хоча згідно з листом відповідача розмір пенсії має становити 12051 грн. Звернув увагу, що постановою головного державного виконавця ВП №79973150 від 13.01.2026 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №300/7042/24 виданого 29.12.2025.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 заяву ОСОБА_1 про зобов`язання задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №300/7042/24.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 05.03.2026 подано звіт про виконання рішення суду від 24.10.2024 по даній справі.

Згідно з ухвалою суду від 19.03.2026 відмовлено в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду від 24.10.2024 по справі №300/7042/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий двадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для подання звіту про виконання цього рішення суду. При цьому, звільнено від сплати штрафу керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

На виконання ухвали суду від 19.03.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано звіт, суть якого зводиться до того, що після вступу рішення суду від 24.10.2024 по даній справі в законну силу розмір пенсії позивача з 15.05.2023 склав 12051 грн. Нарахована сума пенсії за період з 15.05.2023 по 30.04.2026 складає 247104,98 грн., внесена в Реєстр судових рішень та виплачуватиметься відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». З 01.02.2026 по 01.04.2026 проведено виплату ОСОБА_1 частини облікованих коштів в сумі 7598, 62 грн. (минулий борг) і 4268, 84 грн. (поточний борг). Пенсійний фонд України та його Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, субсидій та пільг на звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області роз`яснили, що нараховані на виконання судових рішень кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень, а порядок здійснення з бюджету ПФУ видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою КМУ від 14.07.2025 №821. Таким чином, вжито всіх необхідних заходів для встановлення бюджетних асигнувань, які є достатніми і вичерпними для виконання рішення суду.

Позивач подав заперечення на звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду від 24.10.2024 по даній справі, суть якого полягає в тому, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не виконується судове рішення. Пенсія з 01.01.2026 виплачується в розмірі 2595 грн., хоча за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплачувалася в розмірі 9426,94 грн., а за Законом України «Про державну службу» повинна виплачуватися з 01.01.2026 в розмірі 12051 грн., з 01.03.2026 14646 грн. Вказане свідчить про невиконання рішення суду від 24.10.2024 по даній справі

У судовому засіданні позивач просив відмовити в прийнятті звіту, оскільки заходи, які вживаються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для виконання судового рішення, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у судовому засіданні просила прийняти звіт про виконання рішення суду від 24.10.2024 по даній справі та запевнила, що у випадку надходження бюджетних асигнувань, ОСОБА_1 буде виплачено нараховані суми на виконання рішення суду від 24.10.2024.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, дослідивши долучені позивачем та відповідачем докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття звіту про виконання рішення суду по даній справі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Суд констатує, що на виконання рішення суду від 24.10.2024 по даній справі, ОСОБА_1 перераховано пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з врахуванням довідки від 05.05.2023 №7.21-22-26/9 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та довідки від 05.05.2023 №7.21-22-26/8 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які видані Івано-Франківською митницею, після чого розмір нарахованої пенсії позивача склав 12051 грн.

Згідно з розрахунком Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання судового рішення по даній справі, за період з 15.05.2023 по 30.04.2026 роки нараховано заборгованість по пенсії в сумі 247104,98 грн. (т.2 а.с.186). До цієї суми включено минулий борг у сумі 197526, 79 грн. за період з 15.05.2023 по 10.12.2025 роки, а також поточний борг у сумі 49578, 19 грн. за період з 11.12.2025 по 30.04.2026 роки.

При цьому, з 01.08.2026 фактично пенсія позивачу виплачувалася в розмірі 2361 грн., а з 01.01.2026 - 2595 грн., хоча розмір пенсії, що належить до виплати складає 12051 грн., а з 01.03.2026 14646 грн.

Тобто з доданих до звіту про виконання судового рішення доказів, на переконання суду вкотре випливає, що рішення суду від 24.10.2024 по даній справі після вступу в законну силу не виконується. Як наслідок, всупереч судовому рішенню виплата перерахованої пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі не проводиться.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, як і раніше, вважає виконаним судове рішення посилаючись на дотримання положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Постанова КМУ №821).

Однак судом, розглядаючи попередній звіт відповідача, вже зазначалося, що є протиправним застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого вказаною постановою Уряду, у випадку необхідності виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 , оскільки цей Порядок визначає механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Таким чином, суд вчергове наголошує на тому, що дія положень цього Порядку не може розповсюджуватися на розмір пенсії, що підлягає виплаті з дня набрання чинності рішення суду.

Отже, починаючи з 10.12.2025, з дати набрання в даній справі рішенням суду законної сили, розмір пенсії ОСОБА_2 , що підлягає виплаті щомісяця неповинен бути меншим за 12051 грн.

Крім того, судом встановлено, що за період з 15.05.2023 по 01.07.2024 роки позивачу пенсія виплачувалася щомісяця в розмірі 9302,82 9426,94 грн. з належних до виплати 12051 грн. у місяць., а в період з 01.08.2024 по 01.01.2026 роки в розмірі 2361 грн. щомісяця.

Наведений період відповідає періоду нарахування і виплати пенсії позивачу за приписами Закону України «Про державну службу», а тому на переконання суду такі розрахунки пенсії відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать принципу правової визначеності, як елементу принципу верховенства права, та захисту легітимних очікувань, які полягають в тому, що держава зобов`язана гарантувати стабільність умов за яких пенсія вже була призначена.

Згідно з ч. 1 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами ч.3 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Одночасно, згідно з ч. 5 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до ч. 10 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

На переконання суду, відсутність додаткового фінансування бюджету з боку Пенсійного фонду України не свідчить про виконання рішення у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об`єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення відповідачу нового строку для надання звіту про виконання рішення суду та для звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу.

У підсумку, оскільки рішення суду в цій справі не виконано відповідачем в межах наданих повноважень та у встановлений законом спосіб, то поданий звіт не підлягає прийняттю.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в прийнятті звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №300/7042/24.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий двадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №300/7042/24.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській, що у разі неподання звіту чи у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Роз`яснити, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Ухвала складена в повному обсязі 01.06.26.