Ухвала суду № 136989681, 27.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

27 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/23272/25

категорія 110010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О. Г., за участі секретаря судового засідання Козлової І. В.,

представників позивача: Поліщук Ю. В., Мініча Г. Г.,

представників відповідача: Окунь О. М., Палкіної Н. В.,

представника третьої особи: Павліченка М. С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський пивоварний завод" до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міське комунальне підприємство "Бердичівводоканал", про визнання протиправним та нечинним рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський пивоварний завод" з позовом до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міське комунальне підприємство "Бердичівводоканал", про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 06 лютого 2025 року № 37 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади".

Позовні вимоги мотивовані ухваленням оскаржуваного рішення неповноважним суб`єктом - виконавчим органом міської ради, попри віднесення згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод" затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту до повноважень органів місцевого самоврядування (місцевих рад), а не їх виконавчих органів.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року (суддя Панкеєва В. А.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року № 6 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа № 240/23272/25 передана на розгляд судді Приходько О. Г.

Ухвалою від 13 січня 2026 року справу прийнято до провадження судді Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О. Г. й призначено до розгляду спочатку у підготовчому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження.

14 квітня 2026 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій представниця позивача адвокатка Поліщук Юлія Владиславівна просить суд прийняти до розгляду уточнені позовні вимоги, сформулювавши прохальну частину:

1) визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 06 лютого 2025 року № 37 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади";

2) визнати протиправними та нечинними "Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади", затверджені рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 06 лютого 2025 року № 37.

У цій заяві, зазначаючи про уточнення позовних вимог, представниця стверджує про те, що:

І. відповідачем порушено порядок прийняття регуляторного акта: посилаючись на положення статей 4, 5, 35 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" представниця стверджує, що проєкт регуляторного акта не доведено до відома осіб, на яких поширюється його дія:

1 - регуляторний акт прийнятий неуповноваженим на те органом, оскільки в силу норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод", Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316 саме органи місцевого самоврядування (ради), а не їхні виконавчі органи (виконавчі комітети) наділені правом затверджувати нормативні акти, якими врегульовуються питання приймання стічних вод;

2 - відповідачем порушено порядок оприлюднення проєкту рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області "Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади" та аналізу регуляторного впливу для отримання зауважень та пропозицій від суб`єктів господарювання;

3 - відповідачем порушено порядок офіційного оприлюднення рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 06 лютого 2025 року № 37 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади";

4 - відповідачем порушено порядок погодження проєкту рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області "Про затвердження Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади" з територіальним відділенням Антимонопольного комітету України;

ІІ. положення нормативно-правового акта не відповідають положенням нормативно-правових актів вищої юридичної сили, на підставі яких він був прийнятий:

1 - в місцевих правилах приймання відсутній розділ "Популяційний еквівалент населеного пункту";

2 - місцеві правила приймання містять розділ 10 "Правила і порядок приймання рідких відходів від Споживачів, які не приєднані до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади", що не відповідає частині третій статті 13 Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод", оскільки такі правила мають бути прийняті окремим нормативним актом;

3 - місцеві правила приймання не відповідають "Правилам приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316:

3.1 - МКП "Бердичівводоканал" не здійснює очищення стічних вод, відповідно і не може встановлювати ГДК забруднюючих речовин на підставі статті 21 Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод", відповідно до якої Порядок розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у системи централізованого водовідведення та перелік забруднюючих речовин, скидання яких у системи централізованого водовідведення нормується, встановлюються Кабінетом Міністрів України. До того ж, як вказано у заяві, всупереч положенням Додатку 4 до "Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316 та Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у системи централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29 березня 2024 року № 364, оскаржуваний нормативний акт містить максимально допустимі значення показників та (або) концентрацій в пробі стічних вод, які їм не відповідають;

3.2 - МКП "Бердичівводоканал" як розробник проєкту Місцевих правил не має повноважень та правових підстав для визначення значень показників, зазначених в Додатках 3 та 5 Місцевих правил, оскільки не здійснює очищення стічних вод та не має власних очисних споруд;

3.3 - формулювання пункту 5.2 розділу 5 Місцевих правил є неоднозначним, розмитим та незрозумілим для його сприйняття, з його змісту неможливо встановити, якими саме вимогами необхідно керуватися при визначенні ДК забруднюючої речовини в стічних водах - Місцевими правилами чи Правилами № 316;

3.4 - формулювання пункту 4.1 розділу 4 Місцевих правил суперечить пункту 1 розділу ІІІ Правил № 316;

3.5 - МКП "Бердичівводоканал" не може визначати ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживачів, оскільки не має інформації як мінімум по двох пунктах, а саме: не може визначати ДК забруднюючої речовини в очисних спорудах системи централізованого водовідведення, оскільки у МКП "Бердичівводоканал" відсутні очисні споруди; не має лімітів на скидання забруднюючих речовин, які визначені у дозволі на спеціальне водокористування, виданому Виконавцю відповідно до статті 49 Водного кодексу України, оскільки МКП "Бердичівводоканал" не скидає зворотні стічні води у водний об`єкт.

Таким чином, у підсумку у цій заяві представницею позивача закцентовано, що місцеві правила приймання не відповідають ані вимогам Водного кодексу України, ані Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища;, ані Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод", ані Правилам № 316 з підстав, викладених у цій заяві.

У судовому засіданні представники позивача просили суд прийняти до розгляду уточнені позовні вимоги, наполягаючи на тому, що у такий спосіб доповнюються підстави заявленого позову, а предмет оскарження незмінний, позаяк Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади є додатком до оскаржуваного рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 06 лютого 2025 року № 37.

Натомість представниками відповідача та третьої особи висловлено заперечення щодо розгляду позову з урахуванням цієї заяви з підстав невідповідного процесуальним положенням Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) одночасної зміни і предмета (враховуючи при цьому й доплату стороною позивача судового збору за додатково пред`явлені позовні вимоги з іншим предметом оскарження), і підстав вже заявленого позову, оскільки первинно підставою оскарження рішення відповідача від 06 лютого 2025 року № 37 було вказано лише його ухвалення неуповноваженим суб`єктом.

Визначаючись щодо правових підстав для прийняття до розгляду заяви сторони позивача про уточнення позовних вимог, суд виходить з такого.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 сформулював висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах про те, що:

"позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача".

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

У постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду указав, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні указаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Отже, при поданні указаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені також і КАС України.

На це звернула увагу колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 280/10791/23.

Як зазначено Верховний Судом у постанові від 16 січня 2025 року у справі № 300/1209/24 заяву Позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Повертаючись до цієї справи, проаналізувавши зміст заяви про уточнення позовних вимог та заслухавши доводи часників справи у судовому засіданні, суд дійшов переконання, що заявленим уточненням позовних вимог позивач прагне зміни як підстави первинно заявленого позову, так і його предмета, позаяк у позовній заяві позивачем визначено предметом оскарження саме рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 06 лютого 2025 року № 37, яким затверджено Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади, та з підстав затвердження цих Правил відповідачем як неуповноваженим органом.

Так, відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З аналізу наведеної норми чинного процесуального законодавства вбачається, що законом визначені певні терміни та умови для звернення із заявами щодо зміни предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розмір позовних вимог, за яким не допускається одночасна зміна предмета та підстав позову, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20, від 30 серпня 2021 року у справі № 520/11672/19, а також у постановах від 12 листопада 2024 року у справі № 520/21921/21, від 23 грудня 2020 року у справі № 361/822/17 щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову.

Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, від 31 липня 2020 року у справі № 826/11947/18.

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналіз змісту та мотивів заяви про уточнення позовних вимог дає підстави вважати, що висуваючи нову вимогу щодо оскарження, власне, Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади, позивач тим самим ініціює зміну предмета позову, безвідносно до викладу цих правил додатком до первинно оскаржуваного рішення, з одночасним доповненням низкою нових, не пов`язаних із первинно визначеними, підставами, тобто фактично нового позову. Адже зміст заявленого позову за його первинним викладом зводився до оскарження прийняття рішення про затвердження місцевих Правил приймання стічних вод виконавчим органом ради, а не радою, як органом місцевого самоврядування, на чому наполягав позивач у позовній заяві.

Враховуючи, що стороною позивача у заяві про уточнення позовних вимог одночасно доповнено позов новою вимогою: визнати протиправними і нечинними Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення Бердичівської міської територіальної громади", затверджені рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 06 лютого 2025 року № 37, у зв`язку з чим первинні підстави позову також доповнено новими підставами, які стосуються як процедури прийняття, так і змісту цих Правил, у такий спосіб позивачем заявлено зміну і підстав, і предмета позову, тобто, фактично подано новий позов, що є порушенням приписів статті 47 КАС України.

Тому існують достатні підстави для повернення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог відповідно до частини другої статті 167 КАС України.

При цьому, суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений права звернутися до суду з новою позовною заявою щодо нового предмета спору, з урахуванням викладених нових мотивів (підстав) адміністративного позову у загальному порядку.

Керуючись статтями 5, 44, 47, 166, 167, 256, 294 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський пивоварний завод" адвокатки Поліщук Юлії Владиславівни про уточнення позовних вимог у справі № 240/23272/25 повернути без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повна ухвала складена 01 червня 2026 року.

Суддя О.Г. Приходько