Ухвала суду № 136989597, 01.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання судового рішення

01 червня 2026 року м. Житомир Справа № 240/11990/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 28 січня 2025 року згідно з вимогами Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 02 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 240/11990/25 задоволено: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року упродовж трьох місяців з дня постановлення цієї ухвали суду.

09 квітня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за неподання звіту та стягнення його половини на користь ОСОБА_1

22 травня 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області подано звіт про виконання рішення суду від 16 вересня 2025 року у справі № 240/11990/25, у якому пенсійний орган вказує, що на виконання рішення суду у цій справі здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 28 січня 2025 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, у результаті якого розмір пенсії з 28 січня 2025 року склав 21476,76 грн, у тому числі 18888,00 грн (2361,00 грн х 8); та з 01 січня 2026 року - 23582,76 грн, у тому числі 20760,00 грн (2595 грн х 8).

Визначена відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (надалі - Порядок № 821) заборгованість за минулий час за період з 28 січня 2025 року по 01 грудня 2025 року становить 108093,63 грн, поточна заборгованість з 02 грудня 2025 року по 31 травня 2026 року - 69442,25 грн, в тому числі заборгованість з 01 січня 2026 року по 31 березня 2026 року у сумі 9360,00 грн (утворилась у результаті перерахунку пенсії з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" у розмірі 2595 грн), - включена до переліку рішень суду, за якими здійснюється виплата згідно з цим Порядком. Разом з тим, як зазначає пенсійний орган, виплачуватись зазначена заборгованість буде відповідно до пункту 7 Порядку № 821 у сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням, відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Тому просить суд прийняти звіт про виконання судового рішення у цій справі.

Від ОСОБА_1 заперечень на вказаний звіт не надходило, (згідно з реєстром згрупованих поштових відправлень № 4135 та опису вкладення звіт з додатками направлено ОСОБА_1 19 травня 2026 року, що підтверджено поштовою квитанцією).

Оцінюючи повноту та належність виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року в частині покладених на Управління зобов`язань щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 28 січня 2025 року згідно з вимогами Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, - враховуючи зміст та мотиви поданого звіту, суд зазначає таке.

Конституція України гарантує обов`язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що "юридична визначеність" вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Під час розгляду заяви та вирішення питання про прийняття звіту Управління судом встановлено, що на виконання рішення суду від 16 вересня 2025 року у справі № 240/11990/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області з 28 січня 2025 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

У результаті проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати склав 21476,76 грн та включає вісім мінімальних пенсій за віком, що складає суму 18888,00 грн - мінімальна пенсія інвалідам ЧАЕС (2361,00 грн х 8), що підтверджується розрахунком на 06 березня 2026 року по пенсійній справі ОСОБА_1 № 064250010218.

Перерахована пенсія за рішенням № 240/11990/25, визначена як різниця між розміром перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним розміром відповідно до нормативно-правових актів з 28 січня 2025 року становить 11360,64 грн (21476,76 грн - 10116,12 грн), з 01 березня 2025 року - 10547,43 грн (21476,76 грн - 10929,33 грн), з 01 січня 2026 року - 12419,43 грн (23582,76 грн - 11163,33 грн), з 01 березня 2026 року - 11465,40 грн (23582,76 грн - 12117,36 грн).

Визначена відповідно до Порядку № 821 заборгованість становила 177535,88 грн, у тому числі за минулий час з 28 січня 2025 року по 01 грудня 2025 року - 108093,63 грн, поточна заборгованість з 02 грудня 2025 року по 31 травня 2026 року - 69442,25 грн, у тому числі заборгованість за період з 01 січня по 31 травня 2026 року в сумі 9360 грн (підтверджено доказами в матеріалах звіту).

На виконання пункту 7 Порядку № 821 сума для виплати заборгованості за минулий час, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, сформована Пенсійним фондом України та доведена до Головного управління, а саме: у лютому 2026 року - 103,00 грн та поточна заборгованість 1000,00 грн; у березні 2026 року - 101,00 грн та поточна заборгованість 982,00 грн; у квітні 2026 року - 100,00 грн та поточна заборгованість 877,00 грн.

Отже ОСОБА_1 виплачено у лютому, березні, квітні 2026 року заборгованість за минулий час в загальній сумі 304,00 грн (103,00 грн + 101,00 грн +100,00 грн). У лютому - квітні 2026 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість за рішенням суду у цій справі в загальній сумі 2859,00 грн (1000,00 грн + 982,00 грн + 877,00 грн).

Залишок заборгованості за минулий час за рішенням суду у цій справі становить 108093,63 грн, а поточної - 66583,25 грн, яка буде продовжуватись виплачуватись після пропорційного розподілу Пенсійним фондом України коштів, виділених для забезпечення виплат за рішеннями суду в межах України.

Суд зважає, що відповідно до положень частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Поряд з цим за правилами пунктів 20 і 29 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається:

- взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;

- здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Тому суд враховує, що фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду", за кодом КЕКВ 2710 "Виплата пенсій і допомог".

Водночас, як слідує зі змісту Положення про Пенсійний фонд України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280), Положення про Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2), Управління лише формує та подає до Пенсійного фонду України відомості щодо проведення виплат пенсій, безпосереднє фінансування виплати здійснюється Пенсійним фондом України.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 240/11990/25 щодо нарахування та виплати з 28 січня 2025 року пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до Порядку № 821 ОСОБА_1 у лютому, березні, квітні 2026 року виплачено заборгованість у сумі, визначеній Пенсійним фондом України пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19).

Згідно з частиною першою - третьою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

За результатом розгляду поданого Управлінням звіту суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконує рішення суду в межах його повноважень та здійснює нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду у цій справі; від виплати заборгованості за судовим рішенням не ухиляється та вжило належних та достатніх у межах повноважень заходів задля забезпечення своєчасного та повного виконання судового рішення розпочавши виплати, що утворює підстави, на переконання суду, для прийняття звіту про виконання судового рішення із встановленням нового строку подання звіту про виконання рішення суду у цій справі.

За наведеного, відповідно до положень частини третьої та абзацу другого частини п`ятої статті 382-3 КАС України, за підтвердженої відсутності виділених бюджетних асигнувань, на переконання суду, відсутні достатні підстави для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафу, тому заяву ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/11990/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у цій справі, зобов`язавши подати новий звіт упродовж трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.Г. Приходько