Ухвала суду № 136989557, 01.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 червня 2026 рокуСправа №160/583/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про накладення штрафу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2024 рік у кількості 30 календарних діб, що передбачена статтею 6 Закону України Про відпустки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану";

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2024 рік у кількості 30 календарних діб, що передбачена статтею 6 Закону України Про відпустки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Окрім того, в ухвалі від 16.01.2016 р. суд зобов`язав відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:

- документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (позивачу);

- довідку-розрахунок про розмір грошового забезпечення позивача за спірний період;

- довідку про невикористані позивачем дні основної щорічної відпустки;

- інші докази та документи, які на думку відповідача мають значення для вирішення цієї справи.

30.01.2026 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшов від ВЧ НОМЕР_1 відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив у задоволенні позову відмовити. Так, відповідач у відзиві стверджує, що грошова компенсація за невикористану основну щорічну відпустку за 2024 рік у кількості 30 календарних діб була виплачена позивачу 22.07.2025 р. у повному обсязі, на підставі наказу №192 від 11.07.2025 р. про звільнення позивача з військової служби, що підтверджується довідкою про щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення №1168 від 27.11.2025 р.

11.02.2026 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшла від ОСОБА_1 відповідь на відзив, в якій позивач виклав заперечення щодо доводів ВЧ НОМЕР_1 , викладених у відзиві на позовну заяву. Позивач зазначив, що відповідач жодним чином не довів того факту, що він правомірно не компенсував зазначений вид відпустки при звільненні.

Так, у наданих позивачем та відповідачем заявах по суті спору (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив) наявні протилежні за своїм змістом доводи. Відповідач стверджує, що нарахував та виплатив позивачу у повному обсязі відповідну грошову компенсацію 22.07.2025 р. (день звільнення та виключення позивача зі складу особової частини ВЧ НОМЕР_1 ), проте ОСОБА_1 наполягає на тому, що відповідач не компенсував йому відповідні дні відпустки при звільненні.

При цьому, у наданому разом із відповіддю на відзив розрахунку при виключенні зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 щодо позивача (з урахуванням наказів №192 від 11.07.2025 р. та №177 від 26.06.2025 р., №348 від 12.12.2025 р.) зазначено, що позивачу нараховано, зокрема, компенсацію щорічної відпустки за 2024 рік (30 днів) на загальну суму 24 899,75 грн.

Водночас, зміст наявних у матеріалах справи доказів не дає змоги встановити яким чином ВЧ НОМЕР_1 була обчислена відповідна грошова компенсація та чи була включена ВЧ НОМЕР_1 під час розрахунку позивачу такої компенсації сума додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу сум відповідної компенсації.

З огляду на викладене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 р. витребувано від Військової частини НОМЕР_1 :

- пояснення (в т.ч. конкретизовані відомості) щодо складових грошового забезпечення ОСОБА_1 , які були використані відповідачем під час розрахунку виплаченої позивачу грошової компенсації за невикористані дні оплачуваної щорічної основної відпустки за 2024 рік;

- пояснення щодо включення або підстав для не включення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., під час проведеного відповідачем розрахунку виплаченої позивачу грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних щорічних основних відпусток за 2024 рік;

- докази нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні оплачуваної щорічної основної відпустки за 2024 рік.

Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

Згідно ухвали зазначені вище документи відповідач мав надати протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду нарочно через канцелярію суду або шляхом поштового зв`язку або шляхом завантаження до системи «Електронний суд» з автоматичним накладенням електронного цифрового підпису.

Ухвала суду від 12.03.2026 р. була направлена та доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 - 12.03.2026 р. о 21:44 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Станом на 31.03.2026 р. від відповідача витребувані ухвалою суду докази до суду не надійшли.

З клопотанням про продовження строку для надання витребуваних доказів ВЧ НОМЕР_1 до суду не зверталася.

23.05.2026 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшло від ОСОБА_1 клопотання, в якому позивач просив:

- поновити провадження у справі № 160/583/26 у зв`язку з не усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення;

- винести ухвалу про притягнення командира військової частини НОМЕР_1 за невиконання ухвали суду, щодо надання доказів по справі;

- зупинити провадження у справі № 160/583/26 у зв`язку з не усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 надати докази у справі протягом п`яти календарних днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ДАТА р. провадження по справі поновлено.

Перевіривши матеріали справи судом було встановлено, що вимоги ухвали суду від 12.03.2026 р. ВЧ НОМЕР_1 не виконані й відповідачем не повідомлено суд про наявність об`єктивних та непереборних обставин, які завадили виконати вимоги ухвали суду у встановлений у цій ухвалі процесуальний строк.

При цьому, жодних заяв, клопотань та/або пояснень (в т.ч. щодо продовження строку для виконання вимог ухвали суду про витребування доказів) від ВЧ НОМЕР_1 до суду не надходило.

Вищенаведені обставини свідчать про свідоме ігнорування відповідачем вимог суду щодо надання доказів по справі.

Одночасно із цим, суд зауважує, що відповідача було попереджено про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), особи які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно положень ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Одним із заходів процесуального примусу є штраф, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 145 КАС України.

За приписами пункту 3 частини 1-2 статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень. Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 149 КАС України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Застосовані заходи процесуального примусу мають бути співрозмірними виявленому порушенню.

Відповідно до частини 5 статті 149 КАС України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до частини 6 цієї норми, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України Про виконавче провадження, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Зважаючи на те, що відповідач вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 р. у встановлений судом строк не виконав, й витребувані докази до суду не надав, про причин їх неподання та/або наявність об`єктивних й непереборних обставин, які завадили ВЧ НОМЕР_1 надати витребувані судом документи, не повідомив, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

Відповідно до частини 3 статті 144 КАС України, про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

За змістом частини 4 статті 149 КАС України, ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу (Військова частина НОМЕР_1 ), що в силу положень частини 3 статті 145 КАС України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених КАС України.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 3328,00 гривень.

З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини справи, враховуючи принцип співрозмірності вчиненого порушення, суд вважає за належне стягнути з відповідача за невиконання вимог ухвали суду від 12.03.2026 р. - штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 998,40 гривень.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 44, 45, 80, 144, 149, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) в дохід Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100; призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу)) штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 998,40 гривень (дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 40 коп.).

Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог частини 5 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: 00020, м.Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код: 26255795).

Боржник: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Копії даної ухвали направити сторонам у справі та до Державної судової адміністрації України в порядку, визначеному ст.ст. 149, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до виконання.

Строк пред`явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили, тобто до 01.09.2026 р.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена. Роз`яснити учасникам справи, що оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2026 р.

Суддя О.М. Неклеса