Ухвала суду № 136987246, 21.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4626/24

Провадження №: 6/755/195/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В СТАНОВИВ:

Заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - ТОВ «Бізнес Позика», звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про розстрочення виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2024 року по справі № 755/4626/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2021 року № 200955-КС-003, що складається із простроченої заборгованості за кредитом - 56 392,56 грн, заборгованості за відсотками - 111 647,49 грн, заборгованості за комісією - 1 995,68 грн, що разом складає - 170 035,73 грн, терміном на 12 місяців з дня набрання законної сили рішенням суду, встановивши графік погашення заборгованості: до 20 лютого 2026 року 14 170,00 грн; до 20 березня 2026 року 14 170,00 грн; до 20 квітня 2026 року

14 170,00 грн; до 20 травня 2026 року 14 170,00 грн; до 20 червня 2026 року 14 170,00 грн; до 20 липня 2026 року 14 170,00 грн; до 20 серпня 2026 року 14 170,00 грн; до 20 вересня 2026 року 14 170,00 грн; до 20 жовтня 2026 року 14 170,00 грн; до 20 листопада 2026 року 14 170,00 грн; до 20 грудня 2026 року

14 170,00 грн; до 20 січня 2027 року 14 170,00 грн.

На обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від

09 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту від 11 грудня 2021 року № 200955-КС-003, що складається із простроченої заборгованості за кредитом 56 392,56 грн, заборгованості за відсотками - 111 647,49 грн, заборгованості за комісією - 1 995,68 грн, що разом складає - 170 035,73 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. ОСОБА_1 є пенсіонеркою. Крім цього, має зобов`язання по іпотечному договору.

З огляду на викладене вимоги заяви просила задовольнити.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23 березня 2026 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Дніпровським районним судом міста Києва витребувано з Відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 755/22345/25.

06 квітня 2026 року у провадження головуючого судді Хромової О.О. передано матеріали цивільної справи № 755/21316/25.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року заяву залишено без руху та надано заявникові строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 15 квітня 2026 року про залишення заяви без руху вручено заявникові 17 квітня 2026 року.

17 квітня 2026 року (вхід. від 30 квітня 2026 року № 26354) до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви, до якої долучено копії долучених до заяви документів належної якості, чим виконано вимоги ухвали про залишення заяви без руху у встановлений судом строк.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 травня 2026 року заяву прийнято до провадження, призначено судове засідання з розгляду заяви на 21 травня 2026 року на 10 год. 00 хв.

21 травня 2026 року у судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник заявник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 20 травня

2026 року (вхід. № 31963) подала до суду заяву про розгляд справи без участі, у якій просила розгляд справи провести без участі ОСОБА_1 .

Заінтересована особа - ТОВ «Бізнес Позика», у судове засідання свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/4626/24 за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року, задоволено позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту від 11 грудня 2021 року № 200955-КС-003, що складається із простроченої заборгованості за кредитом - 56 392,56 грн, заборгованості за відсотками - 111 647,49 грн, заборгованості за комісією - 1 995,68 грн, що разом складає - 170 035,73 грн, та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

До матеріалів справи долучено копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 16 липня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 , вид пенсії - «за віком».

Також в матеріалах справи міститься копія договору іпотеки від 21 квітня 2021 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дячук О.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 1731, укладеного між іпотекодержателем ТОВ «Гелексі Фінанс» та іпотекодавцем-1 ОСОБА_3 , іпотекодавцем-2 ОСОБА_1 , який забезпечує виконання зобов`язання іпотекодавців, що випливає з укладеного між іпотекодавцями та іпотекодержателем договору від 21 квітня 2021 року № 21-04-21-02-І надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого іпотекодавці зобов`язані повернути іпотекодержателю позичені кошти в сумі 399 000,00 грн не пізніше 21 жовтня 2021 року, сплачувати нараховані відсотки, можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених основним зобов`язанням, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги (пункт 1.1 договору). Предметом іпотеки є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1104637480000. Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві спільної часткової власності, при цьому: 1/3 частка належить іпотекодавцю-1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 грудня 2001 року Групою приватизації управління справами Верховної Ради України, згідно з розпорядженням від 17 грудня 2001 року за № 96; 1/3 частка належить іпотекодавцю-2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 грудня 2001 року Групою приватизації управління справами Верховної Ради України, згідно з розпорядженням від 17 грудня 2001 року за № 96; 1/3 частка належить іпотекодавцю-2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 грудня 2016 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Н.В., за реєстровим № 729 (пункт 1.2 договору). Заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 1 575 000,00 грн. У пункті 7.3 договору встановлено, що договір набуває чинності з дня нотаріального посвідчення і діє до повного виконання основного зобов`язання, враховуючи можливу наявність додаткових угод, у тому числі про його пролонгацію, збільшення та ін.

23 лютого 2026 року між кредитодавцем ТОВ «Гелексі Фінанс» та позичальником-1 ОСОБА_3 , позичальником-2 ОСОБА_1 укладено договір № 7 про внесення змін та доповнень до Договору

№ 21-04-21-02-І надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого сторони домовилися внести зміни до договору № 21-04-21-02-І надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 21 квітня 2021 року, а саме викласти пункт 1.1 в новій редакції: «1.1 за цим договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникам у сумі 633 900,00 грн на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальники зобов`язуються повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 42 % річних з 21 квітня 2021 року по 05 листопада 2021 року, 58,2 % річних з 06 листопада 2021 року по 14 лютого 2024 року, 60 % річних з 15 лютого 2024 року по 20 лютого 2025 року, 63 % річних з 21 лютого 2025 року по 23 лютого 2026 року, 69 % річних з 24 лютого 2026 року та інші нараховані суми на умовах та строки, встановлені цим договором. Тип процентної ставки - фіксована. При цьому, за Договором № 1 про внесення змін та доповнень до Договору № 21-04-21-02-1 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 05 листопада 2021 року сума, що надається Кредитодавцем Позичальникам становить 0,00 грн. При цьому за Договором №2 про внесення змін та доповнень до Договору №21-04-21-02-І надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 06 травня 2022 року сума, що надається кредитодавцем Позичальникам становить

34 500,00 грн. При цьому за Договором № 3 про внесення змін та доповнень до Договору № 21-04-21-02-1 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 27 липня 2022 року сума, що надається кредитодавцем Позичальникам становить 110 400,00 грн. При цьому, за Договором № 4 про внесення змін та доповнень до договору № 21-04-21-02-1 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 01 березня 2023 року сума, що надається кредитодавцем позичальникам становить 0,00 грн. При цьому, за Договором № 5 про внесення змін та доповнень до Договору

№ 21-04-21-02-1 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 14 лютого 2024 року сума, що надається кредитодавцем позичальникам становить 30 000,00 грн. При цьому, за Договором № 6 про внесення змін та доповнень до Договору № 21-04-21-02-1 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 20 лютого 2025 року сума, що надається кредитодавцем позичальникам становить 30 000,00 грн. При цьому, за Договором № 7 про внесення змін та доповнень до Договору № 21-04-21-02-1 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від

23 лютого 2026 року сума, що надається кредитодавцем позичальникам становить 30 000,00 грн, а загальна сума неповернутої позики складає 617 183,40 грн.».

У пункті 2 договору № 7 від 23 лютого 2026 року сторони погодили: «1.5 Строк дії договору: кредит надається строком на сімдесят місяців від дати отримання позичальниками кредиту, тобто з

21 квітня 2021 року по 21 лютого 2027 року.».

У додатку № 8 до договору від 21 квітня 2021 року № 21-04-21-02-І сторони погодили графік розрахунків, який містить інформацію про періодичність та розміри платежів позичальників з повернення споживчого кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, а саме визначено дату платежу - 21 число кожного місяця починаючи з 21 травня 2021 року по 21 лютого 2027 року та розмір такого щомісячного платежу.

Стаття 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За нормою частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується зокрема на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Як уже зазначалося раніше, Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року, задоволено позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість в розмірі 170 035,73 грн, та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року набрало законної сили 28 листопада 2025 року.

13 січня 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про видачу виконавчого листа по справі № 755/4626/24.

Відомості про звернення рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня

2025 року до примусового виконання матеріали справи не містять, судом не встановлено.

Водночас, статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Питання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення врегульоване також нормою статті 435 ЦПК України, якою передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05 липня 2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від

03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19.

За принципом змагальності цивільного судочинства, який поширюється і на стадію виконання судового рішення, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).

Аналіз змісту наведених конституційних положень та законодавчих норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можливе лише за наявності виняткових обставин, що роблять виконання рішення суду неможливим або значно утрудненим у певний період часу, доведених належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

З матеріалів справи встановлено та не заперечувалося сторонами, що спір виник виключно з вини боржника, а саме внаслідок невиконання зобов`язань за угодою щодо кредитування - договором про надання кредиту від 11 грудня 2021 року № 200955-КС-003.

Водночас, суд також враховує, що відомостей, які б свідчили, що відповідач намагався врегулювати спір з позивачем мирним шляхом в позасудовому порядку не встановлено, із заявою про реструктуризацію боргу ОСОБА_1 не зверталася, що і послугувало підставою для примусового стягнення заборгованості за вказаними кредитними договорами.

Відомостей щодо добровільного виконання ОСОБА_1 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року по справі № 755/4626/24 повністю чи частково до матеріалів справи не долучено, із заявою про розстрочення сплати грошових коштів після ухвалення вказаного рішення по справі ОСОБА_1 до товариства також не зверталася, доказів протилежного до матеріалів справи не долучено.

Водночас, суд зазначає, що скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності: продуктів харчування, медичних ліків, одягу тощо.

Незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, довідки про склад сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Тому визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Поряд з цим, інформації про доходи за 2025, 2026 рік заявником не надано.

Відомостей про наявність у ОСОБА_1 тяжких захворювань, які б мали вплив на її здатність відповідати за власними зобов`язаннями з матеріалів справи не встановлено, про наявність таких відповідач не повідомляв.

Також не встановлено інформації про наявність у членів сім`ї ОСОБА_1 тяжких захворювань. Доказів перебування їх на утриманні відповідача матеріали справи не містять.

До матеріалів справи не долучено інформації про банківські рахунки ОСОБА_1 та відсутність у останньої грошових коштів на таких рахунках.

Поряд з цим, заявник не заперечувала, що має у власності нерухоме майно, на яке може бути накладено стягнення у примусовому порядку.

Слід також врахувати, що матеріали справи не містять інформації про стан договору іпотеки станом на дату звернення до суду, інформацію про наявність заборгованості за договором від 21 квітня 2021 року № 21-04-21-02-І. Водночас, наявність інших договірних зобов`язань у заявника не може слугувати безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду, з урахуванням факту виникнення таких зобов`язань вже після укладення договору про надання кредиту від 11 грудня 2021 року № 200955-КС-003.

Таким чином, надавши оцінку наведеним заявником обставинам для відстрочення виконання рішення, на які він посилається, суд приходить до висновку, що вони не можуть бути розцінені як виняткові обставині, які дають підстави для відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по справі

№ 755/4626/24 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 12, 81, 259, 263, 273, 354, 435 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова