Ухвала суду № 136987150, 27.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7188/26

Провадження №: 1-кс/755/2352/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003822 від 06.12.2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, студента 3-курсу КПІ, працюючого адміністратором кав`ярні "ІНФОРМАЦІЯ_9", який перебуває в цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше грудня 2025 року, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з корисливих спонукань, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вступив в злочинну змову із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 володіючи якостями лідерів, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи та маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із наркотичними засобами та психотропними речовинами, вирішили організувати систематичне незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту, а також збут наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Києва та інших регіонів України.

Так, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 створили стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, до складу якої ними особисто або через інших учасників злочинної організації з їх подальшим погодженням було залучено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був залучений організаторами в якості виконавця (продавця - адміністратора), а саме: за вказівкою організаторів здійснював приймання та відправлення замовлень від наркозалежних споживачів за допомогою наданих організаторами закритих «Telegram-каналів» чи Інтернет-сайту «ІНФОРМАЦІЯ_10», за допомогою служби таксі чи з використанням послуг ТОВ «Нова пошта», отримував інструкції від ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 з дотримання правил безпеки та конспірації, а також звітував про подальший незаконний збут, після чого звітував про отримані грошові кошти, здійснював контроль залишку товарів у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_9», де безпосередньо здійснювалась реалізація, а також відповідав за безпосередній незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракт канабісу, наркотичного засобу, обіг якого обмежено -канабісу, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено- гексагідроканабіолу; ННС; НХС, особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено- EDMB-4en-PINACA, яка є гомологом МDMB-4en-PINACA під виглядом кондитерських виробів чи вейп-пристроїв на території м. Києва отримуючи від споживачів оплату готівковим/безготівковим способом.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, пересиланні, з метою збуту та збуті наркотичного засобу, вчиненого організованою групою тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема зняття інформації з електронних комунікаційних мереж - ст. 263 КПК України, зняття інформації з електронних інформаційних систем - ст. 264 КПК України. В ході проведення НСРД зафіксовано механізм вчинення злочину, спілкування учасників організованої групи щодо координації злочинної діяльності, розподілу ролей та грошових коштів; протоколами допитів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , протоколом огляду веб-ресурсу від 22.12.2025; протоколом огляду веб-ресурсу від 02.02.2026; протоколами огляду і виїмки кореспонденції; протоколами за результатами виконання постанови про проведення контролю за вчинення злочину; протоколами за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії, а саме, аудіо,-відео контролю особи; протоколами огляду місця події; висновками експертів; протоколами допитів свідків; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України; протоколом особистого обшуку затриманого; іншими доказами в сукупності.

26.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

26.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Зазначив, що метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим; ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій; ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення.

Окрім того, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_4 , та запобігання зазначеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних речовин, їх аналогів або прекурсорів, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засідання подав скаргу, в порядку ст. 206 КПК України, щодо незаконного затримання ОСОБА_4 , а саме з положеннями п.2 ч.1 ст.208 КК України, у зв`язку з чим просив визнати незаконне затримання ОСОБА_4 та звільнити його з-під варти в залі суду. Також заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що воно необґрунтоване, ризики зазначені в клопотанні жодним чином не підтверджені, а підозра пред`явлена його підзахисному ґрунтується виключено на припущеннях. Крім того, зазначив, що ОСОБА_4 офіційно працює, раніше не судимий, має постійне місце проживання в м. Києві, а тому просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, та зазначив, що такий запобіжний захід забезпечить регулювання наявних ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника, повідомив, що він був просто адміністратором в кав`ярні, та не знав про продаж в ній заборонених речовин та наркотиків, запевнив суд, що не буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, буде постійно з`являтися за першим викликом.

Прокурор зазначив, що доводи адвоката про незаконне затримання безпідставні, та затримання підозрюваного ОСОБА_4 відбулося законно в порядку ст. 208 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

В цьому випадку, вимоги ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України слідчий суддя, суд крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим остання, будучи раніше судимим та обізнаним з мірою покарання за вчинені діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

В ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України за обставин викладених у підозрі.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрювану встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Краматорськ Донецької області, українець, громадянин України, студент 3-курсу КПІ, працює адміністратором кав`ярні "ІНФОРМАЦІЯ_9", перебуває в цивільному шлюбі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий

Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.

А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують їх з нею, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди; наявність факту ухилення підозрюваної від явки до органу досудового розслідування та подальше переховування останньої від кримінального переслідування, що призвело до необхідності розшуку; порушення підозрюваною обов`язків, визначених слідчим суддею при застосуванні альтернативної застави, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.

Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.

Таке обмеження права ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване.

Як вбачається із матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, а санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна, а тому клопотання сторони захисту щодо застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, а саме домашнього арешту є необґрунтованим.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання в м. Києві, навчається на 3-курсі КПІ, перебуває в цивільному шлюбі, враховує його молодий вік, стан здоров`я, його ставлення до вчиненого, а також положення ст. 183 КПК України, та вважає за необхідне визначити розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Стосовно скарги адвоката ОСОБА_6 , в порядку ст. 206 КПК України, щодо незаконного затримання ОСОБА_4 , то суд приходить до наступного.

Відповідно до п.18 ч.1ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно п.10 ч.1ст.3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до ч.1ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч.3ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Виходячи із вищезазначених положень законодавства розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарг не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Статтею 211 КПК України визначено, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Так, згідно протоколу затримання, ОСОБА_4 було затримано 26.05.2026 року о 14 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_3, на підставі п.1 ч. 1 ст. 208 КПК України , а саме: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.

В судовому засіданні було досліджено протокол обшуку, з якого вбачається, що 26.05.2026 року, в період часу з 11 год 15 хв. по 13 год. 58 хв. в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9", який розташований за адресою: АДРЕСА_3, було проведено санкціонований обшук, в ході якого виявлено та вилучено предмети та речі пов`язані з незаконним обігом наркотиків.

26.05.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

27.05.2026 року, тобто не пізніше 60 годин з моменту затримання ОСОБА_4 , який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу, слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є предметом розгляду слідчого судді.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про безпідставність скарги захисника щодо незаконного затримання підозрюваного ОСОБА_4 , та вважає за необхідне вказану скаргу залишити без задоволення.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 206-209, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_6 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 206 КПК України - залишити без задоволення.

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою - залишити без задоволення.

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100040003822 від 06.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто до 24.07.2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту у якому він проживає, а саме м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити прокурору, підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 01.06.2026 року о 17 год. 10 хв.

Слідчий суддя: