Рішення № 136985964, 01.06.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/591/26

Провадження №2/485/448/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 червня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

за участю представника відповідача - адвоката Бітюри А.А. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 06.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" (далі ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 14890-08/2025 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на умовах строковості, зворотності, платності та сплатою процентів за користування кредитом. За договором факторингу від 22.12.2025 ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".

Крім того, 01.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (далі ТОВ "МІЛОАН") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9432196 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на умовах строковості, зворотності, платності та сплатою процентів за користування кредитом. За договором факторингу від 24.12.2025 ТОВ "МІЛОАН" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів"

Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитними договорами, кредитні кошти у визначені строки не повернув, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 14890-08/2025 на свою користь в сумі 26800,00 грн, за кредитним договором № 9432196 в сумі 23743,00 грн, та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

14.05.2026 від представника відповідача адвоката Бітюри А.А. надійшов відзив в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що згідно військового квитка відповідач є діючим військослужбовцем та перебуває на військовій службі за контрактом. Таким чином, відповідач має право на встановлені пільги, а саме звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту. Крім того зазначає, наявні надані позивачем докази жодним чином не підтверджують, яку суму коштів отримав відповідач за укладеними кредитними договорами і чи отримав взагалі, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена, а яка частина не була сплачена стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування. Крім того, вказує несправедливими є положення договорів про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, що є підставою для визнання таких положень недійсними. Також, нараховані у період дії в Україні воєнного стану неустойка (штраф, пеня) не підлягають стягненню з відповідача. Також звернув увагу на те, що докази не є повними, не містять повністю усього договору факторингу № 22122025 від 22.12.2025 та №24122025 від 24.12.2025, а тільки окремі його елементи (а.с 92-96)

В судове засідання представник позивача ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, однак в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника.

Відповідач ОСОБА_1 який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Бітюра А.А., просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 06.08.2025 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 14890-08/2025 (далі - Договір) (а.с. 7-11).

Відповідно до п. 1.1. Договору Товариство зобов`язалось надати позичальникові фінансовий кредит в сумі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 06.08.2025, кінцева дата повернення кредиту 03.12.2025.

Відповідно до п. 1.4. Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1000,00 грн.

За змістом п. 1.6. Договору, кредит надається в безготівковій формі на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 .

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y853, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", та, відповідно до ст. 207 ЦК України, прирівнюється до письмової форми.

Також ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 13-14).

ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" виконало свої зобов`язання за Договором та перерахувало відповідачу кошти в сумі 10000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_260316171444 від 16.03.2026 (а.с.15).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитними договором складеним первісним кредитором ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", заборгованість відповідача за договором № 14890-08/2025 складає 26800,00 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 10800,00 грн заборгованість по відсоткам, 1000,00 грн. заборгованість по комісії, 5000,00 грн заборгованість по штрафу (а.с. 16-18)

22.12.2025 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 22122025, відповідно до умов якого ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" відступило ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 14890-08/2025 в розмірі 26800,00 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 10800,00 грн заборгованість по відсоткам, 1000,00 грн. заборгованість по комісії, 5000,00 грн заборгованість по штрафу, що підтверджується витягом з реєстру боржників від 22.12.2025 (а.с.19-20, 23).

Крім того, 01.08.2025 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9432196 (а.с. 27-34)

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору кредитодавець зобов`язався на умовах визначених Договором надати позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що кредит надається загальним строком на 360 днів.

Пунктами 1..5.1., 1.5.2. Договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 567,00 грн, яка нараховується за ставкою 8,10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, та комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) в розмірі 22484,00, що нараховується за ставкою 14,60 від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду та попередній розрахунковий період, що встановлені Графіком платежів.

Відповідно до п. 1.5.3., 1.5.4. Договору відсоткова ставка за користування кредитом становить 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

За змістом п. 2.1. Договору, кредит надається в безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 698519, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", та, відповідно до ст. 207 ЦК України, прирівнюється до письмової форми.

Також ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 35-36).

ТОВ "МІЛОАН" виконало свої зобов`язання за Договором та перерахувало відповідачу кошти в сумі 7000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 159035825 від 01.08.2025 (а.с.39).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитними договором складеним первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН", заборгованість відповідача за договором № 9432196 складає 23743,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 567,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту, 8176,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 8000,00 грн заборгованість по штрафу (а.с. 40)

24.12.2025 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 24122025/1, відповідно до умов якого ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 9432196 в розмірі 23743,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 567 грн заборгованість по комісії за надання кредиту, 8176,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 8000,00 грн заборгованість по штрафу, що підтверджується витягом з реєстру боржників від 24.12.2025 (а.с.41-43, 46).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитних договорів та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Надані договори факторингу підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за договором про надання фінансового кредиту № 14890-08/2025 та ТОВ «МІЛОАН» за договором про споживчий кредит № 9432196 до позивача у справі.

Відповідач не довів належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував.

Посилання представника відповідача на ненадання позивачем всіх сторінок договорів факторингу, суд вважє безпідставними, оскільки за наданих позивачем сторінок договорів фавктоипнегу можливо встановити суттєві умови договорів, а надані позивачем підписані сторонами договорів факторингу акти прийому-передачі реєстру боржників, квитанції про сплату визначеної договорами факторингу ціни продажу за договорами та надані підписані сторонами витяги з реєстру боржників свідчить про виконання сторонами умов договорів факторингу. Окрім того, представником відповідача не значено яким саме чином першкоджають встановити умови договорів факторингу та перешкоджають встановити факт переходу права вимоги за кредитними договорами до позивача.

Твердження представника відповідача з приводу відсутності доказів, які підтверджують, яку суму коштів отримав відповідач за укладеними кредитними договорами та доказів отримання кредитних коштів, не знайшли свого підтвердження та жодним чином не доведені. При цьому представник відповідача у відзиві, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, не заначає про те, що відповідач не отримував кредитних коштів, не спростовує того факту, що банківські картки, на які перераховано грошові кошти, не належить відповідачу, а також не спростовує того факту, що відповідач укладав кредитні договори.

З приводу доводів відповідача щодо неправомірності нарахування комісії за надання та обслуговування кредиту суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення ч.ч.1,2,5 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу ) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

За такого, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в тому числі в судовому порядку).

За такого, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання та обслуговування кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Щодо вимог позивача про стягнення неустойки (штрафу, пені), відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення штрафу за договором про надання фінансового кредиту № 14890-08/2025 в сумі 5000,00 грн та штрафу за договором про споживчий кредит № 9432196 в сумі 8000,00 грн задоволенню не підлягають.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитними коштами за кредитними договорами, суд зазначає таке.

Згідно ч.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей",в редакції, чинній на час укладення договору кредиту, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно п.10 ч.1 ст 1 ЗУ "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває до теперішнього дня. Починаючи з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022, в Україні введено воєнний стан.

Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 30 травня 2018 року (справа №521/12726/16-ц) зробив висновок, що штрафні санкції та проценти за користування кредитом не підлягають стягненню з військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Національний банк України в своєму листі від 05 листопада 2014 року №18-112/64483 "Про скасування пені та штрафів за договорами кредиту під час АТО" надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, у якому в відповідних розділах здійснюють службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідачем надано суду копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 виданого 05.12.2024 та копію військового квитка серії НОМЕР_4 виданого 22.02.2024, з якого вбачається що ОСОБА_1 з 02.02.2024 перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_5 , а з довідки від 20 травня 2026 року № 59/11242 за підписом командира ВЧ НОМЕР_6 вбачається прооперебування на військовій службі ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_6 (а.с. 98-100,105).

Отже, з наданих відповідачем документів вбачається, що він є військовослужбовцем та з 02.02.2024 проходить військову службу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 14890-08/2025 від 06.08.2025 вбачається, що розрахунок здійснено за період з 06.08.2025 року по 22.12.2025. За цей період сума заборгованості за відсотками становить 10800,00 грн.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що в даному випадку на спірні правовідносини, щодо стягнення із ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом поширюється дія п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки відповідач перебуває на військовій службі з 02.02.2024, у зв`язку з чим з останнього не підлягають стягненню проценти за користування кредитом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 14890-08/2025 від 06.08.2025 задоволенню не підлягають.

За кредитним договором № 9432196 від 01.08.2025 вимога про стягнення процентів за користування кредитом позивачем не заявлялася.

Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатив, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення, однак частково в сумі 26743,00 грн, яка складається з: заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 14890-08/2025 від 06.08.2025 в розмірі 11000,00 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 1000,00 грн. заборгованість по комісії; заборгованості за договором про споживчий кредит № 9432196 від 01.08.2025 в розмірі 15743,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 567,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту, 8176,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 3328,00 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 104).

У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (52,91 %) в розмірі 1760,84 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, заборгованість в сумі 26743,00 грн (двадцять шість тисяч сімсот сорок три грн 00 к), яка складається з: заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 14890-08/2025 від 06.08.2025 в розмірі 11000,00 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 1000,00 грн. заборгованість по комісії; заборгованості за договором про споживчий кредит № 9432196 від 01.08.2025 в розмірі 15743,00 грн, з яких: 7000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 567,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту, 8176,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1760,84 грн (одна тисяча сімсот шістдесят грн 84 к.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 01.06.2026.

Суддя О. В. Соловйов