Ухвала суду № 136985179, 01.06.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Про залишення заяви про збільшення позовних вимог без руху

Справа № 495/3906/25

Номер провадження 2/495/2441/2025

01 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Зінченко С.І.

справа № 495/3906/25

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву представника позивача про уточнення позовної заяви по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до СК «Батьківщина» про стягнення боргу за договором позики,-

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до СК «Батьківщина» про стягнення боргу за договором позики.

29 квітня 2026 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог.

Заяву обгрунтовує тим, що під час розгляду справи та вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову СК «Батьківщина» здійснило відчуження права оренди земельними ділянками з врожаєм на них на користь ТОВ «СК БАТЬКІВЩИНА», сторона позивача вважає дані договори фраудаторними, вчиненими на шкоду кредитору ОСОБА_1 , у зв`язку із чим представник позивача вважає за необхідне доповнити позов такими вимогами:

визнати недійсними та скасувати договори купівлі-продажу права оренди 519 земельних ділянок, відновити становище, яке існувало до порушення (укладення оскаржуваних правочинів) шляхом:

скасування в Державному реєстрі речових прав записи про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди), зареєстрованого за ТОВ «СК Батьківщина», що виникли та були внесені до Реєстру на підставі договорів купівлі-продажу права оренди;

поновлення (відновити) у державному реєстрі речових прав записи про право оренди земельних ділянок за Сільськогосподарським кооперативом «батьківщина», як за первинним орендарем, які було змінено у Реєстрі на підставі вище перелічених договорів;

зобов`язання ТОВ «СК БАТЬКІВЩИНА» повернути СК «БАТЬКІВЩИНА» земельні ділянки, отримані за вищезазначеними договорами.

26 травня 2026 року від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення на вищеописану заяву представника позивача, які обґрунтовані наступним.

Стороною Відповідача було встановлено, що стороною Позивача було подано позовну заяву з порушенням положень ЦПК України, в частині вимог до змісту позовної заяви, сплати судового збору та додатків до позовної заяви.

Позивачем заявлено: - 519 позовних вимог немайнового характеру про визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу права оренди, - 519 позовних вимог про скасування записів про реєстрацію іншого речового права, що виникли на підставі оскаржуваних договорів купівлі-продажу права оренди та 519 позовних вимог про поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди земельних ділянок за СК «Батьківщина»; - 519 позовних вимог про зобов`язання ТОВ «СК Батьківщина» повернути СК «Батьківщина» земельні ділянки.

Оскаржувані договори купівлі-продажу права оренди є самостійними правочинами та є самостійними позовними немайновими вимогами.

Скасування записів в державному реєстрі та поновлення їх в реєстрі також є самостійними немайновими вимогами.

Зобов`язання повернути земельні ділянки також є самостійними майновими вимогами.

Загальна кількість самостійних позовних вимог становить 1 557 виходячи з наступного розрахунку: 519 (немайнових) + 519 (немайнових) + 519 (майнових) = 1557.

Об`єднання зазначених вимог в одному позові не змінює їх правової природи та не позбавляє кожну з них статусу самостійної позовної вимоги, що підлягає окремій оплаті судовим збором.

Таким чином, в спірних поданій Позивачем позовній заяві об`єднано 1038 самостійних позовних вимог немайнового характеру та 519 вимог майнового характеру, відтак в силу вимог положень ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» Позивач повинен сплатити за кожну вимогу немайнового характеру та за кожну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Відтак, розмір судового збору за 1 немайнову позовну вимогу становить 1331,20 грн виходячи з наступного розрахунку: 3324 * 0,4 = 1331,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача наполягає, що Позивачем заявлено 1038 самостійних позовних вимог немайнового характеру, то він при поданні позовної заяви повинен був сплатити судовий збір за усі немайнові вимоги в розмірі 1 381 785,60 грн, виходячи з наступного розрахунку: 1038 * 1331,20 = 1 381 785,60 гривень.

Крім того, за всіма 519 вимогами майнового характеру мінімальний розмір судового збору становитиме 690 892,80 гривень.

Також представник відповідача звертає увагу, що стороною Позивача не надано суду копію позовної заяви відповідно до кількості Відповідачів та третіх осіб. Позивачем має бути надано копію позовної заяви для: відповідача ТОВ «СК Батьківщина» та для третьої сторони Ромчака С.А., а також в шапці уточненої позовної заяви не зазначено третю особу ОСОБА_4 , яку судом було залучено відповідною ухвалою.

У зв`язку із викладеним, представник відповідача просить залишити без руху Позовну заяву УТОЧНЕНУ ОСОБА_1 подану в особі адвоката Стрезєва А.І. до СК «Батьківщина» та ТОВ «СК Батьківщина» з підстав несплати судового збору, ненадання копії позовної заяви з додатками сторонам по справі, незазначення в позовній заяві ціни позову та незазначення в позовній заяві третьої особи ОСОБА_4

27 травня 2026 року представник позивача надав до суду письмові заперечення щодо заяви відповідача про залишення уточненої позовної заяви без руху, в обґрунтування яких посилається на те, що представником відповідача у своїх запереченнях здійснено посилання на нерелеванту судову практику, оскільки позивач не переслідує мету набути майнове матеріальне благо, а отже і вимоги, які він заявляє не є майновими за своєю природою.

Крім того, представник позивача зазначає, що у відповідності до ст. 4 Закону України «про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на необхідності прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача зазначив, що наявні підстави для залишення заяви про збільшення позовних вимог без руху.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Так, згідно статті 43 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 ЦПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

За приписами ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Відповідно до ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

З матеріалів справи встановлено, що позивач, звертаючись до суду із заявою про збільшення позовних вимог сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 коп.

Водночас, позивачем заявлено 519 самостійних вимог про визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу права оренди на земельні ділянки, та похідні позовні вимоги.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної вимоги майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Таким чином, максимальний розмір судового збору, що підлягає сплаті фізичною особою у разі звернення до суду із позовними вимогами майнового характеру 16 640 грн.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позивачем заявлено 519 самостійних позовних вимог майнового характеру, максимальний розмір судового збору, що підлягає сплаті фізичною особою у разі звернення до суду із позовними вимогами майнового характеру 16 640 грн, представником позивача сплачено 2662,40 грн, заява про збільшення позовних вимог підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про уточнення позовної заяви по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до СК «Батьківщина» про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме:

доплатити судовий збір в розмірі 13 977, 60 грн, що сплачується відповідно до реквізитів: отримувач коштів ГУК в Білгород - Дністровському районі /м. Білгород - Дністровського /22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA 398999980313161206000015740; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;

Роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 01 червня 2026 року

Суддя: