Ухвала суду № 136984910, 01.06.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4465/26

Провадження № 2/645/3166/26

УХВАЛА

Іменем України

01 червня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Феленко Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «ББС ІНШУРАНС» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «ББС ІНШУРАНС» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 50490,00 грн. та понесені судові витрати.

Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Немишлянським районним судом міста Харкова та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до ст.1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однією із умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.

Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).

Так, за правилами загальної підсудності, передбаченими ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

У порядку, встановленому ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 22.05.2026 судом була отримана інформація з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 11.09.2014 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що є територією Індустріального району міста Харкова, та, відповідно до адміністративно-територіального розподілу за територіальною юрисдикцією (підсудністю) відноситься до Індустріального районного суду міста Харкова.

Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Місце проживання фізичної особи згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» має бути зареєстровано у передбаченому порядку.

Таким чином, встановлено, що місце проживання відповідача у справі ОСОБА_1 не зареєстроване на території Немишлянського району міста Харкова.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Судом не встановлено підстав для визначення підсудності справи в порядку ч. 6 ст. 28 ЦПК України, за якою позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди, оскільки в даному випадку позов заявлено про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, виплаченої позивачем власнику застрахованого автомобіля. Отже, позов не стосується відшкодування шкоди, заподіяної майну позивача.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №752/22030/18, провадження № 61-11326св19.

Отже, до даного позову застосовуються правила загальної підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.

Дотримання встановлених законом правил територіальної юрисдикції є невід`ємним елементом гарантованого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права людини на розгляд справи судом, встановленим законом, як складової права на справедливий суд. Порушення цих правил згідно з ч.1 ст.278ЦПКУкраїни є істотним порушенням норм процесуального права і безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

П.1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин вважаю, що дана справа не підсудна Немишлянському районному суду міста Харкова і її необхідно надіслати за підсудністю до Індустріального районного суду м. Харкова, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 , що є територією Індустріального району міста Харкова.

Керуючись ст.ст.27,31,32,187,258,260,353,354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ББС ІНШУРАНС» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування шкоди в порядку регресу направити за підсудністю до Індустріального районного суду м.Харкова (адреса місцезнаходження: проспект Архітектора Альошина, 7, Харків, 61007).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Феленко