Рішення № 136983905, 01.06.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 128/5044/25

провадження № 2/136/205/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 червня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С. В.

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач), обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 31.05.2019 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» (далі - АТ «ОТП БАНК», Банк, Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2024095274, відповідно до якого Банк зобов`язався надати Позичальнику споживчий кредит, а Позичальник зобов`язався його повернути, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором.

АТ «ОТП БАНК» на виконання умов договору передав грошові кошти, тоді як відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань належним чином умови договору не виконував.

18.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») було укладено Договір факторингу №18/08/21, згідно якого АТ «ОТП БАНК» відступив на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги,у тому числі за Кредитним договором №2024095274 від 31.05.2019 року разом з усіма додатками до нього, сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») документально підтверджена та становить 6 716,66 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 4 200,00 грн., заборгованість по відсотках: 2516,66 грн.

Ураховуючи те, що відповідач добровільно не погашає заборгованість, наведене стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17.12.2025 матеріали позовної заяви передано на розгляд Липовецького районного суду Вінницької області за підсудністю.

04.03.2026 ухвалою суду було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено до розгляду по суті. Задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ "ОТП БАНК" розрахунку заборгованості та виписку про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 за кредитним договором №2024095274 від 31.05.2019.

У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак просив розглянути справу у його відсутність, не заперечував щодо заочного вирішення справи.

Відповідач, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань про поважність причин неявки в судове засідання не надав.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомленим.

Ураховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

31.05.2019 ОСОБА_1 виявив намір на отримання кредиту, звернувшись із Анкетою-заявою відповідного змісту, зазначивши суму бажаного кредиту та строк кредитування (а.с.11 на звороті).

31.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТП БАНК» із Анкетою-заявою на отримання кредиту/опитувальний лист, зазначивши свої персональні дані. Згідно заяви надав дозвіл на обробку своїх персональних даних (а.с.11 на звороті).

31.05.2019 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2024095274 (а.с.10), відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник отримати загальний розмір Кредиту 15 562,73 грн. на наступних умовах: 14391 гривень 00 коп. на придбання Товару; 431,73 грн. сплату комісійної винагороди за видачу кредиту; 350,00 грн. сплату додаткових послуг банку, а саме СМС довідка; 390,00 грн. за придбання послуг зі страхування у продавця 2 страхування нерухомого майна від Пат АТ «Арсенал Страхування». Дата повернення кредиту 31.05.2020.

Згідно умов п. 1.2. Договору протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 33 % річних.

Згідно Додатку №1 передбачено графік платежів за договором № 2024095274.

Істотні умови кредитування споживачеві було надано до укладення договору у Паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до видаткової накладної від 31.05.2019 було здійснено оплату в розмірі 14391,00 грн. ТОВ «Епіцентр К» покупка «Віброплита «Кентавр ВП90-1КБ», оформлено рахунок на зазначену суму та видано платіжний документ (а.с.12 на звороті).

На виконання вимог ухвали суду АТ «ОТП Банк» надано інформацію, з якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та надано виписку про рух коштів по зазначеному рахунку, з якого встановлено факт перерахування грошових коштів та розмір заборгованості, який склав 6 716,66 грн..

Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

31.05.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» та ОСОБА_1 було укладено Комплексний договір №20/07/2024095274 добровільного страхування майна «Арсенал будинок», у якому узгоджені умови та страховий платіж 390,00 грн.

18.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» був укладений Договір факторингу №18/08/21, згідно якого АТ «ОТП БАНК» відступив на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за Кредитними договорами.

Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу від 18.08.2021, позивач набув права вимоги за Договором № 2024095274 укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 в розмірі 6 716,66 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту: 4 200,00 грн., заборгованість по відсотках: 2516,66 грн..

08.07.2025 ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» в адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка залишена без реагування.

Частиною першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини, які перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу від 18.08.2021 ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2024095274.

Надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано, іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитним договором первісному кредитору, що не позбавляє його обов`язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що 30.05.2019 відповідач підписав Анкету - заяву на отримання кредиту та кредитний договір, який є предметом цього судового розгляду, особистим підписом з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак було дотримано презумпцію правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення такого договору, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним не було зроблено.

Суд звертає увагу, що відповідач повідомлявся в установленому порядку про розгляд цивільної справи, але жодним чином не висловив своєї позиції за вимогами до нього позивача про стягнення кредитної заборгованості, не заперечив наявної заборгованості, укладення ним відповідних договорів, отримання кредитних коштів, розміру нарахованої заборгованості.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право позивача є порушеним та підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором від 31.05.2019 у заявленому позивачем розмірі 6716,66 грн., а тому суд з урахуванням встановлених обставин справи, вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача;

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції (а.с. 23) в сумі 2 422,40 грн., який у зв`язку із задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом. Детальний опис виконаних робіт виконаних адвокатом. Договір 43453613_1 від 25.08.25 про надання правової допомоги. Додаткова угода №2024095274 до Договору №43453613_1 від 25.08.25 року, детальний опис робіт (наданих послуг) необхідних для надання правничої (правової) допомоги на суму 3 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, враховуючи складність справи, виконану адвокатом роботу, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, а також те, що відповідач не оспорює розмір витрат на правничу допомогу, вважає, що по даній справі витрати на правничу допомогу є обґрунтованими і пропорційними до предмета спору, у заявленому позивачем розмірі 3 000,00 грн., які з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2024095274 від 31.05.2019р., продукт (CARD), у розмірі 6716, 66 грн. (шість тисяч сімсот шістнадцять) гривень 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники цивільного процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, ЄДРПОУ: 43453613);

Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.В. Шпортун