Ухвала суду № 136983536, 01.06.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

612/1018/25

1-кс/612/22/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року селище Близнюки

Суддя Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки заяву прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

Прокурор ОСОБА_3 під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025221110000348 від 14.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України заявив відвід судді ОСОБА_4 по справі № 612/1018/25, провадження № 1-кп/612/41/26.

Зазначає, 25.12.2025 Лозівською окружною прокуратурою Харківської області затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221110000348 від 14.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, та направлено для розгляду до Близнюківського районного суду Харківської області. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями Близнюківського районного суду Харківської області суддею, який має розглядати вказану справу, визначено ОСОБА_4 ..

Під час підготовчого судового засідання у даній справі, яке відбувалось 22.01.2026, головуючим у справі - суддею Близнюківського районного суду ОСОБА_4 винесено ухвалу від 22.01.2026 про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків протягом розумного строку.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.04.2026 апеляційну скаргу прокурора задоволено та ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 22.01.2026 про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків протягом розумного строку скасовано, і призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Після надходження обвинувального акту до Близнюківського районного суду Харківської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221110000348 від 14.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, знову передано у провадження судді ОСОБА_4 , що, як вважає прокурор, є істотнім порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Отже у даному випадку, на думку прокурора ОСОБА_3 , наявні підстави для відводу судді ОСОБА_4 , передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подану заяву про відвід та просив її задовольнити з вищезазначених підстав.

Захисники адвокат ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_8 в судове засідання надали заяви про розгляд заяви про відвід без їх участі, заперечували проти задоволення заяви за безпідставністю.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_9 проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_4 заперечували, підтримали позиції своїх захисників.

Інші учасники судового провадження, будучи належним чином повідомлені про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв та клопотань не надавали.

Суддя ОСОБА_4 , своїм правом бути вислуханим з приводу заявленого відводу, не скористався, від будь яких пояснень утримався.

Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , вивчивши докази, додані до заяви про відвід, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає відвід як процесуальний інститут, що містить підстави, за яких особа не може брати участь у конкретному кримінальному провадженні. Перелік таких підстав, передбачений ст. 75, 79 КПК України.

При цьому, вказані підстави поділяються на суб`єктивні, які стосуються особистих зв`язків (взаємовідносин) певного учасника кримінального провадження з іншими особами, а також пов`язані з процесуальним статусом учасника в іншому кримінальному провадженні, та об`єктивні, які стосуються порядку визначення складу суду, слідчого судді або інші обставини, що можуть свідчать про сформоване, заздалегідь прийняте, без урахування дійсних фактів рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Статтею 76 КПК України передбачена недопустимість повторної участі судді в кримінальному проваджені. Зокрема, в ч. 2 ст. 76 КПК України вказано, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанції, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Згідно частин 4, 5 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частини 1 статті 416 КПК України, після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

Тлумачення змісту частини 2 статті 76 КПК України крізь призму норми частини 1 статті 416 КПК України дає підстави для висновку, що забороняється участь того ж судді у кримінальному провадженні у тих випадках, коли має місце нове провадження, тобто розгляд починається спочатку, що має місце лише у разі скасування ухвали суду першої інстанції, якою було завершено кримінальне провадження (наприклад, ухвали про закриття провадження у справі). Тобто, у цій статті йдеться про ті ухвали суду першої інстанції, якими припиняється кримінальне переслідування особи від імені держави або завершується розгляд обвинувачення по суті, оскільки лише у випадку скасування такої ухвали має місце нове провадження.

Постановленням ухвали про повернення обвинувального акта кримінальне провадження щодо особи не завершується. Таким чином, нового провадження не відбувається, а розгляд кримінального провадження продовжується.

Отже, КПК України не містить прямої заборони щодо участі у розгляді кримінального провадження судді, ухвала якого про повернення обвинувального акта прокурору була скасована судом апеляційної інстанції.

Крім того, відповідно до п. 2.3.39.2 розділу 2.3 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи.

Згідно п. 5.4 розділу 5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затвердженого Рішенням зборів суддів Близнюківського районного суду Харківської області 27 березня 2025 року, протокол № 2 (зі змінами, затвердженими рішенням зборів суддів Близнюківського районного суду Харківської області 29 грудня 2025 року Протокол № 6), судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанції після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа. У разі відсутності судді (відпустка, відрядження, лікарняний тощо), ухвалу якого скасовано, такі справи передаються на повторний автоматизований розподіл за розпорядженням керівника апарату суду.

З дотриманням вищевказаних положень у Близнюківському районному суді Харківської області мали місце аналогічні ситуації, зокрема продовження розгляду кримінальної справи тим самим суддею після скасування апеляційним судом ухвали про повернення обвинувального акту прокурору: справа № 612/437/13-к за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України (головуючий суддя ОСОБА_1 ) та справа № 612/137/17 за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (головуючий суддя ОСОБА_4 ).

Вирішуючи питання про наявність інших підстав для відводу, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із усталеною прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, розумні строки розгляду і безсторонність суду є окремими аспектами права на справедливий суд.

Зокрема, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Білуха проти України", №33949/02, § 49, 50, рішення від 9 листопада 2006 року).

Розглядаючи питання про відвід, суддя повинен оцінити, чи виявляла особа, якій заявлено відвід, упередженість під час розгляду кримінального провадження. Така упередженість, за змістом статей 75, 76 КПК України, може виникнути у зв`язку з наявністю у судді родинних, сімейних, чи інших особистих зв`язків з учасниками провадження, іншого процесуального статусу, порушенням правил визначення судді, попередньою участю у цьому провадженні тощо. Проте законодавчий перелік обставин, які можуть викликати сумнів в неупередженості судді, не є вичерпним.

Як вбачається із заяви прокурора ОСОБА_3 про відвід судді, суддя ОСОБА_4 висловив свою думку щодо неможливості призначення обвинувального акта по вказаному кримінальному провадженню до судового розгляду, що у свою чергу, на його думку, викликає сумніви в його неупередженості щодо подальшого розгляду кримінального провадження.

Однак, повноваження повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, належить до законодавчо визначеного повноваження суду у підготовчому провадженні (пункт 3 частина 3 статті 314 КПК України). За змістом статей 314-316 КПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду. За умови відсутності у КПК України прямої вказівки про передачу обвинувального акта на розгляд іншому складу суду після скасування ухвали про повернення обвинувального акта, реалізація судом своїх процесуальних повноважень у підготовчому провадженні не може свідчити про упередженість складу суду щодо результатів судового розгляду по суті обвинувачення.

Ознайомившись із змістом ухвали суду від 22 січня 2026 року про повернення обвинувального акта, суд не знайшов підстав вважати, що суддя ОСОБА_4 висловив свою думку щодо винуватості чи невинуватості осіб в інкримінованому діянні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що доводи прокурора ОСОБА_3 про упередженість судді ОСОБА_4 щодо подальшого розгляду кримінального провадження не знайшли свого підтвердження, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви прокурора ОСОБА_3 про відвід судді Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_4 по справі № 612/1018/25, провадження № 1-кп/612/41/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1