Ухвала суду № 136983138, 29.05.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/622/25

Провадження № 1-кп/347/130/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про звільнення від кримінальної відповідальності

29 травня 2026 року м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Косів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091190000399 від 20.11.2024 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючої, інваліда 3 групи, депутатом не є, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1, ч.2 сть190 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Косівського районного суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 сть190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому повторно.

Так, відповідно до обвинувального акту, згідно статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Статтею 3 цього Закону визначено, що право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Згідно п.2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №250 від 24 лютого 2003 року, державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї.

19 жовтня 2017 року ОСОБА_4 (за попереднім прізвищем - ОСОБА_6 ) отримала у власність житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі №894 від 19.10.2017 приватним нотаріусом Косівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 .

10 лютого 2022 року ОСОБА_4 звернулась до Управління соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації із заявою про призначення та виплату матеріальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24 лютого 2003 року.

При цьому, під час заповнення декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням всіх видів соціальної допомоги від 10 лютого 2022 року, (за формою, що передбачена Інструкцією щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 року за №345), ОСОБА_4 вказала про наявність у власності або володінні членів сім`ї, зокрема у своїй власності, одного житлового будинку площею 40 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а під час заповнення заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг №2/275 (за формою, передбаченою Наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 року за №441) підтвердила своїм підписом, що зобов`язується повідомити органи праці та соціального захисту населення про зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги.

Підпунктом 3 пункту 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №250 від 24 лютого 2003 року, визначено, що державна соціальна допомога не призначається, якщо у власності малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи.

Однак, ОСОБА_4 , з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, ввівши в обману працівників Управління соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації, в порушення вимог п.п.3 п.10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003 року, приховала обставини, які впливають на призначення і виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, а саме відомості про наявність у власності малозабезпеченої сім`ї другого будинку.

Дана обставина стала підставою для нарахування ОСОБА_4 державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, в результаті чого вона незаконно отримала за період з 10.02.2022 по 31.08.2022 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям в сумі 50238 грн. 48 коп., заподіявши державі в особі Управління соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто, вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.190 КК України.

27.05.2026 року в системі Електронний суд, захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.190 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв?язку із закінченням строків давності, оскільки кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.190 КК України відноситься до кримінального проступку, було вчинено ОСОБА_4 в період з 01.02.2022 р. по 31.08.2022 р.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_4 підтримали подане захисником 27.05.2026 року клопотання з наведених у ньому підстав, а кримінальне провадження просили закрити. Додатково обвинувачена ствердила, що їй відомо порядок звільнення від кримінальної відповідальності, та його наслідки.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.190 КК України у зв?язку із закінченням строків давності.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_8 в судове засідання не з?явилася, однак 26.05.2026 року подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги Управління соціального захисту населення до ОСОБА_4 про повернення надміру виплачених коштів підтримує в повному обсязі.

Перевіривши доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст. 49 та ст.106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг ч.2 ст. 49 КК України.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченої; згода обвинуваченої на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Статтею 12 КК України (зі змінами внесеними Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 року, тобто в редакції від 01.07.2020 року) передбачено класифікацію кримінальних правопорушень, згідно якої кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, а злочини в свою чергу, поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Згідно положень ч.2 ст.12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Як встановлено із матеріалів справи, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.190 КК України, було вчинено у період з 01.02.2022 року, і згідно положень ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

А відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Таким чином, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.190 КК України є кримінальним проступком за вчинення якого особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності протягом трьох років з дня вчинення кримінального правопорушення. А у даному випадку із дня вчинення кримінального правопорушення, яке було скоєно 10.02.2022 року, минув трирічний строк, після спливу якого особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється виключно судом, а згідно з нормами ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", передбачене у ст.49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17 звернуто увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення і особа винна в його вчиненні, а також умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.

При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, і з дня вчинення нею такого кримінального правопорушення минуло 3 (три) роки, та вона згідна на закриття кримінального провадження у цій частині у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, а кримінальне провадження відносно неї за ч.1 ст.190 КК України закрити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 100, 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372, 395 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника ОСОБА_5 , що діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024091190000399 від 20.11.2024 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України в цій частині закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Суддя ОСОБА_1