Ухвала суду № 136983053, 28.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9921/26

Провадження № 1-кс/344/4036/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник подав 25.05.2026 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу на бездіяльність П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Івано-Франківську) ТУ ДБР розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 06.04.2026р. про кримінальне.

Скаржник скаргу мотивував тим, що він подав скаргу до ДБР України про внесення відомостей про кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.367 КК України, зокрема стосовно прокурорів Івано-Франківської обласної прокуратури, а з відповіддю за результатами розгляду заяви не згідний.

Скаржник у судовому засіданні в режимі ВКЗ просив вимоги скарги задовольнити.

Слідчий просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки на отриману заяву від ОСОБА_3 була надана ДБР відповідь від 24.04.2026р., яка долучена до матеріалів скарги, з якої вбачається що його звернення переадресоване до ТУ ДБР розташованого у місті Львові. За результати розгляду заяви щодо можливих протиправних дій прокурорами Івано-Франківської обласної прокуратури які виражаються у підтриманні державного обвинувачення під час розгляду кримінальної справи щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.109, ч.4 ст.111-1, ч.2 ст.425-1 (саме даної статті стосується заява про вчинення злочину прокурорами), ч.3 ст.436-2 КК України, була надана 04.05.2026р. відповідь про відсутність у поданій заяві достатніх відомостей про обставини, що свідчать вчинення кримінальних правовопорушень стосовно ОСОБА_3 .. Окрім того за ч.2 ст.367 КК України на яку посилається заявник матеріальною складовою є наявність тяжких наслідків - завданої шкоди, а така відсутня у наданій заяві, як підстава для внесення відомостей до ЄРДР.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали скарги, вважаю наступне.

Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленні потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

Згідно з ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину і підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі статтею 91 КПК України. Такими даними є відомості на підтвердження реальності конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об`єктивних даних, що свідчать про ознаки об`єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).

КПК передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

У постанові від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 Верховний Суд зазначив, що «якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено із позиції вимог правопорядку, з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №818/15/18 зауважила, що «у межах процедури за правилами пункту 1 частини першої статті 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18 вказано, що «за змістом статті 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Разом з тим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Положення частини першої статті 214 КПК України не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.

Таким чином, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Отриманими поясненнями та матеріалами скарги встановлено, що скаржник, як засуджений, звертав увагу, що притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.425-1 КК України та підтримання обвинувачення зі сторонни прокурорів Івано-Франківської обласної прокуратури не є правомірним. Однак під час розгляду кримінальної справи за кримінальним провадженням №22022090000001263 від 25.10.2022 року за результатами якої ухвалено вирок як Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, як був предметом апеляційної скарги у Івано-Франківському апеляційному суді від 03.08.2023 року , то судами перевірялись пояснення та докази вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а всі доводи направленої до ДБР заяви від 06.04.2026р. зводились із незгодою процесуальних дій прокурорів під час як досудового розслідування так і судового розгляду справи.

Отже, викладені у заяві (зверненні) факти стосувались прийнятих рішень та дій органом досудового розслідування, що були належним чином предметом перевірки судами при ухваленні вироку стосовно ОСОБА_3 .

Ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Тому скарга, яка полягає у бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР та почати досудове розслідування за заявою є, на переконання слідчого судді, недоведеною.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, N 93) право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.

А тому, підстав для задоволення скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення на переконання слідчого судді не має.

Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , на бездіяльність П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою ОСОБА_3 про вчинення прокурорами Івано-Франківської обласної прокуратури кримінального правопорушення за ч.2 ст.367 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 01 червня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_5