Постанова № 13698270, 13.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-15649/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Рицького С.В. ,

представника відповідача Тюшкевич С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом підприємства з 100% іноземною інвестицією «Монблан»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007392309/0 від 01.10.10 р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем помилково зроблений висновок щодо порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»з який позивачу продав компютерну оргтехніку та комплектуючі не є фіктивним підприємством, що підтверджується установчими документами та протоколами зборів, наявні всі податкові та видаткові накладні, які підписані директором Грималюком В.Д.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0007392309/0 від 01.10.10 р. та присудити з Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору 3.40 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва приймаючи оскаржуване податкове повідомлення рішення діяла в межах чинного законодавства, оскільки у контрагента підприємства з 100% іноземною інвестицією «Монблан»- ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»відсутні необхідні умови для здійснення результатів відповідної господарської та економічної діяльності, зокрема технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, що підтверджує нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»првочину.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 06.09.10 р. по 06.09.10 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку підприємства з 100% іноземною інвестицією «Монблан»в частині дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»за період червень 2010 року за результатами якої складено акт № 2368/23-09\32671445 від 06.09.10 р.

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 10854412, 54 грн. в тому числі за червень 2010 на суму 10854412, 54.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення рішення № 0007392309/0 від 01.10.10 р. сума податкового зобовязання якого становить за основним платежем 10 854413,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4341765.00, грн., усього 15196178,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»відсутнє за місцезнаходженням згідно з ЄДР, не подало декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, згідно податкового розрахунку комунального податку кількісний склад працівників складає 0 осіб, не сплачує податки, має ознаки фіктивності, а тому позивач не мав права включати до податкового кредиту червні 2010 року суми податку на додану вартість, отримані за таким правлчином.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2010 року між ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»(продавець) та підприємством з 100% іноземною інвестицією «Монблан»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 1-2/06, відповідно до якого продавець продав покупцю офісну компютерну оргтехніку та комплектуючі.

Підпункт 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 - ВР).

Підпунктом 7.2.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 із змінами, внесеними наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244 (далі «Порядок № 166»), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 5 Порядку № 166 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 6.2. Порядку №166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Факт виконання вказаного договору купівлі-продажу № 1-2/06 від 02.06.10 р. підтверджується податковими накладними №№ 54-61 від 02.06.10 р., №63 від 07.06.10 р., №64 від 07.06.10 р., № 65 від 09.06.10 р., № 66 від 15.06.10 р., видатковими накладними підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленим печатками підприємств.

Отже, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Крім того, судом встановлено що на час здійснення підприємства з 100% іноземною інвестицією «Монблан» з ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»господарських операцій зазначене підприємство було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірних відомостей про них.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Договір купівлі-продажу № 1-2/06 від 02.06.10 р. визнаний недійсним не був.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява директора ТОВ «Торговий дім «Дари Узбекистану»Грималюка В.С., який підтверджує взаємовідносини із позивачем на підставі купівлі-продажу № 1-2/06 від 02.06.10 р. та зазначає, що товар було передано уповноваженій особі покупця за видатковими накладними, в яких в графі «відпустив»стоїть його підпис та печатка очолюваного ним підприємства. Заява оформлена в присутності приватного нотаріуса на бланку ВРВ № 998196.

Отже, суд вважає, що відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення до позивача та не доведено суду фіктивності господарських операцій здійснених позивачем в перевіряємий період, в той час як положеннями ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України

Керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0007392309/0 від 01.10.10 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 17.12.10 р.

Суддя Є.В. Аблов