Рішення № 136980928, 01.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026 Справа № 914/968/26

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бернацького Юрія Ростиславовича, м. Львів,

про: стягнення 283 096,28 грн

Суддя І. Б. КОЗАК

Без виклику сторін.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Фізичної особи-підприємця Бернацького Юрія Ростиславовича про стягнення 283 096,28 грн.

Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив зобов`язання за індивідуальним договором про надання комунальних послуг, що є публічним договором приєднання та не в повному обсязі здійснив оплату за спожиту комунальну послугу в період з 01.11.2023 по 30.01.2026 в розмірі 250 038,66 грн. Крім основної суми боргу просить суд про стягнення 157,19 грн- пені, 24661,85 грн- інфляційні нарахування, 8238,58 грн -3% річних.

Попередній розрахунок судових витрат:

- 3397,16 грн - сума сплаченого судового збору.

Правова позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти задоволення позову повністю із підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх.№11541/26 від 23.04.2026) в обґрунтування своїх заперечень посилається на наступне:

1. У власності відповідача перебуває приміщення за адресою м. Львів, вул. Наукова, 29 площею 263 кв.м. Дане нежитлове приміщення складається з двох частин: першого поверху площею 52,2 кв. м. та цокольного поверху площею 210,8 кв.м., що підтверджується копією технічного паспорту від 16.07.2012. Приміщення першого поверху являлось квартирою АДРЕСА_1 , яка була об`єднана з цокольним поверхом.

2. В приміщенні демонтовано батареї, що підтверджується наданим позивачем актом від 26.03.2024: «В приміщенні кв. 2 5 50 м. кв. демонтовано батареї»». Відповідно позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу факту надання послуг за період заборгованості, тим більше на все приміщення площею 263 кв.м.

3. Службова записку начальника Франківського району теплових мереж, якою підтверджується факт включення опалення у опалювальному сезоні 2022/2023 років у нежитлових приміщеннях за адресою Наукова, 29, які належать Бернацькому Ю.Р., не може бути взята до уваги, оскільки не є належним доказом, який підтверджує факт надання послуги.

4. Акти про включення системи теплоспоживання від 28 жовтня 2024 та від 8 листопада 2025 не відповідають встановленій формі, а надані позивачем акти про включення системи теплоспоживання від 11.10.2021 не відповідають додатку 4, затвердженого Наказом №620/378, оскільки в такому акті мають відображатись дані перевірки мережі а також температурний режим.

5. Згідно наданого акту обстеження стану теплових мереж та мереж ГВП житлового/нежитлового приміщення від 26.03.2024 встановлено, що на вводі встановлена пломба С221889, опломбовано - ЛВК, пломба не порушена. В даному акті також вказано, що в приміщенні кв. 2 площею 50 м. кв. демонтовано батареї. В цокольному приміщенні площею 55 м. кв. опалення відсутнє, ввід ГВП опломбовано. Оскільки, згідно акту від 26.03.2024 встановлено опломбування ГВП, тому повністю безпідставно позивачем включено до рахунків вартість оплати за дану послугу. Зокрема: в рахунку за квітень 2025 №6754 Ф-4 враховано ГВП - 61,20 грн, в рахунку за жовтень 2025 226754 Ф-10 враховано ГВП - 125,96 грн, в рахунку за листопад 2025 №6754 Ф-11 враховано ГВП - 150,49 грн, в рахунку за грудень 2025 №6754 Ф-12 враховано ГВП - 171,27 грн, в рахунку за січень 2026 №6754 Ф-1 враховано ГВП - 144,96 грн. В інших рахунках за інші період також безпідставно включно в оплату вартість послуг по ГВП.

Отже позивачем взагалі не надано належних та допустимих доказів надання відповідної послуги з відповідним тепловим режимом відповідачу у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову повністю

Позивач проти заперечень відповідача заперечив у відповіді на відзив (вх.№12812/26 від 06.05.2026).

Обставини справи.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бернадський Юрій Ростиславович із 17.12.1997 зареєстрований як фізична особа-підприємець із наступними видами діяльності: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний) 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у. 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування 95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.62 Оптова торгівля верстатами 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах

Інформаційною довідкою 813310162, сформованою станом на 07.02.2025, підтверджується факт державної реєстрації права власності Бернацького Ю.Р. на нежитлове приміщення загальною площею 263 кв. м у будинку 29 за адресою вул. Наукова у м. Львові.

Згідно з пункту 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

01.12.2021 між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго», (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Бернадським Юрієм Ростиславовичем (споживач) почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до пунктів 1 та 2 індивідуального договору - цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач).

Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства https://lmkp.lte.lviv.ua .

Відповідно до п.34 згаданого договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Надання послуг підтверджується актами про включення системи теплоспоживання від 03.11.2025, 28.10.2024, службовою запискою від 16.10.2023, актом- приписом від 23.02.2022 актом обстеження від 26.03.2024.

Відповідач фактично отримує послугу з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення та несе витрати, оскільки відповідно до ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та наказу Державного комітету України з питань житлово-комунальних послуг №76 від 17.05.2005 такі надаються безперебійно.

Позивач вказує, що відповідач не здійснив оплату за спожиту комунальну послугу в період з 01.11.2023 по 30.01.2026 в розмірі 250 038,66 грн.

На суму основного боргу позивачем було нараховано 157,19 грн- пені, 24661,85 грн- інфляційні нарахування, 8238,58 грн -3% річних.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів оплати заборгованості.

Оцінка суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 527 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з обставин справи, підставою стягнення заборгованості позивач визначає індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021, який згідно з п.1 є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно з пунктом 5 договору позивач зобов`язаний надавати відповідачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а відповідач своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначені цим договором.

Судом встановлено, що на розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1056/25 за позовом ЛМП «Львівтеплоенерго» до ФОП Бернадського Ю.Р. про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.03.2022 до 31.10.2023. Підставами позову стало порушення ФОП Бернадським Ю.Р. умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 до нежитлового приміщення у будинку №29 по вул. Науковій у м. Львові. Рішенням суду у справі №914/1056/25 (залишеним без змін постановою Західного апеляційного суду від 02.10.2025) позов задоволено.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1 - 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В свою чергу, згідно з ч.ч. 1-3 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п.3 розділу I Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018р. №315 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та території України від 28.12.2021 року №358, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудованих - прибудованих або прибудованих, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкт нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Листом №7/11/3238-22 від 08.04.2022 Міністерство розвитку громад та територій України надало ЛМКП «Львівтеплоенерго» роз`яснення. Згідно з цим роз`ясненням кожен споживач, власник або орендар приміщення повинен брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в т.ч. витраченої на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень та функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання.

Інформацією про ВОТЕ №0774 підтверджується розмір помісячного споживання теплової енергії будинком №29 по вул. Науковій у м. Львові, у якому відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення площею 263 кв. м., а також помісячні покази загальнобудинкового лічильника у будинку №29.

Пунктом 34 індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Нарахування вказаної заборгованості передбачено положеннями ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", вимогами "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих і будівлі комунальних послуг", затвердженої Наказом Мінрегіонбуду та ЖКГУ №315 від 22.11.2018 зі змінами та доповненнями, затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 №358, та рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 972 від 01.11.2021 "Про встановлення ЛМКП «Львівтеплоенерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з постачання теплової енергії та гарячої води", з урахування рішення №98 від 11.02.2022.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України о одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідач стверджує, що приміщення є не під`єднаним до системи теплоспоживання оскільки в ньому демонтовані батареї. Однак у матеріалах справи відсутні докази від`єднання від системи теплопостачання будинку АДРЕСА_2 .

Актом-приписом позивача від 23 лютого 2022 року підтверджується той факт, що три нежитлові приміщення, власником яких є ОСОБА_1 , обладнані стояками центрального опалення, «діаметр. 20, до яких під`єднано прилади опалення (10, 7 та 11 ребер відповідно). Опалення належно функціонує. Ще в одному приміщенні знаходиться стояк рециркуляції гарячої води, обладнаний рушникосуш. (t на поверхні 400С). Температура повітря в приміщенні в середньому 18,50 С». У приміщенні перебувають працівники підприємства «Ремонт одягу».

Таким чином твердження відповідача, що приміщення не під`єднане до системи теплоспоживання не підтверджується матеріалами справи.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_2 площею 263 кв. м. зареєстровано за ОСОБА_1 .

Окрім того, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон нерухомого майна об`єктів нерухомого майна, що містяться в матеріалах справи, вбачається: «додаткові відомості: згідно наказу «Про надання дозволу громадянам, ТОВ «Будівельний альянс» на використання власних квартир як нежитлових» Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за №137 від 03.05.2007» - дозволено використання квартири по АДРЕСА_2 як нежитлової».

Отже, у зв`язку з використанням нежитлових приміщень у господарській діяльності фізичною особою - підприємцем, враховуючи висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2024 №915/989/22, від 10.05.20233 у справі №920/343/22, від 15.05.2018 у справі №920/1275/16, від 03.07.2018 у справі №916/559/17 цей спір підсудний господарському суду.

Виникнення заборгованості підтверджується також службовою запискою начальника Франківського району теплових мереж, з якої вбачається, що в опалювальному сезоні 2023/2024 опалення в нежитлових приміщеннях за адресою вул. Наукова, 29, які належать Бернацькому Ю.Р., включено 16.10.2023.

Заперечуючи щодо нарахувань за гаряче водопостачання (ГВП) представник відповідача зазначає, що ввід ГВП опломбовано пломбою С221889 згідно з актом від 26.03.2024, через що нарахування за квітень 2025 року січень 2026 року вважає незаконними. Однак, суд звертає увагу, що Методика № 315 прямо передбачає участь кожного співвласника у витратах на функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання в цілому по будівлі, незалежно від стану індивідуального вводу.

Також суд зазначає, що аргументи відповідача є ідентичними тим, що вже були предметом судового розгляду та були відхилені судами першої та апеляційної інстанції у справі № 914/1056/25.

Як вбачається з обставин справи, позивачем направлялось на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2026, однак, матеріалами справи доказів оплати заборгованості не містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за послуги з постачання теплової енергії за період 01.11.2023 по 31.01.2026. Доказів оплати за надані послуги відповідачем не надано. Відтак позов в цій частині підлягає до задоволення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Пунктом 45 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивачем заявлено до стягнення 157,19 грн пені, 24 661,85 грн інфляційні нарахування, 8238,58 грн 3% річних. Здійснивши перерахунок, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 157,19 грн пені, 24 661,85 грн інфляційні нарахування, 8238,58 грн 3% річних за заявлений позивачем період.

Таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238, 241-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бернацького Юрія Ростиславовича (адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (адреса: 79040, Львівська область, м. Львів, вул. Данила Апостола, будинок 1, ідентифікаційний код: 05506460) 250 038,66 грн основного боргу, 157,19 грн пені, 24 661,85 грн інфляційних нарахувань, 8238,58 грн 3% річних та 3397,16 грн судового збору.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Суддя Козак І.Б.