Рішення № 136979886, 28.05.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3027/26

(2/199/3979/26)

РІШЕННЯ

іменем України

28.05.2026

м. Дніпро

справа №199/3027/26

провадження № 2/199/3979/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»

відповідач ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що 11.09.2025 між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання коштів у кредит №71185773, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 06318.

Відповідно до умов Договору про надання коштів у кредит №71185773 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу у кредит грошові кошти у сумі 4 500,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за процентною ставкою 0,500% (фіксована) та комісії за надання кредиту в розмірі 15,00% від суми наданого кредиту.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору.

26.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №15860214 до договору про надання коштів у кредит №71185773 від 11.09.2025, за умовами якої кредитодавець збільшив суму наданого позичальнику кредиту на 500,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданого кредиту становить 5 000,00 грн.

Утім, відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив його умови та не виконав належним чином покладені на нього зобов`язання, у зв`язку з чим розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №71185773 від 11.09.2025 складає 16 762,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 1 087,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 675,00 грн. сума заборгованості за комісією; 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Крім того, 26.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №6777478, за умовами якої відповідач отримав кредит в розмірі 1 300,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за процентною ставкою 0,95% (фіксована) та комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору.

Утім, відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив його умови та не виконав належним чином покладені на нього зобов`язання, у зв`язку з чим розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №6777478 від 26.09.2025 складає 5 124,60 грн., з яких: 1 300,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 1 000,35 грн. сума заборгованості за відсотками; 224,25 грн. сума заборгованості за комісією; 2 600,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитними договорами №71185773 від 11.09.2025 та №6777478 від 26.09.2025 в загальному розмірі 21 887,10 грн., а також судові витрати по справі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16.03.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд (формування та зберігання) судової справи проводиться в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 , постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №71185773, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 06318.

Відповідно до умов Договору про надання коштів у кредит №71185773 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу у кредит грошові кошти у сумі 4 500,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за процентною ставкою 0,500% (фіксована) та комісії за надання кредиту в розмірі 15,00% від суми наданого кредиту.

26.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №15860214 до договору про надання коштів у кредит №71185773 від 11.09.2025, за умовами якої кредитодавець збільшив суму наданого позичальнику кредиту на 500,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданого кредиту становить 5 000,00 грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується платіжними інструкціями №35736892-a924-49f7-906d-bd9e7fe2b2b3 від 11.09.2025 та № 15864896-3101-45ac-8844-dc46df917055 від 26.09.2025.

Крім того, 26.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №6777478, за умовами якої відповідач отримав кредит в розмірі 1 300,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за процентною ставкою 0,95% (фіксована) та комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого кредиту.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується листом АТ «ЮНЕКС БАНК» від 28.01.2026 за вих.№ 21-1922.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Судом встановлено, що кредитні договори №71185773 від 11.09.2025 та №6777478 від 26.09.2025 були укладені шляхом їх безпосереднього підписання позичальником електронним цифровим підписом.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказані кредитні договори №71185773 від 11.09.2025 та №6777478 від 26.09.2025 підписані відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Тобто, підписуючи договір позики, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодився із вказаними умовами договору та розміром відсоткової ставки, тому зобов`язаний його виконувати в повному обсязі.

Станом на 29.01.2026 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №71185773 від 11.09.2025 складає 16 762,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 1 132,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 675,00 грн. сума заборгованості за комісією; 9 800,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Станом на 29.01.2026 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №6777478 від 26.09.2025 складає 5 124,60 грн., з яких: 1 300,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 1 000,35 грн. сума заборгованості за відсотками; 224,25 грн. сума заборгованості за комісією; 2 600,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Доказів того, що відповідач сплатив заборгованість за кредитними договорами №71185773 від 11.09.2025 та №6777478 від 26.09.2025, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано.

Водночас суд враховує, що якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами перед судом, що ним зроблено не було.

Підписанням кредитних договорів №71185773 від 11.09.2025 та №6777478 від 26.09.2025 без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з усіма умовами такого договору, а тому суд вважає, що з останнього на користь позивача слід стягнути заборгованість:

1)за кредитним договором №71185773 від 11.09.2025 в розмірі 6 762,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 1 087,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 675,00 грн. сума заборгованості за комісією;

2)за кредитним договором №6777478 від 26.09.2025 в розмірі 2 524,60 грн., з яких: 1 300,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 1 000,35 грн. сума заборгованості за відсотками; 224,25 грн. сума заборгованості за комісією.

В той же час, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за неустойкою за кредитним договором №71185773 від 11.09.2025 в розмірі 10 000,00 грн. та за кредитним договором №6777478 від 26.09.2025 в розмірі 2 600,00 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який триває донині.

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається наступне.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» здійснювала адвокат Ткаченко Ю.О. на підставі договору про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025, укладеного між ними.

Крім того, до суду надано копію договору про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025, витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №4-МК від 05.02.2026 за договором про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025, платіжну інструкцію №d44b92 від 27.02.2026.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» послуг адвоката щодо надання правової допомоги в цій справі.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №206/4841/20 звернула увагу на те, що при вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат має враховуватися принцип пропорційності задоволених позовних вимог.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат та зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені на 42,43%, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають також частковому задоволенню у розмірі 42,43% від заявлених вимог, тобто на суму 1 909,43 грн., а отже, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 1 129,71 грн. (2 662,40 грн. х 9 287,10 грн. : 21 887,10 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість за кредитним договором №71185773 від 11.09.2025 в розмірі 6 762 (шість тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 50 коп., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 1 087,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 675,00 грн. сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість за кредитним договором №6777478 від 26.09.2025 в розмірі 2 524 (дві тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 60 коп., з яких: 1 300,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 1 000,35 грн. сума заборгованості за відсотками; 224,25 грн. сума заборгованості за комісією

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 129 (одна тисяча сто двадцять дев`ять) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 1 909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) грн. 43 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 28 травня 2026 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження площа Арсенальна ,буд.1Б, м. Київ, 01010.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О.Б.Подорець