Ухвала суду № 136979785, 01.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/71/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.06.2026 Справа № 908/1263/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви Запорізької міської ради, м. Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1263/26

за позовом Запорізької міської ради, (69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», (69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 1, кв. 61)

про стягнення 1 089 607,59 грн.

Без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ

27.05.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 27.05.2026, (вх. № 1491/08-07/26 від 27.05.2026) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», м. Запоріжжя про стягнення 1 089 607,59 грн. заборгованості (основного боргу) з орендної плати за період з 14.02.2018 по 07.10.2025 включно за договором оренди землі від 07.12.2007 (зареєстрований 11.12.2007 за № 040726101247).

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 справу № 908/1263/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

28.05.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від Запорізької міської ради, м. Запоріжжя надійшла заява (вх. № 11710/08-08/26 від 28.05.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, якою позивач на підставі ст., ст. 136-138 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ» (код ЄДРПОУ 40960501), а саме: бокси, інв. № 396, літ. Д, металеві склади літ. М, Н, О, П; ворота № 6, площею 247,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 6, в межах суми заявлених позовних вимог, а саме: 1 089 607,59 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1263/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Як зазначено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову підставами для звернення до суду із даною заявою стали наступні обставини:

07.12.2007 між Запорізькою міською радою та Закритим акціонерним товариство «Запоріжжя-Авто» (в подальшому перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя-Авто», код ЄДРПОУ 33921055) укладено договір оренди землі, який зареєстрований 11.12.2007 за № 040726101247.

Предметом договору оренди є земельна ділянка комунальної власності загальною площею 2,5054 га з кадастровим номером 2310100000:07:052:0002, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 6.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 473944887 від 23.04.2026 власником земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:07:052:0002, загальною площею 2,5054 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 6 є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

14.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ» набуло право власності на нерухоме майно, розташоване на вищевказаній земельній ділянці, а саме: бокси, інв. № 396, літ. Д, металеві склади літ. М, Н, О, П; ворота № 6, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 6, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 473943305 від 23.04.2026.

Зазначене нерухоме майно було придбано відповідачем у первісного орендаря земельної ділянки ТОВ «Запоріжжя-Авто» на підставі договору купівлі продажу нерухомого майна від 14.02.2018 № 980.

За умовами вказаного договору купівлі-продажу від 14.02.2018 № 980 сторони погодили, що в користування ТОВ «ІНФО-МЕТ» переходить земельна ділянка площею 0,3582 га. Крім того, відповідно до п. 4.3.3 цього договору, сторони визначили, що зобов`язання по внесенню оплати за землю виникає у покупця (ТОВ «ІНФО-МЕТ») з моменту переходу права власності на нерухоме майно.

Враховуючи положення ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про оренду землі», з 14.02.2018 ТОВ «ІНФО-МЕТ» в силу приписів чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу набуло статусу Орендаря за договором оренди землі від 07.12.2007 (№ 040726101247) в межах площі 0,3582 га взяло на себе зобов`язання зі своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (лист №6250/5/08-01-04-04-06 від 08.05.2026), та наявними даними Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради (лист № 06.1-14/760 від 24.04.2026), ТОВ «ІНФО-МЕТ» за період з 01.01.2018 по теперішній час плату за користування земельною ділянкою до бюджету Запорізької міської територіальної громади не здійснювало.

За розрахунком позивача, з урахуванням площі займаної відповідачем земельної ділянки, даних Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.07.2024 № НВ-2300102692024, положень чинного законодавства, ТОВ «ІНФО-МЕТ» повинно було сплатити Запорізькій міській раді орендну плату за період з 14.02.2018 по 07.10.2025 у розмірі 1 089 607,59 грн.

27.04.2026 Запорізька міська рада звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ» з претензією вих. № 01/02-11/0850 від 24.04.2026, в якій просила сплатити заборгованість за вищевказаним договором оренди.

Проте, відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення, заборгованість з орендної плати не погашена.

Вказані обставини свідчать про те, що набувши право власності на нерухоме майно відповідач, не виконував свій обов`язок як фактичний користувач земельної ділянки.

Отже, позивач вважає, що пред`явлення Запорізькою міською радою до суду позову про стягнення заборгованості за договором оренди землі, без його забезпечення, дозволить ТОВ «ІНФО-МЕТ» вчинити дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судового рішення.

З огляду на всі зазначені обставини, накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «ІНФО-МЕТ», на думку позивача, є необхідним, оскільки Товариство має заборгованість перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя та в добровільному порядку, після направлення претензії, не здійснює намірів щодо її сплати.

Таким чином, позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, а саме: бокси, інв. № 396, літ. Д, металеві склади літ. М, Н, О, П; ворота № 6, площею 247,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1461310023101), що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 6.

Згідно з Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260520-0011744738 від 20.05.2026 вартість вказаного активу складає 2 548 210,84 грн.

Враховуючи вищезазначене, накладення арешту на вказаний об`єкт в межах суми позовних вимог є достатнім та мінімально необхідним заходом, який гарантує виконання майбутнього судового рішення, не перешкоджаючи при цьому господарській діяльності відповідача.

Такий захід не позбавляє відповідача права користування майном, а лише обмежує право на його відчуження на період розгляду справи.

Позивач наполягає, що не накладення арешту на вказаний об`єкт, який належить ТОВ «ІНФО-МЕТ», може призвести до передачі його в іпотеку пов`язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов`язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ІНФО-МЕТ» зареєстроване 15.11.2016, має зареєстрований статутний капітал на рівні 1 000,00 грн.

Аналіз фінансового стану відповідача за допомогою відкритого та загальнодоступного веб-ресурсу: YouControl (https://youcontrol.com.ua/contractor/? id=25788003#express-finmon-file) свідчить про високу ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому. Зокрема, у відкритому доступі повністю відсутні офіційні відомості щодо фінансової звітності та результатів господарської діяльності ТОВ «ІНФО-МЕТ» за останні звітні роки, а також відомості щодо наявності у підприємства будь-якого доходу. Відсутність доходу в поєднанні з тим, що сума заявлених позовних вимог значно перевищує розмір статутного капіталу Товариства, вказує на незадовільний фінансовий стан відповідача та реальну загрозу невиконання ним майнових зобов`язань перед бюджетом територіальної громади.

Місто Запоріжжя є прифронтовим обласним центром, територія якого згідно з Наказами Мінреінтеграції включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, яке щоденно потерпає від збройної агресії РФ.

Несплата відповідачем коштів за оренду земельної ділянки громади безпосередньо впливає на наповнення місцевого бюджету, з якого здійснюється фінансування критично важливих потреб, таких як: виділення коштів на потреби підрозділів ТрО та ЗСУ, що захищають місто на Запорізькому напрямку; облаштування та утримання укриттів, систем оповіщення та ліквідація наслідків регулярних ракетних обстрілів житлового сектору; забезпечення функціонування комунальних закладів в умовах надзвичайного стану.

Місто Запоріжжя залишається головним гуманітарним хабом регіону. Кошти від оренди землі та доходи від безпідставно набутого майна є цільовим джерелом для фінансування міських програм підтримки захисників України та ВПО, кількість яких у місті постійно зростає.

Заборгованість відповідача у розмірі 1 089 607,59 грн. є суттєвою для бюджету територіальної громади в умовах воєнного стану. Ризик невиконання судового рішення через відсутність заходів забезпечення позову завдасть шкоди не лише майновим інтересам міської ради, а й публічним інтересам мешканців прифронтового міста, оскільки ці кошти мають бути спрямовані на захист та життєдіяльність міста Запоріжжя.

Враховуючи вищевикладене, позивач наполягає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі призведе до порушення балансу між приватним інтересом відповідача та фундаментальним публічним інтересом прифронтової громади.

Розглянувши заяву Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, додані до неї матеріали у їх сукупності, суд вважає подану заяву такою, що підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.

Порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований нормами ст. ст. 136, 137, 140, 144 ГПК України.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 137 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 137 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є:

1) існує ризик та ймовірність того, що без вжиття заходів забезпечення позову:

- стане суттєво складніше або неможливо виконати рішення;

- позивач не зможе ефективно захистити, поновити свої порушені або оспорювані права та інтереси, за якими він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) законом передбачені інші підстави.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах констатувала, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (пункти 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 1 089 607,59 грн. заборгованості (основного боргу) з орендної плати за період з 14.02.2018 по 07.10.2025 включно за договором оренди землі від 07.12.2007 (зареєстрований 11.12.2007 за № 040726101247).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких позивачем подана відповідна заява, проаналізувавши зв`язок між обраним позивачем заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог щодо забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів учасників справи, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову спроможне унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких позивачем подана відповідна заява, є виправданим, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача в майбутньому, оскільки відсутність у відповідача ліквідного майна, на яке можливе накладення стягнення в рахунок погашення заборгованості, призведе до невиконання можливого позитивного судового рішення.

Отже, шкода, яка може бути завдана внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову, значно більша, ніж ті негативні наслідки для відповідача, які можуть настати внаслідок вжиття цих заходів.

Тобто, забезпечення позову виконує не лише функцію гарантування виконання потенційного позитивного рішення суду на користь позивача, але й превентивну функцію, запобігаючи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, в рамках даного судового провадження без подання нових позовів.

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ІНФО-МЕТ», направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ІНФО-МЕТ», сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і в разі задоволення позову забезпечить захист прав і законних інтересів позивача.

Отже, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ІНФО-МЕТ», є розумним, адекватним та ефективним способом забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ІНФО-МЕТ» межах суми ціни позову.

Керуючись ст., ст. 73, 74, 86, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», (ідентифікаційний код юридичної особи 40960501; 69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 1, кв. 61), а саме: бокси, інв. № 396, літ. Д, металеві склади літ. М, Н, О, П; ворота № 6, площею 247,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 6, у межах суми ціни позову 1 089 607,59 грн. до постановлення у даній справі рішення суду та набрання ним законної сили.

Боржником за даним заходом забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФО-МЕТ», (69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 1, кв. 61, ідентифікаційний код юридичної особи 40960501).

Стягувачем за даним заходом забезпечення позову є: Запорізька міська рада, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915).

3. Дана ухвала підлягає обов`язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення та набрання законної сили, а саме з 01.06.2026, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред`явлення до 01.06.2029.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 01.06.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя Н.Г. Зінченко