Ухвала суду № 136979639, 01.06.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"01" червня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1194/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,

розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про розстрочення виконання рішення від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 за позовом Антимонопольного комітету України, до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про стягнення 11 066 105 грн пені.

Представники сторін, що з`явились у судове засідання:

від стягувача (в режимі відеоконференції) - Прохоров Є.І., представник в порядку самопредставництва

від боржника (заявник) - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», вул. Коновальця Євгена, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРПОУ 05448610) на користь Державного бюджету України пеню у розмірі 11 066 105 грн (Одинадцять мільйонів шістдесят шість тисяч сто п`ять гривень), а також на користь Антимонопольного комітету України, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45, м. Київ, 03035, (код ЄДРПОУ 00032767) суму 132 793,26 грн (Сто тридцять дві тисячі сімсот дев`яносто три гривні 26 коп) витрат з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подала заяву №1704 від 17.04.2026 (вх. №02.3.1-02/3571/26 від 17.04.2026) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі №907/1194/25.

Ухвалою суду від 22.04.2026 розгляд заяви призначино на 19 травня 2026 яке відкладено на 01 червня 2026.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, боржник посилається на наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення.

Зокрема, боржник зазначає, що постановою НКРЕКП від 27.12.2023 №2510 йому було зупинено дію ліцензії на провадження діяльності з розподілу природного газу у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу іншому суб`єкту господарювання - ТОВ «Газорозподільні мережі України». Унаслідок цього з 01.01.2024 боржник фактично припинив здійснення основної господарської діяльності та втратив основне джерело доходу.

Крім того, боржник вказує на критичний фінансовий стан підприємства, який підтверджується від`ємним значенням чистих активів (понад 1,8 млрд грн), а також їх невідповідністю розміру статутного капіталу. При цьому товариство несе значні щомісячні обов`язкові витрати, пов`язані з оплатою праці, сплатою податків та виконанням реструктуризованих зобов`язань.

Окремо боржник наголошує, що щодо нього застосовано заходи примусового стягнення податкового боргу, у зв`язку з чим його рахунки заблоковані, що фактично унеможливлює здійснення господарської діяльності та проведення розрахунків, окрім виплати заробітної плати.

За твердженням боржника, одноразове стягнення всієї суми пені призведе до негативних наслідків не лише для самого товариства, а й для функціонування оператора газорозподільної системи в регіоні, оскільки це може вплинути на виконання договорів оренди майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу. Боржник підкреслює, що такі наслідки можуть створити ризики для стабільності роботи об`єкта критичної інфраструктури та енергетичної безпеки регіону в умовах воєнного стану.

Також боржник зазначає, що виконання рішення у повному обсязі унеможливить подальшу господарську діяльність товариства, включаючи виплату заробітної плати працівникам та сплату податків до бюджету.

З огляду на викладене, боржник просить суд врахувати наведені обставини як виняткові та такі, що об`єктивно ускладнюють виконання рішення, і розстрочити сплату присуджених сум на умовах, викладених у матеріалах справи.

Представник стягувача 20.05.2026 подав додаткові пояснення у яких вказує, що у провадженні Господарського суду Закарпатської області знаходиться справа № 907/1194/25 за позовом Антимонопольного комітету України до АТ «ОГС «Закарпатгаз» (далі - Відповідач) про стягнення пені у розмірі 11 066 105 гривень.

Відповідачем, в рамках цієї справи, подано до Суду клопотання про розстрочення виконання рішення Суду.

Комітет, ознайомившись із клопотанням надає наступні пояснення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне положення міститься і в ч. 1 ст. 18 та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» від 05.07.2012, п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторив, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

При ухваленні рішення про розстрочення виконання рішення Суду (в частині сплати пені) просить врахувати обставини пов`язані із належністю та своєчасністю виконання Відповідачем рішення Комітету від 20.11.2025 № 888-р про розстрочення сплати штрафу, оскільки в разі його невиконання аналогічна ситуація може мати місце щодо пені, яка є предметом розгляду даної справи. Станом на сьогодні Комітет не отримував від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до встановленого графіку зазначеного у рішенні Комітету від 20.11.2025 № 888- р про розстрочення сплату штрафу.

Боржник, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду не забезпечив явку свого представника.

Розглянувши матеріали заяви з доданим до неї документами, заслухавши представника стягувача, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

В обґрунтування поданої заяви про надання розстрочки виконання судового рішення боржник зазначає, що на сьогоднішній день відповідач (боржник) перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виплату одним платежем суми боргу, а сплата одразу усієї суми заборгованості негативно вплине на господарську діяльність боржника.

Також при прийняті рішення суд враховує, що відповідачем не вживається заходів до добровільного виконання рішення суду.

Суд доходить висновків, що задоволення клопотання може завдати шкоди позивачу у вказаній справі.

Таким чином суд доходить висновку відмовити у задоволені заяви представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про розстрочення виконання рішення від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 11 066 105 грн пені.

Керуючись ст. 233, 234, 235, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволені заяви представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про розстрочення виконання рішення від 16.03.2026 у справі №907/1194/25 за позовом Антимонопольного комітету України до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про стягнення 11 066 105 грн пені.

2. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.А. Худенко