Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5
________________ У Х В А Л А
01.06.2026 Справа № 905/339/26
Суддя Господарського суду Донецької області Устимова А.М., розглянувши в порядку наказного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 84313, м. Краматорськ, вул. Олеси Тихого, 8-Д, ідентифікаційний код 34657789) про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Пелих Ніни Іванівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 50869,43грн, а саме, основного боргу у розмірі 49 871, 08 грн та плати за абонентське обслуговування у сумі 998,35грн встановив.
Вказана заява направлена на адресу суду шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 22.05.2026.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 для розгляду даної заяви визначена суддя Устимова А.М.
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилається на порушення боржником умов договору постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1245 від 01.09.2013 року в частині оплати вартості спожитої в період з березня 2022 по березень 2024 теплової енергії, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 49 871, 08 грн, а також щодо внесення плати за абонентське обслуговування в період з березня 2022 по жовтень 2024, що зумовило виникнення боргу в сумі 998,35грн.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами частини 2 статті 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги(ч.2 ст.147 ГПК України).
Відповідно до частин 1-3 статті 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (п. 4); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (п.5). До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п.4).
Отже, заявлені у заяві про видачу судового наказу вимоги повинні відповідати презумпції безспірності вимог - при зверненні з заявою суду надаються докази, які підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, з яких суд беззаперечно зможе зробити висновок щодо наявності грошового зобов`язання, строків виникнення такого зобов`язання та розміру заборгованості.
Як встановлено в п.8 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
При цьому, за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст.15 Господарського процесуального кодексу України), на суд покладається обв`язок на підставі наданих заявником доказів встановити факт виникнення грошової вимоги та порушення грошового зобов`язання з боку боржника, одночасно суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дослідивши вимоги, викладені в заяві, в контексті їх безспірності, суд встановив, що за умовами договору постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1245 від 01.09.2013, на порушення умов якого стягувач посилається у поданій заяві, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Діденко Ніною Іванівною (споживач) теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію споживачу до точки продажу (або до точки розподілу у разі відсутності вузла обліку) теплової енергії згідно додатку №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід`ємною частиною цього договору, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно додаткової угоди до договору від 01.09.2020 Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; плати за абонентське обслуговування в розмірі 35,77 гривень в т.ч. ПДВ (зазначити розмір плати, визначений Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України) (п.1.3).
Згідно з ч.3 ст.631 ЦК України, умови цієї Додаткової угоди застосовуються до правовідносин між Сторонами, які виникли з 01.12.2019 року. (п.3 Додаткової угоди).
За умовами п.п. 3.2.25, 6.1, 6.4 договору Споживач зобов`язаний протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту-рахунку, теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання. Споживач здійснює розрахунок протягом 3 робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Таким чином, за умовами договору №1245 від 01.09.2013 строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування залежить від факту отримання споживачем відповідних актів-рахунків.
Згідно з пунктом 63.6 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Зокрема, податковим номером є реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи.
Пунктом 70.5 статті 70 Податкового кодексу України передбачено, що фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов`язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу.
Відповідно до пункту Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року, №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22 квітня 2014 року, № 462) (далі - Порядку) податковим номером платника податків є:
1) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи - резиденти та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів);
Згідно з пунктом 2.6 Порядку податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Фізична особа-підприємець Діденко Ніна Іванівна укладаючи договір надала заявнику виписку ААВ №355791 від 09.02.2012, що підтверджує її реєстрацію в якості ФОП у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якій зазначено її реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів - 3150313288.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь на запит суду №2791946 від 26.05.2026) за реєстраційним номером облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів 3150313288 зареєстрована Пелих Ніна Іванівна.
Як вбачається з даних аналізу контрагента від 21.05.2026, що міститься у відкритому доступі на сайті «You control» у мережі Інтернет та наданий стягувачем, боржник змінила прізвище з «Діденко» на «Пелих», зміна відбулась 03.08.2023.
Дослідивши наведені обставини, суд встановив, що внаслідок зміни прізвища стороною договору постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1245 від 01.09.2013 на час розгляду заяви є Фізична особа-підприємець Пелих Ніна Іванівна (РНОКПП НОМЕР_1 ).
На підтвердження направлення боржнику актів-рахунків за період з березня 2022 по жовтень 2024 року суду наданий опис вкладення АТ "Укрпошта" №8432002101129 та фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 30.04.2026.
В описі вкладення зазначена адреса отримувача: м. Краматорськ, Донецька обл., вул.Героїв Небесної Сотні, 40/7, 84333. Вказана адреса відповідає адресі Фізичної особи -підприємця Діденко Ніни Іванівни, що зазначена у договорі, виписці ААВ №365791 від 09.02.2012 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Назва вулиці змінена на Героїв Небесної Сотні згідно Розпорядження міського голови м.Краматорська №34 від 19.02.2016.
Як виходить з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь на запит суду №2791946 від 26.05.2026) місцезнаходження боржника - Фізичної особи-підприємця Пелих Ніни Іванівни: АДРЕСА_1 .
Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. (ч.1 ст.10 вказаного Закону).
Таким чином, суд зазначає, що акти-рахунки направлялися заявником на адресу, яка не відповідає зареєстрованій адресі місцезнаходження боржника безпосередньо як Фізичної особи-підприємця, що не може свідчити про їх належне направлення.
Доказів на підтвердження того, що на дату направлення документів (30.04.2026) боржник був зареєстрований як ФОП за адресою: м. Краматорськ, Донецька обл., вул.Героїв Небесної Сотні, 40/7, 84333, до матеріалів заяви не додано. Також не доведено, що відповідні акти-рахунки були отримані боржником у теплопостачальній організації нарочно.
З огляду на наведене, доказів, які б підтверджували направлення первісних документів на підтвердження обсягу здійснення господарської операції з надання послуг за договором або їх вручення нарочно боржнику суду не надано.
Враховуючи умови договору №1245 від 01.09.2013 відсутність доказів направлення актів - рахунків Фізичній особі-підприємцю Пелих Ніні Іванівні унеможливлює встановлення факту наявності боргу.
За умовами п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, оскільки подані разом із заявою про видачу судового наказу докази не підтверджують наявність безспірної заборгованості за договором №1245 від 01.09.2013 у розмірі 50869,43грн, господарський суд дійшов висновку, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку у задоволенні заяви про видачу судового наказу відмовити на підставі п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що відповідно до ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 147, 148, 150, 152-154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 84313, м. Краматорськ, вул. Олеси Тихого, 8-Д, ідентифікаційний код 34657789) про видачу судового наказу в частині вимог щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Пелих Ніни Іванівни (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 50869,43грн, а саме, основного боргу у розмірі 49 871, 08 грн та плати за абонентське обслуговування у сумі 998,35грн.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана суддею 01.06.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua).
Суддя А.М. Устимова
Судове рішення № 136979514, Господарський суд Донецької області було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/339/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: