Ухвала суду № 136979330, 29.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

29.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7137/25

за позовом ОСОБА_1 , село Прилиманське, Одеського району, Одеської області

до Фізичної особи-підприємця Зими Катерини Вадимівни, м. Кривий Ріг

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 100 053 грн. та неустойки у розмірі 315 166,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Зими Катерини Вадимівни про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 100 053 грн. та неустойки у розмірі 315 166,95 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 № б/н від 16/12.2025 залишено без руху.

Ухвалою суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/7137/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали поданого позову суд встановив таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18.

У даному випадку позивачем у справі є фізична особа без статусу суб`єкта підприємницької діяльності - Бойченко Сергій Михайлович.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання № 601 від 07.08.2025 з поставки товару у встановлені строки. За умовами цього договору позивач придбав у продавця - Фізичної особи-підприємця Зими Катерини Вадимівни 12 дошок обрізних.

Слід зауважити, що цей договір був укладений покупцем - Бойченком Сергієм Михайловичем як фізичною особою.

Ані з умов укладеного договору, ані з матеріалів справи в сукупності не вбачається, що Бойченко Сергій Михайлович укладав спірний договір постачання № 601 від 07.08.2025 у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Натомість, з сукупності наданих позивачем матеріалів слід дійти висновку, що товар за спірним договором придбавався позивачем для задоволення власних побутових потреб.

В матеріалах цієї справи відсутні належні та допустимі докази існування між Бойченком Сергієм Михайловичем та Фізичної особи-підприємця Зими Катерини Вадимівни будь-яких господарських правовідносин.

Спори, що виникли з цивільних правовідносин, віднесені до підвідомчості судів загальної юрисдикції.

За таких обставин, спір у справі № 904/7137/25 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, провадження у справі № 904/7137/25 слід закрити.

На виконання ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, роз`яснити позивачу, що спір у цій справі належить до підвідомчості судів загальної юрисдикції.

Керуючись ст. ст. 48, ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 904/7137/25 - закрити.

Ухвала набирає законної сили 29.05.2026.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 29.05.2026.

Суддя М.О. Ніколенко