Рішення № 136979204, 20.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 Справа № 904/4018/25 (904/157/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М., за участю секретаря судового засідання Паніної В.О., розглянувши справу

за позовом Арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн", м. Дніпро

до відповідача-2: Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

та до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Велеонор", Київська область, м. Бориспіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний Комплекс - Галичина", Львівська область, м. Дрогобич

про визнання договорів недійсними

Представники:

від позивача: Забарін А.Ф.

від відповідача-1: Забарін А.Ф.

від відповідача-2: Каретна Є.В.

від відповідача-3: не з`явився

від третьої особи: Воробець С.І.

СУТЬ СПОРУ:

Арбітражний керуючий та призначений у справі № 904/4018/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" розпорядник майна Забарін Антон Федорович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати недійсним договір про переведення боргу № 414 від 20.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелтокс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат";

- визнати недійсним договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 540 від 17.04.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" з усіма додатковими угодами до нього;

- визнати недійсним договір про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велеонар", Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" та Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат";

- визнати недійсним договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 477 від 12.04.2022, укладений між Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн".

При цьому в тексті позовної заяви містилося клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач посилається на положення п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначає, що керівник боржника ТОВ "Альянс Еволюшн" не йде на жодний контакт із арбітражний керуючим (позивачем), як розпорядником майна, при цьому грошові кошти на сплату судового збору в позивача як розпорядника майна також відсутні. За вказаних умов позивач стверджує, що вимушений звертатися до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 у задоволенні клопотання Арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича про відстрочення сплати судового збору було відмовлено; позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу протягом 10-ти днів з дня вручення даної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази доплати судового збору у розмірі 10 649,60 грн.

02.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивачем додані докази слати судового збору на виконання ухвали суду від 20.01.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 було постановлено про таке:

- прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 904/4018/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, код ЄДРПОУ 40473930) та відкрито провадження у справі;

- розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.02.2026 об 11:00 год.;

- запропоновано відповідачам-1,2 подати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду;

- запропоновано позивачу подати відповідь на відзив відповідачів-1,2, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії відповіді на відзив відповідачам-1,2.

05.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача-2 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в якому він просить суд залучити до участі у справі №904/4018/25 (904/157/26) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Велеонор".

В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 посилається на те, що результати розгляду позовних вимог можуть вплинути на права та обов`язки інших сторін за договорами про переведення боргу №414 від 20.09.2019 та №476 від 12.04.2022, а саме ТОВ "Інтелтокс" та ТОВ "Велеонор", так як дані особи виступали первісними отримувачами фінансової допомоги від АТ "Криворізький залізорудний комбінат". Також, відповідач-2 зауважує, що залучення до участі у справі ТОВ "Інтелтокс" є неможливим у зв`язку із припиненням даної юридичної особи 19.06.2020 на підставі ухвали Господарського суду Сумської області від 11.06.2020 у справі № 920/1120/19, копію якої долучено до клопотання.

09.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача в особі арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача та третьої особи, в якому він просить суд:

- залучити до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Велеонор" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 153-А, офіс 14; ідентифікаційний код 40466588);

- залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача голову Комітету кредиторів Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний Комплекс - Галичина" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, буд. 82; ідентифікаційний код 00152388).

Обґрунтовуючи подане клопотання позивач посилається на те, що ТОВ "Велеонор" є стороною оскаржуваного договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, тому вказана юридична особа підлягає залученню до участі у справі № 904/4018/25 (904/157/26) в якості співвідповідача. Також, позивач зазначає, що рішення суду в даній справі матиме безпосередній вплив на права ПАТ "Нафтопереробний Комплекс - Галичина", як найбільшого кредитора і голову Комітету кредиторів.

11.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача-2 надійшли заперечення на клопотання позивача, в яких він заперечує проти клопотання арбітражного керуючого розпорядника майна ТОВ "Альянс Еволюшн" Забаріна Антона Федоровича в частині залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача голови Комітету кредиторів - ПАТ "НПК - Галичина" та зазначає, що ПАТ "НПК - Галичина" не є стороною жодного із оскаржуваних у даній справі правочинів, а їх умови не породжують для ПАТ "НПК - Галичина" будь-яких прав чи обов`язків, тому результати розгляду судом даної справи також жодним чином не вплинуть на права або обов`язки ПАТ "НПК - Галичина".

11.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача-2 надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій він просить надати можливість його представнику взяти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

25.02.2026 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з необхідністю підготовки правової позиції у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2026 було постановлено про таке:

- судом було відзначено, що підготовче засідання, яке було призначено ухвалою суду від 04.02.2026 на 25.02.2025 не відбулося у зв`язку з відсутністю електроенергії, що спричинено екстреними та/або плановими її відключеннями, що унеможливило проведення судових засідань, підписання документів тощо. Вказана обставина підтверджується відповідним Актом керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області;

- підготовче засідання призначено на 04.03.2026 о 12:00 год.;

- запропоновано відповідачам-1,2 подати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду.

26.02.2026 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію тим, що ТОВ "Альянс Еволюшн" мало право на укладання будь-яких договорів, які не заборонені діючим законодавством. Вчинення таких правочинів здійснювалось ТОВ "Альянс Еволюшн" на власний розсуд та на власний ризик. Переведення боргу з одного боржника на іншого є законним видом правочину. При укладанні ж оспорюваних правочинів сторонами були дотриманні вимоги законодавства щодо форми його вчинення. Відповідач-2 зазначає, що за змістом позовної заяви розпорядником майна зазначається про відсутність в текстах оскаржуваних правочинів посилання на рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Альянс Еволюшн". Однак, посилання розпорядника майна на умови пункту 8.3. Статуту ТОВ "Альянс Еволюшн" є безпідставним, так як зміст вказаного пункту Статуту не передбачає рішення Загальних зборів учасників для правочинів з переведення боргу. В той же час позовна заява не містить належних обґрунтувань того, що оскаржувані правочини суперечать вимогам ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; що волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі; що правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків для сторін. Крім того, відповідач-2 звертає увагу, що ст. 42 КУзПБ встановлено спеціальний строк, для вчинення дій з визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, в рамках порушеної справи про банкрутство. Як свідчить зміст позовної заяви розпорядником майна оспорюються правочини, вчинені ТОВ "Альянс Еволюшн" 20.09.2019, 17.04.2020 та 12.04.2022. Провадження у справі №904/4018/25 про банкрутство ТОВ "Альянс Еволюшн" відкрито ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2025. Отже, відповідач-2 стверджує, що враховуючи положення ст. 42 КУзПБ, дати вчинення оспорюваних у даній справі правочинів, а також дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альянс Еволюшн", на момент звернення розпорядника майна із позовом у даній справі сплив строк для визнання недійсними правочинів, які є предметом позову.

03.03.2026 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, аргументуючи власну правову позицію першочергово тим, що Кодекс України з питань банкрутства передбачає особливий порядок звернення арбітражного керуючого з позовами про визнання правочинів недійсними і цей порядок не передбачає можливості звернення з відповідним позовом щодо правочинів, укладених раніше трирічного строку від дня відкриття провадження у справі про банкрутство. Відповідач-1 не погоджується з висновками арбітражного керуючого та вказує на те, що за всіма обставинами оспорювані у цій справі правочини ознакам фраудаторності не відповідають і зворотного заявником не доведено, що вбачається з наступного: матеріали позову не містять жодного аналізу структури активів боржника на дату укладення оскаржуваних договорів: відсутні баланс, звіт про фінансові результати, показники ліквідності, співвідношення активів і зобов`язань. Без встановлення реального співвідношення вартості правочинів до вартості чистих активів неможливо кваліфікувати їх як значні. Крім того, не доведено причинно-наслідковий зв`язок між укладенням договорів та настанням неплатоспроможності. Сам факт подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство через понад три роки не свідчить автоматично, що саме ці правочини призвели до такого стану. Відповідач-1 зазначає, що позивач не здійснив фінансово-економічного аналізу, який би підтверджував, що без укладення договорів боржник зберіг би платоспроможність. Також, відповідач-1 вважає безпідставними доводи, що укладення оспорюваних правочинів не було направлено на отримання прибутку чи досягнення економічного результату, оскільки часто управлінська діяльність підприємством передбачає реструктуризацію активів, управління дебіторською заборгованістю та вжиття заходів для гарантування надходження грошових коштів на вимогу. Не наведено конкретної норми статуту, яку порушено, не визначено, чи підпадають правочини під категорію значних або таких, що потребують попереднього погодження. Крім того, відповідач-1 стверджує, що позивач не здійснив порівняльного аналізу фінансового стану боржника до та після укладення договорів. Відсутні розрахунки, які б підтверджували, що саме укладення цих правочинів унеможливило виконання зобов`язань перед конкретним кредитором. Сам по собі факт наявності заборгованості перед ПАТ "НПК-Галичина не доводить, що вона виникла або збільшилась саме внаслідок оскаржуваних договорів. Без доведення прямого причинного зв`язку вимога про недійсність правочинів є необґрунтованою, адже арбітражний керуючий не надав доказів фактичної безоплатності оспорюваних операцій. Відсутні докази, що боржник не отримав жодної майнової вигоди на підставі окремих правочинів, укладених з первісними боржниками. Враховуючи вказане відповідач-1 всинує про те, що підстав для визнання оскаржуваних договорів недійсними не вбачається, а позовні вимоги є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

У підготовче засідання 04.03.2025 з`явилися представники позивача та відповідача-2, представник відповідача-1 у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховано, що останнім поданий до суду відзив на позовну заяву.

У вказаному засіданні розглянуті клопотання відповідача-2 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велеонор", а також клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Велеонор" та в якості третьої особи на стороні позивача голову Комітету кредиторів Публічного акціонерного товариства "Нафтопереробний Комплекс - Галичина".

Судом було відзначено, що за приписами частин 1, 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Велеонор" є стороною оскаржуваного договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Велеонор", при цьому відмовивши у задоволенні клопотання відповідача-2 про залучення до участі у справі вказаної особи як третьої особи у справі.

Крім того, судом було зауважено, що відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обв`язки щодо однієї із сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ПАТ "Нафтопереробний Комплекс - Галичина" є кредитором в межах справи № 904/4018/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн", з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Нафтопереробний Комплекс - Галичина" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, буд. 82; ідентифікаційний код 00152388).

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд вбачав підстави для відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2026 постановлено про наступне:

- залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Велеонор" відповідач-3);

- залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Нафтопереробний Комплекс - Галичина";

- підготовче засідання відкладено на 26.03.2026 об 11:00 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 26.03.2026 об 11:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС;

- зобов`язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велеонор", докази чого надати суду;

- запропоновано відповідачу-3 подати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду;

- запропоновано третій особі надати письмові пояснення по суті спору.

У підготовче засідання 26.03.2026 з`явились представники позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи, представник відповідача-3 у вказане засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У вказаному засіданні судом було з`ясовано, що вимоги ухвали суду від 04.03.2026 станом на 26.03.2026 учасниками справи не виконані, а саме: матеріали справи не містять доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповіджача-3, відзиву на позовну заяву відповідача-3 та письмових пояснень третьої особи.

Враховуючи вказане, з метою надання часу для виконання вказаних процесуальних дій, суд вбачає підстави для відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2026 постановлено про наступне:

- підготовче засідання відкладено на 09.04.2026 об 11:30 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 09.04.2026 об 11:30 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС;

- повторно зобов`язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велеонор", докази чого надати суду;

- повторно запропоновано відповідачу-3 подати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу, докази такого направлення надати суду;

- повторно запропоновано третій особі надати письмові пояснення по суті спору;

- вирішено додатково повідомити відповідача-3 про дату, час та місце підготовчого засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади України.

27.03.2026 до суду від третьої особи надійшли пояснення у справі, в яких Публічне акціонерне товариства "Нафтопереробний Комплекс - Галичина" повідомляє, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

31.03.2026 до суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу-3.

У підготовче засідання 26.03.2026 з`явились представники позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи, представник відповідача-3 у вказане засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Присутні у судовому засіданні представники позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи підтримали позовні вимоги, повідомили господарський суд про можливість закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 постановлено про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2026 о 10:30 год.; повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 11.05.2026 о 10:30 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

22.04.2026 до суду від відповідача-2 надійшла заява про виключення даних представника з матеріалів справи, в якій він просить суд виключити дані представника адвоката Майтак І.В. з матеріалів справи.

06.05.2026 до суду від відповідача-2 надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій він просить надати можливість його представнику взяти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

У судове засідання 11.05.2026 з`явилися представники позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи, представник відповідача-3 у вказане засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, при цьому останній про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, оскільки згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Велеонор" отримало ухвалу суду від 09.04.2026 - 09.04.2026 (а.с. 183).

У судовому засіданні 11.05.2026 розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово представників позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи.

За результатом судового засідання були встановлені обставини справи та досліджені докази, при цьому судом було відзначено, що для продовження розгляду справи по суті розгляд справи слід відкласти.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 постановлено про відкладення судового засідання на 20.05.2026 о 12:00 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 20.05.2026 о 12:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судове засідання 20.05.2026 з`явилися представники позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи, представник відповідача-3 у вказане засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, при цьому останній про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, оскільки згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Велеонор" отримало ухвалу суду від 11.05.2026 - 11.05.2026 (а.с. 206).

Судом відзначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Велеонор" відзиву на позовну заяву подано не було, як і клопотань у порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку на його подання.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, проти чого заперечував представник відповідача-2.

Крім того, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 31.01.2026.

Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" призначено арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича.

Ініціюючим кредитором банкрута є Публічне акціонерне товариство "Нафтопереробний Комплекс-Галичина".

У подальшому, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 строк процедури розпорядження майном продовжено до 09.07.2026.

При цьому згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на посаді посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 44 Кодексу про банкрутство розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Крім того, частиною 9 статті 44 Кодексу про банкрутство передбачено, що розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

Так, розпорядник майна Забарін Антом Федорович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи № 904/4018/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" з позовною заявою, в якій зазначає, що 14.11.2025 АТ "Криворізький залізорудний комбінат" подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 200 000 000,00 грн., із якої вбачається, що заборгованість ТОВ "Альянс Еволюшн" виникла на підставі договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, укладеного на виконання договору про переведення боргу № 414 від 20.09.2019, на загальну суму 200 000 000,00 грн. Крім того, між АТ "Криворізький залізорудний комбінат" та ТОВ "Альянс Еволюшн" були укладені договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 477 від 12.04.2022 та договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 540 від 17.04.2020, якими визначено строки виконання зобов`язань ТОВ "Альянс Еволюшн".

Розпорядник майна зазначає, що під час здійснення ним правового аналізу зазначених правочинів, встановлені ознаки фраудаторності вказаних договорів, як таких, що були укладені на шкоду як кредиторам ТОВ "Альянс Еволюшн", так і самому боржнику.

За вказаного, позивач просить визнати означені вище договори недійсними.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

За ч. 1, ч. 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 42 Кодексу про банкрутство, господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:

- боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

- боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник уклав договір із заінтересованою особою;

- боржник уклав договір дарування.

Отже, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

Особливості спеціального закону у сфері банкрутства виключають можливість керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі під час визнання в межах справи про банкрутство правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

На відміну від вимог ЦК України, законодавство про банкрутство (стаття 42 Кодексу про банкрутство) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених ЦК України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ці норми передбачають додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом. Передбачені спеціальні підстави заявлення вимог про визнання правочинів недійсними і спростування майнових дій та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство.

У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника, кредитор (інші особи) зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, отримане від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Вказана процедура спрямована на повернення до складу конкурсної маси відчужених за такими правочинами активів. Можливість оспорення та спростування майнових дій боржника насамперед необхідна для забезпечення зберігання майна боржника в інтересах конкурсних кредиторів.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема, Кодексом про банкрутство.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Нормами Цивільного кодексу та Кодексу про банкрутство визначено підстави визнання недійсними договорів та саме правочинів боржника.

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, нормами Кодексу про банкрутство, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаних у Кодексі про банкрутство строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведених норм.

Таким чином, підлягають перевірці судом обставини укладення оспорюваного договору на наявність ознак, визначених ст. 42 Кодексу про банкрутство у сукупності з нормами Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається наступне:

- щодо договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022,

18.04.2017 між ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (позикодавець, відповідач-2) та ТОВ "Велеонор" (позичальник, відповідач-3) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 486 (далі - договір № 486, а.с. 8), за умовами пункту 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 2.1. договору № 486 поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 100 000 000,00 грн. без ПДВ.

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (пункт 2.2. договору № 486).

Згідно з пунктом 3.1. договору № 486 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю в строк до 18.04.2018.

У пункті 8.1. договору № 486 сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін, за умови відсутності заборгованості.

Також, сторонами були укладені додаткові угоди до договору № 486, відповідно до яких були внесені зміни до пункту 3.1. договору та відповідно змінювався строк повернення фінансової допомоги, а саме:

- 18.04.2018 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 486, за умовами якої поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю в строк до 18.04.2019 (а.с. 9);

- 18.04.2019 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору № 486, за умовами якої поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю в строк до 18.04.2020 (а.с. 9, на звороті);

- 17.04.2020 сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору № 486, за умовами якої поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю в строк до 16.04.2021 (а.с. 10);

- 16.04.2021 сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору № 486, за умовами якої поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю в строк до 16.04.2022 (а.с. 9).

12.04.2022 між ТОВ "Велеонор" (первісний боржник, відповідач-3), ТОВ "Альянс Еволюшн" (новий боржник, відповідач-1) та АТ "Криворізький залізорудний комбінат" (кредитор, відповідач-2) був укладений договір про переведення боргу № 476 (далі - договір про переведення боргу № 476, а.с. 11), пунктом 1 якого визначено, що цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони первісного боржника - у зобов`язанні, що виникло з договору про надання поворотної фінансової допомоги № 486 від 18.04.2017, укладеного між первісним боржником та кредитором (далі - основний договір).

У пункті 8 договору про переведення боргу № 476 сторони погодили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Згідно з пунктом 2 договору про переведення боргу № 476 первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 100 000 000,00 грн, що виник на підставі пункту 2.1 основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 договору про переведення боргу № 476 строк виконання новим боржником грошового зобов`язання, яке виникло на підставі пункту 2 цього договору, встановлено до 16.04.2022.

12.04.2022 між АТ "Криворізький залізорудний комбінат" (кредитор, відповідач-2) та ТОВ "Альянс Еволюшн" (новий боржник, відповідач-1) був укладений договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 477 (далі - договір № 477, а.с. 12), за умовами якого сторони узгодили продовжити строк виконання новим боржником грошового зобов`язання у розмірі 100 000 000,00 грн., яке виникло на підставі договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, до 16.04.2023 включно.

Крім того, сторонами були укладені додаткові угоди до договору № 477, відповідно до яких були внесені зміни щодо строку повернення фінансової допомоги, а саме:

- 18.04.2023 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 477, за умовами якої продовжений строк виконання новим боржником грошового зобов`язання з повернення кредитору фінансової допомоги у розмірі 100 000 000, 00 грн. яке виникло у нового боржника на підставі договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, до 18.04.2024 (а.с. 12, на звороті);

- 18.04.2024 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору № 477, за умовами якої продовжений строк виконання новим боржником грошового зобов`язання з повернення кредитору фінансової допомоги у розмірі 100 000 000, 00 грн. яке виникло у нового боржника на підставі договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, до 18.04.2025 (а.с. 13);

- 04.06.2025 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 477, за умовами якої продовжений строк виконання новим боржником грошового зобов`язання з повернення кредитору фінансової допомоги у розмірі 100 000 000, 00 грн. яке виникло у нового боржника на підставі договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, до 18.04.2026 (а.с. 13, на звороті).

- щодо договору про переведення боргу № 414 від 12.09.2022,

18.04.2017 між ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (позикодавець, відповідач-2) та ТОВ "Інтелтокс" (позичальник) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 487 (далі - договір № 486, а.с. 14), за умовами пункту 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 2.1. договору № 487 поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 100 000 000,00 грн. без ПДВ.

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (пункт 2.2. договору № 487).

Згідно з пунктом 3.1. договору № 487 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю в строк до 18.04.2018.

У пункті 8.1. договору № 487 сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за договором. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін, за умови відсутності заборгованості.

Також, сторонами були укладені додаткові угоди до договору № 487, відповідно до яких були внесені зміни до пункту 3.1. договору та відповідно змінювався строк повернення фінансової допомоги, а саме:

- 18.04.2018 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 487, за умовами якої поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю в строк до 18.04.2019 (а.с. 15);

- 18.04.2019 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору № 487, за умовами якої поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю в строк до 18.04.2020 (а.с. 9, на звороті).

20.09.2019 між ТОВ "Інтелтокс" (первісний боржник), ТОВ "Альянс Еволюшн" (новий боржник, відповідач-1) та АТ "Криворізький залізорудний комбінат" (кредитор, відповідач-2) був укладений договір про переведення боргу № 414 (далі - договір про переведення боргу № 414, а.с. 16), пунктом 1 якого визначено, що цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони первісного боржника - у зобов`язанні, що виникло з договору про надання поворотної фінансової допомоги № 487 від 18.04.2017, укладеного між первісним боржником та кредитором (далі - основний договір).

У пункті 8 договору про переведення боргу № 414 сторони погодили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (у разі наявності).

Згідно з пунктом 2 договору про переведення боргу № 414 первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання) у розмірі 100 000 000,00 грн, що виник на підставі пункту 2.1 основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 договору про переведення боргу № 414 строк виконання новим боржником грошового зобов`язання, яке виникло на підставі пункту 2 цього договору, встановлено до 18.04.2020.

17.04.2020 між АТ "Криворізький залізорудний комбінат" (кредитор, відповідач-2) та ТОВ "Альянс Еволюшн" (новий боржник, відповідач-1) був укладений договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 540 (далі - договір № 540, а.с. 17), за умовами якого сторони узгодили продовжити строк виконання новим боржником грошового зобов`язання у розмірі 100 000 000,00 грн., яке виникло на підставі договору про переведення боргу від 20.09.2019, до 31.12.2020.

Крім того, сторонами були укладені додаткові угоди до договору № 540, відповідно до яких були внесені зміни щодо строку повернення фінансової допомоги, а саме:

- 21.12.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 540, за умовами якої продовжений строк виконання новим боржником грошового зобов`язання з повернення кредитору фінансової допомоги у розмірі 100 000 000, 00 грн. яке виникло у нового боржника на підставі договору про переведення боргу від 20.09.2019, до 31.12.2021 (а.с. 17, на звороті);

- 29.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 540, за умовами якої продовжений строк виконання новим боржником грошового зобов`язання з повернення кредитору фінансової допомоги у розмірі 100 000 000, 00 грн. яке виникло у нового боржника на підставі договору про переведення боргу від 20.09.2019, до 31.12.2022 (а.с. 19);

- 21.12.2022 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору № 540, за умовами якої продовжений строк виконання новим боржником грошового зобов`язання з повернення кредитору фінансової допомоги у розмірі 100 000 000, 00 грн. яке виникло у нового боржника на підставі договору про переведення боргу від 20.09.2019, до 31.12.2023 (а.с. 20);

- 06.03.2024 сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору № 540, за умовами якої продовжений строк виконання новим боржником грошового зобов`язання з повернення кредитору фінансової допомоги у розмірі 100 000 000, 00 грн. яке виникло у нового боржника на підставі договору про переведення боргу від 20.09.2019, до 31.12.2024 (а.с. 18);

- 19.03.2025 сторони уклали додаткову угоду № 6 до договору № 540, за умовами якої продовжений строк виконання новим боржником грошового зобов`язання з повернення кредитору фінансової допомоги у розмірі 100 000 000, 00 грн. яке виникло у нового боржника на підставі договору про переведення боргу від 20.09.2019, до 31.12.2025 (а.с. 18, на звороті).

Так, на підставі статті 520 ЦК України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (статті 522 ЦК України).

Договір про переведення боргу передбачає заміну боржника в зобов`язанні. При цьому ані саме зобов`язання, ані кредитор у ньому не змінюється.

З укладанням договору про переведення боргу зобов`язання у первісного боржника припиняється, а новий боржник набуває обов`язку виконати певні зобов`язання перед кредитором.

Природа договору про переведення боргу полягає в тому, що первісний боржник переводить свій борг (покладає обов`язки з погашення свого боргу) на третю особу - нового боржника. До останнього в повному обсязі й на тих самих умовах, що були на момент переведення боргу, переходять права й обов`язки первісного боржника.

Переведення боргу передбачає перехід від первинного боржника до нового як обов`язків, так і відповідальності за їх невиконання. Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первинним боржником.

Із наведеного слідує, що укладання договору про переведення боргу призводить до автоматичного збільшення розміру зобов`язань нового боржника, який приймає на себе зобов`язання, якщо договором не погоджено умов щодо відплатності переведення боргу.

У той же час, умовами спірних договорів про переведення боргу лише погоджено, що новий боржник повинен погасити кредитору загальну суму заборгованості, зазначену в пункті 2 договорів, до дати, визначеної у пункті 3 договорів, яка систематично була продовжена на підставі договорів про встановлення строку виконання грошового зобов`язання, а також додаткових угод до цих договорів.

Жодних умов щодо здійснення будь-якої форми оплати, майнових дій зі сторони первісного боржника на користь нового боржника внаслідок переведення на нього боргу положення оспорюваних договорів не передбачають.

Таким чином, внаслідок укладення ТОВ "Альянс Еволюшн" оспорюваних договорів про переведення боргу, а саме: договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, договору про переведення боргу № 414 від 20.09.2019, та договорів про встановлення строку виконання грошового зобов`язання, а саме: договору про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 477 від 12.04.2022, договору про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 540 від 17.04.2020, а також, додаткових угод до вказаних договорів, ТОВ "Альянс Еволюшн" стало зобов`язаною стороною та безоплатно прийняло на себе зобов`язання з виплати боргу відповідачу-2 в розмірі 200 000,00 грн.

Суд зазначає про те, що Кодекс про банкрутство передбачає низку правових механізмів, які можуть бути використані кредиторами для захисту їх прав та законних інтересів, зокрема визнання правочинів боржника недійсними та застосування наслідків такої недійсності. З метою захисту прав та інтересів кредиторів Кодексом визначено механізми визнання недійсними правочинів боржника, які встановлені у статті 7 (загальні підстави оскарження) і в статті 42 (спеціальні підстави оскарження).

В свою чергу загальними підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Спеціальними підставами є "підозрілі" правочини - існує лише підозра, що той чи інший правочин укладено на шкоду кредиторам, при чому така підозра має підкріплюватися наслідками у вигляді збитків, завданих кредиторам. А також наявність будь-якої із трьох підстав (безоплатне відчуження майна боржником, укладення договору із заінтересованою особою або ж договору дарування), вважається, що такий правочин укладений на шкоду кредиторам.

При цьому спеціальні підстави можуть бути застосовані виключно до правочинів укладених протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн", тоді як оспорювані правочини були укладені сторонами поза межами трирічного період (2019, 2020, 2022 роки).

У той же час, в даному випадку судом враховано, що Верховний Суд неодноразово підкреслював, що укладення договору поза межами підозрілого періоду не виключає можливості визнання його недійсним. У такому разі суд застосовує загальні підстави цивільного законодавства: п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України (принцип добросовісності); ч. 3 ст. 13 ЦК України (недопустимість зловживання правом).

Так, Верховний Суд виснував, що укладення договору боржника поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував порушенню справи про банкрутство), визначеного ст. 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування ст. 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до введення в дію КУзПБ, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, спрямованого на уникнення звернення стягнення на його майно, відповідно до загальних засад цивільного законодавства та через недопустимість зловживання правом. Відповідний спосіб захисту гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав (такі висновки містяться також в постановах КГС ВС: від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16; від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13; від 22.05.2024 у справі № 924/408/21).

Також, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, які викладені у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, за якими, з метою формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування ст. 42 КУзПБ під час вирішення питання про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником до набрання чинності та початку дії КУзПБ, Верховним Судом було відзначено про те, що безумовно, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на

досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. Водночас укладення договору боржника поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував порушенню справи про банкрутство), визначеного статтею 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування статті 42 КУЗПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУЗПБ не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів. КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

З урахуванням вищевикладеного, судом враховано, що оспорювані договори про переведення боргу та договори про встановлення строку виконання грошового зобов`язання були укладені у 2019, 2020, 2022-ті роки, однак, поряд із вказаними межами періодизації, судом також встановлено, що вказані правочини не були виконані, а строк їх основного зобов`язання (повернення фінансової допомоги) систематично продовжувався укладеними між сторонами додатковими угодами, на підставі чого можна зробити висновок про те, що хоч самі договори були укладені не у "підозрілий період", проте невиконання зобов`язань за такими договорами та постійне продовження строку їх виконання вказує на поступовий перехід таких договорів у зазначений "підозрілий період", адже останніми додатковими угодами строк виконання зобов`язання був продовжений, зокрема, до 31.12.2025, та до 18.04.2026.

Також, з матеріалів даної справи у сукупності з матеріалами справи про банкрутство" Альянс Еволюшн" вбачається, що оспорювані правочини були укладені ТОВ "Альянс Еволюшн" у період існування невиконаних грошових зобов`язань перед іншими кредиторами.

Так, на момент укладення зазначених договорів у ТОВ "Альянс Еволюшн" існували невиконані грошові зобов`язання перед ПАТ "НПК-Галичина", оскільки такі були визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2025 у справі №904/4018/25 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альянс Еволюшн", а також ухвалою від 20.10.2025 у справі № 904/4018/25 про визнання грошових вимог ПАТ "Нафтопереробний комплекс-Галичина".

Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачами, на момент укладення боржником договору про переведення боргу № 414 від 20.09.2019 ТОВ "Альянс Еволюшн" мало невиконані грошові зобов`язання перед ПАТ "НПК-Галичина" за такими договорами: договір відступлення права вимоги № 2056/12/2118 від 21.11.2018 на суму 138 563 579,37 грн.; договір відступлення права вимоги № КА-3112 від 31.12.2018 на суму 93 289 632,58 грн.; договір відступлення права вимоги № АЛ-2102-19 від 21.02.2019 на суму 64 485 000,00 грн.; договір відступлення права вимоги № 2102-19/1 від 21.02.2019 на суму 66 464 166,30 гр.; договір відступлення права вимоги № 010419-4 від 01.04.2019 на суму 22 648 717,69 грн.; договір відступлення права вимоги № 32/19-056 від 13.05.2019 на суму 247 999 160,84 грн.; договір відступлення права вимоги № 220519/2 від 22.05.2019 на суму 119 146 428,12 грн.; договір відступлення права вимоги № 71-06/2019 від 20.06.2019 на суму 6 637 800,00 грн.; договір відступлення права вимоги № АЕ-2305-19 від 02.07.2019 на суму 15 955 381,86 грн.; договір відступлення права вимоги № 32/19-069/1 від 30.07.2019 на суму 28 340 240,63 грн.; договір відступлення права вимоги № 32/19-073/1 від 02.09.2019 на суму 9 636 727,50 грн.; договір відступлення права вимоги № 12/09/19 НКГ від 12.09.2019 на суму 4 355 037,84 грн.; договір відступлення права вимоги № 12/09/19-10НКГ від 12.09.2019 на суму 23 785 864,37 грн. У сукупності за вказаними договорами ТОВ "Альянс Еволюшн" мало невиконані грошові зобов`язання в сумі 702 882 721,10 грн.

На момент укладення боржником договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022 ТОВ "Альянс Еволюшн" мало невиконані грошові зобов`язання перед ПАТ "НПК-Галичина" за такими договорами: договір відступлення права вимоги № ВПВ 1110-1 від 11.10.2019 на суму 21 675 410,61 грн.; договір відступлення права вимоги № НПК-01-20/Д від 15.01.2020 на суму 875 500,00 грн.; договір відступлення права вимоги № 32/20-017 від 30.03.2020 на суму 29 976 312,01 грн.; договір відступлення права вимоги № ОІ-06-20/НПК від 07.06.2020 на суму 4 123 948,18 грн.; договір відступлення права вимоги № НПК-07-20/АЕ від 15.07.2020 на суму 32 546 765,70 грн.; договір відступлення права вимоги № Л04/08-1ВПВ від 04.08.2020 на суму 19 062 976,98 грн.; договір відступлення права вимоги № НПК-09-20/АЕ від 29.09.2020 на суму 4 415 122,49 грн.; договір відступлення права вимоги № 32/20-058 від 15.10.2020 на суму 23 619 402,86 грн.; договір відступлення права вимоги № МІ-15-06/НПК від 15.06.2021 на суму 107 504 756,80 грн.; договір відступлення права вимоги № ПС-07-10/НПК від 07.10.2021 на суму 27 735 321,44 грн.; договір відступлення права вимоги № СК-28-03/НПК від 28.03.2022 на суму 26 586 179,37 грн.; договір відступлення права вимоги № ОР-16-05/НПК від 16.05.2022 на суму 14 550 000,00 грн.; договір відступлення права вимоги № РС-28-09/НПК від 28.09.2022 на суму 13 000 000,00 грн.; договір відступлення права вимоги № НФ-30-12/НПК від 30.12.2022 на суму 12 369 130,20 грн.; договір відступлення права вимоги № 020619/1 від 02.06.2019 на суму 33 288 875,44 грн. У сукупності за вказаними договорами ТОВ "Альянс Еволюшн" мало невиконані грошові зобов`язання в сумі 509 754 718,08 грн.

Таким чином, маючи невиконані грошові зобов`язання перед ПАТ "НПК-Галичина" в загальній сумі 1 212 637 439,18 грн, ТОВ "Альянс Еволюшн" уклало договір про переведення боргу № 414 від 20.09.2019 та договір про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, за умовами яких взяло на себе зобов`язання ТОВ "Інтелтокс" у розмірі 200 000 000,00 грн. (при цьому ТОВ "Інтелтокс" є припиненим на підставі судового рішення Господарського суду Сумської області про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 11.06.2020 у справі № 920/1120/19) (а.с. 79).

У подальшому, між ТОВ "Альянс Еволюшн" та АТ "Криворізький залізорудний комбінат" були укладені договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 540 від 17.04.2020 та договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 477 від 12.04.2022.

За результатом вчинених дій розмір грошових зобов`язань ТОВ "Альянс Еволюшн" збільшився на 200 000 000,00 грн, що мало наслідком погіршення фінансового стану підприємства, посилення його неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов`язань перед кредиторами.

Судом також враховано, що відповідно до пункту 2.1 Статуту ТОВ "Альянс Еволюшн" метою діяльності товариства є одержання законного прибутку, задоволення суспільних потреб у його продукції, роботах та послугах, а також реалізація на підставі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників товариства (а.с. 25, на звороті).

Крім того, відповідно до пункту 8.3. Статуту директор має право укладати правочини, у тому числі щодо надання гарантій та порук, незалежно від їх вартості, лише після прийняття відповідного рішення Загальними зборами учасників товариства (а.с. 30).

При цьому суд відзначає, що оспорювані договори не містять посилань на рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Альянс Еволюшн", що вказує на те, що такі дії директора ТОВ "Альянс Еволюшн" були вчинені на шкоду як кредиторам товариства, так і самому товариству як юридичній особі, а також його учасникам.

За вказаного вбачається, що за умовами оспорюваних договорів Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" прийняло на себе зобов`язання всупереч власним фінансовим інтересам та набуло обов`язку сплатити заборгованість в сумі 200 000 000,00 грн. за інших осіб, що не відповідає критеріям розумності.

Сукупність встановлених обставин у цій справі щодо укладення спірних договорів переведення боргу, а саме: договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, договору про переведення боргу № 414 від 20.09.2019, та договорів про встановлення строку виконання грошового зобов`язання, а саме: договору про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 477 від 12.04.2022, договору про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 540 від 17.04.2020, а також, додаткових угод до вказаних договорів, свідчить про наявність у них ознак фраудаторного правочину.

Укладені договори не мали економічної доцільності та є сумнівними, адже боржник не отримав прибутку та всупереч власним фінансовим інтересам набув зобов`язання сплатити заборгованість за інших осіб, що свідчить про відсутність будь-якої ділової чи підприємницької мети.

Також, суд критично оцінює заперечення відповідачів-1,2, які викладені у відзивах на позовну заяву, звертаючи увагу на фраудаторний характер оспорюваних договорів, що обумовлено наступним:

- на момент укладення оспорюваних договорів ТОВ "Альянс Еволюшн" мало невиконані грошові зобов`язання перед ВАТ "Нафтопереробний комплекс-Галичина" у розмірі 1 212 637 439,18 грн.;

- укладення оспорюваних договорів не відповідало меті діяльності ТОВ "Альянс Еволюшн", визначеній його Статутом, не було спрямоване на отримання прибутку чи досягнення будь-якого позитивного економічного результату для товариства;

- матеріали справи не містять доказів того, що директором ТОВ "Альянс Еволюшн" було отримано рішення Загальних зборів учасників товариства щодо укладення оскаржуваних договорів;

- внаслідок укладення оспорюваних договорів відбулося збільшення кредиторської заборгованості ТОВ "Альянс Еволюшн", за результатом чого відбулося погіршення його фінансового стану та неможливості належного виконання грошових зобов`язань перед кредиторами, зокрема перед ВАТ "Нафтопереробний комплекс-Галичина";

- внаслідок укладення оспорюваних договорів відбулося істотне збільшення кредиторської заборгованості товариства, при цьому жодної винагороди, компенсації чи іншого майнового еквівалента за прийняття на себе додаткових зобов`язань ТОВ "Альянс Еволюшн" не отримало.

З огляду на викладене, суд встановив, що оспорювані договори переведення боргу та встановлення строку виконання грошового зобов`язання, разом з наявними в матеріалах справи додатковими угодами до них, мають ознаки фраудаторності та підлягають визнанню недійсними.

Суд зауважує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.

Так, добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок сформульовано в п. 10.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №909/436/20, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 06.10.2021 у справі №925/1546/20).

Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов`язань.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Тому будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

Також, суд звертає увагу, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище норми чинного законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 77 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги про визнання договорів недійсними, а саме: договору про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, договору про переведення боргу № 414 від 20.09.2019, договору про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 477 від 12.04.2022, договору про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 540 від 17.04.2020, а також, додаткових угод до вказаних договорів, - підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, судом враховано, що за аналізом питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, покладаються на відповідачів-1,2,3 в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про переведення боргу № 414 від 20.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелтокс" (ідентифікаційний код 40732329), Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" (ідентифікаційний код 40473930) та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (ідентифікаційний код 00191307).

Визнати недійсним договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 540 від 17.04.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" (ідентифікаційний код 40473930) та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (ідентифікаційний код 00191307), разом з укладеними до нього додатковими угодами: додатковою угодою № 1 від 21.12.2020; додатковою угодою № 2 від 29.12.2021; додатковою угодою № 3 від 31.12.2022; додатковою угодою № 5 від 06.03.2024, додатковою угодою № 6 від 19.03.2025.

Визнати недійсним договір про переведення боргу № 476 від 12.04.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велеонор" (ідентифікаційний код 40466588), Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" (ідентифікаційний код 40473930) та Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (ідентифікаційний код 00191307).

Визнати недійсним договір про встановлення строку виконання грошового зобов`язання № 477 від 12.04.2022, укладений між Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (ідентифікаційний код 00191307) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" (ідентифікаційний код 40473930).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Еволюшн" (49094, м.Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 38, ідентифікаційний код 40473930) на користь арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича (01054, м. Київ, а/с 214, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 549,86 грн. - частину судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А, ідентифікаційний код 00191307) на користь арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича (01054, м. Київ, а/с 214, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 549,87 грн. - частину судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велеонор" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 153-А, офіс 14, ідентифікаційний код 40466588) на користь арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича (01054, м. Київ, а/с 214, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 549,87 грн. - частину судових витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

Повне рішення складено - 01.06.2026.

Суддя Н.М. Камша