Рішення № 136979201, 21.05.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026м. ДніпроСправа № 904/1236/26

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА", м. Кривий Ріг

про стягнення 648 015, 29 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача: Євглевський Н.І.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй ЮА» (надалі - Відповідач) про стягнення неустойки в розмірі 648 015,29 грн. з яких: 424 561,74 грн. пеня за порушення строків завершення будівництва, 223 453,55 грн. штраф за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором підряду № 137/4Д від 21.03.2025 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2026 року відкрито провадження у справі № 904/1236/26, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що розрахунок пені здійсненний Позивачем без урахування фактичних обставин справи та всупереч нормам Цивільного кодексу України, й висновків ВС щодо застосування норм права.

Також у відзиві зазначено, що наголошуючи на необхідності покладення такої міри відповідальності на Відповідача Позивач не враховує, ані фактичні обставини справи, у вигляді власних дій/бездіяльності за Договором, невиконанні Замовником умов договору та вимог діючих норм, у яких наголошено на порядку дій кожної сторони (не сприяння з боку Замовника у виконанні), та випадки, коли до Підрядника не може бути застосовано відповідальності навіть за допущені порушення за Договором, ані ті, що мали місце, форс-мажорні обставини.

Крім того Відповідач зазначив, що Замовник не надавав належного сприяння, й така міра відповідальності та сума заявленої до стягнення неустойки є надмірною, несправедливою, порушує баланс інтересів сторін, в зв`язку з чим, існують передумови для зменшення нарахованих до стягнення з Відповідача сум на 99%.

Позивач у відповіді на відзив виклав власні аргументи на спростування наведених Відповідачем заперечень, та просив суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

14.04.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 15.05.2026 року.

В засіданні15.05.2026 року, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, суд відклав проголошення рішення на 21.05.2026 року, про що повідомив сторін.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 21.05.2026 року оголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2025 року між Позивачем (Замовником) та Відповідачем (Підрядником) укладено Договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 137/4Д (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по визначеному у Договорі об`єкту, а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 1.4 Договору сторони погодили, що роботи виконуються за етапами:

І етап Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії Робочий проєкт (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору.

ІІ етап Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Згідно умов п. 2.1. Договору, в редакції змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 01.04.2025 року, вартість робіт визначена за Договірною ціною і складає: 3 192 193,57 грн., у тому числі ПДВ 532 032,26 грн. та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.

Строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до « 03» червня 2025 року включно. Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п`яти) календарних днів після підписання Договору підряду (п.3.1., 3.2. Договору).

Підпунктом 4.2.1. пункту 4.2. Договору визначено, що замовник зобов`язаний затвердити проектну документацію, надати підряднику об`єкт (фронт робіт).

Відповідно до пункту 8.1. договору замовник за актом приймання-передачі об`єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).

Згідно з пунктом 8.2. підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього договору відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт.

Підрядник щомісячно до 10 числа наступного місяця зобов`язаний інформувати замовника, зокрема, про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо) (пункт 8.4 договору).

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що приймання та передача викопаних робіт здійснюються Сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання Сторонами Акта приймання викопаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.

Розрахунки за виконані роботи з будівництва Об`єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість викопаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3,протягом 10 (десяти) календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання Підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.

Після виконання Підрядником робіт з будівництва Замовник приймає виконану роботу та протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об`ємам викопаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються Підряднику для усунення зауважень та коригування (п. 11.1. Договору).

Відповідно до пункту 17.2. договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 8.1. Договору, 22.03.2025 року Позивач передав Відповідачу будівельний майданчик, про що сторонами складено відповідний акт (а.с. 102),

Як свідчить зміст Календарного графіку виконання робіт, зазначеним Додатком до Договору сторони встановили строки виконання у декадах (І декада з 1 по 10 число місяця, ІІ декада з 11 по 20 число місяця, ІІІ декада з 21 до кінця місяця), з поділом кожної декади на три рівні частини (третини), які відповідають:

- перша третина першої декади 1-3 число місяця, друга третина - 4-6 число місяця, третя третина 7-10 число місяця;

- перша третина другої декади - 11-13 число місяця, друга третина - 14-16 число місяця, третя третина 17-20 число місяця;

- перша третина третьої декади - 21-23 число місяця, друга третина - 24-26 число місяця, третя третина - 27- останнє число місяця.

З урахуванням наведеного тлумачення графіку виконання робіт, враховуючи зафарбовані (позначені) клітини графіку, Відповідач мав завершити виконання ІІ етапу робіт (будівельні роботи) до 30 червня 2025 року включно.

На виконання умов Договору Відповідач виконав роботи з розробки проектної документації (І етап робіт) по об`єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 228", про що сторонами складено Актом здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації № 1 ПКД від 10.04.2025 року вартістю 59 760,00 грн. (а.с. 85). Вартість І етапу робіт оплачена Позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.06.2025 № 614 (а.с.72).

Виконання Відповідачем ІІ етапу робіт (Будівельні роботи) підтверджується актами форми КБ-2в від 30.06.2025 року на суму 1 132 402,67 грн. та від 11.11.2025 року на суму 1 949 409,08 грн., а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.

Крім того, згідно акту здачі-приймання №2 ПКД від 24.11.2025 року Відповідач передав Позивачу роботи зі здійснення авторського нагляду по об`єкту, вартістю 11 400,00 грн. Вартість ІІ етапу робіт оплачена Позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 72-74).

Актом готовності Об`єкту до експлуатації від 04.12.2025 року визначено, що будівельні роботи по об`єкту Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 228 виконано в повному обсязі та закінчено 11.11.2025 року, фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 3 152 971,75 грн.

У зв`язку з меншою кінцевою вартістю робіт по об`єкту Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 228, з метою зняття бюджетних зобов`язань, Додатковою угодою № 2 від 27.11.2025 року Сторони змінили вартість робіт в бік зменшення на 39 221,82 грн. шляхом внесення відповідних змін до пункту 2.1 Договору.

Таким чином, за додатковою угодою № 2 від 27.11.2025 року, вартість робіт за Договором склала 3 152 971,75 грн., в тому числі ПДВ - 525 495,29 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду Позивач зазначає, що Підрядником допущено порушення вимог пункту 3.1, Договору в частині дотримання строків завершення будівельних робіт.

За порушення зобов`язань встановлених умовами договору, Позивач нарахував та пред`явив до стягнення з Відповідача неустойку у вигляді пені та штрафу.

Здійснивши оцінку обґрунтованості вимог Позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений сторонами Договір підряду містить елементи різних договорів, зокрема, договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а також, договору будівельного підряду, тобто, є змішаним договором.

Зважаючи на те, що причиною виникнення даного спору, є невиконання Відповідачем зобов`язань саме в частині проведення будівництва, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють будівельний підряд.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вище встановлено судом, пунктом 3.1. Договору та Додатком 4 до Договору (Календарний графік виконання робіт) сторони узгодили умови щодо строків виконання другого етапу робіт (Будівельні роботи), які мали бути завершені до 30.06.2025 року включно.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 13.5 Договору за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З урахуванням наведених умов договору, Позивач розрахував та просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків завершення будівництва з 01.06.2025 року по 11.11.2025 року в сумі 424 561,74 грн., а також штраф за порушення строків завершення будівництва понад 30 днів, розмір якого становить 223 453,55 грн.

За результатами перевірки розрахунку неустойки, судом встановлено що її нарахування проведено арифметично правильно.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, вимоги Позивача щодо стягнення пені за порушення строків завершення будівництва в сумі 424 561,74 грн. та штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів у сумі 223 453,55 грн., визнаються судом обґрунтованими.

Доводи Відповідача стосовно невиконання з боку Позивача його обов`язку з передачі фронту робіт та затвердження проектної документації на будівництва, спростовуються наданими у справу доказами, зокрема, актом приймання-передачі будівельного майданчику від 22.03.2025 року (а.с. 102) та наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.04.2025 року про затвердження проектної документації (а.с. 68). Більш того, наведені заперечення суперечать встановленим судом фактичними обставинам, які свідчать про початок та завершення Відповідачем виконання ІІ етапу робіт, чого не можливо було здійснити без передачі фронту робіт та належним чином затвердженої проектної документації.

Стосовно посилання Відповідача на висновок Рівненської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин, як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення строків виконання умов Договору, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Проте, на відміну від форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили, які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Тобто, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2021 по справі № 912/3323/20).

У постановах Верховного Суду від 01 червня 2021 року за № 910/9258/20, від 15 червня 2018 року зі справи № 915/531/17, від 26 травня 2020 року зі справи № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року зі справи № 913/785/17 викладено висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до яких, засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

В матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за спірним договором.

В той же час, до матеріалів справи Відповідачем надано висновок Рівненської торгово-промислової палати, яким встановлено обставини, що істотно ускладнили своєчасне виконання зобов`язань за Договором № 137/4Д від 21.03.2025 року, і який відповідно може бути підставою для внесення змін у спірний Договір, або для його розірвання, втім ніяким чином не підтверджує обставини через які Постачальник звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Кім того, суд звертає увагу на пункт 14.8. Договору, яким передбачено, що Сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні, не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися Сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об`єктів Сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідними уповноваженими органами.

Тобто, виходячи з умов наведеного пункту договору, зважаючи на те, що його укладено під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, коли обстріли території України, включаючи місце виконання підрядних робіт тривали більше трьох років, укладаючи відповідний договір, Відповідач мав усвідомлювати усі ризики здійснення господарської діяльності під час війни.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд відхиляє доводи Відповідача відносно наявності підстав для звільнення його від відповідальності за порушення строків завершення будівельних робіт.

В той же час, з урахуванням зазначених обставин у справі, господарський суд вбачає можливість для вирішення питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки.

Так, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин), у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В постанові Верховного Суду України від 21.10.2019 у справі № 910/1005/19 зазначено, що цивільні та господарські відносини у країні ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

З урахуванням наведеного, зважаючи на відносно незначний період прострочення виконання частини робіт за договором, враховуючи те, що станом на час звернення Позивача з даним позовом до суду всі зобов`язання за договором, включаючи завершення будівництва, виконані Відповідачем в повному обсязі, а також приймаючи до уваги обставини здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану, суд убачає підстави для зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки.

Крім того суд вважає, що стягнення з Відповідача неустойки у загальному розмірі 648 015,29 грн., який становить близько 20% від загальної вартості робіт за договором, призведе до перетворення неустойки, як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання, на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У зв`язку із викладеним, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за можливе зменшити суму штрафних санкцій на 95% зі стягненням з Відповідача пені за порушення строків завершення будівництва в сумі 21 228,09 грн. та штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів в сумі 11 172,68 грн.

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в повному обсязі покладаються на відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй ЮА" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ангарська, 3а, код ЄДРПОУ 38888898) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 21 228,09 грн. пені за порушення строків завершення будівництва, 11 172,68 грн. штрафу за порушення строків завершення будівництва понад тридцять днів, 7 776,18 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.06.2026

Суддя О.В. Ліпинський