Рішення № 136978074, 25.03.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5943/24

2/705/360/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Заповітряній Д.В.

за участю

представника позивача Буряка О.Г.

представника відповідача Єпіфанова Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Уманської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача Уманської міської ради Буряк О.Г. звернувся до суду з позовом про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, в обґрунтування зазначивши наступне.

На адресу виконавчого комітету Уманської міської ради надійшов лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області «Про усунення порушень законодавства», у зв`язку з тим, було проведено ревізію фінансово господарської діяльності виконавчого комітету Уманської міської ради за період часу з 01.01.2020 по 31.12.2023, якою встановлено ряд порушень і недоліків.

Зокрема, результати цієї ревізії стосуються обставин продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:04:002:1191.

Також Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області запропонувало виконавчому комітету Уманської міської ради вчинити всі необхідні дії, спрямовані на повернення зазначеної вище земельної ділянки у комунальну власність, у зв`язку з чим позивачем і подано вказаний позов до суду.

Так, рішенням Уманської міської ради «Про продаж на конкурентних засадах (земельних торгах) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 » від 24.12.2021 № 28-30/8 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0090 га (кадастровий номер 7110800000:04:002:1191) за адресою АДРЕСА_1 (далі по тексту «Земельна ділянка») та вирішено: включити шляхом доповнення зазначену земельну ділянку до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги, продати її шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону, провести її експертну грошову оцінку та встановити стартову ціну продажу вказаної земельної ділянки в розмірі експертної грошової оцінки, крок аукціону 1% від стартової ціни земельної ділянки.

Цим же рішенням позивача доручено управлінню містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради організувати проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу земельної ділянки на умовах і в порядку, що передбачені нормативно-правовими актами відповідно до діючого законодавства України. Міському голові Плетньовій І.Г. укласти від імені Уманської міської ради договір про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та договір купівлі-продажу земельної ділянки із переможцем земельних торгів.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Земельне бюро «Хрещатик» проведено експертну грошову оцінку Земельної ділянки, що підтверджується звітом про експертну грошову оцінку від 10.01.2022, згідно якого вартість Земельної ділянки складає 40 500,00 грн.

При цьому, термін чинності звіту згідно з п. 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за № 2 від 09.01.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 396/7717 від 23.05.2003, становить один рік з дати оцінки, тобто до 10.01.2023.

У подальшому позивачем, як організатором земельних торгів через електронний майданчик Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендрер», опубліковано в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів за № LSE001-UA-20220210-75667. Дата початку та завершення земельних торгів (проведення аукціону) є 18.03.2022.

Переможцем земельних торгів стала ОСОБА_1 відповідач по справі. Цінова пропозиція, запропонована Відповідачем, складала 202 005,00 грн.

Проте, сформований 18.03.2022 електронною торговою системою протокол про результати земельних торгів переможцем аукціону, а саме відповідачем, підписано не було.

Однак Позивачем у визначений абз. 2 п. 49 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 22.09.2021, (далі по тексту «Вимоги») термін не складено та не завантажено в електронну систему Акт про не підписання протоколу переможцем аукціону, а саме до 15.04.2022.

При цьому, позивач лише 10.04.2023 склав та завантажив в електронну систему Акт про не підписання протоколу переможцем аукціону, оголошеного з метою продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:04:002:1191 (LSE001-UA 20220210-75667), яким засвідчено, що станом на 04.04.2023 непідписання протоколу про результати земельних торгів від 18.03.2022 LSE001-UA-20220210-75667 переможцем аукціону, Відповідачем, у строки, визначені ч. 16 ст. 137 ЗК України.

Внаслідок вказаних вище дій Позивача в електронній торговій системі автоматично сформувався новий протокол про результати земельних торгів з визначенням переможцем земельних торгів учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а саме ОСОБА_3 .

При цьому, новий протокол про результати земельних торгів LSE001-UA-20220210 75667 з визначенням переможця земельних торгів учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією в сумі 41 505,00 грн ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) складено (сформовано) уже після того, як термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки минув.

У подальшому 27.04.2023 між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки із земель комунальної власності, що посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю. за № 1123, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було продано Земельну ділянку за ціною 41 505,00 грн.

Таким чином, Земельну ділянку відчужено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме недотримання Позивачем строків складання та завантаження акта про не підписання протоколу переможцем аукціону, передбачених абз. 2 п. 49 Вимог, що призвело до визначення переможця аукціону після того, як термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка відповідно до норм ч. 8 ст. 128, пункту «д» ч. 1 ст. 136 ЗК України встановлюється як стартова ціна, з врахуванням норм п. 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за № 2 від 09.01.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 396/7717 від 23.05.2003, минув.

Дані обставини підтверджуються протоколом огляду веб-сайту, оформленим адвокатом Буряком О.Г. від 17.10.2024.

У подальшому Земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 на користь Відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2023, що посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю. за № 1327.

Дані обставини підтверджуються інформаційною довідкою № 399750760 від 17.10.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи приписи статей 8, 19, 140, 143, 144 146 Конституції України та ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та, приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання па відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування.

Територіальна громада, як власник об`єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом, ЦК України та ЗК України.

У силу законодавчих приписів рішення суб`єктів владних повноважень не є абсолютними (у розумінні їх здійснення «на власний розсуд»), вони реалізуються самостійно, але в межах повноважень, прямо передбачених Конституцією та законами України.

Суб`єкт владних повноважень, який діє в інтересах територіальної громади як власника майна, повинен вчиняти щодо нього будь-які дії виходячи з волі та волевиявлення власника, у межах і спосіб волевиявлення, що характеризує добросовісність набуття права власності (володіння, користування, розпорядження).

Порушення вимог законодавства під час розпорядження земельними ділянками комунальної власності не тільки не відображає волю територіальної громади на розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, а й порушує суспільні інтереси та інтереси територіальної громади.

Частинами 1, 2 ст. 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Позивач був наділений правом передачі земельних ділянок у користування (оренду) із земель комунальної власності. При цьому, таке питання може бути вирішено міською радою якщо інше не встановлено законом, лише відповідно до законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, від імені та в інтересах Уманської територіальної громади, у межах компетенції ради, встановленої законом.

Як було зазначено вище, сформований 18.03.2022 електронною торговою системою протокол про результати земельних торгів переможцем аукціону, а саме Відповідачем, підписано не було.

Згідно абз. 2 п. 49 Вимог, якщо переможець земельних торгів відмовився від підписання протоколу про результати земельних торгів або договору, не підписав такий протокол або договір в установлені строки, не сплатив належної суми за придбаний лот та суми витрат (видатків), здійснених на підготовку лота для продажу на земельних торгах, організатор складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему. Відповідне рішення (акт) організатор приймає (складає) та завантажує в електронну торгову систему в межах строку, встановленого для підписання та оприлюднення договору, крім акта про несплату належної суми за придбаний лот та суми витрат (видатків), здійснених на підготовку лота для продажу на земельних торгах, який завантажується не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня закінчення строку, визначеного пунктом 55 цих вимог.

Однак Позивач не склав та не завантажив в електронну систему Акт про не підписання протоколу переможцем аукціону, а саме до 15.04.2022, чим порушив положення абз. 2 п. 49 Вимог.

При цьому, Позивач лише 10.04.2023 склав та завантажив в електронну систему Акт про не підписання протоколу переможцем аукціону, оголошеного з метою продажу Земельної ділянки (LSE001-UA-20220210-75667), яким засвідчено, що станом на 04.04.2023 непідписання протоколу про результати земельних торгів від 18.03.2022 LSE001-UA-20220210-75667 переможцем аукціону, Відповідачем, у строки, визначені ч. 16 ст. 137 ЗК України.

Внаслідок вказаних вище дій Позивача в електронній торговій системі автоматично сформувався новий протокол про результати земельних торгів з визначенням переможцем земельних торгів учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а саме ОСОБА_2 .

Згідно п. 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за № 2 від 09.01.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 396/7717 від 23.05.2003, термін чинності звіту становить один рік з дати оцінки. Однак новий протокол про результати земельних торгів LSE001-UA-20220210-75667 з визначенням переможця земельних торгів учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією в сумі 41 505,00 грн ОСОБА_2 (10.04.2023) складено (сформовано) уже після того, як термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки минув.

Таким чином, Земельну ділянку відчужено з порушенням чинного законодавства України, а саме недотримання Позивачем строків складання та завантаження акта про не підписання протоколу переможцем аукціону, передбачених абз. 2 п. 49 Вимог, що призвело до визначення переможця аукціону після того, як термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка відповідно до норм ч. 8 ст. 128, пункту «д» ч. 1 ст. 136 ЗК України встановлюється як стартова ціна, з врахуванням норм п. 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за № 2 від 09.01.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 396/7717 від 23.05.2003, минув.

У вказаному випадку, результати електронних торгів, проведених за результатом продажу Земельної ділянки, є недійсними, оскільки вони суперечать інтересам власника Земельної ділянки, а саме територіальній громаді міста Умань та були проведені поза її волею.

За результатами зазначених вище електронних торгів між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки із земель комунальної власності від 27.04.2023, що посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю. за № 1123, відповідно до умов якого ОСОБА_2 було продано Земельну ділянку за ціною 41 505,00 грн.

З огляду на вказані обставини Позивачем не заявляється позовна вимога щодо визнання проведених електронних торгів недійсними, оскільки дана вимога не є належним та ефективним способом захисту.

Однак при цьому, викладені обставини свідчать про те, що Земельну ділянку відчужено з порушенням чинного законодавства України, за таких обставин Позивач має заявляти до ОСОБА_2 вимогу щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки із земель комунальної власності від 27.04.2023, але Земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 на користь Відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2023.

Позивачем не заявляється позовна вимога до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки із земель комунальної власності від 27.04.2023, оскільки задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення порушених прав Позивача, а тому вона є неефективним способом захисту.

Однак при цьому, викладені обставини свідчать про те, що Земельна ділянка була набута у власність ОСОБА_2 усупереч положень чинного законодавства України, про які було зазначено вище.

Враховуюче викладене, Позивач звертається до Суду з позовною вимогою до Відповідача про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння як її останнього власника, яка є ефективним способом захисту порушених прав Позивача.

За положеннями статей 387, 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна.

Випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею, що є доведеним та встановлено судом в межах розгляду цієї справи.

Позивач, проводячи електронні торги з порушенням вимог чинного законодавства України та укладаючи з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу від 29.05.2023, діяв усупереч волі власника Земельної ділянки, Уманської територіальної громади, що в розумінні статті 388 ЦК України є вибуттям Земельної ділянки з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

ОСОБА_2 не мав права набувати в приватну власність Земельну ділянку без проведення нової грошової оцінки вартості Земельної ділянки. Відчуження Земельної ділянки в такий спосіб суперечить положенням ЗК України, про що було відомо або мало бути відомо ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 не мав права відчужувати Земельну ділянку, оскільки набув її у власність усупереч чинному законодавству України.

У свою чергу Відповідач, який став наступником власником Земельної ділянки внаслідок укладення з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 29.05.2023, знав або мав знати зазначені вище обставини, оскільки Відповідач сам брав участь у земельних торгах, за результатом проведення яких була продана Земельна ділянка.

Крім того, сканкопії документів, на підставі яких ОСОБА_2 набув у власність Земельну ділянку, містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а при цьому, Відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на встановлення обставин набуття ОСОБА_2 у власність Земельної ділянки.

Зокрема, відповідач не звертався до позивача із запитами щодо обставин набуття ОСОБА_2 у власність Земельної ділянки і така бездіяльність відповідача не може свідчити про те, що він вжив всіх розумних заходів, виявиі обережність та обачність для з`ясування правомочностей ОСОБА_2 як продавця на відчуження Земельної ділянки та, як наслідок, є належним набувачем. У цьому ж випадку неналежне виконання деякими співробітниками позивача, який не є власником Земельної ділянки, а лише представляє інтереси власника, Уманської територіальної громади, та недобросовісна поведінка ОСОБА_2 призвели до незаконного відчуження Земельної ділянки на користь ОСОБА_2 та, як наслідок вибуття Земельної ділянки з власності Уманської територіальної громади не з її волі.

З огляду на вказані обставини можна дійти висновку, що відповідач є недобросовісним набувачем земельної ділянки, а відтак наявні достатні правові підстави для витребування Земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Оскільки у вказаному випадку спірна Земельна ділянка вибула з володіння Уманської міської територіальної громади поза її волею, у зв`язку з чим у позивача як законного представника власника Земельної ділянки наявні достатні правові підстави для звернення до суду з вказаною позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про витребування Земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

З метою захисту прав та інтересів позивача у даній справі між ним та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Капітал» було укладено договір про надання правничої допомоги № 172 від 15.10.2024, орієнтовна сума витрат на професійну (правничу) допомогу складатиме 10 000,00 грн.

Докази понесення позивачем витрат на професійну (правничу) допомогу будуть надані суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представник позивача просить суд витребувати земельну ділянку площею 0,009 га, кадастровий номер: 7110800000:04:002:1191, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Уманської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 26535796).

Судові витрати у справі просить покласти на ОСОБА_1 .

Від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказує, що позовні вимоги не визнають, посилаючись на наступне.

Так, позовна заява, що подана до суду представником Уманської міської ради до ОСОБА_1 з вимогами про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, мотивована тим, що позивачем порушено порядок проведення аукціону, в результаті якого власником земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:04:002:1191 став ОСОБА_2 , за наслідками проведеного аукціону укладено договір купівлі продажу між Уманської міською радою та ОСОБА_2 та , який згодом реалізував своє право власника та здійснив продаж належного йому майна відповідачці ОСОБА_1 за договором купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю.

Позивачем зазначено, що відповідач є недобросовісним набувачем спірної земельної ділянки, оскільки, на думку позивача знала та могла знати, що ОСОБА_2 набув спірну земельну ділянку на аукціонні не законно, оскільки сама була учасником земельних торгів, а відтак доцільним є, на думку позивача, пред`явлення відповідачці віндикаційного позову, ігноруючи при цьому, що остання стала власником земельної ділянки за відплатним договором.

В свою чергу ОСОБА_2 незаконно, на думку позивача, став власником спірної земельної ділянки, за результатом проведення земельних торгів, оскільки: позивачем порушено терміни прийняття та завантаження рішення про не підписання первинним переможцем торгів протоколу або договору; позивач здійснив всі наступні дії щодо оплатної передачі у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_2 (прийнято підписаний автоматично сформований в електронній торговій системі новий протокол про результати земельних торгів з визначеним переможцем ОСОБА_2 , укладено нотаріально засвідчений договір купівліпродажу спірної земельної ділянки) після закінчення терміну чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що втручання у власність відповідача має відбутись через визнання позивачем вчинення порушень щодо проведення земельних торгів, не навівши жодного обґрунтування незаконності торгів з продажу спірної земельної ділянки в результаті виявлених порушень. При цьому, пред`являючи віндикаційний позов до відповідача Уманська міська рада звинувачує її у недобросовісності.

Представник відповідача вказує, що Уманська міська рада, як організатор земельних торгів вчинила дії з організації торгів з метою продажу земельної ділянки із стартовою ціною, вирахуваною за висновком про ринкову вартість спірної земельної ділянки, провела торги, оформила їх результати, виконавши вимогу п. 53 постанови КМУ №1013 від 22.09.2021 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису)»: ... для підписання договору, організатор повторно перевіряє відповідність переможця земельних торгів вимогам Земельного кодексу в межах наданих таким переможцем електронних копій документів, поданих ним згідно з пунктами «а»-«в» та абзацом восьмим частини сьомої статті 137 Земельного кодексу України, та оприлюднює підписаний договір через особистий кабінет (крім випадків продажу земель сільськогосподарського призначення); яким чином має кваліфікуватись поведінка позивача - сторони зобов`язального правовідношення, коли одна позивач, як сторона договору, прийняла виконання від іншої сторони, а після цього посилається на недійсність такого договору або його неукладеність.

Якщо поведінка сторони давала іншій стороні підстави вважати, що договір є дійсним (виконувався належним чином сторонами), то наступне висунення вимог про його недійсність або неукладеність свідчить про зловживання цивільним правом.

Уманська міська рада, як суб`єкт врядування, будучи організатором земельних торгів, намагається виправити самостійно допущені помилки у минулому внаслідок втручання в нове право відповідача та перекласти на неї всі негативні наслідки за такі помилки, що є прямим зловживання цивільним правом.

Підписання договору купівлі продажу спірної земельної ділянки із переможцем земельних торгів ОСОБА_2 свідчить про наявність в Уманської міської ради волі на виконання договору надалі, що дозволяє контрагенту покладатися на дійсність угоди.

Посилання позивача, що передача земельної ділянки переможцю торгів відбулась поза його волею, оскільки суперечить інтересам власника спірної земельної ділянки є такими, що не підтверджені жодними доказам, зокрема не наведено які саме інтереси переслідував позивач, на які наслідки сподівався, суду не надано грошову оцінку спірної ділянки на час передачі переможцю конкурсу спірної ділянки у власність не надано інших доказів, щоб підтверджували відсутність у позивача волевиявлення у передачі спірної земельної ділянки переможцю земельних торгів.

Позивачем не спростовується, що ОСОБА_2 виконав свої зобов`язання, як переможець конкурсу земельних торгів та набувач земельної ділянки, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки із земель комунальної власності від 27.04.2023.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

ВП ВС наголошує, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, 3 конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, згідно статті 657 ЦК України укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна та підлягає державній реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Отже, враховуючи обставини справи, не вбачаєтться підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між Уманською міською радою та переможцем конкурсу ОСОБА_2 .

Крім того, у відповідності до ч. 3 ст.138 Земельного кодексу України земельні торги до їх проведення можуть бути скасовані організатором земельних торгів у разі отримання ним документів, що підтверджують необхідність внесення змін до землевпорядної та землеоціночної документації на земельну ділянку або встановлення заборони на її відчуження чи передачу в користування.

Експертна грошова оцінка спірної земельної ділянки має єдине призначення - визначення стартової вартості майна для проведення торгів земельні торги призначено, з урахуванням експертної грошової оцінки, визначено стартову вартість. Посилання на те, що торги завершились після закінчення терміну чинності експертної грошової оцінки не має правового підґрунтя, оскільки розпочато їх було із чинної вартістю лота.

Щодо добросовісності відповідачки, як набувача земельної ділянки, зазначають те, що відповідач набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:04:002:1191, площею 0,0090 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за договором купівлі продажу між нею та ОСОБА_2 від 29.05.2023, засвідченим приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю. за №1327.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 не вчинила жодних дій, спрямованих на встановлення обставин набуття ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки, не зверталась до позивача із запитами щодо обставин набуття ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки та робить висновок, що така бездіяльність відповідача не може свідчити, що вона вжила всіх можливих заходів виявити обережність та обачність для з`ясування правомочностей ОСОБА_2 , як продавця спірної земельної ділянки, а відтак, на думку позивача, відповідач не є добросовісним набувачем.

Такий висновок позивачем зроблено і в зв`язку з тим, що відповідач не впевнилась в належному виконанні деяких співробітників позивача свої обов`язків, а оскільки представляла позивача, під час укладання договору купівлі продажу земельної ділянки з ОСОБА_2 .

Голова Уманської міської ради Плетньова Ірина Григорівна, яка до теперішнього часу виконує обов`язки міського голови міста Умань, відповідач, вірогідно, мала впевнитись у її добросовісності та належності виконанні своїх обов`язків. До того ж, позивачем не зазначено коли він дізнався чи мав дізнатись, що земельні торги пройшли із порушенням, які, на думку позивача, могли б унеможливити набути відповідачкою права власності на спірну земельну ділянку, які «деякі співробітники» позивача притягнуті до відповідальності за неналежне виконання своїх обов`язків.

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Позивач, який мав у власності земельну ділянку висловила прямо про відмову від права власності на спірну земельну ділянку, оголосивши земельні торги та уклавши договір купівлі продажу із ОСОБА_2 , так і своєю поведінкою (позивач здійснив всі необхідні дії для відчуження спірної земельної ділянки, отримав кошти за неї).

Тому наразі поведінка позивача суперечить добросовісності, оскільки не відповідає попереднім заявам та поведінці сторони, а інші суб`єкти розумно покладалася на них.

За таких обставин, право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:04:002:1191, площею 0,0090 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 припинилося, а тому, на думку представника відповідача, є достатньо підстав вважати, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вважає, доведеним, що з боку відповідача та ОСОБА_2 жодних порушень порядку отримання земельної ділянки у власність не було. Особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

У даному випадку відбувається непропорційне втручання у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном. Потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином утручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За обставинами даної справи встановлено, що і ОСОБА_2 і відповідач набули кожен окремо у власність ділянку, якою правомірно користувались і користується відповідач за цільовим призначенням, на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Ураховуючи наведене, намагання виправити допущену в минулому органом влади помилку не може мати наслідком непропорційне втручання в нове право відповідачки та перекладати на неї всі негативні наслідки такої помилки, оскільки задоволення позову покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка володіє ділянкою, а отже, порушить справедливий баланс інтересів сторін.

Зважаючи на добросовісне набуття та користування ділянкою відповідачкою, яка протиправних дій для заволодіння нею в певному розмірі не вчиняла, має ознаки непропорційного втручання в право відповідачки на мирне володіння майном.

Представником Уманської міської ради не доведено, яка саме з перелічених вичерпних умов ч. 1 ст. 388 ЦК України стала підставою для заявлення вимоги про витребування майна з володіння ОСОБА_1 на користь Уманської міської ради, оскільки жодна з умов не є такою, що може бути застосована в даній справі.

У відповідності до ч.2 п. 2 ст. 388 ЦКУ України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні. Отже, за даною нормою первісний набувач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, при цьому, на думку позивача, саме відповідач є недобросовісним набувачем та таким, в якого може бути витребуване майно, при цьому не наведеного жодних обґрунтувань її недобросовісності.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння і передбачає вичерпну сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Покладаючись на добросовісність дій органу місцевого самоврядування, ОСОБА_2 законним шляхом набув своє майно, а тому є добросовісним набувачем, а ОСОБА_1 , як відповідачка у справі та наступний добросовісний набувач не мала обов`язку, за відсутності обмежень та заборон у державному реєстрі речових прав на спірну земельну ділянку, вживати будь яких дій щодо встановлення обставин придбання спірного майна відчужувачем, тому це майно у неї на підставі ст. 388 ЦК України витребувано бути не може, оскільки в діях позивача була наявна воля на передачу майна іншій особі.

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, у цьому випадку є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар.

Позивачем, в обґрунтування позову наведено, що порушення вимог законодавства під час розпорядження земельними ділянками комунальної власності не тільки відображає волю територіальної громади, а й порушує суспільні інтереси та інтереси територіальної громади. При цьому правовідносини, пов`язані з вибуттям земель з державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. До того ж, оскільки учасниками угоди з відчуження спірної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останній має бути залучений у справу в якості третьої особи, що не заявляє позовних вимог, так само як приватний нотаріус Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Черповицька Інна Юріївна, яка здійснювала посвідчення обох договорів купівлі продажу спірної земельної ділянки, як виявилось поза волею однієї із сторін правочину між позивачем Уманської міською радою та ОСОБА_2 про продаж земельної ділянки із земель комунальної власності та між відповідачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи підстави та предмет позову, вважають, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Черповицьку Інну Юріївну, у зв`язку з чим останні мають бути залучені до участі у справі в якості співвідповідача та третьої особи.

Крім того, вказують, що відповідачем, ОСОБА_1 , з метою захисту її прав та інтересів під час розгляду даної судової справи, укладено з адвокатом Єпіфановим Я.В. договір про надання професійної правничої допомоги та орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 30 000,00 грн. Докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду до закінчення судових дебатів у даній справі.

У зв`язку із зазначеним, просить суд в задоволенні позовних вимог Уманської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовити в повному обсязі.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 та пов`язані з розглядом даної справи просить покласти на позивача Уманську міську раду.

Також, в ході розгляду справи на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив, з викладом своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Так, сторона Позивача вважає, що відзив на позовну заяву є безпідставним та необґрунтованим, висновки та обставини, викладені в ньому, не заслуговують на увагу суду, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі з огляду на наступне.

Стосовно наявності згоди позивача на відчуження земельної ділянки. Відповідач у відзиві на позовну заяву заявляє про те, що поведінка позивача свідчить про його намір укласти з ОСОБА_2 договір купівлі продажу земельної ділянки із земель комунальної власності, у зв`язку з чим подана позивачем позовна заява про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння є безпідставною та необґрунтованою.

Однак сторона позивача не може погодитися з таким висновком відповідача, як уже було зазначено позивачем у позовній заяві, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. У силу законодавчих приписів рішення суб`єктів владних повноважень не є абсолютними (у розумінні їх здійснення «на власний розсуд»), вони реалізуються самостійно, але в межах повноважень, прямо передбачених Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суб`єкт владних повноважень, який діє в інтересах територіальної громади як власника майна, повинен вчиняти щодо нього будь-які дії виходячи з волі та волевиявлення власника, у межах і спосіб волевиявлення, що характеризує добросовісність набуття права власності (володіння, користування, розпорядження). Аналогічна позиція викладена у ряді постанов Верховного Суду України у період з 2016 по 2018 рік, а саме зазначалося, що прийняття органом місцевого самоврядування рішень усупереч вимогам, встановлених законодавством, не буде відображати волю територіальної громади як власника, оскільки її інтереси визначаються доцільністю, економністю та ефективністю використання майна.

Порушення вимог законодавства під час розпорядження земельними ділянками комунальної власності не тільки не відображає волю територіальної громади на розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, а й порушує суспільні інтереси та інтереси територіальної громади.

Враховуючи, що відчуження земельної ділянки позивачем на користь ОСОБА_2 було вчинене всупереч положень чинного законодавства України, про що вже було зазначено в позовній заяві, не можна стверджувати про те, що укладення даного правочину відповідало волі власника земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0090 га (кадастровий номер 7110800000:04:002:1191) за адресою АДРЕСА_1 , оскільки її власником є не позивач, а Уманська міська територіальна громада. Позивач у свою чергу діє лише від її імені та в її інтересах.

Таким чином, висновок відповідача про те, що позивач своїми діями щодо відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_2 висловив волю власника земельної ділянки не відповідає дійсності, а тому, на думку представника позивача, не заслуговує на увагу суду.

З огляду на вказане висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, що стосуються наявності згоди позивача на відчуження земельної ділянки, не можуть бути враховані судом під час розгляду даної справи, оскільки укладення позивачем договору з порушенням законодавчих положень не відображає волю власника земельної ділянки, жителів Уманської територіальної громади, а і про порушення суспільних інтересів та інтереси територіальної громади.

Щодо добросовісності відповідача як набувача земельної ділянки, представник позивача зазначає про те, що відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. І в разі відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Однак відповідач не долучає до відзиву на позовну заяву жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач станом на дату укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 29.05.2023, здійснював перевірку відомостей, які містилися в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а відтак посилання відповідача на висновок Верховного Суду є безпідставним.

Крім того, як уже було зазначено позивачем у позовній заяві, і відповідач, і ОСОБА_2 були учасниками земельних торгів, за результатом проведення яких позивачем було здійснено відчуження земельної ділянки. Для отримання права на участь у даних земельних торгах і відповідачем, і ОСОБА_2 були подані до оператора електронного майданчика ТОВ «ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА» заяви про участь у земельних торгах від 17.03.2022.

Існує чітко визначений порядок реєстрації для участі в земельних торгах потенційними покупцями, а саме оформлення такої заяви, її реєстрація у визначений строк. В електронній формі потенційний покупець зазначає суму коштів, яка буде вважатися його закритою ціновою пропозицією, після набуття таким потенційним покупцем статусу учасника та виконання ним вимог. Будь-яка закрита цінова пропозиція учасника, належним чином надіслана через електронний майданчик до електронної торгової системи в ході участі в земельних торгах, вважається згодою з умовами земельних торгів, що визначені в оголошенні про проведення земельних торгів, у зв`язку з чим можна зробити висновок про те, що і відповідач, і ОСОБА_2 були ознайомлені з порядком проведення земельних торгів, за результатом проведення яких позивачем було відчужено земельну ділянку, загалом, і з вимогами п. 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за № 2 від 09.01.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 396/7717 від 23.05.2003, зокрема.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі «Стретч проти Сполученого Королівства», який містить висновок про те, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Однак, звертають увагу суду на те, що і відповідач, і ОСОБА_2 не могли не знати обставин відчуження земельної ділянки відповідачем, оскільки вони були учасниками земельних торгів.

Надавши згоду на умови проведення земельних торгів та відповідні заяви на участь у земельних торгах вони могли проявити розумну обачність, за необхідності отримавши правничу допомогу перед укладенням договорів купівлі-продажу земельної ділянки, а тому могли і повинні були знати про те, що земельна ділянка відчужується з порушенням вимог чинного законодавства України, про які вже було зазначено вище та в позовній заяві.

Проте таких дій ні ОСОБА_2 , ні відповідачем вчинено не було.

За таких обставин, вважає, що якщо і були «помилки» при проведенні земельних торгів та подальшому відчуженні земельної ділянки, то не лише зі сторони аозивача, а і зі сторони ОСОБА_2 та відповідача.

У зв`язку з цим посилання відповідача на статтю 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини є недоречним, оскільки з обставин цієї справи вбачається недобросовісна поведінка як зі сторони ОСОБА_2 , так і зі сторони відповідача.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.11.2021 в справі № 359/3373/16-ц, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном. Натомість таке заволодіння є порушенням мирного володіння інших осіб. Отже, витребування майна від недобросовісного набувача не є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Наявна позиція Верховного Суду про те, що кінцевий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжного набувача, в якого придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Тобто у вказаному випадку, можливе задоволення позову в такій справі не покладатиме надмірний індивідуальний тягар на відповідача та, як наслідок, не порушить справедливий баланс інтересів сторін, оскільки відповідач за таких обставин вправі звернутися з позовом до ОСОБА_2 як до проміжного набувача на підставі ст. 661 ЦК України.

Також позивач вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що відповідач набув у власність земельну ділянку буквально через місяць після укладення договору купівлі продажу між позивачем та ОСОБА_2 . При цьому, вартість земельної ділянки, за яку відповідач набула її у власність, є значно меншою, ніж та, яка була нею запропонована під час участі в земельних торгах.

Дані обставини можуть свідчити про те, що дії ОСОБА_2 та відповідача були спрямовані на відчуження земельної ділянки на їх користь за якомога нижчої вартістю, ніж насправді вона могла бути.

Позивач вважає, що викладені вище обставини свідчать про недобросовісну поведінку відповідача, а тому витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача не є непропорційним втручанням у власність відповідача, у зв`язку з чим наявні достатні правові підстави для задоволення цієї позовної заяви.

Також позивач заперечує щодо задоволення заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, вважає їх неспівмірними із заявленими позовними вимогами, обґрунтування чого буде надано суду пізніше в ході розгляду даної справи.

З огляду на вищевикладене просить суд витребувати земельну ділянку площею 0,009 га, кадастровий номер: 7110800000:04:002:1191, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Уманської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 26535796), а судові витрати просить покласти на ОСОБА_1 .

Представник позивача Уманської міської ради Буряк О.Г. в судовому засіданні позовні вимоги та факти, викладені у позові підтримав в повному обсязі. Пояснив, що на підставі рішення Уманської міської ради було призначено електронні земельні торги, одним із лотів у яких була спірна земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 . В порядку підготовки до таких торгів було проведено експертну грошову оцінку та 10.01.2022 складено відповідний звіт, згідно якого спірна земельна ділянка вартувала 40500,00 грн. Чинність звіту становила один рік, тобто до 10.01.2022. Торги були проведені 18.03.2022 і їх переможцем стала ОСОБА_1 , але сформований цією датою протокол відповідачем підписаний не був, а позивачем, у свою чергу, не було у визначений законом термін складено та завантажено в електронну систему акт про непідписання протоколу переможцем аукціону. Такий акт позивачем було складено та завантажено лише 10.04.2023, після чого в електронній системі сформувався новий протокол, згідно якого, у зв`язку із непідписанням першим переможцем протоколу, переможцем торгів був визнаний другий учасник аукціону ОСОБА_2 . Разом з цим, на момент придбання останнім земельної ділянки та укладення договору, строк дії оцінки землі закінчився, що свідчить про порушення процедури проведення електронних торгів. Крім того, Уманська міська рада представляючи інтереси Уманської територіальної громади, відчужила земельну ділянку без згоди власника земельної ділянки, тобто самої територіальної громади, оскільки мало місце порушення визначеної процедури проведення електронних торгів. Також вказав, що звернутися з вимогою про визнання недійсними результатів електронних торгів або скасування договору купівлі-продажу укладеного з ОСОБА_2 не мають можливості, оскільки такий спосіб захисту є неналежним, так як власником земельної ділянки стала відповідач по справі ОСОБА_1 і саме такої позиції притримується Верховний Суд у своїх постановах. Крім того, вважає доведеним, що відповідач по справі є належним відповідачем та купуючи у ОСОБА_2 спірну земельну ділянку діяла недобросовісно, оскільки була обізнана з умовами продажу земельної ділянки, достовірно знала про її вартість, отримавши перемогу у електронних торгах, не вчинила усіх необхідних дій для завершення реалізації своїх прав власності, та купила у другого переможця ОСОБА_2 через два тижня після набуття ним права власності на земельну ділянку, за значно меншою ціною. У зв`язку із зазначеним, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позову. Вважає, що пред`явлений позов є втручанням у власність його довірителя, оскільки вона на законних підставах придбала земельну ділянку, уклавши договір купівлі-продажу. На думку представника відповідача твердження позивача про нібито недобросовісність відповідача, є помилковим та необґрунтованим. Незрозуміло, чому саме його довіритель мала б не довіряти наявній у відповідному реєстрі інформації про належність спірної земельної ділянки продавцю ОСОБА_2 , а посилання представника позивача на те, що земельна ділянка вибула без згоди власника, а саме територіальної громади, є хибним, оскільки Уманська міська рада, як повноважний представник діяла в інтересах громади. Не погоджується з тим, що, у зв`язку із допущеною помилкою при оформленні результатів електронних торгів саме представниками Уманської міської ради, відповідати за такі наслідки має його довіритель, яка право власності на спірну земельну ділянку набула у визначеному законом порядку. Загалом вважає поведінку Уманської міської ради суперечливою, тому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, про час та місце розгляду справи повідомлений у визначеному законом порядку.

Вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 17.10.2024 за № 399750760, право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:04:002:1191, площею 0,009 га, зареєстроване 29.05.2023 приватним нотаріусом Черповицькою І.Ю. Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 1327, посвідченого 29.05.2023 Черповицькою І.Ю., приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області. Номер відомостей про речове право: 50430746.

Згідно вказаного витягу з державного реєстру попереднім власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_2 , право власності яким було набуто на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1123, укладеного 27.04.2023, посвідченого Черповицькою І.Ю. приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області. Номер відомостей про речове право: 500760017.

У свою чергу, згідно договору купівлі-продажу, укладеного 27.04.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 1123, посвідченого приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю., Уманська міська рада, в особі міського голови Уманської міської ради Плетньової І.Г., продали, а ОСОБА_2 , купив земельну ділянку кадастровий номер 7110800000:04:002:1191, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,009 га. У відповідності до розділу 1 вказаного договору, продавець на підставі ст. ст. 12, 122, 127, 128, 134 ЗК України, рішення Уманської міської ради VІІІ скликання 30 сесії № 28-30/8 від 24 грудня 2021 року «Про продаж на конкурентних засадах (земельних торгах) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , протоколу про результати земельних торгів № LSЕ001-UA-20220210-75667, сформованого 10 квітня 2023 року, зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти у власність з усіма обмеженнями земельну ділянку несільськогосподарського призначення 0,0090 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7110800000:04:002:1191, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Продаж земельної ділянки вчинено за 41505,00 грн.

Згідно листа-вимоги № 131900-13/1851-2024 від 23.07.2024 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, відповідно до п. 6.1.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2024 року, затвердженого наказом від 20.12.2023 № 321 (із змінами), в період з 29.03.2024 по 20.06.2024 (із зупиненням на період з 05.04.2024 по 08.05.2024 та з 23.05.2024 по 30.05.2024) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Уманської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 25.06.2024 № 131920-22/7 (акт ревізії підписано із запереченнями 28.06.2024, які не підтвердились, та на які надано ґрунтовні висновки) не було усунуто ряд виявлених порушень, між іншим встановлено, що земельну ділянку площею 0,0090 га (кадастровий номер 7110800000:04:002:1191) та вартістю продажу 41505,00 грн., відчужено з порушенням законодавства, враховуючи складення Уманською міською радою «Акта про не підписання протоколу переможцем аукціону» з недотриманням строків, передбачених абзацом 2 пункту 49 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття права користування ними, що призвело до визначення наступного переможця аукціону після того, як термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка відповідно до норм ч. 8 статті ж128, пункту «д» частини 1 статті 136 ЗК України встановлюється як стартова ціна, з врахуванням норм пункту 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 2 від 09.01.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 396/7717 від 23.05.2003, минув.

Цим же листом, ініціатори вимагали забезпечити повернення у комунальну власність відчужених з порушенням законодавства земельних ділянок, в тому числі і спірної земельної ділянки, з кадастровим номером 7110800000:04:002:1191 (ціна продажу 41505,00 грн.), в тому числі шляхом звернення до суду з позовами про визнання недійсними укладених відповідних договорів купівлі-продажу (викупу) земельних ділянок, між іншим і договору від 27.04.2023 зареєстрованого в реєстрі за № 1123, покупець ОСОБА_2 .

Так, як було встановлено, згідно рішення Уманської міської ради VІІІ скликання 30 сесії від 24.12.2021 № 28-30/8, міська рада вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0090 га, кадастровий номер 7110800000:04:002:1191, для продажу на земельних торгах, включивши таку земельну ділянку до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги. Також було вирішено для реалізації вищевикладеного провести експертну грошову оцінку земельної ділянки та встановити її стартову ціну в розмірі грошової оцінки земельної ділянки та крок земельних торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки 1% від стартової ціни земельної ділянки.

На виконання такого рішення земельна ділянка була включена до переліку лотів для електронних торгів, що підтверджується відповідною довідкою, а також проведено експертну грошову оцінку та визначено її вартість 40500,00 грн., що підтверджується звітом, складеним ТОВ «Земельне бюро «Хрещатик» від 10.01.2022.

У відповідності до акту про не підписання протоколу переможцем аукціону, оголошеного з метою продажу земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:04:002:1191 (LSE001-UA-20220210-75667 № PS-29638), складеного Уманським міським головою, начальником управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю та начальником відділу з питань комунальної власності та земельних відносин, встановлено, що 18.03.2022 о 12.15 через електронний майданчик ТОВ «Смарттендер» відбувся аукціон по продажу земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 7110800000:04:002:1191, яка розташована в АДРЕСА_1 загальна площа 0,0090 га. Переможцем аукціону визначено ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 202005,00 грн., про що електронною системою було сформовано протокол про результати земельних торгів LSE001-UA-20220210-75667, дата формування протоколу 18.03.2022.

Станом на 04.04.2023 у організатора аукціону - Уманської міської ради відсутня інформація щодо підписання протоколу переможцем торгів шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису, а також не отримано підписаний переможцем протокол про результати земельних торгів, що передбачено пунктом 54 Потсанови КМУ від 22.09.2021 № 1013 «Деякі питання підготовки до проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренда, суперфіцій, емфітевзису)». У відповідності до пункту 49 цієї Постанови, якщо переможець земельних торгів відмовився від підписання протоколу про результати земельних торгів або не сплатив належної суми за придбаний лот та суму витрат (видатків), здійснених на підготовку лота для продажу на земельних торгах, організатор складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.

У зв`язку з чим, вказаний акт і було складено та зафіксовано факт непідписання переможцем електронних торгів відповідного протоколу, у встановлений триденний термін.

Згідно протоколу огляду веб-сторінки, проведеного адвокатом Буряком О.Г. 17.10.2024 в період з 09.45 по 10.25 за адресою: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, офіс 501, було встановлено, що Уманською міською радою як організатором земельних торгів через електронний майданчик Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» опубліковано в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів за № LSE001-UA-20220210-75667, де у якості лота виступала земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0090 га (кадастровий номер 7110800000:04:002:1191) за адресою АДРЕСА_1 . Дата початку та завершення земельних торгів (проведення аукціону) є 18.03.2022.

Переможцем земельних торгів стала ОСОБА_1 . Цінова пропозиція, запропонована ОСОБА_1 , складала 202005,00 грн.

Як слідує з даної веб-сторінки сформований 18.03.2022 електронною торговою системою протокол про результати земельних торгів переможцем аукціону, а саме ОСОБА_1 , підписано не було.

При цьому, Уманською міською радою у визначений абз. 2 п. 49 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 22.09.2021, термін не складено та не завантажено в електронну систему Акт про не підписання протоколу переможцем аукціону, а саме до 15.04.2022.

Однак Уманська міська рада лише 10.04.2023 склала та завантажила в електронну систему Акт про не підписання протоколу переможцем аукціону, оголошеного з метою продажу спірної земельної ділянки, яким засвідчено, що станом на 04.04.2023 непідписання протоколу про результати земельних торгів від 18.03.2022 LSE001-UA-20220210-75667 переможцем аукціону, ОСОБА_1 , у строки, визначені ч. 16 ст. 137 ЗК України.

Внаслідок вказаних дій Уманської міської ради в електронній торговій системі автоматично сформувався новий протокол про результати земельних торгів з визначенням переможцем земельних торгів учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а саме ОСОБА_2 .

При цьому, новий протокол про результати земельних торгів LSE001-UA-20220210-75667 з визначенням переможця земельних торгів учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією в сумі 41505,00 грн. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) складено (сформовано) уже після того, як термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки минув.

У подальшому, 27.04.2023 між Уманською міською радою та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки із земель комунальної власності, що посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Черповицькою І.Ю. за № 1123, відповідно до умов якого ОСОБА_2 було продано земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,0090 га (кадастровий номер 7110800000:04:002:1191) за адресою АДРЕСА_1 за ціною 41505,00 грн. Вказане також підтверджується доданими до матеріалів справи веб-сторінками.

Так, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Права і свободи людини це певні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її нормального існування та розвитку в конкретному-історичному соціумі, котрі об`єктивно зумовлюються досягнутим рівнем розвитку суспільства і мають бути загальними й рівними для всіх людей.

Права і свободи людини їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Гарантії прав і свобод людини - це такі явища, які сприяють здійсненню прав і свобод людини, забезпечують їх охорону та захист. Тобто такі гарантії зобов`язують державу не тільки проголошувати, декларувати у Конституції й інших законах права і свободи, але й дбати, піклуватись про їхню здійсненність, можливість реалізації.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 13 Конституції України вказує, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У статті 14 Конституції України законодавець зазначив, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Природні ресурси створюють матеріальну основу розвитку суспільства, оскільки всі вони забезпечують життєдіяльність людей, та переважна більшість з них характеризується своєю приналежністю.

Природні ресурси утворюють єдину екологічну систему, тому їх перебування у власності Українського народу сприяє забезпеченню екологічної рівноваги і екологічної безпеки, як на території України, так і в межах виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу.

Український народ здійснює право власності на природні ресурси через органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Здійснення повноважень суб`єкта права комунальної власності на землю ЗК України покладено на органи місцевого самоврядування.

У статті 14 Конституції України визначається правовий режим одного із найважливіших природних ресурсів землі, яка визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Правова охорона земель являє собою систему врегульованих нормами права організаційних, економічних та інших суспільних відносин щодо забезпечення раціонального використання земельного фонду країни.

У процесі здійснення правової охорони земель держава реалізує чотири основні функції - регулюючу стимулюючу, контрольну та каральну.

Визнання землі основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, передусім зумовлено таким принципом земельного законодавства, як поєднання особливостей використання землі як текторіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва.

Основне завдання суспільної (публічно) власності на землю полягає в тому, що вона забезпечує та обслуговує земельні інтереси суспільства в цілому або ж його окремих частин - територіальних громад. Приватно ж власність на землю спрямована перш за все на забезпечення та обслуговування земельних інтересів громадян та недержавних і не комунальних юридичних осіб.

Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення такого права. До юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, зокрема належать рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність; цивільно-правові угоди; успадкування земельної ділянки.

Реалізація права власності на землю пов`язана із здійсненням його суб`єктами наданих їм прав та виконання покладених на них обов`язків. З цією метою в земельному та цивільному законодавстві передбачені норми, які визначають обсяг прав та обов`язків власників земельних ділянок.

Права власника земельної ділянки - це сукупність наданих йому законом суб`єктивних правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, які складають зміст права власності.

Реалізація громадянами, як власниками землі своїх власницьких правомочностей, а також здійснення прав і обов`язків власника щодо землі відбувається у межах відповідних правовідносин.

Правовідносини земельної власності є абсолютними (крім випадку, яким може бути завдана шкода). В межах цих правовідносин суб`єкту права власності на землю кореспондує належне коло осіб, зобов`язаних утримуватися від вчинення дій, які порушують права власника чи перешкоджають йому здійснювати відповідні правомочності з володіння, користування або розпорядження землею.

Забезпечення гарантій прав на землю та невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, є важливими принципами, на яких базується земельне законодавство.

У ст. 41 Конституції України наголошується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Значена Конституційна норма передбачає правомочність власника майна по володінню, користуванню та розпорядженню тими об`єктами, що йому належать.

Об`єктами права власності в розумні зазначеної норми Основного закону також є земля, як нерухома річ.

Способи набуття права власності можуть бути різними. Вони поділяються на первісні похідні, загальні та спеціальні.

У вказаному випадку представник позивача стверджує, що земельна ділянка була відчужена без волі власника Уманської територіальної громади, шляхом укладення договору купівлі-продажу на електронних торгах, при оформленні яких було допущено ряд порушень, та в подальшому змінено власника спірної земельної ділянки, шляхом укладення також договору купівлі-продажу, після оформлення за продавцем (переможцем земельних торгів, внаслідок непідписання дійсним переможцем протоколу, яким було заявлено попередню найвищу вартість земельної ділянки).

Непорушність права приватної власності є загальним принципом, на підставі якого законами України передбачаються конкретні норми та механізми, що забезпечують дієвість цих гарантій. Непорушність права власності має широкий зміст і означає проголошення невтручання будь кого, в тому числі державних органів, у здійснення власником своїх повноважень, неможливість прояву свавілля відносно приватного власника та його прав, недопустимість будь-яких порушень його влади на своїм майном, а також в супереч інтересам власника, його волі тощо.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування (ст. 4 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про місцеве самоврядування» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).

У відповідності до вимог ст. 25 ЗУ «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктами 30, 34, 43 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про передачу об`єктів права комунальної власності на праві узуфрукта комунального майна, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання юридичних осіб комунальної власності відповідної територіальної громади; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст.3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.

Добра совість це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою.

Коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

У ст. 373 ЦК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Іноземні юридичні особи, іноземні держави та міжнародні організації можуть бути суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) у випадках, встановлених законом. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Частина 1 статті 378 ЦК України вказує, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Питання стосовно законності укладених між відповідачем та третьою особою договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки не оспорюється. Договір, як приватно-правова категорія, є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення. Метод цивільно-правового регулювання охоплює сукупність правових засобів і прийомів впливу на майнові відносини.

Визначальною ознакою методу цивільно-правового регулювання суспільних відносин є юридична рівність сторін (диспозитивність сторін у цивільно-правових відносинах).

Сторони цивільних правовідносин самостійні і незалежні у вирішенні питань, своєї поведінки у власних взаємовідносинах, а спори які виникають між ними вирішуються в судовому порядку.

Принципи цивільного права тісно пов`язані з предметом і методом регулювання цивільно-правових відносин. Вони мають визначальне значення при застосуванні цивільно-правових норм, які відображені у ст. 3 ЦК України: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Окрім того, до принципів цивільного права належить принцип юридичної рівності суб`єктів цивільного правовідношення перед законом, що міститься у ст. 1 ЦК України.

Основним речовим правом, беззаперечно, є право власності, яким визначається весь спектр прав, що стосується повного панування особи над річчю.

Елементами цивільного правовідношення є суб`єкти і об`єкти, а також суб`єктивне цивільне право і суб`єктивний цивільний обов`язок. До об`єктів цивільних правовідносин слід віднести і земельні ділянки сформовані у встановленому законом порядку.

Захист суб`єктивних цивільних прав та охоронюваних законом інтересів здійснюється у передбаченому законом порядку із застосуванням певних форм, засобів та спосіб захисту.

Відновлення становища, яке існувало до порушення (обраний позивачем Уманською міською радою спосіб захисту цивільних прав), має місце тоді, коли порушене право не припинило своєї дії і може бути відновлене шляхом, як припинення самого правопорушення, так і усунення його недоліків.

Основною метою цивільно-правового захисту є відновлення прав суб`єктів, чиї права порушені.

Предметом цивільно-правового регулювання є особисті немайнові та майнові відносини.

Залежно від змісту цивільного правопорушення застосовуються різні засоби цивільно-правового захисту. Основою метою цивільно-правового захисту є відновлення прав суб`єктів, які були порушені. Цивільно-правова відповідальність - це правовідношення, що виражається у вигляді несприятливих наслідків майнового і немайнового характеру, які забезпечуються державним примусом і тягнуть за собою засудження правопорушення і його суб`єкта. Цивільно-правова відповідальність є фактично санкцією за порушення, що тягне для порушника негативні наслідки у вигляді позбавлення суб`єктивних цивільних прав або покладення на нього нових додаткових цивільно-правових обов`язків.

Протиправна поведінка - це поведінка відповідальної особи, що не відповідає вимогам закону, договору, яка тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправність обов`язково порушує і об`єктивне і суб`єктивне цивільне право.

Протиправна поведінка завжди проявляється у конкретних формах, які безпосередньо пов`язані з характером юридичних наслідків. Важливою умовою цивільно-правової відповідальності є причинний зв`язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою, якої зазнала потерпіла сторона.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1 ст. 134 ЗК України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 15, абз. 2 ч. 16 ст. 137 ЗК України, протокол про результати земельних торгів формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення торгів в електронній формі. Переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою. Організатор земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.

Як було встановлено в ході розгляду справи, дійсно, спірна земельна ділянка на підставі рішення Уманської міської ради була включена до переліку земельних ділянок, виставлених на земельні торги. Для належного проведення таких торгів, було проведено експертну грошову оцінку спірної земельної, яка стала стартовою при проведенні електронних торгів та в подальшому було визначено переможця електронних торгів, якою стала відповідач по справі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим 18.03.2022 автоматично сформовано протокол про результати земельних торгів переможцем аукціону.

У відповідності до п. 46 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1013 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису), переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем його формування електронною торговою системою та підписує договір за результатами проведення земельних торгів з організатором протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу про результати земельних торгів.

Всупереч п. 46 відповідач по справі ОСОБА_1 таких дій не вчинила та протокол не підписала.

Згідно абз. 2 п. 49 Вимог, якщо переможець земельних торгів відмовився від підписання протоколу про результати земельних торгів або договору, не підписав такий протокол або договір в установлені строки, не сплатив належної суми за придбаний лот та суми витрат (видатків), здійснених на підготовку лота для продажу на земельних торгах, організатор складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему. Відповідне рішення (акт) організатор приймає (складає) та завантажує в електронну торгову систему в межах строку, встановленого для підписання та оприлюднення договору, крім акта про несплату належної суми за придбаний лот та суми витрат (видатків), здійснених на підготовку лота для продажу на земельних торгах, який завантажується не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня закінчення строку, визначеного пунктом 55 цих вимог.

Однак, як було встановлено судом, позивач не склав та не завантажив в електронну систему акт про не підписання протоколу переможцем аукціону, а саме до 15.04.2022, чим порушив положення абз. 2 п. 49 Вимог.

При цьому, в подальшому 10.04.2023 такий акт було складено та завантажено в електронну систему. Після завантаження такого акту, в електронній торговій системі автоматично сформувався новий протокол про результати земельних торгів з визначенням переможцем земельних торгів учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а саме ОСОБА_2 .

Згідно п. 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за № 2 від 09.01.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 396/7717 від 23.05.2003, термін чинності звіту про грошову оцінку земельної ділянки становить один рік з дати оцінки.

У вказаному випадку новий протокол про результати земельних торгів LSE001-UA-20220210-75667 з визначенням переможцем земельних торгів ОСОБА_2 , який був учасником з наступною за величиною ціновою пропозицією в сумі 41505,00 грн. було сформовано 10.04.2023, тобто після того, як термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки минув.

Таким чином, на думку суду, встановлено, що спірну земельну ділянку відчужено з порушенням чинного законодавства України, а саме недотримання позивачем строків складання та завантаження акта про не підписання протоколу переможцем аукціону, передбачених абз. 2 п. 49 Вимог, що призвело до визначення переможця аукціону після того, як термін чинності звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка відповідно до норм ч. 8 ст. 128, пункту «д» ч. 1 ст. 136 ЗК України встановлюється як стартова ціна, з врахуванням норм п. 3.4 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах за № 2 від 09.01.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 396/7717 від 23.05.2003, минув.

Згідно з частиною восьмою статті 60 закону України "Про місцеве самоврядування" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Воля територіальної громади як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Розпорядження майном органом місцевого самоврядування не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може бути оцінено як вираження волі територіальної громади, тому відчужене таким чином майно підлягає поверненню на підставі статей 387-388 ЦК України.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до положень статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга статті 388 ЦК України).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18).

Застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті електронних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Відтак особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу рухомого або нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що спірна земельна ділянка вибула з володіння позивача та була реалізована на електронних торгах, процедура фіксування результатів яких була проведена з порушенням, тому у розумінні положень статті 388 ЦК України спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

У постанові Верховного Суду від 22.10.2020 по справі № 752/11904/17, провадження № 61-14959св19 з питання застосування ст. 388 ЦК України висловлена правова позиція відповідно до якої Цивільним кодексом України передбачено як одні зі способів захисту порушених прав віндикація або реституція.

Віндикація це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Таким чином, при розгляді даної справи по суті встановлено, що внаслідок порушень, допущених під час передачі на реалізацію на прилюдних торгах спірної земельної ділянки порушено права та законні інтереси позивача, зокрема відбулася реалізація належної йому на праві власності земельної ділянки з порушенням процедури оформлення результатів торгів. Отже, вимоги витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню.

Доказування (доведення обставин, як підставу своїх вимог) покладається на особу, яка звернулася до суду, в нашому випадку на прокурора (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 ст. 89 ЦПК України).

З досліджених матеріалів наданих сторонами слідує, що власник майна (орган місцевого самоврядування) в межах своїх повноважень здійснив продаж спірної земельної ділянки, але сам процес проведення торгів не відповідав вимогам законодавства, а саме переможець торгів, визначивши, що вона може придбати земельну ділянку початкова вартість якої становить 40500,00 грн., за 202005,00 грн., у визначений законом строк не посвідчила протокол своїм підписом та не вчинила інших дій, на реалізацію нею факту купівлі земельної ділянки. Позивач факт не виконання умов електронних торгів покупцем своєчасно не зафіксував, такі дії вчинив із значним запізненням, а саме більше ніж через рік, створивши документ, після реєстрації якого, автоматично було визначено іншого власника спірної земельної ділянки, який у свою чергу, зазначив, що має можливість придбати цей лот за 41500,00 грн., тому саме за цією ціною і була придбана земельна ділянка, яка в подальшому, новим власником була перепродана первинному переможцю, Разом із цим, процедура передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки була порушена, а саме: несвоєчасно було складено та зареєстровано акт про непідписання переможцем аукціону протоколу торгів, та, як наслідок, визначено нового переможця з порушенням процедури аукціону, оскільки на момент визначення другого переможця закінчився термін дії звіту про грошову вартість земельної ділянки, наявність якого є обов`язковою, а тому фактично сама процедура реєстрації спірної земельної ділянки, як лоту аукціону уже була порушена, що фактично призвело до порушення прав територіальної громади.

Повернення у комунальну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням.

Отже, в даній справі підлягають застосуванню положення статті 388 ЦК України. Суд приймає до уваги висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16-ц про те, що законодавчо визначений порядок набуття права власності громадянами на земельну ділянку із земель державної та комунальної власності потребує наявності, з одного боку, волевиявлення осіб до отримання земельної ділянки у формі подання заяви, з іншого прийняття рішення про її передачу органом державної влади або місцевого самоврядування. Тож відсутність волевиявлення територіальної громади на передачу земельної ділянки є порушенням чинного законодавства. Право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. Лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, можливе розпорядження спірним нерухомим майном. Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).

Визначаючи наявність суспільного інтересу у поверненні земельної ділянки державі, суд звертає увагу, що звернення Уманської міської ради до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про продаж земельної ділянки у приватну власність та повернення у державну власність землі, яка вибула з власності держави незаконно поза її волею.

Судом під час розгляду даної справи не встановлено невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Таким чином, судом перевірено, що втручання у власність відповідача є законним, переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Отже за обставин цієї справи, вимоги позивача про витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння є обґрунтованими.

Крім того законом запроваджується механізм одночасної компенсації добросовісному набувачеві вартості майна у разі задоволення позову про витребування майна, поданого органом державної влади, місцевого самоврядування або прокурором, тому суд, ухвалюючи рішення про задоволення такого позову, і приймає рішення про перерахування на користь добросовісного набувача компенсації вартості витребуваного нерухомого майна. Отже, у випадку повернення земельної ділянки від кінцевого набувача законодавство України надає йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту.

Під час вирішення вказаної справи суд враховує також і правовий висновок Верховного Суду від 05.04.2023, викладений у постанові по справі № 139/997/21, провадження № 61-12898св22.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушених прав позивача, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Застосовуючи до даних правовідносин висновки ВС, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом витребування земельної ділянки є ефективним та таким, що поновить його порушені права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надано належні, достатні та допустимі докази на обґрунтування своїх вимог, отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідача.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 3 частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розподіл судових витрат між сторонами, інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Статтею 137 ЦПК України передбачено що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлено судом, позивач Уманська міська рада та Адвокатське об`єднання «Юридична компанія «Капітал» в особі президента Лошакова Д.С. 15 жовтня 2024 року уклали договір про надання правничої допомоги № 172, згідно п. 4.1 якого, договірна ціна договору складає 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 1 000,00 грн. згідно розрахунку витрат, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до розрахунку витрат, які складають ціну договору, що є додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги № 172 від 15.10.2024, АО «Юридична компанія «Капітал» здійснює:

1. Підготовку та подання до суду першої інстанції позовної заяви Уманської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з кадастровим номером: 7110800000:04:002:1191, площею 0,009 га з чужого незаконного володіння та інші похідні позовні вимоги, необхідні для поновлення порушених прав Уманської міської ради.

2. Представництво інтересів Уманської міської ради в суді першої інстанції в справі за позовною заявою Уманської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з кадастровим номером: 7110800000:04:002:1191, площею 0,009 га з чужого незаконного володіння та інші похідні позовні вимоги, необхідні для поновлення порушених прав Уманської міської ради протягом строку дії цього договору.

При цьому, вартість послуг АО «Юридична компанія «Капітал», становить 3 000,00 грн та ПДВ у розмірі 600 грн, а вартість послуг АО «Юридична компанія «Капітал», зазначених у п. 2 розрахунку витрат, становить 2 000,00 грн та ПДВ у розмірі 400,00 грн.

У відповідності до п. 4.2, 4.3 договору про надання правової (правничої) допомоги № 172 від 15.10.2024, оплата повинна проводитись у формі безготівкових розрахунків після фактично наданих послуг.

Підтвердженням факту надання послуг, визначених цим договором, є акт здачі-приймання послуг. 28 жовтня 2024 року АО «Юридична компанія «Капітал» були надані позивачу послуги, , у зв`язку з чим між сторонами було підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 107 від 31.10.2024.

У подальшому позивач здійснив оплату послуг у загальному розмірі 3 600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 07/11/2024 від 15.11.2024.

З огляду на те, що строк дії договору про надання правничої допомоги № 172 від 15.10.2024 був розрахований до 31.12.2024, і при цьому, станом на 30.12.2024 розгляд справи № 705/5943/24 не було завершено, у зв`язку з чим АО «Юридична компанія «Капітал» не мало можливості надати позивачу послуги, визначені у п. 2 розрахунку витрат, які складають ціну договору, що є додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги № 172 від 15.10.2024, між позивачем та АО «Юридична компанія «Капітал» 30.12.2024 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 172 від 15.10.2024.

Відповідно до змісту даної додаткової угоди, сторони дійшли згоди щодо зменшення суми договору про надання правничої допомоги № 172 від 15.10.2024 на 2 400,00 грн.

Також до даної додаткової угоди між Позивачем та АО «Юридична компанія «Капітал» було підписано розрахунок витрат, які складають договірну ціну договору.

Таким чином, остаточна договірна ціна за договором про надання правничої допомоги від № 172 від 15.10.2024 становить 3 600,00 грн, у тому числі з ПДВ, яка 15.11.2024 в повному обсязі була сплачена позивачем на користь АО «Юридична компанія «Капітал».

З огляду на те, що станом на початок 2025 року розгляд справи № 705/5943/24 не було завершено, 07.01.2025 між позивачем та АО «Юридична компанія «Капітал» було укладено договір про надання правничої допомоги № 4. Згідно п. 4.1 цього договору, договірна ціна договору складає 2 400,00 грн., у тому числі ПДВ 400,00 грн.

Згідно розрахунку витрат, АО «Юридична компанія «Капітал» здійснює:

1. Представництво інтересів Уманської міської ради в суді першої інстанції в справі № 705/5943/24 за позовною заявою Уманської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з кадастровим номером: 7110800000:04:002:1191, площею 0,009 га з чужого незаконного володіння.

При цьому, вартість послуг АО «Юридична компанія «Капітал», зазначених у розрахунку витрат, становить 2 000,00 грн та ПДВ у розмірі 400,00 грн.

З огляду на те, що строк дії договору про надання правничої допомоги № 4 від 07.01.2025 був розрахований до 31.12.2025, і при цьому, станом на 26.12.2025 розгляд справи № 705/5943/24 завершено не було, між позивачем та АО «Юридична компанія «Капітал» 26.12.2025 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 4 від 07.01.2025.

Відповідно до змісту даної угоди сторони дійшли згоди щодо зменшення суми договору про надання правничої допомоги № 4 від 07.01.2025 на 1 200,00 грн.

Також до даної додаткової угоди між позивачем та АО «Юридична компанія «Капітал» було підписано розрахунок витрат.

25 грудня 2025 року АО «Юридична компанія «Капітал» були надані Позивачу послуги, у зв`язку з чим між сторонами було підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 165 від 25.12.2025.

У подальшому з огляду на викладені вище обставини позивач здійснив оплату зазначених вище наданих АО «Юридична компанія «Капітал» послуг у загальному розмірі 1 200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 26/12/2025 від 27.12.2025 (засвідчена належним чино копія додається).

З огляду на те, що строк дії договору про надання правничої допомоги № 4 від 07.01.2025 був розрахований до 31.12.2025, і при цьому, станом на 31.12.2025 розгляд справи № 705/5943/24 завершено не було, у зв`язку з чим АО «Юридична компанія «Капітал» не мало можливості в повному обсязі надати позивачу послуги, визначені у п. 2 розрахунку витрат, які складають ціну Договору, що є додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги № 172 від 15.10.2024, між Позивачем та АО «Юридична компанія «Капітал» 22.01.2026 було укладено договір про надання правничої допомоги № УМР/02/26.

Згідно п. 4.1 Договору про надання правничої допомоги № УМР/02/26 від 22.01.2026, договірна ціна договору складає 1 200,00 грн. Відповідно до розрахунку витрат, які складають ціну договору, що є додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги № УМР/02/26 від 22.01.2026, АО «Юридична компанія «Капітал» здійснює:

1. Представництво інтересів Уманської міської ради в суді першої інстанції в справі за позовною заявою Уманської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з кадастровим номером: 7110800000:04:002:1191, площею 0,009 га з чужого незаконного володіння та інші похідні позовні вимоги, необхідні для поновлення порушених прав Уманської міської ради протягом строку дії цього договору.

У відповідності до п. 4.2, 4.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги № 172 від 15.10.2024, оплата повинна проводитись у формі безготівкових розрахунків після фактично наданих послуг.

Підтвердженням факту надання послуг, визначених цим договором, є акт здачі-приймання послуг, який складається Адвокатським об`єднанням та подається на затвердження Замовнику.

З огляду на те, що станом на дату подання цієї заяви розгляд справи № 705/5943/24 ще не завершено, між Позивачем та АО «Юридична компанія «Капітал» не було підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), зв`язку з цим Позивач станом на дату подання цієї заяви не здійснив оплату послуг АО «Юридична компанія «Капітал» у розмірі 1 200,00 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд вважає, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та такою, що відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, пов`язаних з розглядом справи, та розумності їхнього розміру, тому вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 8422,40 грн., що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 6000,00 грн. та судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Так, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.10.2024 застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, кадастровий номер 7110800000:04:002:1191, площею 0,009 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі.

Підставою для застосування заходів забезпечення стало ймовірність ускладнення чи неможливість виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ураховуючи те, що захід забезпечення позову продовжує діяти і такий було застосовано для захисту прав позивача та, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 31.10.2024 підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 317, 319, 321, 328, 330, 373, 387, 388 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Уманської міської ради (ЄДРПОУ 26535796; 20300, Черкаська область, Уманський район, м. Умань, пл. Соборності, 1) земельну ділянку площею 0,009 га, кадастровий номер 7110800000:04:002:1191, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Черкаській області перерахувати з депозитного рахунку суду на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) грошові кошти, як компенсацію вартості майна, в сумі 61200,00 грн., що внесені Уманською міською радою на депозитний рахунок суду згідно платіжної інструкції № 76 (внутрішній номер 427336406 від 02.06.2025).

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Уманської міської ради судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Скасувати застосовані ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.10.2024 заходи забезпечення позову, а саме арешт на майно: на земельну ділянку, кадастровий номер 7110800000:04:002:1191, площею 0,009 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 03.04.2026.

Суддя: Р. В. Піньковський