Рішення № 136976187, 29.05.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/491/26

Номер провадження 2/289/889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (місце знаходження / місце проживання: вул. Єжи Гедройця, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 через систему «Електронний суд», представник ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №5144273 від 14.12.2021 року у розмірі 37500,00 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 17.03.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд за одночасним існуванням зазначених обставин ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив позивач.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 14.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , укладено договір №5144273 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 21-25).

Також 14.12.2021 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту - Інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, що містить істотні умови договору.

Отже, підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами та оплату послуг кредитора.

Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 750/6058/17-ц, від 23.12.2019 року по справі № 572/1169/17, від 12.02.2020 року по справі № 382/327/18-ц, від 26.02.2020 року по справі № 355/1091/17.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора L34737, дата відправки ідентифікатора 14.12.2021 року.

Перерахування коштів позивач підтверджує Квитанцією від 14.12.2021 про перерахування 10 000 грн. згідно кредитного договору № 5144273 (а.с. 48).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5144273 від 14.12.2021 у ОСОБА_1 станом на 25.02.2026 утворилась загальна заборгованість 37500,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 25600,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1900,00 грн. заборгованість за комісіями.

Факт отримання коштів у вказаному розмірі відповідачем не оспорюється.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем вимог Договору утворилась заборгованість.

Позивач наразі є новим кредитором відповідача, що підтверджується договором факторингу із додатками та договором про відступлення прав вимоги із додатками (а.с. 8-20).

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором, договором факторингу.

Натомість, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідача заборгованості у вищенаведеному розмірі, матеріали справи не містять.

Вказана сума заборгованості відповідачем не була спростована при розгляді справи, оскільки належних доказів, які б спростовували розмір нарахувань по кредитному договору відповідачем до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд приходить до висновку, що з нього слід стягнути на користь позивача грошові кошти за договором кредиту.

З матеріалів справи слідує, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, які згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України присуджуються зі сторони не на користь якої ухвалено рішення.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, заявки на надання юридичної допомоги № 3192 від 01.01.2026 року, витяг з акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року розмір послуг за надання правничої допомоги становить 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок, які згідно ч. 1ст. 137 ЦПК України підлягають стягнення з відповідача.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На це зокрема вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Враховуючи вищевикладене, відсутність обґрунтованого клопотання відповідача щодо безпідставності вимог, заява в частині стягнення судових витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.525, 526, 530, 610, 629, 631, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) суму заборгованості за договором №5144273 в розмірі 37 500 (тридцять сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок боргу, 13 000,00 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК