Постанова № 13697577, 01.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 р. № 2а-11454/10/1370

о 17 год., 26 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Голуб О.Є.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, представник Матюшко Х.Ю. (довіреність № 117/10-0 від 14.05.2009 року)

доОСОБА_2, представник ОСОБА_3 (довіреність від 28.01.2011 року)

простягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 15036,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 15036,00 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на імя відповідача ОСОБА_2 здійснено першу реєстрацію автомобіля марки MERSEDES-BENZ SPRINTER 208 CID, 2001 року випуску та згідно Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»відповідач повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів до бюджету Галицького району м. Львова в сумі 15036,00 грн. Доказів про зарахування вказаного податку в доход державного бюджету відповідачем не надано, що є підставою його стягнення податковим органом в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задоволити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, що відповідач вказаний транспортний засіб не придбавала, жодних документів щодо його першої державної реєстрації не підписувала, технічного паспорта на вказаний автомобіль і номерних знаків не отримувала. Крім цього, відповідач зазначає, що згідно нотаріально посвідченої довіреності уповноважила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 представляти її інтереси повязані з придбанням автомобіля на їх розсуд, а також надала право митного оформлення, реєстрації в органах ДАІ, сплати транспортних податків та необхідних платежів з усіх без винятку питань, повязаних з управлінням транспортного засобу. Відтак, на думку відповідача, вказані особи, згідно ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», повинні сплачувати даний податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за місцем реєстрації автомобіля.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позовну заяву підтримали, просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

Згідно листа управління Державтоінспекції Львівського ВРЕР № 9/2074 від 31.08.2010 року, 10.07.2009 року здійснена перша реєстрація автомобіля марки MERSEDES-BENZ SPRINTER 208 CID 2001 року випуску на імя ОСОБА_2.

Згідно Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті, становить 15036,00 грн. на рік (обєм двигуна - 2148 куб. см., ставка податку 1000 грн. за 100 куб. см., 1000 х 2148 / 100 = 15036,00 грн.).

ДПІ у Галицькому районі м. Львова направила на адресу ОСОБА_2 виклик від 16.08.2010 року за № 13234/17-119 щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Вказаний виклик відповідачем отримано 25.08.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно довідки ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 17400/17-120/14 від 28.10.2010 року податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 15036,00 грн. відповідачем не сплачено.

Згідно довідки Управління державного казначейства у Галицькому районі м. Львова Головного управління державного казначейства України у Львівській області від 24.12.2010 року за № 1/03-43/322, суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів згідно наявних квитанцій сплачених через Західне ГРУ «ПриватБанку»на рахунок місцевого бюджету не надходили.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. за № 1251-XII зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року за № 1963-XII зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 року за № 2542-ІІI зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ЦК України, КАС України.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування», під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно ст. 14 цього ж Закону до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно ст. 20 цього ж Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі вантажні - код 8704.

Згідно ст. 3 цього ж Закону, перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрації, перереєстрації транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Згідно ч. 6 ст. 5 цього ж Закону фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Згідно ч. 5 ст. 6 цього ж Закону, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону.

Згідно ст. 7 цього ж Закону у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 50 Бюджетного кодексу України, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в України, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції - подають до судів позови до громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ч. 1, 3 ст. 244 ЦК України, представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються заперечення відповідача та його представника щодо відсутності у відповідача обовязку сплати вказаного податку, оскільки податок з власників наземних транспортних засобів сплачується фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки - перед проведенням першої реєстрації в Україні. Перша реєстрація транспортного засобу на імя відповідача здійснена 10.07.2009 року. Оскільки на імя відповідача здійснено першу реєстрацію транспортного засобу, відтак відповідач є платником податку з власників наземних транспортних засобів.

Сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем до здійснення першої реєстрації до місцевого бюджету Галицького району м. Львова, не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, що підтверджується довідкою ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 17400/17-120/14 від 28.10.2010 року. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував вказане та не підтвердив виконання покладеного на нього обовязку із сплати податку.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до місцевого бюджету Галицького району м. Львова (ЗКПО 22389381, р/р 33210808700004, код платежу 12020200, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 15036,00 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 07.02.2011 року.

Суддя Гавдик З.В.