Рішення № 136974934, 01.06.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/701/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01.06.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Федишина І.В.,

за участю секретаря судового засідання Панасюк Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (надалі - ТОВ «ФК «Сіті Колект») Варшавський К.А. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 74524114 від 25.12.2021 в розмірі 19749,67 грн., судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрат за надання правничої допомоги в розмірі 9000 грн. та витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику - 381,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») 25.12.2021 був укладений договір позики № 74524114, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», а саме, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «NLbeMFWPE3», що був надісланий на її особистий номер телефону. За умовами договору встановлено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі 10050 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі. Одразу після криптографічного підтвердження правочину грошові кошти в сумі 10050 грн. були перераховані на банківську картку відповідача.

02.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений Договір факторингу № 029-021122, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором від 25.12.2021 № 74524114.

У подальшому, 17.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» уклали договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором від 25.12.2021 № 74524114.

Так, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк за ним утворилась заборгованість в розмірі 19749,67 грн, з яких: 10050 грн - тіло кредиту, 5899,77 грн - нараховані відсотки, 3799,90 грн - комісія.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Також зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.04.2026 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву та подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та забезпечення її процесуальних прав, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження, доказів на підтвердження своїх заперечень, та, за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого відповідач за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування, що зареєстровані у встановленому законом порядку, відсутня, що, згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК вважається належним врученням поштового відправлення, а саме ухвали про відкриття провадження в справі, позовної заяви з додатками та повідомлення про день, місце та час судового засідання з розгляду даної справи.

Відповідач, належно повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності чи про відкладення розгляду справи не подала, що суд розцінює як неявку до суду без поважних причин, нехтування своїм процесуальним правом та байдужість до результатів судового розгляду справи.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 3 статті 131 ЦПК передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. В разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами 1, 3 статті 223 ЦПК передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач, належно повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзиву не подала та те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

25.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74524114 шляхом підписання з використанням одноразового ідентифікатора «NLbeMFWPE3», що був надісланий на його особистий номер телефону НОМЕР_1 .

Згідно п. 2 вказаного Договору Товариство надає кредит Клієнту в розмірі 10050 гривень строком на 30 днів з оплатою по процентній базовій ставці 1,99% у день.

Відповідно до п. 3 Договору сторони визначили, що Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту в розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена в додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4 Договору проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

Цей договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію».

Грошові кошти в сумі 10050 гривень TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» були перераховані на карту № НОМЕР_2 , вказану ОСОБА_1 , що стверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» про переказ коштів, номер платежу 352ac21a-fc11-4787-8a6c-ba929ee17b05, дата: 25.12.2021, отримувач: ОСОБА_2 .

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики № 74524114, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 19749,67 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10050 гривень; заборгованість за відсотками 5899,77 гривень, комісія - 3799,90 гривень.

02.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений Договір факторингу № 029-021122, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором від 25.12.2021 № 74524114.

У подальшому, 17.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» уклали договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором від 25.12.2021 № 74524114.

Таким чином, згідно договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором позики № 74524114 від 25.12.2021 в сумі 19749,67 грн.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до чч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином у підписаному відповідачем договорі № 74524114 від 25.12.2021 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин згідно з вимогами статті 204 ЦК України створює презумпцію правомірності правочину, в зв`язку з чим договір згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Враховуючи, що свої зобов`язання за договором відповідач не виконала, отримані кредитні кошти, відсотки за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у частині стягнення основної суми - 10050 грн.; сума заборгованості за відсотками - 5899,77 грн., а всього 15949,77 грн., які підлягають стягненню в примусовому порядку.

Розмір вказаної заборгованості за договором відповідач не спростувала, власного розрахунку доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази.

Також позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, просив стягнути й заборгованість за комісією в сумі 3799,90 грн.

З цього приводу слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, в тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право кредитодавця встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних з цим обмежень.

На виконання вимог, зокрема, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) в розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, кредитодавець має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Зазначені в позовній заяві вимоги стосуються стягнення комісії за надання кредиту.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), в справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 363/1834/17 (пункт 28).

Інакше кажучи, в кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої в кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних з інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією з яких є розміщення залучених у вклади (депозити), в тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за надання кредиту.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки в цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, в тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів приводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених з порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала в постанові від 13 липня 2022 року в справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання кредиту, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку всіх складових заборгованості, які стягує банк. Такий висновок сформульовано Верховний Судом у постанові від 20.07.2022 в справі № 343/557/15-ц.

За таких обставин суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача комісії в сумі 3799,90 грн. відсутні, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Згідно частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову на відповідача.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. В разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Позивачем ТОВ «ФК «Сіті Колект» в особі представника Варшавського К.А. 02.02.2026 укладено договір № ДО-20260202/01 про надання правової допомоги з адвокатом Богомоловим В.В. Відповідно до умов яких останній взяв на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта перед фізичними, юридичними особами, органами державної влади та зокрема в судах.

Позивач надав на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір від 02.02.2026 №ДО-20260202/001 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Сіті Колект» та адвокатом Богомоловим В.В., та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.02.2017 № ЗП 001256, заявку про надання правової допомоги від 10.04.2026 № 645 щодо погодження надання правових послуг на загальну суму 9000 грн, витяг з акту про надання правової допомоги від 10.04.2026 № 645 щодо погодження надання правових послуг на загальну суму 9000 грн.; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 02.02.2026 (прайс лист); платіжну інструкцію від 26.02.2026 № 432 щодо отримання адвокатом оплати правової допомоги згідно з договором від 02.02.2026 № ДО-20260202/001.

З врахуванням наведеного за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Щодо витрат у сумі 381,74 грн, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику, вони є документально підтвердженими та такими, що підлягають стягненню.

Статтями 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однак відповідачем у ході судового розгляду справи не надано будь-яких заперечень чи спростувань фактів, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 15949,77 грн, що становить 80,76% від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2150,15 грн. (2662,40/100 х 20,50%).

За таких обставин, дослідивши наявні в справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з урахуванням засад розумності та справедливості суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором на загальну суму 15949,77 грн., з яких: 10050 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5899,77 грн. - проценти за користування кредитом, а також сплачений судовий збір у сумі 2150,15 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. та 381,74 грн. витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

На підставі викладеного, керуючись стст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», стст. 509, 514, 525, 526, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 629, 638, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, стст. 2, 3, 12, 13, 23, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором № 74524114 від 25.12.2021 в розмірі 15949 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 77 копійок, з яких: 10050 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5899,77 грн. - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» 2150,15 грн. судового збору, 9000 грн. витрат на правничу допомогу, 381,74 грн. витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ: 43950742, юридична адреса: проспект Соборності, будинок 30А, приміщення (офіс) 321, м. Київ, поштовий індекс 02154.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. В. Федишин