Ухвала суду № 136974680, 26.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1781/20

н/п 1-кп/766/923/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020230030000188 від 25.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіка Молдова, громадянина України, непрацевлаштованого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою

На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області у провадженні судді ОСОБА_1 , перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Під час судового засідання судом ОСОБА_4 , було роз`яснено право заявити клопотання щодо закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР 25.01.2020 року за № 12020230030000188 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у зв`язку з набуттям чинності 09.08.2024 Законом України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Обвинувачений просив суд закрити кримінальне провадження внесене до ЄРДР 25.01.2020 року за № 12020230030000188 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з набуттям чинності 09.08.2024 Законом України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти даного клопотання обвинуваченого.

Представник потерпілого до суду не з`явився, будучи повідомленим належним чином про слухання справи.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує (ч. 3 ст. 479-2 КПК України).

ІІ. Встановлені органом досудового розслідування обставини

Згідно обвинувального акту, 24.01.2020 близько 11:15 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Єва», який належить ТОВ «Руш» Єва 1207, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Миру, буд. 22, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав чоловічий станок ( бритву) для гоління торгівельної марки « Gillette» моделі «Fusion 5» з двома змінними картриджами, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 226-МТ від 29.01.2020 могла становити 252 грн. 67 коп„ чим спричинив ТОВ «Руш» Єва 1207 збитки на суму 252,67 гривень, після чого покинув місце вчинення злочину з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд.

Дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

ІІІ. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали

Частиною 1 ст. 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

09.08.2024 року набув чинності Закон України 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме: 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого цей розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Згідно п.п.169.1.1 статті 169 Податкового кодексу, податкова соціальна пільга (для кваліфікації правопорушення), дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України інкриміноване ОСОБА_4 , вчинено 24.01.2020.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2020 року становить 2102 гривень, тобто 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1051 грн. на 2020 рік, та відповідно 2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить - 2102 гривень.

Оскільки згідно обвинувального акту вартість майна, яким ОСОБА_4 , заволодів шляхом крадіжки 24.01.2020 року, становить 252,67 гривень, тобто не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2020 році, тому ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

В своїй постанові № 278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року ОП ККС Верховного Суду виснувала, що Закон № 3886 IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Передбачені частиною першою статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 591/6379/16-ц).

Крім того, згідно п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Отже, випадку закриття кримінальної справи з підстави, визначеної у пункті 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку із декриміналізацією діяння, суд не повинен доводити розгляд справи до кінця з постановленням виправдувального вироку, а виносить ухвалу про закриття такого кримінального провадження з підстав набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

З огляду на наведене вище, клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР 25.01.2020 року за № 12020230030000188, за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з набуттям чинності 09.08.2024 Законом України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна) підлягає задоволенню.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокремаст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. Вирішення цивільного позову у разі закриття провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

Тому, у зв`язку із необхідністю закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого, заявлений цивільний позов слід залишити без розгляду

Відповідно до ч.2ст.124 КПК України лише у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 284, 372-376, 479-2 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020230030000188 від 25.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з набуттям 09.08.2024 чинності Законом України від 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Витрати на залучення експерта у розмірі 314, 02 грн. віднести на рахунок держави.

Позовну заяву ТОВ «РУШ» до ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди завданої кримінальним правпорушенням - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом7(семи)днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1