Ухвала суду № 136974308, 29.05.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1473/26

Номер провадження 1-кс/950/294/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

Слідчий суддя Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з даним клопотанням, яке мотивоване тим, що СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026200590000151 від 27.05.2026 за ч. 1 ст. 121 КК України.

Слідством встановлено, що на підставі ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадянина України ОСОБА_5 24.03.2023 призвано на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 . Військову службу молодший сержант ОСОБА_5 проходив у військовій частині НОМЕР_1 .

27.05.2026 близько 11 год. 30 хв. перебуваючи на території господарства розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де тимчасово проживають військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , між останніми виникла словесна сварка, яка виражалася у взаємних образах. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Діючи умисно, ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, та, відповідно, і шкоди здоров`ю, взяв до рук ніж та наніс ним один удар в район живота та один удар в район лівої сідниці ОСОБА_7 .

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_7 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, проникаюче в черевну порожнину, з ушкодженням ділянки великого чепця, гемоперитонеум, різана рана лівої сідниці.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №140 від 28.05.2026 тілесні ушкодження у виді: рана лівої сідничної ділянки кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; колото-різане поранення передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, проникаюче в черевну порожнину, з ушкодженням ділянки великого чепця, гемоперитонеум кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя.

За таких обставин ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Слідчий зазначає, що підозра ОСОБА_5 повністю обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами. В той же час наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути відповідальності за кримінальне правопорушення; сховати або спотворити речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків та потерпілого; вчинити інші кримінальні правопорушення. З огляду на викладене, приймаючи до уваги той факт, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, зважаючи на особу підозрюваного, слідчий вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, для забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, а також для запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, буде необхідною та достатньою застосування до нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор подане клопотання підтримали.

Підозрюваний при вирішенні питання про застосування запропонованого запобіжного заходу поклались на розсуд суду.

Захисник просив визначити ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час судового розгляду встановлено, що слідчими слідчого відділення ВП №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026200590000151 від 27.05.2026 за ч. 1 ст. 121 КК України, у межах якого 28.05.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.

Повідомлена підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі:

- протоколом огляду місця події від 27.05.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема під час якого зафіксовано речовину бурого кольору ззовні схожу на кров на ліжку, де лежав потерпілий ОСОБА_7 , каплі речовини червоно-бурого кольору у кімнаті де лежав потерпілий, а також на території подвір`я;

- протоколом огляду місця події від 27.05.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено футболку потерпілого ОСОБА_7 зі слідами пошкоджень та плямами-нашаруванням від речовини бурого кольору;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який засвідчив, що 27.05.2026 він перебував в будинку за місцем тимчасового проживання разом з ОСОБА_5 , який ножем наніс йому один удар в область живота та один удар в область лівої сідниці та після чого, йому було надано допомогу іншим військовослужбовцем ОСОБА_8 , після чого був госпіталізований до Сумської обласного госпіталю;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який засвідчив, що 27.05.2026 близько 11 год. 30 хв. він перебував у кімнаті будинку за місцем тимчасового проживання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , розташованим в АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_7 , який лежав у себе на ліжку. Близько 11 год. 30 хв. до них у кімнату зайшов ОСОБА_5 , який словесно сварився з ОСОБА_7 та підгодив до його ліжка, намагався стягнути з ліжка. Що там ще відбувалося ОСОБА_9 не бачив, так як займався своїми справами. Після цього ОСОБА_5 покинув кімнату, ОСОБА_7 піднявся з ліжка та вийшов на вулицю. Через декілька хвилин на вулицю вийшов ОСОБА_9 та побачив як ОСОБА_8 перев`язує ОСОБА_7 . Під час допиту ОСОБА_9 повідомив, що конфліктна ситуація виникала лише між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , інших осіб у кімнаті не було. Після цього ОСОБА_7 до кімнати не заходив та весь час знаходився на території двору господарства;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який засвідчив, що 27.05.2026 близько 11 год. 30 хв. він перебував за місцем тимчасової дислокації військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , розташованим в АДРЕСА_1 . В цей час, коли він перебував у літній кухні до нього зайшов ОСОБА_7 та показав йому рану в області живота та лівої сідниці, повідомивши що вказані тілесні ушкодження йому спричинив ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_8 повідомив про вказану подію керівництво частини та надав медичну допомогу ОСОБА_7 . Після надання допомоги останній весь час перебував у дворі господарства, де в подальшому йог забрала бригада швидкої допомоги;

- висновком судово-медичної експертизи №140 від 28.05.2026, відповідно до якого рана лівої сідничної ділянки кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, і могло утворитися від одноразової дії колючо-ріжучого предмету типу ніж, але не від заподіяння власноручно, про що свідчать дані медичної документації; колото-різане поранення передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, проникаюче в черевну порожнину, з ушкодженням ділянки великого чепця, гемоперитонеум кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя, і могло утворитися від одноразової дії колючо-ріжучого предмету типу ніж, але не від заподіяння власноручно, про що свідчать дані медичної документації;

- затриманням в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 .

Дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки вказані докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.

Водночас варто зазначити, що в подальшому обставини кримінального правопорушення мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Наведене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час перевірки наявності наведених у клопотанні ризиків слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Слідчий суддя погоджується, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, будучи не обмеженим в своїх діях, може переховуватися від органів розслідування і суду з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому даний ризик є наявним.

Крім цього, суд зазначає, що на даний час слідчі (розшукові) дій тривають і не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, таким чином є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може намагатися знищити, сховати або спотворити речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Також підозрюваний може незаконно вплинути на свідків та потерпілого, в тому числі для зміни їх показів на свою користь або ж відмови їх надавати.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує й визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитані на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так само наявний ризик і того, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, може вчинити інше кримінальне правопорушення (кримінальні правопорушення), оскільки бажаючи уникнути передбаченого законом покарання, він може намагатися переховуватися від суду, у зв`язку з чим може вчинити нові незаконні діяння насамперед ті, які пов`язані з ухиленням від проходження військової служби.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи зазначене, дані, які характеризують особу підозрюваного, його сімейний стан, стан здоров`я, матеріальне становище, наявність соціальних зв`язків, що об`єктивно не може спростовувати факт вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на наявність доведених ризиків, обставини вчиненого й тяжкість спричинених наслідків, слідчий суддя доходе висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

Застосування ж іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, поруки чи домашнього арешту на думку слідчого судді не зможе належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, з огляду на встановлені судом ризики, у випадку їх настання, будуть відсутні відповідні стримуючі стимули для неналежного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Оскільки ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, відповідно до положень п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, розмір застави останньому слідчий суддя не визначає.

Керуючись ст. ст. 178, 183, 193, 196 КПК України;

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 24:00 год. 27.07.2026 з подальшим його утримуванням в умовах Державної установи «Сумський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_10