Ухвала суду № 136974205, 29.05.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8970/26

Провадження № 1-кс/592/3962/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , захисниці підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

28.05.2026 старший слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, із змісту якого вбачається, що в провадженні СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області перебувають об`єднанні матеріали кримінального провадження № 12026200480000694 від 16.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. Досудовим розслідуванням було встановлено, що в період часу з 19:45 15.03.2026 до 06:00 16.03.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у точно не встановлений в ході досудового розслідуванні час, домовившись про спільне вчинення кримінального правопорушення, а саме: крадіжки, прийшли до дев`ятиповерхового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , де на парковці, поруч з яким знаходився транспортний засіб марки Reno модель Logan , д. н. з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 . В той час ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зрозумівши те, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими для інших осіб, у них виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна із вказаного автомобіля. Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, будучи обізнаними про те, що майно, яке знаходиться в автомобілі, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не належить, в період часу з 19:45 15.03.2026 до 06:00 16.03.2026, діючи таємно за попередньою змовою, з корисливих мотивів, користуючись відсутністю користувача транспортного засобу, а саме: ОСОБА_8 , передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, у виді заподіяння майнової шкоди потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом, підійшли до транспортного засобу марки Reno модель Logan , д. н. з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , який знаходився на парковці будинку, розташованого за адресою м. Суми, вул. УНР, буд. 3. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за допомогою невстановленого в ході досудового розслідування предмета відкрили пасажирське скло автомобіля, тобто таким чином проникли до салону автомобіля та здійснили крадіжку наступного майна: переднього правого крила та правої фари із транспортного засобу, чим користувачу ОСОБА_8 було заподіяно майнову шкоду, згідно висновку експерта № СЕ-19/119-26/4576-АВ від 26.03.2026, на суму в 8069 грн. . Після чого з викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Не зупиняючись на досягнутому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в період часу з 17:15 18.03.2026 До 09:40 22.03.2026, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, впевнившись в тому, що їх дії є таємними та за ними ніхто не спостерігає, підійшли до транспортного засобу марки Volkswagen Transporter , д. н. з. НОМЕР_3 , який знаходився на парковці будинку, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Івана Сірка, буд. 27. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за допомогою невстановленого в ході досудового розслідування предмета відкрили задні дверцята автомобіля, тобто таким чином проникли до салону автомобіля та здійснили крадіжку наступного майна: 2 аптечок Medical beg Medic R40 , бензопили Husqvarna 120 Mark, акумуляторного компресора марки Dnipro-M DMP-200, бронежилету марки Корсар , вузлового турнікету SAM JUNCTIONAL TOURNIQUET, пристрою для внутрішньо кісткового доступу сірого кольору EZ-10 Bone Drill, чим потерпілому ОСОБА_9 було зподіяно майнову шкоду, згідно висновку експерта № СЕ-19/119-26/4794-ТВ від 31.03.2026, на суму 109600 грн. . Після чого з викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , в період часу з 16:29 24.03.2026 до 17:55 25.03.2026, перебуваючи за адресою: м. Суми, вул. Романа Атаманюка, буд. 69, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, впевнившись в тому, що їх дії є таємними та за ними ніхто не спостерігає, підійшли до транспортного засобу марки Мерседес Віто , д. н. з. НОМЕР_4 , який був залишений представником потерпілого ОСОБА_10 біля буд. 69 по вул. Романа Атаманюка в м. Суми. Після чого, реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , за допомогою невстановленого під час досудового слідства предмету, шляхом розбиття бокового скла у автомобіля Мерседес Віто , д. н. з. НОМЕР_4 , проникли до автомобіля та викрали 4 БПЛА типу Стінг та наземної станції керування марки Рій , чим ОСОБА_10 заподіяно майнову шкоду на заявлену суму в 440000 грн. . В подальшому із викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , в період часу з 22:30 02.04.2026 до 05:50 03.04.2026, перебуваючи за адресою: м. Суми, пр-т Перемоги, буд. 55-А, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, впевнившись в тому, що їх дії є таємними та за ними ніхто не спостерігає, підійшли до транспортного засобу марки Renault Logan , д. н. з. НОМЕР_5 , VIN- НОМЕР_6 , який був залишений представником потерпілого ОСОБА_11 біля буд. 55-А по пр-ту Перемоги в м. Суми. Після чого реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , за допомогою невстановленого під час досудового слідства предмету, шляхом розбиття бокового скла у автомобіля Renault Logan , д. н. з. НОМЕР_5 , VIN- НОМЕР_6 , проникли до автомобіля та викрали дві передні фар, капот, передній бампер, переднє праве крило, скло задніх правих дверцят, чим ТОВ Біотехімпульс було заподіяно майнову шкоду на заявлену суму в 60000 грн. . В подальшому із викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Не зупиняючись на досягнутому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , в період часу з 00:00 до 07:00 07.04.2026, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, впевнившись в тому, що їх дії є таємними та за ними ніхто не спостерігає, підійшли до транспортного засобу марки Кіа Sorenta , д. н. з. НОМЕР_7 , який був залишений потерпілим ОСОБА_12 , біля буд. 52 по вул. Жовтнева в с. Косівщина Сумського р-ну Сумської області. Після чого реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , за допомогою невстановленого під час досудового слідства предмету, шляхом розбиття заднього скла у автомобіля Кіа Sorenta , д. н. з. НОМЕР_7 , проникли до салону та викрали 100 л дизельного пального, чим ОСОБА_12 було заподіяно майнову шкоду на заявлену суму в 15000 грн. . В подальшому із викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. На підставі викладеного, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в тому, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному, повторному викраденні майна, що належить ОСОБА_10 на заявлену суму в 440000 грн. , ОСОБА_9 на суму 109600 грн. , ОСОБА_12 на заявлену суму в 15000 грн. , ОСОБА_8 на суму 8069 грн. , ТОВ Біотехімпульс на заявлену суму в 60000грн. , тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , кваліфікуючою ознакою якого є за попередньою змовою групою осіб та крадіжка, поєднана з проникненням до іншого сховища , вчинена в умовах воєнного стану. Крім цього, не зупиняючись на вчиненому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , у точно невстановлений в ході досудового розслідуванні час, перебуваючи за адресою: Сумська обл. , Сумський р-н, с. Косівщина, вул. Центральна, біля буд. 46-А, побачили автомобіль марки Volkswagen T4 , номерний знак НОМЕР_8 , VIN- НОМЕР_9 , 1996 року виготовлення, який на праві приватної власності належить ОСОБА_13 та зрозумівши, що за діями їх ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими для інших осіб, у них виник умисел, направлений на незаконне заволодіння вищевикладеним транспортним засобом. Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , діючи таємно за попередньою змовою, з корисливих мотивів, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом, будучи обізнаними про те, що даний автомобіль їм не належить, у період часу з 19:00 06.04.2026 до 08:53 07.04.2026, у точно невстановлений під час досудового розслідуванні час, підійшли до транспортного засобу марки Volkswagen T4 , номерний знак НОМЕР_8 , VIN- НОМЕР_9 , 1996 року виготовлення, який на праві приватної власності належить ОСОБА_13 , який знаходився біля будинку, розташованого за адресою: Сумська обл. , Сумський р-н, с. Косівщина, вул. Центральна, біля буд. 46-А, та шляхом вільного доступу проникли до вищезазначеного транспортного засобу, який перебував у відчиненому стані, в якому виявили ключ запалювання двигуна. В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 завели двигун, після чого з місця вчинення злочину поїхали на вказаному автомобілі, розпорядившись ним на власний розсуд, таким чином заподіявши майнову шкоду на заявлену суму 260000 грн. . Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, а саме: автомобілем марки Volkswagen T4 , номерний знак НОМЕР_8 , VIN- НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_13 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Анкетні дані підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, українець, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий. 08.04.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. 09.04.2026 Ковпаківським районним судом м. Суми відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.06.2026 включно. Зокрема, 23.04.2026, 28.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та було повідомлено про нові підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. Відповідно до положень ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не є достатніми для того, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для того, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011 термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кемпбелл Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990, п. 32, Series А, № 182) . Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990 зазначено про те, що обґрунтована підозра означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми для того, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для того, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. При цьому, обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими висновками, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства від 23.10.1994, заява № 14310/88, де суд зазначив про те, що факти, які стали причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування . У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час до судового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, матиме можливість впливати на потерпілих та свідків в рамках кримінального провадження, щодо надання показів на підтвердження своєї версії захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також матиме можливість пошуку інших альтернативних засобів уникнення кримінальної відповідальності. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід послатися на той факт, що у разі не застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення корисливої направленості, оскільки не має належного джерела прибутку. Таким чином, оцінивши сукупність усіх обставин у кримінальному провадженні, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх тяжкість, можливо дійти висновку про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання вищевказаним ризикам у даному випадку, недостатнє, оскільки лише тримання під вартою буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та відповідатиме вимогам чинного кримінального процесуального закону. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Ілійков проти Болгарії від 26.0.2001, заява № 33977/96, Європейський суд з прав людини зазначив про те, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів . Суворість покарання, що загрожує в разі визнання судом ОСОБА_4 винним, а саме: до 8 років позбавлення волі, та враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню та повторного вчинення злочинів, підтверджує наявність ризиків. Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі Волосюк проти України від 12.03.2013) . Також, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013, слідчому судді, суду слід враховувати те, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права та свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні. Враховуючи вищевикладене, він вважає доведеною наявність підстав для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. Тобто інші, більш м`які запобіжні заходи, неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 з наступних причин: - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженню, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей (доказів) , які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на потерпілого, свідків; - запобіжний захід у вигляді особистої поруки неможливо застосувати, оскільки на адресу слідчого відділу та прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 , оскільки ніхто не наважиться поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість, але навіть у тому разі, якщо у суді під час розгляду даного клопотання буду такі звернення, на думку слідства такий запобіжний захід не є достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам; - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту неможливо застосувати, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаних ризиків. Крім того, відповідно до положень ст. 182 КПК України, суд має право визначити розмір застави з урахуванням матеріального збитку, завданого потерпілому. У даному випадку, з огляду на встановлений матеріальний збиток потерпілому в сумі приблизно 440000 грн. , а також зважаючи на ризики втечі та впливу на свідків, необхідно встановити заставу в цій сумі для забезпечення відшкодування шкоди та недопущення ухилення від суду. Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов?язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений. Вищевказані обставини також обґрунтовуються вагомістю наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень (злочинів) , тяжкістю покарання, що йому загрожує, можливістю переховуватись від суду, а також незаконно впливати на учасників кримінального провадження, вчиняти інші злочини, перешкоджати іншим чином, можливо дійти висновку про те, що у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що застосування щодо обвинуваченого більш м`якого, окрім зазначеного вище запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, керуючись ст. ст. 7-9,40, 131, 132, 176-178, 183, 194, 314, 315 КПК України, він просив: 1. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного в кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 07.07.2026. 2. Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, у відповідності до ст. 182 КПК України, в сумі 440000 грн. (вхідний № 21324/26 від 28.05.2026) (а. п. 1-9) .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі з підстав наведених у ньому та просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та застосувати щодо нього більш м`який запобіжний захід. При цьому пояснив, що він непричетний до вчинення будь-якого кримінального правопорушення.

У судовому засіданні захисниця підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 категорично заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, оскільки, на її думку, підозра необґрунтована та оскільки відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Вислухавши клопотання слідчого, дослідивши та перевіривши документи та копії документів, доданих до клопотання, вислухавши пояснення та думку прокурора, пояснення та думку підозрюваного, пояснення та думку захисниці підозрюваного, дослідивши копії документів, наданих захисницею підозрюваного, прихожу до наступного висновку.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох епізодів умисного тяжкого злочину проти власності, умисного тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Чеботарь проти Молдови зазначив в п. 48 про те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності до ст. 5 § 1 (с) , поліція не зобов`язана мати у своєму розпорядженні докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, не в момент арешту, не під час перебування заявника під вартою. Також необов`язково, щоб затриманій особі були в кінцевому рахунку пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа постала перед судом. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, які були підставою для затримання особи. Слова обґрунтована підозра означають наявність фактів або інформації, які могли б впевнити об`єктивного спостерігача про те, що особа можливо, вчинила злочини.

Ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить про те, що вони об`єктивно зв`язують підозрюваного із вчиненням декількох епізодів злочину, відтак погоджуюся із доводами слідчого, прокурора про те, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра на даному етапі досудового розслідування є обґрунтованою, що також узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема, позицією висловленою в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04.

Крім того, обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підтверджується також ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.04.2026 у справі № 592/5776/26, провадження № 1-кс/592/2584/26, яка набрала законної сили 24.04.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135560433, https://reyestr.court.gov.ua/Review/135582649) (а. п. 114) , ухвалою Сумського апеляційного суду від 24.04.2026 у справі № 592/5776/26, провадження № 11-сс/816/349/26, яка набрала законної сили 24.04.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135976554, https://reyestr.court.gov.ua/Review/136038195) .

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи невинності у вчиненні кримінальних правопорушень, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу, а саме: судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальні правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою як обрання запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним в п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 : - офіційно ніде не працевлаштований та ніде не працює, він навчається, тобто він не має офіційного, стабільного заробітку, отже, постійного джерела доходів він не має; - має постійне місце реєстрації проживання та постійне місце проживання; - раніше не судимий; - неодружений; - малолітніх дітей на утриманні не має.

Відтак, прихожу до висновку про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прихожу до висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, в тому числі і цілодобовий домашній арешт навіть із застосуванням електронних засобів контролю з урахуванням відомостей про особу не будуть запобігати ризикам його ухилення від слідства та суду, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінюю в сукупності всі обставини, у тому числі: - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень (наявні) ; - тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється (декілька епізодів умисного тяжкого злочину проти власності, умисний тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту) ; - вік та стан здоров`я підозрюваного (молодий вік, стан здоров`я задовільний) ; - міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (наявні) ; - наявність у підозрюваного постійного місця роботи (відсутня) ; - репутацію підозрюваного (негативна) ; - майновий стан підозрюваного (незадовільний) ; - наявність судимостей у підозрюваного (раніше не судимий) ; - наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (наявне) ; - розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (наявні) .

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні декількох епізодів злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185, та злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, які не пов`язані із застосуванням насильства або погрозою його застосування, не спричинили загибелі людей, раніше відносно нього по цьому кримінальному провадженню інші запобіжні заходи не обирались, прихожу до висновку про те, що при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному слід визначити розмір застави, який повинен складати в даному випадку, відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі 440000 грн. .

Також у разі внесення вказаного розміру застави на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти строком до 07.07.2026 включно обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 194, 199 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 до 00 годин 00 хвилин 07.07.2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 440000 грн. , яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, код ЄДРПОУ: 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за кого (ПІБ) , № ухвали суду, платник застави (ПІБ) .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (навчання) ; 4) утримуватися від спілкування зі свідками, іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності) .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні.

Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді безпосередньо до суду апеляційної інстанції Сумського апеляційного суду.

Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_14