Рішення № 136974122, 29.05.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6741/25

Провадження № 2/591/1413/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І.

розглянув в порядку письмового провадження

справу № 591/6741/25

сторони та інші учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ТОВ «ФК «ЕЙС»)

відповідач ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

представник позивача адвокат Тараненко Артем Ігорович

і установив:

У червні 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС», в інтересах якого діє адвокат Тараненко Артем Ігорович, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №400456915 від 11.12.2020 у розмірі 23 705.66 грн та понесені судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 2 422.40 грн та 7 000.00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Заявлені вимоги мотивовано тим, що на підставі Договору факторингу позивач набув право вимоги до відповідача на заявлену суму вимоги за кредитним договором №400456915 від 11.12.2020, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , за яким останній не виконав зобов`язання.

Ухвалою суду від 24 червня 2025 року відкрито провадження (спрощене без повідомлення), головуючий суддя Сидоренко А. П.

Згідно розпорядження керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми № 506 від 25.12.2025 у зв`язку з призначенням судді Сидоренко А. П. суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, та передана для розгляду головуючому судді Косар А. І.

20 січня 2026 року ухвалою суду вказану справу прийнято до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представнику позивача документ в електронному вигляді (ухвала про відкриття провадження, повістка-повідомлення) було надіслано в його електронний кабінет.

Відповідачу документи (ухвала про відкриття провадження, повістка-повідомлення) у паперовому вигляді було надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, однак поштові відправлення було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України й статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа могла скористатись своїм правом висловити свою позицію щодо позову.

Так, у справі "Салов проти України" (заява N 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява N 49684/99; пункт 30).

Отже, права на доступ до суду, на змагальний розгляд і на ефективний засіб захисту права є основоположними правами осіб, які гарантуються Конвенцією. Попри свою важливість, цілі досягнення ефективності та прискорення здійснення судочинства не виправдовують порушення цих прав.

20.05.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Частинами 7 та 8 ст. 178 ЦПК України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (ч. 2 ст. 182 ЦПК України).

В силу ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, законодавець розмежовує поняття строків на «встановлені законом» та «встановлені судом» та відрізняє види звернення з відповідними клопотаннями та терміном їх подання.

Строк на подання відзиву встановлюється судом, отже його поновлення чинним процесуальним законом не передбачено, а положеннями ч. 2 ст. 127 ЦПК України передбачено саме продовження такого строку з врахуванням терміну подання відповідного клопотання до закінчення визначеного судом строку.

В даному випадку суд враховує, що в ухвалі суду від 24 червня 2025 року встановлений строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Станом на 20.05.2026 такий строк сплив і з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву відповідач не звернувся, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом

Між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту 11 грудня 2020 року № 400456915 у електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до пункту 1.1 договору кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 22 000.00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

На підставі пункту 1.2, 1.3 договору кредит надається строком на 19 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період). Сторони погодили, що встановлений в пункті 1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця встановлено функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 120,78 процента річних, що становить 0,33 процентів від суми кредиту за кожний день користування ними.

За умови продовження строку дисконтного періоду на умовах пункту 1.3 договору з наступного дня після закінчення вказаного в пункті 1.2 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 482,26 процентів річних, що становить 1,32 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної сплати процентів в порядку, передбаченому пунктом 1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються, застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 622,20 процентів річних, що складають 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

За змістом пункту 1.7.2 договору з наступного після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щодення сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 841,80 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

На підставі платіжного доручення АТ "ЮНЕКС БАНК" від 11 грудня 2020 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснено переказ ОСОБА_1 за договором від 11 грудня 2020 року №400456915 в сумі 22 000.00 грн для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .

За змістом заявки на отримання грошових коштів в кредит від 11 грудня 2020 року зазначено інформацію про позичальника ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_2 , виданий Зарічним РУВД 05.11.2004, РНОКПП НОМЕР_3 , фінансовий номер телефону НОМЕР_4 адреса реєстрації та поживання: АДРЕСА_1 , номер особистого електронного платіжного засобу 4441-11ХХ-ХХХХ-2107.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" вчинено договір факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01.

У договорі факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 сторони обумовили:

клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1);

фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги, кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком, та не змінює попередній (пункт 2.2);

фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог, сплачується Фактором одним платежем протягом (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди (пункт 3.1);

право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (пункт 4.1.);

договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін (пункт 8.4 договору).

У подальшому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали додаткові угоди до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01:

від 28 листопада 2019 року №19, якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року;

від 31 грудня 2020 року №26, якою викладено договір між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 у новій редакції, строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року;

від 31 грудня 2021 року №27, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року;

від 31 грудня 2022 року №31, якою продовжено строк дії договору до 31 грудня 2023 року;

від 31 грудня 2023 року №32, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 05 травня 2022 року №175 до договору між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" отримало право вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер 37 554) на суму 23 009.06 грн.

ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу від 05 серпня 2020 року №05/0820-01.

Згідно із витягом з реєстру прав вимоги від 31 серпня 2023 року № 11 до договору між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" факторингу від 05 серпня 2020 року №05/0820-01 ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" набуло право вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер 5 606) на суму 23 705.66 грн.

Також ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "Ейс" вчинено договір факторингу від 26 грудня 2024 року №26/12/Е.

За змістом витягу з реєстру боржників за договором між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК"ЕЙС" факторингу від 29 травня 2025 року №29/05/25-Е, ТОВ "ФК"ЕЙС" набуто право вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер 1 635) на суму 23 705.66 грн.

До матеріалів справи приєднано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за договором між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредиту від 11 грудня 2020 року № 400456915 ТОВ "ФК "ЕЙС", за якою прострочена заборгованість за кредитом в сумі 19 135.86 грн, процентами в сумі 4 569.80 грн, а разом 23 705.66 грн.

На підставі розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "ЕЙС" ОСОБА_1 не виконано зобов`язання за договором між між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредиту від 11 грудня 2020 року № 400456915 заборгованість за кредитом складає 19 135.86 грн, процентами в сумі 4 569.80 грн, а разом 23 705.66 грн.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Будь-яких застережень про неможливість заміни кредитора у зобов`язанні кредитний договір не містить.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ч. 2 ст. 1078 ЦК України).

Тягар доведення цих обставин у цьому провадженні покладається на заінтересовану особу, яка саме й звернулася із згаданими вимогами до суду, оскільки ч. 3 ст. 10 ЦПК України та ч. 1 ст. 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом".

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (чч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Суд враховує, що майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (ч. 1 ст. 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що "з`явилися" із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.

Суд встановив, що Договір між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредиту від 11 грудня 2020 року № 400456915 не визнаний судом недійсним.

Належних та допустимих доказів, у розумінні стст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання у повному обсязі взятих на себе за кредитним договором зобов`язань відповідач не надав.

Разом з цим, внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредиту від 11 грудня 2020 року № 400456915 перейшло від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ "ФК "ЕЙС".

Позивач також надав докази сплати ціни продажу факторами відповідним клієнтам за договорами факторингу.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені договором належним чином не виконав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» є обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно платіжної інструкції при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422.40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 23 705.66 грн (тобто 100 % від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2 422.40 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000.00 грн надано: договір №29/05/25-01 про надання правничої допомоги від 29.05.2025, відповідно до якого отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгодженні сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (додаток № 1 до договору); додаток №1 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-02 від 05.06.2025 - протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, відповідно до якого визначено вартість послуги за 1 годину; додаткову угоду №25770551299 від 29.05.2025 до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема, Овруцький Б. О. № кредитного договору 400456915 від 11.12.2020; акт прийому-передачі наданих послуг від 06.05.2025 (даний акт є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги), відповідно до якого вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання) становить 7 000.00 грн (ас 17 зворот-20).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19 наголосив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується надання Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі адвоката Тараненка Артема Ігоровича правничої допомоги відповідно до договору №29/05/25-01 від 29.05.2025 на суму 7 000.00 грн.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Враховуючи сталу практику Верховного Суду та її Великої Палати щодо відсутності у суду повноважень на здійснення за власною ініціативою оцінки співмірності заявлених до відшкодування сум витрат на професійну правничу допомогу без наявності відповідного клопотання сторони про це; приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат через їх неспівмірність, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000.00 грн.

Керуючись стст. 7, 133, 137, 141, 191, 258-259, 263-265, 268, 272, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ЄДРПОУ:42986956) заборгованість за Кредитним договором №400456915 від 11.12.2020 в розмірі 23 705 (двадцять три тисячі сімсот п`ять) грн 66 коп.; 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. у відшкодування судового збору, 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» ЄДРПОУ:42986956; місцезнаходженя юридичної особи: Україна, 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005;

представник позивача адвокат Тарасенко Артем Ігорович РНОКПП: НОМЕР_5 ;

відповідач ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя А. І. Косар