Ухвала суду № 136974114, 29.05.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №578/165/23

Провадження № 2/591/1757/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І., за участю секретаря судового засідання Семи Д. О., розглянув у справі № 578/165/23 за позовом ОСОБА_1 і інтересах дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника адвоката Петрищева Олександра Олександровича до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Косар А. І.

і установив:

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває на розгляді справа № 578/165/23 за позовом ОСОБА_1 і інтересах дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника адвоката Петрищева Олександра Олександровича до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів, головуючий суддя Косар А. І.

У справі оголошено перерву до 23.06.2026 у зв`язку з технічною неможливістю провести судове засідання в режимі відеоконференції за участі відповідача, відсутній звуковий сигнал зі сторони відповідача ОСОБА_3 .

27.0.2025 через канцелярію суду у порядку абзацу 2 частини 3 статті 39 ЦПК України від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Косар А. І. Вимоги такої заяви мотивовано тим, що заявник до останнього надіялась на доброчесність судді, але дива не сталось. Які б норми закону чи об`єктивні обставини справи вона не наводила у цій справі, суддя всерівно шукала спосіб для захисту відповідача і виправдовувала його злочинні дії, називаючи це змагальністю сторін.

У ході розгляду даної справи було проведено судово медичну експертизу Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи. Після ознайомлення 16.01.2024 з висновком експерта № 103-114-2023 від 13.07.2023 за результатами проведеної судово-медичної експертизи у неї виникли сумніви щодо достовірності результату даної експертизи.

Вона звернулася до суду з клопотанням про витребування доказу, а саме біоматеріалу у вигляді букального епітелію з внутрішньої сторони щоки відповідача, для подальшого проведення анонімного тестування, відповідач не погодився на запропонований спосіб відбору біоматеріалу. Ухвалою суду у клопотанні було відмовлено.

Позивач 10.10.2025 повторно звернулась до суду з клопотанням про витребування доказу у відповідача, а саме біоматеріалу для проведення анонімного аналізу ДНК, який зазвичай використовують для проведення такого аналізу, в тому вигдяді на який відповідач погодився. Під час судового засідання 16.02.2026 представник відповідача заперечував проти задоволення і цього клопотання про витребування доказу, але ці заперечення не були обгрунтовані жодною нормою закону, яка б забороняла їй витребувати у відповідача доказ у вигляді біоматеріалу. 23.02.2026 суддею знову відмовлено у задоволенні клопотання з підстав пропуску строку для подання клопотання про витребування доказу.

Своїми діями суддя сприяла у приховуванні кримінального злочину, вчиненого групою посадових осіб по підробці судово генетичної експертизи. Відмовляючи у клопотаннях, жодного слова не звучить про права дитини. Суд чомусь не може повернутись до з`ясування обставин справи.

10.10.2025 вона також подала заяву про забезпечення судом обов`язкової участі відповідача у судових засіданнях, оскільки у ході розгляду справи виникають питання, на які ні відповідач, ні представник відповідача не надають відповіді.

При ознайомленні з матеріалами справи, вона не побачила підтверджуючих документів на представництво інтересів відповідача. На її зауваження, суддя сказала, що ордера достатньо, чим вводила її в оману.

Суддя задовольнила її клопотання про визнання явки відповідача обов`язковою, роз`яснила що його участь можлива в режимі відеоконференції або безпосередньо у судовому засіданні. З технічних причин суддя прийняла рішення про перенесення судового засідання на іншу дату замість примусового приводу відповідача до суду, оскільки стоїть питання про вчинення відповідачем у цій справі кримінальних дій проти дитини, а саме підробки результату судово-генетичної експертизи.

На думку заявника, і суддя, і її адвокат Петрищев О. О. постійно тиснуть на неї, що вона відкликала позовну заяву, вигадуючи різного роду погрози. Вона як законний представник своєї дитини, має у будь-який спосіб попередити злочин, який мають скоїти суддя і два адвокати проти її дитини.

Суд, дослідивши заяву про відвід, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно до ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються (ч 5 ст. 40 ЦПК України).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При вирішенні справи "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 ЦПК України).

Викладені позивачем обставини, що на її думку викликають сумнів у неупередженості головуючої судді Косар А. І., не є обґрунтованими.

Будь яких посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності, заявником не зазначено.

Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом».

У кожній справі слід вирішувати, чи мають стосунки таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Pullar v. United Kingdom, 10.06.1996, № 22399/93, § 38).

Розглядаючи в судовому засіданні численні клопотання позивача суд діяв в порядку, передбаченому ЦПК України, в тому числі з заслуховуванням думки інших учасників справи, які були присутні в судовому засідання та з підстав норм ЦПК України, що передбачають порядок і строки подання доказів, враховуючи підстави позову, що існували на момент подання позову і закриття підготовчого засідання та застосування норми ч. 2 ст. 222 ЦПК України.

Відхилення клопотань позивача та прийняття рішень (ухвал) не на користь позивача не є підставою відводу.

Будь-яких належних фактів та доказів про упередженість, пряму зацікавленість судді заява про відвід не містить.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Отже, посилання позивача в заяві про відвід на упередженість судді у зв`язку з прийнятими в судовому засіданні процесуальними діями судді Косар А. І. не можуть оцінюватись як сумнів у неупередженості судді в межах розгляду саме даної цивільної справи у розумінні приписів ст. 36 ЦПК України.

Крім того суд вважає, що відсутні підстави, передбачені стст. 36, 37 ЦПК України.

Тому суд приходить до висновку про відсутність порушення об`єктивного і суб`єктивного критерію неупередженості суду.

Не вбачається й наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності і необ`єктивності суду при вирішенні процесуальних питань.

Особисто думка позивача чи незгода з рішеннями- не доказ упередженості судді. Заява має мстити фактичні обставини, а не оціночні судження.

Незгода з ухвалами суду (протокольні) базуються на суб`єктивній незгоді з такими судовими рішеннями та не може бути підставою відводу судді в розумінні ст. 36 ЦПК України

Учасники справи не можуть застосовувати інститут відводу для схиляння суду до ухвалення бажаного рішення (КЦС ВС, 10.10.2024, № 215/1351/23).

Разом з тим, відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 зазначив, що сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов`язанні із зволіканням у розгляді справи, та добросовісно і максимально ефективно використовувати всі процесуальні механізми для прискорення процедури слухання справи.

Враховуючи, що заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді Косар А. І. та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, чи свідчили про її певну особисту заінтересованість, прихильність, уподобання стосовно однієї з сторін у справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ`єктивність чи упередженість судді.

Таким чином з огляду на положення ч. 4 ст. 36, ст. 40 ЦПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та залишає його без задоволення, при цьому підстав для передачі даної заяви на розгляд іншому судді не вбачає, оскільки заява надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до засідання.

На підставі викладеного та керуючись стст. 36, 39, 40, 89, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України,

Постановив:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Косар Алевтини Іванівни від розгляду цивільної справи №578/165/23.

Ухвала оскарженню не підлягає окремо від рішення суду та набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Суддя А. І. Косар