Рішення № 136973836, 30.04.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/451/26

Провадження №2/477/1028/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання Сеніній В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2026 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №2232998-304 про надання споживчого кредиту від 01 вересня 2021 року станом на 02 вересня 2025 року у розмірі 52164 грн. 39 коп, яка складається з заборгованості за тілом кредиту (у тому числі прострочена) у розмірі 27170,09 грн., заборгованості за процентами (у тому числі прострочена) у розмірі 3,11 грн., заборгованості за комісією (у тому числі прострочена) у розмірі 24991.19 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 01 вересня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 підписано Заяву-договір №2232998-304про надання споживчого кредиту.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 «Замовлення банківських послуг Кредитного договору» позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Загальна сума кредиту - 30001,40 грн., строк кредиту 60 місяців. Проценти за користування кредитом 0,01% річних, комісія за обслуговування кредиту 4,9 % щомісячно.

Відповідно до п.п.1.1 кредитного договору відповідач просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів у сумі, визначеній пунктом 1.2.2 договору з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України на власні потреби у мусі 30001,40 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок в АТ «ТАСКОМБАНК».

Відповідно до пункту 2.6 договору відповідач зобов`язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого Додатком №1 до Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже, позивач, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Разом із тим умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.

Станом на 02 вересня 2025 року заборгованість за кредитним договором складає 52164 грн. 39 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту (у тому числі прострочена) у розмірі 27170,09 грн., заборгованість за процентами (у тому числі прострочена) у розмірі 3,11 грн., заборгованість за комісією (у тому числі прострочена) у розмірі 24991.19 грн.

Зазначені суми підтверджуються відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Вказану заборгованість відповідачем до цього часу не погашено, що і стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У позовній заяві представник позивача просив про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

Відповідно до положень частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з неявкою сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд ухвалив розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Справа розглядається за наданими позивачем доказами. Докази, що спростовують позовні вимоги, відповідачем не надавались.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

01 вересня 2021року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 підписано Заяву-договір про надання споживчого кредиту №2232998-304.

Умовами кредитного договору визначено, що банк надає позичальнику споживчий кредит на власні потреби у загальному розмірі 30001,40 грн. Згідно з пунктом 1.4 договору комісія за обслуговування кредиту складає 4,9 %, щомісячно, що відповідає 1401, 40 грн. Відповідно до пункту 1.4.1 договору комісія за обслуговування кредиту нараховується щомісячно в перший банківський день розрахункового періоду. Кредитні кошти перераховуються на поточний рахунок № НОМЕР_1 . Операції за яким здійснюються із використанням електронних платіжних засобів, строк кредиту 60 місяців. Проценти за користування кредитом 0,01 річних, процентна ставка фіксована та застосовується на весь строк кредиту. Проценти нараховуються щоденно на суму залишку заборгованості за сумою кредиту на кінець кожного дня та сплачуються позичальником щомісячно. Нарахування процентів здійснюється за схемою «30/360».

Договір підписано ОСОБА_1 власноручно.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2232998-304 від 01 вересня 2021 року станом на 02 вересня 2025 року заборгованість за кредитним договором складає 52164 грн. 39 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту (у тому числі прострочена) у розмірі 27170,09 грн., заборгованість за процентами (у тому числі прострочена) у розмірі 3,11 грн., заборгованість за комісією (у тому числі прострочена) у розмірі 24991.19 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "Таскомбанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідачем не було надано суду свого розрахунку чи документів, які б спростовували розмір вказаної вище заборгованості.

Станом на час розгляду справи по суті відповідачем не погашено визначену позивачем заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до матеріалів справи, відповідач порушив умови договору в частині строків та сум сплати кредиту та має заборгованість за вище вказаним договором.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ним не повернуті, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №2232998-304 від 01 вересня 2021 року станом на 02 вересня 2025 року у розмірі 27173 грн. 20 коп, яка складається з заборгованості за тілом кредиту (у тому числі прострочена) у розмірі 27170,09 грн., заборгованості за процентами (у тому числі прострочена) у розмірі 3,11 грн.

Стосовно стягнення заборгованості за комісією (у тому числі прострочена) у розмірі 24991.19 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що умовами договору №2232998-304 від 01 вересня 2021 року, укладеного між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 ,визначено відповідно до пункту 1.4 договору комісію за обслуговування кредиту, яка складає 4,9 %, щомісячно, що відповідає 1401, 40 грн. Відповідно до пункту 1.4.1 договору комісія за обслуговування кредиту нараховується щомісячно в перший банківський день розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення п. 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2232998-304 від 01 вересня 2021 року станом на 02 вересня 2025 року заборгованість за комісією (у тому числі прострочена) складає у розмірі 24991.19 грн.

Банк, формулюючи зміст пунктів 1.4, 1.4.1 договору щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту, не передбачив та не обумовив, що комісія стягується у випадку, якщо споживач вимагає надання відповідних послуг частіше одного разу на місяць, отже не розмежував умов надання платних та безоплатних послуг.

Позивачем не надано доказів надання позичальнику інформації більшої, ніж та, що надається безкоштовно в силу положень Закону України "Про споживче кредитування", тобто не доведено обґрунтованості нарахування щомісячної комісії.

Отже, позичальнику встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом, за умовами їх надання один раз на місяць, повинні надаватись безоплатно, а позивачем не надано доказів, що такі послуги надавались відповідачу частіше одного разу на місяць.

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», що також узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Крім того, позивач не надав до суду належних доказів надання платних послуг, за які передбачено щомісячну сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме: послуг з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касового обслуговування заборгованості за договором та інформаційно-консультаційних послуг.

За таких обставин суд приходить до висновку, що пункти 1.4, 1.4.1 договору №2232998-304 від 01 вересня 2021 року щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №2232998-304 від 01 вересня 2021 року станом на 02 вересня 2025 року у розмірі 27173 грн. 20 коп, яка складається з заборгованості за тілом кредиту (у тому числі прострочена) у розмірі 27170,09 грн., заборгованості за процентами (у тому числі прострочена) у розмірі 3,11 грн.

У стягненні заборгованості за комісією (у тому числі прострочена) у розмірі 24991.19 грн. належить відмовити.

Стосовно судових витрат, то згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та роз`яснень п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, від 17.10.2014 року № 10, з відповідача належить стягнути:

- судовий збір на користь позивача, пропорційний до розміру задоволених позовних вимог 1386 грн. 84 коп. (27173.20 грн. х 100 / 52164,39 = 52.09%; 2662,40 грн. х 52.09% = 1386,84 грн.).

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за договором №2232998-304 про надання споживчого кредиту від 01 вересня 2021 року станом на 02 вересня 2025 року у розмірі 27173 (двадцять сім тисяч сто сімдесят три) грн. 2 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту (у тому числі прострочена) у розмірі 27170,09 грн., заборгованості за процентами (у тому числі прострочена) у розмірі 3,11 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443) витрати на сплату судового збору по справі в сумі 1386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) грн. 84 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443, адреса: 01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30);

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Л.М.Семенова