Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №463/10174/25
пр № 2/464/2372/26
У Х В А Л А
01 червня 2026 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відшкодування завданої моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
24.10.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Личаківського районного суду м. Львова з позовом до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відшкодування завданої моральної шкоди, просила відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1000000,00 гривень, заподіяну внаслідок вчинення відносно неї неправомірної дій, які встановлені рішенням суд від 21.07.2022 та пов`язані з неналежним розглядом її звернення.
Ухвалою від 29.10.2025 Личаківського районного суду м. Львова вказану позовну заяву передано за підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова.
Постановою Львівського апеляційного суду від 17.03.2026 ухвалив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 29.10.2025 залишено без змін.
27.04.2026 матеріали вказаної позовної заяви надійшли до Сихівського районного суду м. Львова.
Ухвалою від 30.04.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано стороні позивача п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
Копію ухвали від 30.04.2026 позивач отримала 18.05.2026.
22.05.2026 від позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про надання матеріалів справи для ознайомення та клопотанням про продовження процесуального строку для усунення недоліків.
Як регламентовано ст.ст.120, 121 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.126 ЦПК України).
Згідно зі ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Верховний Суд 28 листопада 2025 року у справі № 127/11282/24 виснував, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжено лише у разі наявності дійсно непереборних та об`єктивних перешкод, істотних труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливлюють своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.
Клопотання мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні з 21.05.2026. На підтвердження вказаного до клопотання додано копію медичної карти стаціонарного хворого №20727 з датою госпіталізації 21.05.2026.
Разом з цим копію ухвали від 30.04.2026 позивач отримала 18.05.2026, за 3 дні до госпіталізації. Окрім цього у такій картці не вказано строку перебування ОСОБА_1 на лікуванні. Суд також зазначає, що позивач 22.05.2026 самостійно подала до канцелярії Сихівського районного суду вказані клопотання, що вказує на те, що остання не була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами справи та усунути недоліки позовної заяви, які були вказані в ухвалі суду від 30.04.2026.
Станом на 01.06.2026 наведених в ухвалі судді недоліків позовної заяви позивачем не усунуто, хоч пройшов тривалий період часу з дня постановлення ухвали та дня отримання копії ухвали позивачем.
З огляду на викладене суддя дійшла висновку про відсутність правових підстав для продовження процесуального строку, для подання клопотання про усунення недоліків.
Оглянувши матеріали позовної заяви після закінчення п`ятиденного строку на усунення недоліків такої, суддя прийшов до наступного висновку.
Частиною 3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене, вважаю, що позовну ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відшкодування завданої моральної шкоди слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Відповідно до ч.7ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст.185,260 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
відмовити позивачу у продовженні процесуального строку.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відшкодування завданої моральної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя
Судове рішення № 136973570, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 463/10174/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: