Рішення № 136973301, 01.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3692/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Пилип`юк Г. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивач ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» - Журавльов С. Г., звернувся до суду, через систему «Електронний суд», із позовом у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 70-902-170-К в розмірі 23 365,39 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що 24.07.2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 укладено договір № 70-902-170-К про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши ліміт кредитної лінії на картковий рахунок клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. Згідно виписок по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 року у позичальника сформувалась заборгованість перед банкомв розмірі 23 365,39 грн., яка складається із: 19 618,11 грн. заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена), 3 747,28 грн. заборгованість по сплаті відсотків. 03.09.2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № 70-902-170-К від 24.07.2019 року. В подальшому, 27.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № 70-902-170-К від 24.07.2019 року. Таким чином, ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право грошової вимоги до відповідача. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», а надалі ТОВ «ФК Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року, у свою чергу ні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали. У зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30.04.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У визначений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, відповідач такого не подала, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомила, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі заяви-анкети (а.с. 56, 57) 24.07.2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 укладено договір № 70-902-170-К про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (а.с. 52).

Відповідно до умов п. 1.1. кредитного договору банк відкриває клієнту поточний рахунок, в гривні, на підставі отриманої від клієнта заяви-анкети встановленого зразка, видає платіжну картку міжнародної платіжної системи, здійснює обслуговування картрахунку клієнта та надає кредитні кошти (встановлює ліміт кредитної лінії) в сумі та на умовах визначених договором.

Підписом під текстом кредитного договору клієнт підтвердив факт отримання ним картки та ПІН-коду до неї (п. 4.1. договору).

Згідно до п. 2.1. договору банк надає клієнту у тимчасове користування грошові кошти шляхом сплати з картрахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах ліміту кредитної лінії (кредитування рахунку, далі кредитна лінія), визначеного цим договором.

Умови кредитування (розмір кредитного ліміту, розмір процентів за користування кредитом, строк погашення заборгованості за кредитною лінією) визначені п. 2.2. кредитного договору, зокрема тип кредиту: кредитування рахунку (кредитна лінія); загальний розмір ліміту кредитної лінії: 25 000,00 грн.; пільговий період для нарахування процентів по заборгованості: 55 днів; процентна ставка за користування кредитною лінією у пільговий період: 0,01%; процентна ставка за користування кредитною лінією: 40%;процентна ставка за користування кредитною лінією по операціям зняття готівки: 38%; дата встановлення кредитного ліміту: 24.07.2019 року; кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі: 22.07.2022 року.

Згідно до п. 3.1.1. договору клієнт зобов`язується на умовах, визначених договором повністю повернути кредитні кошти (у разі користування ними), сплатити передбачені Договором проценти, неустойку, при використанні ліміту кредитної лінії мінімальний обов`язковий платіж, та інші платежі, здійснювати погашення несанкціонованого овердрафту (заборгованість перед Банком, яка виникла понад залишок коштів на Картрахунку і понад ліміт кредитної лінії).

Строки та порядок повернення отриманого кредиту та сплати відсотків встановлені у п.2.4.-2.7. кредитного договору.

За умовами п. 7.1. договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним. закінчення строку договору не звільняє клієнта від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. у п. 4.4. кредитного договору вказано, що закінчення терміну дії картки, її втрата або пошкодження не спричиняє припинення договірних відносин між банком та клієнтом та/або закриття пов`язаного з нею поточного рахунку клієнта.

Паспортом споживчого кредиту, що підписаний відповідачем, встановлено тип кредиту: відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту: 25 000,00 грн.; строк кредитування: 36; мета отримання кредиту: споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту: готівковим або безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних: базова: 0,01% річних у пільговий період, 40% річних після спливу терміну грейс-періоду, 38% річних по операціям із зняття готівки; тип процентної ставки: фіксована (а.с. 60-61).

Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 24.07.2019 року по 02.12.2022 року (а.с. 38-48) та з 03.12.2022 року по 03.09.2024 року (а.с. 31-37), відкритим відповідачу у позивача.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 70-902-170-К від 24.07.2019 року станом на 03.09.2024 року становить 23 365,39 грн., яка складається із: 19 618,11 грн. заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена), 3 747,28 грн. заборгованість по сплаті відсотків (а.с. 49).

09.07.2024 відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 (а.с. 17) переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитним договорами стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», з яким в подальшому було укладено між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» договір № GL1N426240 від 03.09.2024 року (а.с. 13-15) відповідно до умов договору АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і право вимоги за договором № 70-902-170-К від 24.07.2019 року.

27.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» договір про відступлення прав вимоги №1/12, ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № 70-902-170-К від 24.07.2019 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 3, 4, 5, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Положеннями ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як визначено ч. 1, 3 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема. передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підписавши 24.07.2019 року кредитний договір, відповідач відповідно до ст. 3 627 ЦК України добровільно погодилась на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернула, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення тіла кредиту та відсотків підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористалась процесуальним правом надати докази, які мали підтвердити належне виконання нею договірних зобов`язань.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Відтак, оскільки умови договору № 70-902-170-К від 24.07.2019 року відповідачем не виконано, право грошової вимоги за ним на підставі договору факторингу перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК Єврокредит» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

У разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

У відповідності до положень ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З метою документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 11 200,00 грн. позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 року, вартість послуг (прейскурант) від 01.07.2025року, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5817, ордером на надання правничої допомоги серії АЕ № 1414107 від 11.08.2025 року (а.с. 23-26, 27 зворот, 46, 22, 19).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 19.02.2020 року.

Також Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, усі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи наведене, результат розгляду справи у суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 000,00 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № 70-902-170-К в розмірі 23 365 (двадцять три тисячі триста шістдесят п`ять) грн. 39 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд.1, офіс 105;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.