Рішення № 136972688, 01.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10047/26

провадження № 2/753/11077/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом Твариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 14 237 грн. 30 коп., судового збору у розмірі 3 328 грн. 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , а позивач є експлуатуючою організацією, яка здійснює управління вказаним багатоквартирним будинком та надає послуги з утримання будинку і прибудинкової території.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином обов`язок з оплати наданих послуг не виконувала, у зв`язку з чим за період з 01.09.2024 по 01.04.2026 утворилась заборгованість у загальному розмірі 14 237 грн. 30 коп., яка складається із: основного боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 12 685 грн. 03 коп., інфляційних втрат - 1 197 грн. 53 коп., трьох процентів річних - 354 грн. 74 коп.

Ухвалою суду від 05.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не подано, доказів сплати заборгованості або заперечень щодо розміру заявлених вимог суду не надано.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

На підтвердження права власності відповідача на квартиру позивачем надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Вказаний доказ суд визнає належним та допустимим, оскільки він безпосередньо підтверджує статус відповідача як власника майна, щодо якого надавались послуги.

На підтвердження правових підстав надання послуг позивачем надано Договір про надання послуги управління багатоквартирним будинком від 01.05.2024, відповідно до якого ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» зобов`язалося надавати співвласникам послугу управління будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язалися оплачувати таку послугу. Цей доказ підтверджує повноваження позивача на управління будинком та надання відповідних послуг.

Крім того, матеріали справи містять Договір про надання послуг № ГрейтДН15Дкв204 від 19.06.2024, укладений між ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» та ОСОБА_1 щодо квартири АДРЕСА_1 . Суд приймає цей доказ, оскільки він підтверджує наявність договірних відносин саме між позивачем та відповідачем.

Також позивачем надано Договір про компенсацію вартості послуг від 19.06.2024, укладений з відповідачем, предметом якого є надання послуг контрольно-пропускної роботи прибудинкової території, охорони та інших пов`язаних послуг. Вказаний доказ підтверджує обсяг додаткових послуг, які надавались відповідачу та підлягали оплаті.

На підтвердження розміру тарифу позивачем надано накази про встановлення тарифів та додатки до договорів, з яких убачається, що для будинку по АДРЕСА_1 встановлено тариф у розмірі 20 грн. 90 коп. за 1 кв.м. Суд визнає цей доказ належним, оскільки він підтверджує порядок формування щомісячних нарахувань.

З наданого додатку до договору вбачається деталізація складових тарифу, зокрема обслуговування систем диспетчеризації, систем контролю доступу, поточний ремонт і обслуговування внутрішньобудинкових мереж, прибирання території та поверхів, адміністративні витрати, винагорода управителя, а загальний розмір разом із ПДВ становить 20 грн. 90 коп. Суд приймає цей доказ, оскільки він підтверджує економічну структуру тарифу та його погодження сторонами.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано оборотно-сальдову відомість та обґрунтований розрахунок суми боргу. Зазначені докази суд оцінює у сукупності з договорами, тарифами та відомостями про право власності відповідача, і вважає їх належними та допустимими доказами наявності заборгованості, оскільки відповідачем такі розрахунки не спростовані.

Частиною 3 ст. 13 Конституції України встановлено, що власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 та ч.5 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, а власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України власник житлового приміщення та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити плату за житло та комунальні послуги.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом встановлено, що відповідач як власник квартири користувалась послугами, які надавались позивачем, однак оплату за них у повному обсязі не здійснила. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Наданим позивачем розрахунком підтверджено нарахування інфляційних втрат у розмірі 1 197 грн. 53 коп. та трьох процентів річних у розмірі 354 грн. 74 коп. Вказані нарахування відповідають вимогам ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому підлягають стягненню.

Відповідачем не подано доказів сплати заборгованості, доказів ненадання послуг, доказів неправильності тарифу або контррозрахунку. У зв`язку з цим суд бере за основу розрахунок, наданий позивачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 14 237 грн. 30 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позову.

Також позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг та детальний опис робіт, згідно з яким адвокатом виконано аналіз правових аргументів, підготовку позовної заяви, аналіз фінансових документів, розрахунків заборгованості, актів наданих послуг, правове обґрунтування вимог та оформлення додатків. Загальний розмір витрат становить 9 000 грн. 00 коп.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує критерії співмірності, розумності та необхідності таких витрат, визначені ст.ст. 137, 141 ЦПК України, а також характер та складність справи.

Суд бере до уваги, що дана справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не була справою значної складності, не потребувала проведення судових засідань, допиту свідків, призначення експертиз чи дослідження значного обсягу доказів.

При цьому підготовка позовної заяви та доданих до неї документів у даній категорії справ є типовою, а розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних ґрунтується на наданих позивачем бухгалтерських документах.

Враховуючи принципи розумності, співмірності та справедливості судових витрат, обсяг наданих адвокатом послуг, складність справи, ціну позову, а також відсутність необхідності участі представника у судових засіданнях, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 322, 360, 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 156, 162 ЖК України, ст.ст. 7, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса знаходження майна: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ДІМ 9000» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 17/8, поверх 2, код ЄДРПОУ 44162623) заборгованість у розмірі 14 237 грн. 30 коп. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять сім гривень 30 копійок), судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 01.06.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.