Ухвала суду № 136972615, 01.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/13907/13-ц

Провадження №6/752/563/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяву ОСОБА_1 про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2026 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зобов`язання боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подати протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання відповідної ухвали звіт про виконання судового рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26.05.2014 у справі №752/13907/13-ц.

Заява обґрунтована тим, що 26.05.2014 Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким зобов`язав ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у їх вихованні. Визначив такі способи його участі у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- періодичні побачення із дітьми кожну першу та третю суботу кожного місяця з 12:00 год. до 18:00 год.;

- спільний відпочинок з малолітніми дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з можливістю виїзду на відпочинок та до оздоровчо-санаторних закладів тривалістю не менше двох тижнів, протягом зимових та осінніх канікул - по 4 (чотири) дні за домовленістю з ОСОБА_2 , а також у будь-який інший час за домовленістю між батьками для відвідування дитячих, навчальних, спортивних, юнацьких та розважальних закладів (цирк, зоопарк, дельфінарій, театр, кінотеатр);

- систематичні побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного року 25 січня, 19 квітня, 30 листопада терміном не менше п`яти годин за домовленістю з ОСОБА_2 ;

- побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у святкові дні терміном не менше п`яти годин за домовленістю з ОСОБА_2

08.08.2014 державним виконавцем ВДВС Кременчуцького РУЮ Близнюком Є.С. було відкрито ВП №44335385. Ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження: 25В56АД37Е50.

Відповідачка ОСОБА_2 рішення не виконує вже дванадцять років, ухиляючись від його виконання з різних причин, не погоджуючи його відпочинок та побачення з дітьми у визначенні судом дні та години, відчужуючи дітей від нього. На його неодноразові звернення до ОСОБА_2 з проханням надати дітей для проведення з ними спільного відпочинку тривалістю два тижні чи хоча б навіть сім днів чи пару днів за місцем його проживання та його батьків під час літніх канікул і 4 дні під час зимових та осінніх канікул, як це визначено рішенням суду, відповідач за дванадцять років ні разу не надала.

Відповідно до ч.1 ст. 453-2 ЦПК України суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення в порядку письмового провадження, клопотання заявника про розгляд заяви у судовому засіданні не надходило, суд також не вбачає такої необхідності.

Вирішуючи заяву про можливість встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах, що виникають із сімейних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 453-1 ЦПК України стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

За приписами до ч. 2-3, 5-6 ст. 453-1 ЦПК України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 453-4 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 26.05.2014 Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким зобов`язав ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у їх вихованні. Визначив конкретні способи батька участі у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей.

Рішення набрало законної сили та до суду апеляційної інстанції не оскаржувалось.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження №44335385 воно було відкрито 08.08.2014 щодо примусового виконання виконавчого листа №752/13907/13-ц, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 26.05.2014, про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дітьми.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень 24.04.2025 Голосіївським районним судом міста Києва у цій справі постановлено ухвалу про виправлення помилки, допущеної у виконавчому листі, виданому Голосіївським районним судом міста Києва 29 липня 2014 року, доповнено його п.2 наступного змісту:

Визначити такі способи участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , року народження:

- періодичні побачення із дітьми кожну першу та третю суботу кожного місяця з 12:00 год. до 18:00 год.;

- спільний відпочинок з малолітніми дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з можливістю виїзду на відпочинок та до оздоровчо-санаторних закладів тривалістю не менше двох тижнів, протягом зимових та осінніх канікул - по 4 (чотири) дні за домовленістю з ОСОБА_2 , а також у будь-який інший час за домовленістю між батьками для відвідування дитячих, навчальних, спортивних, юнацьких та розважальних закладів (цирк, зоопарк, дельфінарій, театр, кінотеатр);

- систематичні побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , кожного року 25 січня, 19 квітня, 30 листопада терміном не менше п`яти годин за домовленістю з ОСОБА_2 ;

- побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у святкові дні терміном не менше п`яти годин за домовленістю з ОСОБА_2 .

На час подання даної заяви є відкрите виконавче провадження №44335385 з виконання судового рішення у цій справі, яке на даний час триває.

Суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 сформувала правовий висновок, що із змісту статті 383 КАС України випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, яке зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України. Велика Палата звернула увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду із такою заявою.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що його висновки, викладені в постановах, можуть застосовуватися в цивільному судочинстві, навіть якщо ці висновки сформульовані при розгляді справ в адміністративному судочинстві.

Суд відзначає, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Оцінюючи доводи заявника, якими він обґрунтував необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у сукупності з матеріалами виконавчого провадження, суд вважає, що ним не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов`язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд відзначає, що виконавче провадження №44335385 було відкрито 08.08.2014 щодо примусового виконання виконавчого листа №752/13907/13-ц, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 26.05.2014, про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дітьми.

При цьому необхідність покласти обов`язок на боржника подати звіт ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 дванадцять років не виконує судове рішення, ухиляється від його виконання з різних причин, не погоджує є відпочинок та побачення з дітьми у визначенні судом дні та години. Спільного відпочинку під час літніх канікул і під час зимових та осінніх канікул, як це визначено рішенням суду, за дванадцять років ні разу не було.

Проте з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що судове рішення в частині визначення конкретних способів участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , року народження, було звернуто до виконання лише 24.04.2025, оскільки саме цього дня Голосіївським районним судом міста Києва було постановлено ухвалу про виправлення помилки, допущеної в виконавчому листі, виданому Голосіївським районним судом міста Києва 29.07.2014, доповнено його пунктом 2 щодо періодичних побачень стягувача із дітьми у конкретні дні та час, спільного відпочинку з малолітніми дітьми з можливістю виїзду на відпочинок до оздоровчо-санаторних закладів впродовж певного періоду під час зимових та осінніх канікул, систематичних побачень у конкретно визначені дні тощо.

Суд зауважує, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Чинне процесуальне законодавство надає суду дискреційні повноваження, застосування яких залежить від наявності належно підтверджених обставин, що свідчать про реальний ризик невиконання рішення або істотне ускладнення його виконання саме внаслідок поведінки боржника.

Судовий контроль не є альтернативою чи дублюванням процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», а застосовується у виняткових випадках, коли встановлено, що звичайні механізми примусового виконання є неефективними з причин, які свідчать про недобросовісну поведінку боржника або ухилення від виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження триває, в травні поточного року до виконавчого листа внесені виправлення в частинівизначення конкретних способів участі ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні дітей, доказів його закінчення у зв`язку з неможливістю виконання рішення або встановлення факту ухилення боржника від виконання суду, зокрема, і після внесення виправлень у виконавчий документ, не надано. Сам по собі факт тривалості виконавчого провадження за встановлених судом обстави не свідчить про наявність підстав для застосування додаткового судового контролю до боржника.

Суд вважає, що заявником не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивного ризику залишення рішення невиконаним без застосування заходів судового контролю. Ефективність судового захисту забезпечується насамперед механізмом примусового виконання рішень, а встановлення судового контролю не може підміняти собою процедуру виконавчого провадження.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись ст. ст. 447, 453-1 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_3 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвалу складено 01.06.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова