Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
Справа №439/901/26
Провадження № 2/439/730/26
01 червня 2026 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі
головуючого судді Войтюк Т.Л.,
за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в:
Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.01.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1501-3659 (далі договір №1501-3659).
Відповідно до умов договору позивач зобов`язувався надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, а ОСОБА_1 зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом. Відповідач своїх зобов`язань за договором №1501-3659 належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за договором складає 111 495,40 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом 23 900,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 70 865,40 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 11 950,00 гривень, заборгованість по комісії 4 780,00 гривень. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою судді від 21.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи призначено на 28.05.2026.
Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві представник позивача просила суд справу розглянути без участі представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав.
Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.
На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У судовому засіданні суд, відповідно до положень ст. 244 ЦПК України, перейшов до стадії ухвалення рішення.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що22.01.2025відповідач звернувся до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитом. Цього ж дня відповідачу було надано Паспорт споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, у якому зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Паспорт споживчого кредиту відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9819.
22.01.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1501-3659 (далі кредитний договір).
Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.4 вказаного Договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію для задоволення особистих потреб позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п. 4.1-4.10 вказаного Договору, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 23 900,00 грн. Дата надання/видачі кредиту: 22.01.2025.
Відповідно до умов укладеного договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 4.4. кредитного договору, базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Умовами п.4.6-4.7. кредитного договору передбачено нарахування процентів та комісії. Так, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою). Комісія за видачу кредиту становить 20.00 % від суми виданого кредиту.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 5835.45 процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 91728,67 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0,946 процентів. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають: 67828,67 грн. та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (п.4.10-4.13).
Сторони у п. 4.9. кредитного договору погодили строк кредитування,: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 17.11.2025. Строк дії Договору є рівним строку кредитування.
У розділі 13 договору відповідач ОСОБА_1 вказав номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .
Відповідач підписав кредитнийдоговір електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1112.
22.01.2025 відповідачу, через систему платежів АТ КБ «Приват Банк» LiqPay перераховано на реквізити платіжної банківської картки вказаної в договорі, кредит у розмірі 23900,00 грн, що підтверджується квитанціє ID операції 2586531484.
З довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1501-3659 від 22.01.2025вбачається, що відповідачу перерахована сума кредиту в розмірі 23900,00 грн на платіжну карткуНОМЕР_1 .
Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №1501-3659 від 22.01.2025станом на 18.03.2026 року за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 111 495,40 грн, з яких: основний борг 23 900,00 грн, залишок відсотків 70 865,40 грн, залишок відсотків за ст.625 ЦК України 11 950,00 грн, залишок комісії 4 780,00 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов до такого висновку.
22.01.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язання у зв`язку з укладенням Договору про відкриття кредитної лінії №1501-3659.
З поданих позивачем документів встановлено, що при укладеннідоговору кредитор з`ясував особу позичальника, його персональні дані, ідентифікаційний номер, платіжний засіб, на який перераховано кошти.
Підстав вважати, що персональні дані відповідача були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені надано не було.
Позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши на картку позичальника кошти в загальній сумі 23900,00 грн.
Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов відповідачне надав.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами, оскільки відповідачвзяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає.
Заборгованість відповідача за Договором про відкриття кредитної лінії №1501-3659від 22.01.2025, за наданим позивачем розрахунком заборгованості становить 111495,40грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 23900,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 70865,40 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 11 950,00 грн, заборгованість по комісії 4 780,00 грн.
Проценти за користування кредитом нараховані позивачем у розмірі та у межах строку кредитування, визначених умовами кредитної лінії №1501-3659від 22.01.2025.
З огляду на це, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 23 900,00грн, процентами в розмірі 70 865,40грн, оскільки в добровільному порядку відповідачзобов`язання за кредитним договором не виконує.
Щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, та нарахування комісії, суд звертає увагу на таке.
Щодо нарахування комісії в сумі 4 780,00 грн.
За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.
Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Враховуючи наведені правові висновки, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні комісії, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. При цьому банк не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за обслуговування кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Щодо нарахування заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК в сумі 11 950,00 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Крім цього, Законом України №2120-IX від 15.03.2022 внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та, відповідно до п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною 2 статті 3 цього Закону.
Таким чином, позивачем не було враховано вищевказаних положень законодавства, але здійснено розрахунок неустойки у період воєнного стану. Відтак позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1501-3659 від 22.01.2025 в сумі 94 765,40 грн, яка складається із: прострочена заборгованість за кредитом 23 900,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 70 865,40 грн.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог.
Позов заявлений на суму 111495,40грн, суд задовольнив позов на суму 94 765,40грн, що складає 84,99 %.
Судовий збір, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до суми заявлених вимог, складає 2262,77грн (2662,40х0,8499=2262,77).
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274, 275, 280-282, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс`заборгованість за кредитним договором №1501-3659 від 22.01.2025 в розмірі 94 765(дев`яносто чотири тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн 40коп, що складається з прострочена заборгованість за кредитом 23 900,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 70 865,40 грн
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс`судовий збір у розмірі 2262(дві тисячі двісті шістдесят дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 01 червня 2026 року.
Суддя Т.Л. Войтюк
Судове рішення № 136972570, Бродівський районний суд Львівської області було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 439/901/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: