Рішення № 136972507, 26.05.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/7909/25

Пр.2/336/405/2026

26.05.26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 травня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Коваль О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя за правилами загального позовного провадження цивільну справу №336/7909/25 за позовом ОСОБА_1 а до Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Якіб`юк Юлія Арсенівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Леліков С.О. 14.08.2025 за допомогою засобів поштового листування звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить визначити позивачу додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом позовної заяви у серпні 2022 року померла баба позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Донькою померлої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище якої змінено у зв?язку із укладенням шлюбу. Позивач є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя ОСОБА_2 набула права власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 11.01.2019 склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 . Так, позивач не був обізнаний про наявність заповіту.

27.05.2025 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб?юк Ю.А. відкрито спадкову справу після померлої ОСОБА_2 . Позивач, як стверджується у позовній заяві, розуміючи, що він є спадкоємцем п?ятої черги після смерті баби, не будучи обізнаним про існування заповіту, який віднайдений лише після смерті його матері у квартирі АДРЕСА_2 в травні 2025 року, своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Відповідно, постановою від 04.08.2025 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб?юк Ю.А. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв?язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, із посиланням на норми ст. 16, 1216, 1219, 1220, 1233, 1268-1270, 1272 ЦК України, представник позивача, діючи в інтересах довірителя, просить задовольнити позов у визначений спосіб.

Ухвалою судді від 25.08.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання.

Судом визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачкою. Роз`яснено, що відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. Судом роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України також роз`яснено, що у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов. Роз`яснено третій особі згідно з ч.4 ст.181 ЦПК України право подати пояснення щодо позову в 15-денний строк із дня вручення даної ухвали, а щодо відзиву - протягом 5 днів із дня його отримання, які мають відповідати вимогам ч.ч. 3-6 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 03.11.2025 клопотання сторони позивача про витребування доказів задоволено, в порядку витребування доказів зобов`язано приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Якіб`юк Юлію Арсенівну надати до суду належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи №35/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , постановлено відкласти підготовче судове засідання внаслідок неявки сторін та необхідності витребування нових (додаткових) доказів.

Ухвалою суду від 14.01.2026 постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі, призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Клопотання сторони позивача про виклик свідків задоволено. Свідків попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. Згідно з мотивувальною частиною ухвали суду постановлено такий порядок проведення судового розгляду: вислухати пояснення учасників справи та їх представників, дослідити письмові докази, зокрема, копію спадкової справи №35/5025, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , здійснити допит свідків.

Сторона позивача під час судового розгляду справи (в судовому засіданні 11.05.2026) (позивач та його представник) підтримали позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечували, просили задовольнити позов у визначений спосіб. ОСОБА_1 пояснив, що спадкодавиця є його рідною бабою. Про посвідчення заповіту на його користь він дізнався вже після смерті матері ОСОБА_4 . Певний час квартира, в якій вона мешкала, була зачинена, ключі були у сусідки. Згодом його дружина ОСОБА_5 та її сестра ОСОБА_6 наводили лад у квартирі й знайшли заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_2 на користь позивача, точної дати позивач не пам?ятає. Відповідно, не знаючи про існування заповіту, він своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, скерувавши заяву у травні 2025 року.

Третя особа приватний нотаріус Якіб?юк Ю.А. заяв по суті спору та клопотань не скеровувала, про розгляд справи обізнана, що підтверджено матеріалами справи.

26.09.2025 за підписом представниці відповідача Лях Д.А. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, за змістом якої необізнаність спадкоємця про наявність заповіту відповідно до усталеної судової практики є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому, Запорізька міська територіальна громада в особі ЗМР не є тим суб?єктом, що порушує права позивача, або не визнає їх, відповідно, за умови доведеності доводів ОСОБА_1 , представниця відповідача просить ухвалити рішення на розсуд суду.

У справі відсутні докази на користь поважності причин неявки відповідача, а також неможливості брати участь під час розгляду справи, позаяк відповідач достеменно обізнаний із провадженням даної справи в суді, що видно з матеріалів справи.

Ч.4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Інших заяв та клопотань до матеріалів справи відповідачем не подано, про причини своєї неявки Запорізька міська рада суд в належний спосіб не повідомила, заяв по суті справи (відзиву) не подала, проте це є правом відповідача відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України.

Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку позивача та представника позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку (відповідну ухвалу постановлено судом із занесенням до протокола судового засідання 11.05.2026).

11.05.2026 відповідно до положень ч.1 ст.244 ЦПК України після дослідження позовної заяви, допиту свідків, судом оголошено перерву перед дослідженням письмових доказів.

Згідно з заявами , вх.№ від 12.05.2026 та 14.05.2026 відповідно, представник позивача адвокат Леліков С.О. та позивач ОСОБА_1 просять розгляд справи здійснювати за їх відсутності, на задоволенні позову наполягають.

Підстав для відкладення розгляду справи або оголошення перерви у судовому розгляді відповідно до вимог ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.

Зустрічної позовної заяви та інших заяв по суті справи сторонами подано не було.

Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було, відповідні клопотання не заявлено.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, вислухавши пояснення сторони позивача, здійснивши допит свідків, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є онуком ОСОБА_2 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.09.1978 (батьки ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , ОСОБА_4 ), серії НОМЕР_2 , виданого 07.08.1958 (батьки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , ОСОБА_2 ). При цьому, у зв?язку із реєстрацією шлюбу 17.02.1978 із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_10 », що видно з даних засвідченої копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 17.02.1978.

Чоловік ОСОБА_4 , - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджено засвідченою копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Комунарським районним у м.Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області 21.02.2019.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджено засвідченою копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ (м.Одеса) 24.08.2023.

Брат ОСОБА_3 . ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджено засвідченою копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Шевченківським районним у м.Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м.Дніпро) 26.01.2021.

За даними засвідченої копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 09.08.2022, виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м.Дніпро), спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла у м.Запоріжжі, Комунарський район, - 08.08.2022 (позивачем помилково зазначено у позовній заяві дату 09.08.2022).

Шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 за життя спадкодавиці був розірваний, як видно за даними засвідченої копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 від 25.08.1978.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишила заповіт, яким все належне майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Заповіт посвідчений 11.01.2019 приватним нотаріусом ЗМНО Ракитянською Т.Г., р.№12 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №54711331 від 11.01.2019, номер у спадковому реєстрі 63594606). Дійсність волевиявлення спадкодавиці на час настання смерті підтверджена інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти та спадкові договори) №81329255 від 28.05.2025, що наявна у спадковій справі.

До складу спадкового майна входить 1/2 частка квартири АДРЕСА_2 , яка з 20.05.2005 належала на праві спільної часткової власності із ОСОБА_11 (власник іншої частини нерухомоо майна) ОСОБА_2 , на користь даного факту свідчить копія свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_9 , виданого Шевченківською РДА ЗМР 20.05.2005 згідно з розпорядженням №975р від 20.05.2005. Право власності зареєстровано ОП ЗМБТІ, що видно з витягу №7441030 від 06.06.2005, р.№ об?єкта нерухомого майна 10997814, номер запису 35584 в книзі 199.

27.05.2025 приватним нотаріусом ЗМНО Якіб?юк Ю.А. заведено спадкову справі №35/2025 після смерті ОСОБА_2 (витяг №81310935 від 27.05.2025) за заявою позивача від 16.05.2025, скерованою засобами поштового зв?язку.

Згідно з постановою приватного нотаріуса Якіб?юк Ю.А. від 04.08.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, враховуючи положення ст.1270 ЦК України, оскільки позивачем пропущений визначений зазначеною нормою 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. З даної постанови також встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрований у АДРЕСА_1 , з 12.08.1981, крім того, згідно з матеріалами спадкової справи разом з нею на день смерті інші особи не зареєстровані, що видно з відповіді на запит нотаріуса, отриманої від Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 29.05.2025.

Судом допитано свідків з боку позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Так, свідок ОСОБА_6 , допитана в режимі відеоконференцзв?язку, показала суду, що позивач є чоловіком її сестри ОСОБА_5 . Свідок наразі мешкає у м.Ужгород. Після смерті свекрухи ОСОБА_4 родина протягом тривалого часу не відвідувала її квартири. Проте, вирішивши навести лад у ній, через певний час після настання смерті вказаної особи, вони із сестрою знайшли заповіт від імені ОСОБА_2 . У позивача заповіт був відсутній. Вони родиною думали, що матір позивача та сестри свідка ОСОБА_4 в повному обсязі успадкувала квартиру після смерті ОСОБА_2 , яка є бабою позивача. Із ОСОБА_4 спадкові питання після смерті ОСОБА_2 не обговорювали.

Свідок ОСОБА_5 , допитана судом, засвідчила, що позивач є її чоловіком. Навесні 2025 року вона попросила сестру ОСОБА_6 прибрати у квартирі, де мешкала ОСОБА_4 , тобто, з плином певного часу після смерті матері позивача. Під час прибирання вони знайшли заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_2 . При цьому, із ОСОБА_4 спадкові питання після смерті ОСОБА_2 родина не обговорювала.

Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Відповідно до Рішення КСУ у справі N 1-25/2010 від 29.06.2010 N 17-рп/2010, одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Ч.1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Способи захисту порушеного права та / або інтересу містяться у нормі ст.16 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.1,3 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Подання усної заяви (звернення) спадкоємця не передбачено.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Зі змісту п.207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5, 3.6 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5. Так, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є виключно ті, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).

Крім того, за загальним правилом рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Разом з цим, однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суди керується й аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Так, у даній справі судом встановлено, що позивач своєчасно дізнався про смерть спадкодавиці, що встановлено під час судового розгляду крім того, на його ім?я складено заповіт від імені ОСОБА_2 . Разом з спадкодавцем інші особи не мешкали, а також із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не звертались. Відповідно, інших спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті вказаної особи під час розгляду справи не встановлено. Необізнаність позивача про існування заповіту підтверджена показами свідків, допитаних судом.

При розгляді справи суд виходить з того, що оцінка суду у даній категорії справ повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Так, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про доведеність поважності причин, які дійсно могли вплинути на своєчасність подання спадкоємцем заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує й введення воєнного стану на території України, що у сукупності із іншими встановленими обставинами обґрунтовує заявлену позовну вимогу.

За змістом ст. 89, 213 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

За нормою ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами ст.251-253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи наведене, обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, суд ухвалює рішення про задоволення позову, а саме, шляхом визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 місяці,який необхідно обраховувати з дати набрання рішенням законної сили.

Визначений строк, на переконання суду, буде достатнім для виконання необхідних дій спадкоємцем з метою захисту його спадкових прав.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи рішення суду та критерії, визначені ч.3 ст.141 ЦПК України, що обов`язково мають бути взяті до уваги судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат, оскільки порушення прав позивача не є наслідком дій, бездіяльності та/або рішень відповідача, судові витрати, понесені ОСОБА_1 , у вигляді судового збору у сумі 1 211,20 гривень, сплаченого за подання до суду позовної заяви, необхідно залишити за ним.

Керуючись ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 174, 178, 191, 211, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 а до Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Якіб`юк Юлія Арсенівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 у додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,тривалістю 2 місяці, який обраховувати з дати набрання рішенням законної сили.

Судові витрати, понесені позивачем, у вигляді судового збору у сумі 1 211,20 гривень, сплаченого за подання до суду позовної заяви, - залишити за ОСОБА_1 ем.

Реквізити учасників справи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 .

Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд.206.

Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного ст на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 26.05.2026.

Суддя Л.А.Вайнраух