Рішення № 136972343, 28.05.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3644/24

Провадження №: 2/336/68/2026

28.05.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С., представника позивача адвоката Конюшко Д.Б. (через систему ВКЗ), представника відповідача Гурай-Рацун О.В. (через систему ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО», ОСОБА_2 про стягнення пені, інфляційних страт, трьох відсотків річних за час прострочення виплати страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Конюшко Д.Б., який діє на підстав Договору про надання правової допомоги №31/01/24-ЮП/IL від 31.01.2024, Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 09.04.2024 серії АВ №1125838, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №803 від 22.01.2013 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому у зв`язку з простроченням виплати страхового відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просить: 1) стягнути на користь позивача:

з ТДВ «СК`КРЕДО»: несплачену частину страхового відшкодування у сумі 55 068,69 гри., пеню у сумі 6 226,46 грн. 3% річних у сумі 620, грн. та інфляційні втрати у сумі 774,32 грн.;

з ОСОБА_2 : майнову шкоду, завдану в наслідок ДТП у сумі 57 195,00 грн., моральну шкоду у сумі 12 000,00 грн.

2) вирішити питання про розподіл судових витрат у сумі 19 222,40 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 17.07.2023 року близько 14 год. 30 хв. в м. Одеса по шосе Тираспольське 22/5, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN» р/н НОМЕР_1 з причепом «ОДАЗ 8144» р/н НОМЕР_2 , не витримав безпечну дистанцію в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «HONDA-FR-V» р/н НОМЕР_3 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відтак позивачу було завдано матеріальної шкоди.

Постановою Савранського районного суду Одеської області від 16.10.2023 року у справі №512/838/23 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого трапилась зазначена дорожньо-транспортна подія, визнано ОСОБА_2 .

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність винної особи ОСОБА_2 на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №213911242 виданого ТДВ «СК «КРЕДО», дійсного на дату ДТП.

Керуючись нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до ТДВ «СК «Кредо» та надав усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у тому числі заяву про страхове відшкодування.

За результатами розгляду вказаної заяви страховиком було здійснено розрахунок та виплачено лише частину належного розміру страхового відшкодування у сумі 101 731,31 гривень.

З метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку, позивач замовив огляд пошкодженого транспортного засобу «HONDA-FR-V», р/н НОМЕР_3 , у оцінювача ФОП ОСОБА_3 .

На підставі огляду було складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу «HONDA-FR-V» р/н НОМЕР_3 №470/07-23 від 26.07.2023 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «НСЖИЛ-БК-У» р/н НОМЕР_3 склала 441 058,93 гри., ринкова вартість вказаного транспортного засобу на момент ДТП складала 269 690,70 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, транспортний засіб є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП, тому його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до Звіту №470/07-23 від 26.07.2023 року, вартість автомобіля «HONDA-FR-V», р/н НОМЕР_3 у пошкодженому стані становить 55 695,70 грн.

Відтак, різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП складає: 269 690,70 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 55 695,70 грн. (вартість транспортного засобу у пошкодженому стані) = 213 995,00 грн.

Разом з тим, ліміт відповідальності Страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ №214584752 складає 160 000,00 грн., франшиза 3 200,00 грн.

У відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Належний розмір страхового відшкодування складає 156 800,00 грн., а відтак зі страхової компанії підлягає стягненню несплачена частина страхового відшкодування у розмірі 55 068,69 гривень (156 800,00 грн. (належний розмір страхового відшкодування) - 101 731,31 грн. (сплачене страхове відшкодування).

Страховик неналежно виконав своє грошове зобов`язання, прострочивши виплату у розмірі 55 068,69 грн. на 137 днів (з 24.11.2023 року по 09.04.2024 року).

Пунктом 36.5. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, страховик, не здійснивши повну виплату страхового відшкодування потерпілому в строк, встановлений Законом, а відповідно своєчасно не виконавши своє грошове зобов`язання перед позивачем, зобов`язаний сплатити останньому штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання у вигляді: пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня - на підставі п 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; 3 % річних та інфляційні втрати - на підставі ст. 625 ЦК України.

Таким чином, з відповідача ТДВ «СК «Кредо» крім суми страхового відшкодування підлягає стягненню пеня у розмірі 6 226,46 гривень, три відсотка річних у розмірі 620,00 гривень, інфляційні витрати у розмірі 774,32 гривень.

З відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням з урахуванням суми франшизи у розмірі 57 195,00 гривень (213 995,00 грн.-156800,00 грн. + 3200,00 гривень). Крім того, позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 12 000,00 гривень.

Крім означених сум, просить стягнути судові витрати у розмірі 19 222,40 гривень, які складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 гривень, витрати за проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 4 800,00 гривень, а також моральну шкоду у розмірі 12 000,00 гривень.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздової Н.С.

19.04.2024 на виконання вимог ст. 187 ЦПК України судом скеровано запит щодо встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 22.04.2024 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гурай-Рацун О.В. надала заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, просила здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, витребувати належні докази у позивача щодо транспортного засобу.

Ухвалою суду від 06.08.2024 клопотання представника відповідача задоволено, здійснено перехід розгляду справи в порядку загального позовного провадження, розгляд справи почато зі стадії відкриття провадження у справі. Позов забезпечено шляхом витребування доказів.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Гурай-Рацун О.В. подано відзив на позов за змістом якого представник відповідача посилається на наявність в матеріалах справи двох звітів оцінки вартості пошкодженого транспортного засобу позивача, які між собою суттєво відрізняються, а призначення судової транс порно-товарознавчої експертизи є передвчасним, оскільки позивачем не надано доказів щодо стану пошкодженого транспортного засобу. Вважає, що надання переваги одному зі звітів при оцінці доказів є недопустимими, тому як вони мають однакове доказове значення, тому просила у задоволенні позову відмовити. Докази понесених витрат відповідачем ОСОБА_2 на правничу допомогу будуть подані в строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Представником ТДВ «СК «Кредо» Чарваєвою А.О. також подано відзив на позов за змістом якого представник посилається на звіт №1088-07-23 про оцінку колісного транспортного засобу від 29.07.2023, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу HONDA FR-V р.н. НОМЕР_4 складає 228 651,82 грн., ринкова вартість автомобілю до ДТП складає 228 086,10 грн. Таким чином, вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу до ДТП, тобто автомобіль, вважається фізично знищеним і вартість матеріального збитку дорівнює ринкової вартості транспортного засобу до ДТП, та 228 086,10 грн.

Згідно п. 30.2. Закону якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до звіту №20602/3010912 від 17.09.2023 вартість утилізації пошкодженого КТЗ HONDA FR-V р.н. АТ4158Н складатиме 123 154,79 грн.

У відповідності до ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За змістом ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Враховуючи вищевикладене, 23.11.2023 ТДВ «СК «КРЕДО» здійснило виплату Позивачу страхового відшкодування у розмірі 101 731,31 грн. (228 086,10 грн. - 123 154,79 грн. - 3 200,00 грн. (франшиза) = 101 731,31 грн.).

Таким чином, при розгляді страхової справи стосовно дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17.07.2023, ТДВ «СК «КРЕДО» діяло з дотримання норм страхового законодавства і виконало усі свої зобов`язання.

Звертає увагу суду, що позивачем не наведено аргументів пріоритетності наданого ним звіту. Звіти, на основі яких ТДВ «СК «КРЕДО» розраховано розмір страхового відшкодування, виконані оцінювачами з дотриманням норм Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Національного стандарту № 1 «Загальних засад оцінки майна та майнових прав» та інших нормативних актів. На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні позови, зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1 000,00 гривень, відмовити позивачу у стягненні витрат за проведення експертизи, оскільки ці витрати не входять в суму страхового відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача Конюшко Д.Б. підтримав заявлені вимоги просив про їх задоволення у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гурай-Рацун О.В. просила відмовити у задоволені позову з підстав наведених у відзиві на позов.

Представник відповідача ТДВ «СК «Кредо» у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов міститься клопотання про розгляд справи за її відсутності, при ухваленні рішення просила врахувати заперечення наведені у відзиві.

Під час судового розгляду був допитаний експерт ОСОБА_3 , який надав належні та обґрунтовані пояснення та підтвердив висновки свого звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного позивачу, як власнику транспортного засобу «HONDA-FR-V» р/н НОМЕР_3 .

Від експерта ОСОБА_4 , яким було складено звіт № 1088-07-23 про оцінку пошкоджень транспортного засобу «HONDA-FR-V» р/н НОМЕР_3 надійшли письмові пояснення за змістом, яких він просив не використовувати його звіт для розрахунку виплати страхового відшкодування, оскільки він виконаний не коректно.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" л змінами та доповненнями) при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень ст. 453 ЦК, статей 51, 52, 54, 56, 57 Закону України "Про власність".

Потерпілому відшуковуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 17.07.2023 року близько 14 год. ЗО хв. в м. Одеса по шосе Тираспольське 22/5, ОСОБА_2 керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN» р/н НОМЕР_1 з причепом «ОДАЗ 8144» р/н НОМЕР_2 , не витримав безпечну дистанцію в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «HONDA-FR-V» р/н НОМЕР_3 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відтак Позивачу було завдано матеріальної шкоди.

Постановою Савранського районного суду Одеської області від 16.10.2023 року у справі №512/838/23 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого трапилась зазначена дорожньо-транспортна подія, визнано ОСОБА_2 .

Власником автомобіля «HONDA-FR-V», державний номерний знак НОМЕР_3 , є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 34).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання ДТП була застрахована відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №213911242 виданого ТДВ «СК «КРЕДО», дійсного на дату ДТП, зі страховою сумою (лімітом) за шкоду заподіяну майну в розмірі 160000грн., розмір франшизи 3 200грн.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «СК «Кредо» та надав усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у тому числі заяву про страхове відшкодування.

За результатами розгляду вказаної заяви страховиком було здійснено розрахунок та виплачено лише частину належного розміру страхового відшкодування у сумі 101 731,31 гривень.

Розрахунок суми страхового відшкодування був здійснений на підставі на звіту №1088-07-23 про оцінку колісного транспортного засобу від 29.07.2023, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу HONDA FR-V р.н. НОМЕР_4 складала 228 651,82 грн., ринкова вартість автомобілю до ДТП складає 228 086,10 грн.

Який судом не береться до уваги, оскільки сам суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_4 надав заяву з проханням не брати до уваги його звіт №1088-07-23 про оцінку колісного транспортного засобу від 29.07.2023 при визначені суми страхового відшкодування, оскільки він виконаний не коректно.

Тому, суд при розрахунку суми страхового відшкодування керується звітом про оціночну вартість матеріального збитку № 470/07-23 від 26.07.2023

Відповідно до Звіту №470/07-23 від 26.07.2023 року, вартість автомобіля «HONDA-FR-V», р/н НОМЕР_3 у пошкодженому стані становить 55 695,70 грн., вартість відновлювального ремонту становить 441 058,93 гривень, ринкова вартість вказаного транспортного засобу на момент ДТП складала 26 690,70 гривень.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, транспортний засіб є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП, проведення відновлювального ремонту даного автомобіля економічно недоцільно.

Відповідно до ч. 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП складає: 269 690,70 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 55 695,70 грн. (вартість транспортного засобу у пошкодженому стані) = 213 995,00 грн.

Разом з тим, ліміт відповідальності Страховика за полісом ОСЦПВВНТЗ №214584752 складає 160 000,00 грн., франшиза 3 200,00 грн.

У відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Належний розмір страхового відшкодування складає 156 800,00 грн., а відтак зі страхової компанії підлягає стягненню несплачена частина страхового відшкодування у розмірі 55 068,69 гривень (156 800,00 грн. (належний розмір страхового відшкодування) - 101 731,31 грн. (сплачене страхове відшкодування).

Тому, суд приходить до обґрунтованого висновку, що страховиком неналежно виконано зобов`язання щодо сплати страхового відшкодування в межах страхового полісу, тобто у неналежному розмірі.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Законом України від 05 липня 2012 року № 5090-VІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який набрав чинності 05 лютого 2013 року, до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» були внесені зміни, які полягали, зокрема в тому, що із вказаної статті виключено пункт 30.3, яким передбачалося, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП, а право на залишки транспортного засобу отримує страховик.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих сторонами суду доказів вбачається, що транспортний засіб є фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП, проведення відновлювального ремонту даного автомобіля економічно недоцільно.

Враховуючи наведене, положення ст.1194 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд приходить до висновку, що наявні підстави для передання транспортного засобу «HONDA-FR-V», реєстраційний номер НОМЕР_3 - ТДВ «СК «Кредо» для подальшої реалізації шляхом продажу технічно справних деталей та металобрухту. Залишки пошкодженого транспортного засобу перебувають у позивача.

Суд погоджується з доводами позивача щодо стягнення штрафних санкцій з відповідача ТДВ «СК «Кредо» за несвоєчасне та неналежне виконання своїх зобов`язань.

Пунктом 36.5. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, страховик, не здійснивши повну виплату страхового відшкодування потерпілому в строк, встановлений Законом, а відповідно своєчасно не виконавши своє грошове зобов`язання перед позивачем, зобов`язаний сплатити останньому штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання у вигляді: пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня - на підставі п 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; 3 % річних та інфляційні втрати - на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України).

Таким чином, з відповідача ТДВ «СК «Кредо» крім суми страхового відшкодування у розмірі 55 068,69 гривень, підлягає стягненню пеня у розмірі 6 226,46 гривень, три відсотка річних у розмірі 620,00 гривень, інфляційні витрати у розмірі 774,32 гривень.

Щодо вимог про відшкодування матеріальної шкоди до відповідача ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов 'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Окрім цього, відповідно до вимог статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи. якщо вона була передбачена договором страхування

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням з урахуванням франшизи у розмірі 3 200,00 гривень у розмірі 57 195,00 гривень (213 995,00 грн. (розмір збитку, заподіяного Позивачеві) - 156 800,00 грн. (належне страхове відшкодування) + 3 200,00 гривень розмір франшизи.

Щодо стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач зазначив, що його автомобіль є єдиним засобом пересування, тому його пошкодження завдало душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан.

Тому, з огляду на вищевказане, суд приймає доводи позивача про те, що через пошкодження транспортного засобу у нього дійсно змінився звичайний ритм життя, пошкодження автомобіля негативно вплинуло на моральний стан позивача, що призвело до душевних страждань.

При чому відповідачами не спростовані факти наявності нематеріальних втрат, наведені позивачем, отже, суд вважає, що завдана позивачу моральна шкода у контексті обставин встановлена під час розгляду справи.

Однак суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 12 000 грн. на його користь оцінені суб`єктивно і є дещо завищеними, у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити їх частково у розмірі 6 000 грн. , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.

Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (ч.1 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст.135 ЦПК України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Приписами ч.1 ст.26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Так, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Суд визнає надані стороною позивача докази на підтвердження витрат на правничу допомогу належними, допустимими, достовірними і достатніми.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України).

Представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи до 1 000,00 гривень.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5,9 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Суд звертає увагу, що дана справа є нескладною, враховуючи позицію представника позивача яка була незмінною з початку розгляду справи, відповіді на відзив не надавались, строки розгляду справи та участь представника позивача у судових засідання в режимі відеоконференцзв`язку, суд знаходить такі витрати завищеними.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що договором про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката не визначений, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, що вказані вище, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати на суму до 6 000,00 грн.

Витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Позивачем при звернені до суду було проведено оцінку вартості матеріального збитку заподіяного транспортного засобу, який пошкоджено при ДТП та надано звіт № 470/07-23 від 26.07.2023, вартість такого дослідження становить 4 800,00 грн. (а.с. 33).

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Витрати пов`язані із залученням експертів у розмірі 4 800,00 гривень підлягають стягненню лише з відповідача ОСОБА_2 , оскільки такі витрати не входять до суму страхового відшкодування, тому ТДВ «»СК «Кредо» не несе за них відповідальність.

Керуючись статтями 7, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 55 068,69 гривень, пеню у розмірі 6 226,46 гривень, три відсотка річних у розмірі 620,00 гривень, інфляційні витрати у розмірі 774,32 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 57 195,00 гривень, моральну шкоду у розмірі 6 000,00 гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 гривень з кожного, а всього 2 422,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення оціночного дослідження у розмірі 4 800,00 гривень.

Зобов`язати ОСОБА_1 передати транспортний засіб «HONDA-FR-V», державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить йому на праві приватної власності ТДВ «СК «КРЕДО».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання (зареєстроване, згідно позову): АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Товариство з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО», код ЄДРПОУ 13622789, місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд.34.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання (останнє відоме зареєстроване): АДРЕСА_2

Суддя: Наталія Звєздова