Ухвала суду № 136972301, 01.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/3308/26

Номер провадження 2/337/2559/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 червня 2026 рокум. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Гнатик Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Дослідивши позовну заяву, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем до позовної заяви долучена копія платіжної інструкції в національній валюті №168 від 20 січня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 3328,00 гривень, проте вказана квитанція вже врахована та приєднана до іншої обліково-статистичної картки №337/544/26, яка перебувала на розгляді в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя.

При цьому судовий збір, сплачений за подання вказаної позовної заяви, був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України і позивачу у встановленому законом порядку не повертався. Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, позивач, подаючи повторно позовну заяву, повинен сплати судовий збір за її розгляд і не може використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до іншої позовної заяви, яку суд повернув. Чинні положення законодавства, які врегульовують питання сплати судового збору, не обмежують і не порушують прав позивача у зв`язку з наявним обов`язком нести додаткові майнові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була повернута.

Таким чином, вказана квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у цій справі, оскільки судовий збір за ними сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01 січня 2026 року за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому судовий збір за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 41185,22 гривень, з урахуванням коефіцієнту 0,8 становить 2662,40 гривень.

Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву (чи іншу заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, представнику позивача необхідно усунути вказані недоліки, а саме долучити до матеріалів справи документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі.

Керуючись статтями: 175, 177, 185, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить п`ять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків у вказаний строк, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г.В.Гнатик