Рішення № 136972211, 01.06.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/10233/25

Провадження № 2/635/767/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судових засідань Пальчук Е.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 1737504 від 28.07.2024 у розмірі 27600,00 грн., та судові витрати: сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1737504 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується надати відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. На підставі погоджених умов ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 4000,00 грн., шляхом переказу на картку № НОМЕР_1 , які останнім вказано особисто під час укладення договору.

27.06.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №27062025 на підставі якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату відступило, а ТОВ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до боржників ТОВ «СЛОН КРЕДИТ». Відповідно до реєстру боржників від 27.06.2025 року, ТОВ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1737504 в сумі 26040,00 грн, з яких: сума заборгованості за основою сумою боргу 4000,00 грн., заборгованість за відсотками 20040,00 грн.

Також, позивачем вказано, що станом на дату укладання договору факторингу №27062025 від 27.06.2025 року, строк дії договору №1737504 від 28.07.2024 року не закінчився, а тому в межах строку дії договору, укладеного між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 у період з 28.06.2025 року по 23.07.2025 року (26 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 1560,00 грн.

Всупереч умовам договору відповідач не виконав своїх зобов`язань, в зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованості в сумі 27600,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором 20040,00 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими позивачем 1560,00 грн, штрафні санкції 2000,00 грн..

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02.12.2025 року відкрито провадження по справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

22.12.2025 року від представника позивача Столітнього М.М. на адресу суду надійшла заява про затвердження мирової угоди, проте 23.12.2025 року надав заяву про залишення заяви про затвердження мирової угоди без розгляду.

Разом із поданням позовної заяви, представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 28.07.2024 року дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «ВСТ Банк» в сумі 4000,00 грн., за ініціативною ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» через платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК». Дане клопотання ухвалою суду від 05.03.2026 року було задоволено.

16.03.2026 року витребувані докази надійшли на адресу суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом із поданням позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи без участі позивача, зазначено, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку. Причини неявку суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надавав.

За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247.

Судом дослідивши матеріали даної справи вказує наступне.

28.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1737504, на підставі якого відповідачу видано кредит в сумі 4000 грн., на споживчі потреби, строком на 359 днів (з 28.07.2024 року по 23.07.2025 року). Періодичність сплати платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до умов пункту 1.5 кредитного договору сторони погодили, що тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 1,425% в день.

Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 21600,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 21510,00 грн. (п. 1.8. договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9 089,90 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8564,92 % річних (п. 1.9 договору).

Відповідно до п. 1.10. Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 25600 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 25510,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Кредитний договір № 1737504 від 28.07.2024 року, підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С123 28.07.2024 року об 11:18:48 годині..

Факт перерахування грошових коштів на картку відповідача, яка зазначена у п. 2.1 договору, підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» №20250702-1400 від 02.07.2025 року, яке, відповідно до договору № 06062022-1 від 06.06.2022 про організацію переказу грошових коштів, 28.07.2024 року успішно перерахувало на банківську картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 4000,00 грн.

Разом з тим, судом отримано лист з АТ «ВСТ Банк», з якого вбачається, що платіжна картка № НОМЕР_2 емітована як доступ до рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), також банком підтверджено, що 28.07.2024 року відбулась фінансова операція по безготівкову зарахуванню коштів в сумі 4000,00 грн. на рахунок НОМЕР_4 (картка НОМЕР_2 ) за ініціативою SLON CREDUT LLC.

27.06.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №27062025, за умовами якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату, а ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступити ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до реєстру боржників від 27.06.2025 до договору факторингу №27062025 від 27.06.2025, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1737504 від 28.07.2024 року в сумі 26040,00 грн.,з яких: сума заборгованості за основою сумою боргу 4000,00 грн., заборгованість за відсотками 20040,00 грн.

В той же час, на дату укладання договору факторингу №27062025 від 27.06.2025 року, строк дії договору №1737504 від 28.07.2024 року не закінчився, а тому в межах строку дії договору, укладеного між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 у період з 28.06.2025 року по 23.07.2025 року (26 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 1560,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №1737504 від 28.07.2024 у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, наявна заборгованість в сумі 27600,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором 20040,00 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими позивачем 1560,00 грн, штрафні санкції 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Враховуючи вищевикладені положення Закону, суд доходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови надання грошових коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, які відповідачкою не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» в частині стягнення основної суми боргу 4000,00 грн. та відсотків за користування грошовими коштами в загальній сумі 21960,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумі 2000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Враховуючи вищевикладене, підстав для нарахування штрафних санкцій після 24 лютого 2022 року немає, а тому в частині заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2000,00 грн суд відмовляє.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», зокрема, суд встановив наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 25600,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000 грн, а також заборгованості по відсоткам у 21960,00 грн., а в частині вимог про стягнення неустойки в розмірі 2000 грн. суд відмовляє з підстав, зазначених вище.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 2245,60 грн., виходячи з розрахунку: 25600,00 (розмір задоволених позовних вимог) х 100% / 27600 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 92,7 %; 2422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 92,7% / 100% = 2245,60 грн.

Крім того, у своєму позові позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» 10 грудня 2024 року укладено договір про надання правової допомоги №10/12-2024 з адвокатом Столітнім М.М. Згідно умов договору факт надання послуг підтверджується актом про надання правничої допомоги. Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно акту про надання правничої допомоги протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду законної сили.

Відповідно до акту №12794 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 19.11.2025, адвокат Столітній М.М. надав ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» послуги, вартість яких - 10 000,00 гривень.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (п. 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі №701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі №367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у п. 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що дана справа відноситься до категорії справ про споживче кредитування, в якій наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів не є надмірним, представництва інтересів клієнта в суді представник позивача не здійснював, та участі в судових засіданнях представник позивача не брав, відповіді на відзив, письмових пояснень, про які зазначено в акті виконаних робіт адвокат не подавав, надані послуги полягають у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про затвердження мирової угоди.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1737504 від 28.07.2024 року в розмірі 25600 (двадцять п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму судового збору у розмірі 2245 (дві тисячі двісті сорок п`ять) грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Загородня, б.15, оф. 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1

Суддя С.А. Лук`яненко