Ухвала суду № 136972119, 30.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 30.05.2026

Справа № 334/4439/26

Провадження № 1-кс/334/1423/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2026 року Дніпровського районний суд міста Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Дніпровського районного суду міста Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026082050000063 від 08.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, неодруженого, не маючого неповнолітніх дітей на утриманні, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), в званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2023 за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, початок строку 11.03.2023, кінець строку 11.03.2030. На підставі ухвали Запорізького суду Запорізької області від 25.06.2024 від відбування покарання звільнений умовно-достроково, після чого переданий для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2026 року слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді з клопотанням, яке погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що військовослужбовець ОСОБА_5 військової частини НОМЕР_1 , підозрюється у тому, що він, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 25.02.2026, не маючи передбаченого Законом дозволу, всупереч вимогам п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» № 901?VI11 від 23.12.2015 року, Постанови Верховної Ради України № 2471?XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21.08.1998 року, придбав у невстановленої досудовим слідством особи вогнепальну зброю виготовлену шляхом саморобної переробки стартового (шумового) пістолету «BLOW TR 14», калібру 9mm Р.А.К., виробництва фірми «Zira Silah Sanayi» (Туреччина) та 9 (дев`ять) патронів калібру 9 мм Р.А., які почав зберігати без передбаченого законом дозволу з метою збуту.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, 25.02.2026, спілкуючись з ОСОБА_7 (анкетні дані змінено), домовився про збут вказаної вогнепальної зброї та боєприпасів за грошові кошти.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на збут вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_5 25.02.2026 о 14:00 перевіз на автомобілі

«BMW 520i», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вогнепальну зброю виготовлену шляхом саморобної переробки стартового (шумового) пістолету «BLOW TR 14», калібру 9mm Р.А.К., виробництва фірми «Zira Silah Sanayi» (Туреччина) та 9 (дев`ять) патронів калібру 9 мм Р.А., на ділянку місцевості за адресою:

м. Запоріжжя, вул. Абрагама Коопа 179, з метою її подальшого збуту ОСОБА_7 (анкетні дані змінено).

25.02.2026 в ході здійснення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки приблизно о 14:00 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Абрагама Коопа 179, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) вогнепальну зброю, а саме вогнепальну зброю виготовлену шляхом саморобної переробки стартового (шумового) пістолету «BLOW TR 14», калібру 9mm Р.А.К., виробництва фірми «Zira Silah Sanayi» (Туреччина) та 9 (дев`ять) патронів калібру 9 мм Р.А. за грошові кошти у сумі 6500 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , підозрюється у тому, що він у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 28.05.2026, не маючи передбаченого Законом дозволу, придбав у невстановленої досудовим слідством особи вогнепальну зброю виготовлену шляхом саморобної переробки стартового (шумового) пістолету «BLOW TR 914 02 AUTO», калібру 9mm Р.А.К., виробництва Туреччини та 15 (п`ятнадцять) патронів калібру 9 мм Р.А., які почав зберігати без передбаченого законом дозволу з метою збуту.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, 28.05.2026, спілкуючись з ОСОБА_8 (анкетні дані змінено), домовився про збут вказаної вогнепальної зброї та боєприпасів за грошові кошти.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на збут вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_5 28.05.2026, приблизно о 13 год. 29 хв. перевіз на автомобілі «BMW 520i», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вогнепальну зброю виготовлену шляхом саморобної переробки стартового (шумового) пістолету «BLOW TR 14», калібру 9mm Р.А.К., виробництва Туреччини та 15 (п`ятнадцять) патронів калібру 9 мм Р.А., на ділянку місцевості, яка розташована поблизу буд. 175 по вул. Абрагама Коопа у м. Запоріжжя, з метою її подальшого збуту ОСОБА_8 (анкетні дані змінено).

28.05.2026 в ході здійснення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки приблизно о 13:31 на ділянці місцевості, яка розташована поблизу буд. 175 по вул. Абрагама Коопа у м. Запоріжжя, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) вогнепальну зброю, виготовлену шляхом саморобної переробки стартового (шумового) пістолету «BLOW TR 914 02 AUTO», калібру 9mm Р.А.К., виробництва Туреччини та 15 (п`ятнадцять) патронів калібру 9 мм Р.А., за грошові кошти у сумі 20 000 грн.

28.05.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання о 13 годині 39 хвилини.

29.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років, а відтак усвідомлюючи невідворотність настання покарання за вчинені діяння та санкцію інкримінованого кримінального правопорушення та розуміючи невідворотність покарання, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що перебування підозрюваного ОСОБА_5 створює загрозу здійснення впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, так як підозрюваному відомі їх дані, оскільки був присутній з ними під час проведення слідчих дій по даному кримінальному провадженні. Також, перебуваючи поза межами місця позбавлення волі, підозрюваний ОСОБА_5 може негативно впливати на психологічний та моральний стан свідків, що провокуватиме у них бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до підозрюваного співчуття. Вищевказане може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, а також виду і розміру завданої шкоди тощо.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 , не має законного джерела прибутку, достатнього для покриття його особистих потреб для існування, інкриміноване йому кримінальне правопорушення, пов`язане зі збутом вогнепальної зброї вчинив з корисливих мотивів власного збагачення, останньому відомо у який спосіб можливо вчиняти злочини пов`язані з незаконним обігом вогнепальної зброї, отже існує достатньо підстав вважати, що перебуваючи поза межами місця позбавлення волі він може вчините нове кримінальне правопорушення пов`язане з незаконним обігом вогнепальної зброї та боєприпасів, що являється ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відтак, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого.

- до теперішнього часу на адресу органу досудового розслідування не надходили клопотання від осіб, які б могли стати поручителями підозрюваного ОСОБА_5 , що свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст. 176 КПК України.

- підозрюваний ОСОБА_5 не має достатнього джерела доходу, що вказує на неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України.

Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_5 .

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання слідчого заперечував. Зазначив, що злочин він скоїв через те, що йому потрібні були кошти на лікування, а війська частина в котрій він проходить службу не виплачувала йому гроші. Просить обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання слідчого, зазначила, що наведені у клопотанні ризики є мінімальними та не підтверджується наявними матеріалами.

Вислухавши доводи та пояснення прокурора, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що 08.01.2026 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082050000063 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. відповідно до витягу з ЄРДР від 08.01.2026 року до чергової частини Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт оперуповноваженого УКР ГУНП, про те, що на території Дніпровського району м. Запоріжжя діє група осіб, яка займається зберіганням, переробкою та збутом вогнепальної зброї (ЄО 747 від 08.01.2026).

Згідно Протоколу затримання особи від 28.05.2026 року, 28.05.2026 року о 13:39, у присутності захисника ОСОБА_6 , затримано особу, підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку ст. 208 КПК України.

29.05.2026 року, в ході розслідування кримінального провадження № 12026082050000063 від 08.01.2026 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Згідно з вимогами ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду від 25.02.2025, висновком судової експертизи зброї №СЕ-19/108-26/4773-БЛ від 12.03.2026, протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 25.02.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 26.02.2026, протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця (особою) від 02.03.2026, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 07.04.2026, протоколом про результати спостереження за особою (річчю або місцем) від 07.04.2026, протоколами огляду від 28.05.2026, протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 28.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 28.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.05.2026.

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та долученими до клопотання, підтверджується на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчий суддя приймає до уваги, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк трьох до семи років Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Зокрема, таку правову позицію Європейський суд з прав людини виклав в п. 79 рішення у справі «Харченко проти України від 10 лютого 2011 року.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що перебування підозрюваного ОСОБА_5 створює загрозу здійснення впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, так як підозрюваному відомі їх дані, оскільки був присутній з ними під час проведення слідчих дій по даному кримінальному провадженні. Також, перебуваючи поза межами місця позбавлення волі, підозрюваний ОСОБА_5 може негативно впливати на психологічний та моральний стан свідків, що провокуватиме у них бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до підозрюваного співчуття.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 , не має законного джерела прибутку, достатнього для покриття його особистих потреб для існування, інкриміноване йому кримінальне правопорушення, пов`язане зі збутом вогнепальної зброї вчинив з корисливих мотивів для власного збагачення.

З огляду на викладене, при розгляді даного клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає достатніх підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні запобігти вказаним ризикам, а також забезпеченню виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, визначаючи тримання під вартою у цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування підозрюваного від слідства та суду, незаконного впливу на свідків, продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є доведеним і обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 133 120,00 грн.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши долучені до клопотання додатки, слідчий суддя дійшов висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, про що свідчать зазначені вище обставини.

Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

УXВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026082050000063 від 08.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 60 діб по 13 годину 39 хвилин 26 липня 2026 року, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12026082050000063 від 08.01.2026 року.

Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_5 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 133120,00 грн. (сто тридцять три тисячі сто двадцять грн.. 00 коп.)

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на наступний депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок - UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_5 у провадженні № 1-кс/334/1423/26 (справа № 334/4439/26), Дніпровський районний суд міста Запоріжжя).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);

3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Оголошення повного тексту ухвали 01 червня 2026 року о 14 год. 00 хв.

Суддя: ОСОБА_1