Рішення № 136971064, 01.06.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

01.06.2026 2/394/427/26

394/487/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Андрущенко М.В. в інтересах позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 20.02.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», як кредитодавцем та відповідачем, як позичальником було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №7166350225.

У вересні 2025 р. ТОВ «Іннова Фінанс» було перейменовано на ТОВ «ІННОВА-НОВА».

Кредитний договір разом із правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 р складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник, при укладенні договору був попередньо ознайомлений.

Договір про надання грошових коштів у кредит №7166350225 від 20.02.2025 був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 2.1. кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т. числі через месенджери).

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору, на умовах, встановлених договором/ Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Основні умови договору щодо надання коштів у кредит: сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000 грн.; тип кредиту кредит; строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; дати надання кредиту: 20.02.2025 року або наступний за ним календарний день; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 10.6.10.7. кредитного договору, позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме; шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового Ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) Товариства щодо укладання договору. Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони Товариства є формування та надання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через особистий кабінет.

На підтвердження укладення кредитного договору між кредитодавцем та позичальником, позивач додає доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора (7190) для підпису кредитного договору №7166350225 від 20.02.2025 року та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону відповідача: НОМЕР_1 .

Зазначений одноразовий ідентифікатор вказаний також у кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_2 .

Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 10000 грн. в рамках виконання умов кредитного договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання договору, що підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» до платіжної інструкції №20139-1354-191790736

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» співпрацює з ТОВ «ІННОВА- НОВА», як клієнтом, на підставі договору №160523/1 від 16.05.2023 р. про надання послуг в системі «EasyPay» (небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні), укладення якого передбачено ч. 1,2 ст. 29 Розділу 4 «Умови надання платіжних послуг» Закону України «Про платіжні послуги».

Основним напрямком діяльності ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» є надання населенню фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, що здійснюються за допомогою: програмно-технічних комплексів самообслуговування; платіжних терміналів; вебсайта: https://easypay.ua; мобільного застосунку: easypay та easywallet; систем дистанційного банківського обслуговування рахунків клієнтів.

Перекази на користь отримувачів здійснюються ФК за умови перерахування клієнтом забезпечувального платежу на рахунок ФК, в межах якого клієнт отримує право направляти реєстри виплат ФК з метою подальшого переказу платежів. Суми забезпечувального платежу перераховуються окремими платежами. Розмір забезпечувального платежу самостійно визначається клієнтом розрахунку сум всіх очікуваних платежів в звітному місяці.

Тобто отримувач коштів, зазначений у квитанції «EasyPay» до платіжної інструкції, це отримувач, на рахунок якого первісно надходять кошти у сумі розміру позики, а саме: як забезпечувальний платіж на рахунок ФК. Після опрацювання ці кошти вже перераховуються на картку позичальника (відповідача), згідно із чим формується призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс" поповнення картки…»

ТОВ «ІННОВА-НОВА», як кредитодавець, свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн.

В той же час, відповідач всупереч умовам кредитного договору та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредиту не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Отже, станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість відповідача перед позивачем складає 40660 грн. з яких: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 30660 грн. заборгованість по процентам.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 43322,40 грн., а також сплачений судовий збір /а.с.1-9/.

Розгляд справи відповідно до ухвали від 15.05.2026 року про відкриття провадження у справі проводиться без виклику сторін цивільного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що сторона відповідача вважає позовні вимоги ТОВ «ІННОВА-НОВА» такими, що підлягають задоволенню лише частково - виключно в межах непогашеного залишку законних вимог (тіла кредиту та погодженої комісії) у сукупному розмірі 7000 грн. В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення відсотків та пені у сумі 33399 грн.) просить суд відмовити повністю у зв`язку з їх незаконністю, кабальним характером, суперечністю імперативним нормам чинного законодавства та загальним засадам цивільного права.

Сторона відповідача, виявляючи процесуальну добросовісність та повагу до закону, офіційно визнають факт укладення Договору про надання грошових коштів у кредит №7166350225 від 20.02.2025 року, факт отримання кредитних коштів у розмірі 10000 грн. (тіло кредиту), а також законність передбаченої договором комісії у розмірі 15% від суми кредиту (що становить 1500 грн.).

Однак сторона відповідача категорично заперечує проти нарахування будь-яких процентів за кабальною ставкою 3195,29% річних та нарахованих штрафних санкцій (пені), оскільки вважає ці умови договору нікчемними та несправедливими в силу закону.

Позивач у наданому розрахунку викривлює фінансовий стан взаєморозрахунків, оскільки проігнорував імперативні норми закону про черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит та не зарахував фактично сплачені відповідачем грошові кошти на зменшення суми основного боргу, що призвело до штучного та неправомірного накопичення заборгованості.

У доданому позивачем «Розрахунку заборгованості» зафіксовано, що відповідач ОСОБА_1 за час дії кредитного договору здійснив платежі на загальну суму 4500 грн.

Однак, аналіз цього розрахунку свідчить про те, що позивач самовільно та в односторонньому порядку зарахував ці 4500 грн. на погашення нарахованих ним незаконних відсотків та пені, залишаючи суму основного боргу (тіла кредиту) на початковому рівні - 10000 грн.

Такі дії позивача прямо суперечать нормам матеріального права, які імперативно регулюють правовідносини у сфері споживчого кредитування.

Враховуючи те, що умови спірного кредитного договору в частині нарахування надмірних процентів за кабальною ставкою у розмірі 3195,29% річних є нікчемними, єдиними законними та правомірними вимогами позивача за цим договором є вимога про повернення фактично наданих грошових коштів - 10000 грн. та узгодженої комісії в розмірі 1500 грн.

Застосовуючи імперативні вимоги статті 19 Закону України «Про споживчий кредит», кошти, сплачені відповідачем у сумі 4500 грн., повинні бути зараховані судом виключно на погашення законних вимог першої та другої черги тобто суми основного боргу (тіла кредиту) та погодженої комісії.

Будь-які інші нарахування позивача (астрономічні відсотки та пеня) нараховані безпідставно, лежать поза межами правового поля та не підлягають судовому захисту.

Щодо встановлення кабальної процентної ставки у розмірі 3195,29% річних.

Згідно з Додатком №1 до Договору про надання грошових коштів у кредит №7166350225 від 20.02.2025 року. Позивач встановив реальну річну процентну ставку у розмірі 3195,29% річних (що дорівнює стандартній процентній ставці до 1% за кожен день користування кредитом).

Встановлення процентної ставки у розмірі 3195,29% річних створює очевидний, грубий та кричущий дисбаланс у правах сторін споживчого кредиту. Така відсоткова ставка не виконує функцію звичайної плати за користування грошима, а є інструментом кабального фінансового тиску та безпідставного збагачення кредитора за рахунок слабкої сторони договору - споживача.

Аналогічної позиції дотримується і Конституційний Суд України, який у своєму Рішенні від 10.11.2011 р. № 15-рп/2011 зазначив, що споживач є слабкою стороною договірних відносин, яка підлягає особливому державному та судовому захисту.

Позиція відповідача повністю узгоджується із актуальними та релевантними правовими висновками судів касаційної, апеляційної та першої інстанцій щодо аналогічних спорів мікрофінансових та факторингових організацій зі споживачами:

Щодо несправедливих умов договору та зловживання правом (ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст. 13 ЦК України) Умови договору, що встановлюють реальну річну процентну ставку у такому розмірі, є несправедливими, оскільки призводять до істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін на шкоду споживачу. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови, що вимагають від споживача, який не виконав зобов`язання, сплати надмірно високої суми компенсації, можуть бути визнані судом недійсними.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки сторона відповідача доводить безпідставність стягнення відсотків та пені у сумі 33399 грн. і погоджується лише на стягнення залишку тіла кредиту та комісії у розмірі 7000 грн. (що становить приблизно 17,3% від загальної ціни позову в 40399 грн.), судові витрати позивача мають бути відшкодовані відповідачем виключно пропорційно до розміру задоволених вимог.

Вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі також не підлягають задоволенню, оскільки вони є явно неспівмірними зі складністю справи з огляду на наступне: у постанові ВП ВС від 12.11.2019 року у справі № 904/4494/18 зазначено, що згідно із частиною другою статті 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. У Постанові ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, сказано, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 - Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 - Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» про витребування доказів від AT «ПУМБ» у зв`язку з визнанням відповідачем обставини отримання кредитних коштів та наявності договору. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7166350225 від 20.02.2025 року - задовольнити частково. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» суму непогашеної заборгованості (тіла кредиту та комісії) у сукупному розмірі 7000 грн. В іншій частині позовних вимог (про стягнення процентів та пені у загальному розмірі 33 399,00 грн.) - відмовити повністю. Судові витрати (судовий збір) розподілити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до позову до відповідачки заявлено матеріально-правові вимоги стягнення заборгованості за кредитом та відсотках.

Суд розглядає дану цивільну справу тільки в межах заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 20.02.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», як кредитодавцем та відповідачем, як позичальником було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №7166350225.

Договір про надання грошових коштів у кредит №7166350225 від 20.02.2025 був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На підтвердження укладення кредитного договору між кредитодавцем та позичальником, позивач додає доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора (7190) для підпису кредитного договору №7166350225 від 20.02.2025 року та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону відповідача: НОМЕР_1 .

Вирішуючи даний спір, суд зважує на наступні норми матеріального права.

Відповідно до частин 1, 3, 4 та 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором . Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Ст. 638 ЦК України вказує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України « Про електронну комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг. Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством. У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством. Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами. Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено. Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « та «, за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суд доходить висновку, що факт укладення зазначеного кредитного договору підтверджується матеріалами справи та узгоджується із ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

З підписаного відповідачем договору надання грошових коштів у кредит №7166350225 від 20.02.2025 року вбачається, що останній був ознайомлений з умовами користування отриманого ним кредиту та знав про умови щодо сплати процентів (параграф 2 договору) /а.с.15-26/.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується світлокопією довідки ТОВ ФК «Контрактовий дім» щодо перерахування коштів відповідачу від фінансово-розрахункової установи /а.с.41/.

Уклавши зазначений договір на умовах, викладених в ньому та паспорті споживчого кредиту відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

За змістом ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором №7166350225 від 20.02.2025 року утворилася заборгованість в сумі 40660 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості.

Суд вказує, що відповідачем не було подано до суду жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості (в даному випадку - заборгованості за нарахованими процентами) є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку, оскільки спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).

А тому суд вказує, що нарахований позивачем розмір відсотків є обґрунтованим, оскільки не заперечений самим відповідачем.

З урахуванням наведеного вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором 40660 грн. з яких: 10000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 30660 грн. заборгованість по процентам.

Стосовно судових витрат, понесених позивачем на звернення до суду, суд зважує на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням зазначених норм процесуального права, враховуючи те, що позов задовольняється в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі судові витрати понесення при зверненні до суду у виді судового збору у сумі 2662,40 грн.

Приймаючи до уваги викладене та, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 612 ч.1, 625, 629, 1049 ч.1, 1054 ЦК України , суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 7166350225 від 20.02.2025 року у розмірі 40660 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн., а всього підлягає стягненню 43322 /сорок три тисячі триста двадцять дві/грн. 40 коп.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», місцезнаходження вул. Верхній Вал 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 44127243.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.

Суддя: