Ухвала суду № 136970964, 25.05.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5931/26

Номер провадження 1-кс/404/2375/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника ПАТ "Кіровоградобленерго" - адвоката ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2(м. Кропивницький) КРУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026121040000221, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Суть клопотання.

Слідча СВ ВП № 2 Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів.

На обґрунтування клопотання слідча зазначила, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції по Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12026121040000221 від 23.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.05.2026 в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР п. 2.9. Водію забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (згідно акту медичного освідування в крові наявний алкоголь в кількості- 2.04 ‰), керував належним йому на праві власності легковим автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснював рух по вул. Центральна в с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області з боку перехрестя із вул. Карпенка Карого в напрямку перехрестя із провул. Садовий.

Так здійснюючи рух у вказаному напрямку водій ОСОБА_7 проявив власну необережність та самовпевненість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, та через наявний стан алкогольного сп`яніння позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б, д) ПДР (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…. і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху).

Рухаючись в зазначеному напрямку в межах населеного пункту с. Соколівське на території Кропивницького району Кіровоградської області, близько 21 год. 20 хв., водій ОСОБА_7 нехтуючи елементарними вимогами щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, не обрав в межах установлених Правилами дорожнього руху безпечної швидкості руху транспортного засобу на даній ділянці дороги, щоб мати змогу постійно контролювати напрямок його руху, з метою не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, діючи протиправно, самовпевнено та недбало, не передбачаючи, хоча повинен був та міг передбачити можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, не вибрав за даної дорожньої обстановки безпечної швидкості руху керованого автомобіля, за даних погодних і дорожніх умов, які обумовлювалися темною порою доби та без нагальної на те потреби, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.2, 10.1, 12.1, 13.1 та 13.3 ПДР (п. 1.2. В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) виїхав на смугу зустрічного руху в безпосередній близькості перед велосипедом синього кольору, під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному йому напрямку.

Здійснивши виїзд та подальший рух по смузі зустрічного руху, 22.05.2026 близько 21 год. 20 хв. на відстані 1,8 м до краю дороги та 1.1 м електроопори № 6, водій ОСОБА_7 , порушуючи вимоги п.п. 13.1, 13.3 ПДР України (п. 13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечного інтервалу; п. 13.3 Під час зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху), допустив наїзд керованого ним автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на велосипед синього кольору під керуванням ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку по вул. Центральна в с. Соколівське, з боку перехрестя із провул. Садовий в напрямку перехрестя із вул. Карпенка Карого, в межах своєї смуги.

Тобто, порушення вищезазначених вимог ПДР водієм ОСОБА_7 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої водій велосипеда синього кольору ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Кіровоградська обласна лікарня» Кіровоградської обласної ради.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 286-1 КК України.

23.05.2026 о 01 год 20 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконно впливати на потерпілого, свідка та можливих очевидців, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, можливість вчинити нові умисні кримінальні правопорушення.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в ньому.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, підтримав думку свого захисника.

Щодо себе вказав, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , даний об`єкт нерухомості належить йому на праві власності, перебуває у цивільному шлюбі, проживає разом з донькою 7 років, яка перебуває на його утриманні, працює на посаді електромонтера ПАТ "Кіровоградобленерго», хронічних захворювань та інвалідностей не має, заощаджень не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації в нічну пору доби з 22 години до 6-ї години із покладенням на підозрюваного обов`язків. Вказав, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки. ОСОБА_7 ніколи до кримінальної відповідальності не притягався, залишився на місці пригоди, намагався надати першу медичну допомогу потерпілому. Вказав, що на даному етапі вказувати про обґрунтованість підозри зарано, адже органом досудового розслідування не проведено всіх необхідних слідчих дій, зокрема не встановлено тяжкість тілесних ушкоджень. Просив відмовити в задоволені клопотання прокурора та передати його підзахисного на поруки трудовому колективу ПАТ "Кіровоградобленерго», адже наявна відповідна заява та представник у залі судового засідання, у разі відмови в задоволенні даної заяви просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Представник ПАТ "Кіровоградобленерго" - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що трудовий колектив в особі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зобов`язується забезпечити належну поведінку підозрюваного, його своєчасну явку за викликом до слідчого, прокурора та суду, а також здійснити виховний вплив на ОСОБА_7 з метою недопущення вчинення нових кримінальних правопорушень. Вказала, що ОСОБА_7 працює в ПАТ "Кіровоградобленерго" з 2012 року, є досвідченим працівником, досконало виконує посадові обов`язки, ініціативний, характеризується величезною працездатністю, користується повагою колег. Долучила до матеріалів клопотання заяву за підписом голови правління ОСОБА_11 про бажання взяти ОСОБА_7 на поруки, протокол загальних зборів колективу Кропивницьких електричних мереж ПрАТ «Кіровоградобленерго» та характеристику з місця роботи.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчою суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчої судді

Слідчою суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції по Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12026121040000221 від 23.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

23.05.2026 о 01 год 20 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідча суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчої судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: рапортом єдиного обліку в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» від 22.05.2026; протоколом огляду місця ДТП від 22.05.2026, де зафіксовано місце наїзду автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 на велосипедиста та іншу слідову інформацію, залишену на проїзній частині автомобілем, кінцеве розташування автомобіля, стан дорожніх та погодних умов; речовими доказами автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипедом синього кольору, які мають мехінічні пошкодження кузова, що виникли у результаті дорожньо-транспортної пригоди; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 про обставини дорожньо-транспортної пригоди; та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на які посилається прокурор в клопотанні, слідча суддя зазначає таке.

Обгрунтовуючи наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду слідчий посилається на тяжкість кримінального правопорушення та можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення постійного місця проживання в т.ч виїзду та тимчасово непідконтрольні території України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 ,. є тяжким, санкцією ч. 2 ст. 286-1 КК України визначено позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років.

Тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), 2005, § 58).

Врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що ймовірне майбутнє покарання за відповідний злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування/суду з метою порушення розумних строків досудового розслідування/судового розгляду.

ОСОБА_7 раніше не судимий, має вік 45 років, має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні неповнолітню доньку, має у власності об`єкт нерухомості, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, відтак має міцні соціальні зв`язки.

Слідча суддя вважає ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності шляхом зміни свого місця проживання, є можливим. Однак, враховуючи, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки - ризик має мінімальний рівень інтенсивності.

Крім того, слідча суддя враховує поведінку підозрюваного після вчинення кримінального правопорушення, який, маючи можливість, з місця події не зник, залишився чекати працівників поліції.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення - не підтверджується фактичними даними. ОСОБА_7 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, працевлаштований, має позитивні характеристики за місцем роботи, тобто, за відсутності кримінальної історії минулого підозрюваного та належних доказів про його протиправну поведінку у матеріалах клопотання - неможливо стверджувати про схильність підозрюваного до асоціальної, протиправної поведінки, до вчинення ним протиправних вчинків.

Ризик, визначений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим наведено формально, без належного обгрунтування вказаного ризику, є припущенням.

Відтак у провадженні наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Щодо позиції сторони обвинувачення на застосуванні стосовно ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою.

Аналізуючи доводи органу досудового розслідування щодо обрання найтяжчого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідча суддя зазначає наступне.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні клопотання слідча суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Як встановлено та зазначено вище, слідчим в клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років.

Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідча суддя враховує, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має вік 45 років, має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні неповнолітню доньку, має у власності об`єкт нерухомості, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи. Згідно заяви голови правління ПАТ «Кіровоградобленерго» ОСОБА_11 про бажання взяти особу на поруки, ОСОБА_7 працює на посаді електромонтера з експлуатації розподільних мереж 4 групи Кропивницьких ЕМ, колектив знає ОСОБА_7 як сумлінного працівника, який за час роботи з 20.07.2012 зарекомендував себе виключно з позитивного боку, роботу виконує на високому професійному рівні, є відповідальним та ініціативним, користується повагою колег, легко знаходить спільну мову з ними, дотримується трудової дисципліни, не притягувався до дисциплінарних стягнень. , раніше не притягався до кримінальної відповідальності

Запобіжний захід, в тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, можливе притягнення до кримінальної відповідальності, не може бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу.

Така правова позиція висловлена в численних рішеннях Європейського суду з прав людини, ухвалених, в тому числі, проти України, згідно яких посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що обвинувачений переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

Прокурором не надано жодного документа які б, підтверджували твердження, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки чи вчинить інше кримінальне правопорушення.

З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявні міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання, позитивні характеристики, слідча суддя дійшла висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного враховуючи наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків і стримуючих від втечі факторів. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та продовження злочинної діяльності, можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства. У разі спроб незаконно впливати на свідків - ризик унеможливлюється та зменшується шляхом застосування щодо підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також попередженням підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. У разі вчинення таких спроб та наявності відповідних заяв від свідків - запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 може бути змінений на більш жорсткий.

При прийнятті рішення слідча суддя також враховує і поведінку підозрюваного, який після вчинення кримінального правопорушення з місця події не втік, залишився чекати працівників поліції. Такі дії свідчать про намір підозрюваного не перешкоджати кримінальному провадженню. Також, слідча суддя звертає увагу, що до матеріалів клопотання не додано висновків експерта про встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого.

Зазначенні вище обставини, на переконання слідчої судді, є вагомими та таким, що виключають можливість застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Прокурором не надано жодного документа які б, підтверджували твердження, що перебуваючи під домашнім арештом, підозрюваний буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки чи вчинить інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вагомість наявних доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вважаю, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо нього слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в період доби, оскільки саме цей запобіжний захід повністю забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, надасть можливість працювати та забезпечувати сім`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних умисних дій, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Разом з цим, наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі на які посилався прокурор та при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту прокурор/слідчий не позбавлені процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.

Стосовно заяви про взяття ОСОБА_7 на поруки, слідча суддя зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 - 3 ст. 180 КПК особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Особиста порука, як і особисте зобов`язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку підозрюваного.

Тягар доказування обставин, що свідчать про те, що особи, які виявили бажання стати поручителями, заслуговують на довіру або особливу довіру, покладається на сторону, яка заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді поруки. Не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує трудовий колектив ПрАТ «Кіровоградобленерго», та осіб, які готові взяти на поруки ОСОБА_7 , слідча суддя зазначає, що в судовому засіданні не встановлено обставин, які би давали слідчій судді право застосувати саме такий запобіжний захід та переконали би слідчу суддю, що останні в змозі забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Крім того, застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчинення тяжкого злочину, а виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Положеннями частин 1, 2 ст.194 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 20.00 год. вечора до 06-00 год. ранку, слідча суддя вважає за необхідне покласти на нього обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.

Початок строку дії ухвали про застосування до ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 25 травня 2026 року.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу і покладання на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язків до 23 липня 2026 року включно.

У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 20 год 00 хв до 06 год 00 хв, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматись від спілкування із свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі в процесуальних діях.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В задоволенні заяви голови ПАТ "Кіровоградобленерго" ОСОБА_11 про бажання взяти на поруки - відмовити.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти в залі судового засідання та зобов`язати його невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою ОСОБА_7 , з`являтись за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 та вимагати від нього пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 передати для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - дачний кооператив « АДРЕСА_2 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1