Ухвала суду № 136970597, 28.05.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 456/754/26

Провадження № 2-а/185/53/26

у х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

28 травня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Юдіна С.Г. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Миколаївського районного суду Львівської області надішли адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Візничак Романа Володимировича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі

Вказана позовна заява була передана судді Юдіній С.Г. канцелярією суду 19 травня 2026 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя приходить до наступного.

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 9 КАС України кожна сторона, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на власний розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві право на заявлення суду клопотання про заміну відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача, таким чином розпорядившись своїми вимогами та процесуальними правами на власний розсуд, а також роз`яснити, що наслідок пред`явлення позову до неналежного відповідача може бути відмова у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України).

Відповідно до положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, у тому числі щодо порушень, передбачених частиною першою статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наведені вище норми законодавства свідчать, що інспектор поліції виконує владні управлінські функції, не у власних особистих інтересах, а діє від імені та на виконання функцій та завдань органів Національної поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», систему поліції складають: центральний орган управління поліцією; територіальні органи поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. Норми частини третьої статті 48 КАС щодо заміни неналежного відповідача (залучення співвідповідача) у справі кореспондуються з нормою частини третьої статті 9 цього Кодексу, згідно з якою кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (принцип диспозитивності).

Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Отже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.

Такий висновок був неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.06.2021 у справі №460/2903/20, від 14.12.2020 у справі №826/17787/14, від 09.07.2020 у справі №2040/5355/18, від 26.08.2020 у справі №500/2972/17, від 23.06.2020 у справі №540/2269/18, від 30.09.2019 у справі №140/72/19 та від 19.04.2022 у справі № 400/3989/19.

Таким чином, належним відповідачем у справі має бути територіальний орган поліції, створений як юридична особа публічного права, що має власні рахунки, баланси та бюджетні асигнування, як відповідний орган, на який статтею 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно з приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач зазначає : повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, позивачем за подання даного позову має бути сплачено судовий збір.

Відповідно до частини 1статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Беручи до уваги те, що Велика Палата Верховного Суду у вказаній вище постанові вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. та надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору.

Резвізити для сплати судового збору:

отримувач: ГУК у Дн-кій обл/м. Пав-д/22030101

код отримувача: 37988155

банк: Казначейство України (ел.адм.подат.)

рахунок: UA138999980313151206000004583

код платежу: 22030101 судовий збір (Державна судова адміністрація України,050).

Крім того, відповідно до ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Отже, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву в якій визначитись із належним відповідачем, із зазначенням відомостей передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, надати докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу, сплатити судовий збір та надати суду читабельну копію постанови, оскільки додана до позову копія постанови не дає змоги прочитати повністю її текст.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків на підставі ч. 13 ст. 171 КАС України - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: С. Г. Юдіна