Рішення № 136970388, 01.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/52/26

Провадження № 2/202/2178/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретаря судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі

цивільну справу № 202/52/26,

за позовом

Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

26.12.2025 через підсистему «Електронний суд» АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , який обґрунтовано тим, що 16.02.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» (надалі - Позивач/Банк) та ОСОБА_1 (надалі також - Відповідач/Позичальник/Боржник) підписано Заяву-договір про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування. Заяву-договір про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування від 16.02.2024 року слід розуміти як Кредитний договір №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024 року. ОСОБА_1 з 16.02.2024 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-договору про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/24762656-CK_SB (надалі - Кредитний договір).

Позичальнику встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для цього продукту (що становить 200 000 гривень), а саме надано кредитні кошти в сумі 15 000,00 грн, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 59 %; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Також 26.03.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір №999/25478503-VR про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (надалі також - Кредитний договір). Відповідно до заяви-договору №999/25478503-VR та паспорта споживчого кредиту Позивач надає Позичальнику грошові кошти на таких умовах: встановлена сума кредитного ліміту - 43 700 грн; тип кредиту - кредитна лінія; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією на такий самий строк; процентна ставка за користування кредитом - 83,00 %; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Підписавши зазначену заяву-договір №999/25478503-VR від 26.03.2024 року, Позичальник підтвердив достовірність відомостей, відображених у заяві-договорі, підтвердив факт ознайомлення, обізнаності та розуміння Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з усіма додатками до нього, надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку згідно з внутрішніми нормативними документами Банку, та надав свою пряму і безумовну згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту.

Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитних договорах, що підтверджується відповідними Виписками. Отже, Позивач, свої обов`язки за Кредитними договорами виконав в повному обсязі.

Однак, умови вищезазначених Кредитних договорів Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договорами строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату подання позову непогашена.

Станом на 02.09.2025 заборгованість за кредитним договором №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024 року становить 24 054,33 грн, у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 14 210,42 грн; заборгованість за процентами (у т. ч. прострочена) - 9 843,91 грн.

Станом на 02.09.2025 року заборгованість за заявою-договором №999/25478503-VR від 26.03.2024 року (кредитна заборгованість) становить 83 756,91 грн, у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 43 700,00 грн; заборгованість за відсотками (у т. ч. прострочена) - 40 056,91 грн.

Загальна сума заборгованості за обома договорами становить 107 811,24 грн.

Враховуючи викладене, просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» кредитну заборгованість за кредитним договором №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024 року, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 02.09.2025 року становить 24 054,33 грн, у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 14 210,42 грн; заборгованість за процентами (у т. ч. прострочена) - 9 843,91 грн, а також заборгованість за заявою-договором №999/25478503-VR від 26.03.2024 року, що в частині тіла кредиту та відсотків станом на 02.09.2025 року становить 83 756,91 грн, у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 43 700,00 грн; заборгованість за відсотками (у т. ч. прострочена) - 40 056,91 грн.

06.01.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

02.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Шелудько Оксани Олександрівни - до суду надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі з таких підстав.

Щодо кредитного договору №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024 зазначила, що з розрахунку заборгованості за весь період кредитування випливає, що Відповідач сплатила 16 032,79 грн та 2 808,64 грн у рахунок погашення заборгованості за відсотками. За весь період кредитування Відповідач використала 17 810,42 грн, що і становить тіло кредиту. Однак при розрахунку заборгованості Позивач не врахував сплату в розмірі 14 210,42 грн. Таким чином, з огляду на наданий розрахунок, заборгованість за тілом кредиту становить 1 777,63 грн, а заборгованість за відсотками - 9 843,91 грн.

Щодо кредитного договору №999/25478503-VR від 26.03.2024 року зазначила, що з розрахунку заборгованості випливає: з 01.07.2024 року відповідачу нараховували відсотки за двома відсотковими ставками - 65 % та 83 % відповідно. Фактично з позичальника стягуються два види відсотків, що обчислюються від суми заборгованості. Це суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування», ст. 1048, 1054 ЦК України. Так, відповідно до положень ст. 1048, 1054 ЦК України, проценти за кредитом нараховуються на суму залишку заборгованості. Ні статтями 1054, 1048 ЦК України, які визначають загальні вимоги до змісту та умов кредитного договору, ні ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» не передбачено право кредитора одночасно нараховувати два види відсотків за користування кредитними коштами: у цьому випадку - річні та щомісячні. Крім того, слід зазначити, що вимоги щодо нарахування відсотків є несправедливими і значно перевищують розмір тіла кредиту.

Відтак, розмір відсотків, які повинна сплатити Відповідач, - 40 056,91 грн порівняно з розміром тіла кредиту - 43 700,00 грн - є завищеним, непропорційним і нерозумним, що за своєю суттю є несправедливим, оскільки порушує права споживачів кредитних послуг.

З наданих матеріалів убачається, що відповідач здійснювала платежі за кредитним договором, однак методика обчислення заборгованості відсутня, що унеможливлює перевірку правильності суми, пред`явленої до стягнення, та нарахування відсотків.

Враховуючи викладене, просила відмовити у задоволенні позову.

07.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що розрахунок заборгованості, наданий банком, відповідач не спростувала та не надала власного розрахунку для обґрунтування незгоди із сумою стягнення. Зокрема, і аргумент про те, що не було враховано платіж, є необґрунтованим, оскільки в розрахунку заборгованості враховано всі платежі відповідача станом на 02.09.2025 року.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений у Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже, позивач свої обов`язки за Кредитним договором виконав у повному обсязі. Тобто позивач належно довів заборгованість виписками з рахунків та розрахунками заборгованості за обома договорами (виписка та розрахунок заборгованості за кожним договором збігаються між собою). Таким чином, усі аргументи щодо обчислення заборгованості, викладені у відзиві на позовну заяву відповідачем та її представником, вказують на те, що відповідач не хоче виконувати зобов`язання за договором, при тому що позивач свою частину зобов`язань виконав у повному обсязі. Це порушує права позивача як сторони договору.

Щодо аргументів відповідача та її представника про те, що відповідачу за кредитним договором №999/25478503-VR від 26.03.2024 року нараховувалися відсоткові ставки 65 % та 83 % і що вони вважають їх подвійними відсотками, а також щодо того, що відсотки за прострочення виконання зобов`язання перевищують 50 % тіла кредиту, не погодилися та зазначили, що відповідно до п. 1.3 Тарифів банку для продукту «Картка Very Card», що міститься в розділі «Пакет послуг Кредитка», проценти за користування кредитною лінією, % річних, для рахунків, відкритих до 02.12.2024, становлять: за операціями зі зняття готівкових коштів - 83 %; за іншими операціями - 65 %. Тобто це передбачено відповідно до тарифів: за різні послуги встановлено різні процентні ставки. Відповідно до п. 1.4 цього ж розділу проценти за користування несанкціонованим овердрафтом, % річних, становлять 83 %. Таким чином, банк не нараховував відповідачу подвійні проценти. Зазначили, що і в Додатковому договорі до Заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №999/25478503-VR у п. 1.9 та 1.10 зазначено ці умови. Цей додатковий договір містить підпис відповідача, а отже, ця умова була їй відома та нею підтверджена.

При цьому позичальник не скористався передбаченим частиною шостою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» правом на відкликання протягом 14 днів своєї згоди на укладення договору про надання кредиту.

У Додатковому договорі до заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №999/25478503-VR у п. 2.5 також передбачена така можливість, але відповідач нею не скористалася, що свідчить про те, що вона погоджувалася з умовами договору, а вже тоді, коли потрібно було виконувати зобов`язання за договором, зазначає про нав`язані послуги, які сама ж підписала, що також свідчить про ухилення від виконання зобов`язань за договором. Тобто до ініціювання судового процесу відповідач сплачувала кредит і не мала претензій до умов договору, а вже під час ініціювання провадження вказує на це.

Крім того, зазначили, що відсотки не належать до пені, штрафу чи інших платежів за порушення зобов`язання, оскільки боржник мала сплачувати їх щомісячно. Тобто ці платежі не належать до штрафних санкцій, а тому посилання на те, що сума відсотків за кредитним договором перевищує 50 % тіла кредиту, є некоректним з огляду на природу та сутність цього платежу.

Таким чином, відповідач знала та розуміла наслідки неналежного виконання зобов`язання, коли підписувала цей договір, а зазначення на стадії судового розгляду про незгоду з цим уже свідчить про небажання виконувати зобов`язання за кредитним договором.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Заявлені позивачем до стягнення проценти є процентами у розумінні частини першої статті 1048 ЦК України та не є платежами, які підлягають стягненню за порушення виконання зобов`язання у розумінні частини 2 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, просили позов задовольнити.

11.03.2026 через підсистему «Електронний суд» адвокат Шелудько О.О., діючи в інтересах відповідача ОСОБА_1 , подала додаткові письмові пояснення, у яких зазначила, що, як убачається з розрахунку заборгованості за весь період кредитування, Відповідач сплатила 2 808,64 грн у рахунок погашення заборгованості за відсотками. За весь період кредитування Відповідач використала 17 810,42 грн, що і становить тіло кредиту. Однак при розрахунку заборгованості Позивач не врахував сплату в розмірі 14 210,42 грн, яка зазначена в розрахунку, наданому представником Позивача. Таким чином, з огляду на наданий розрахунок, заборгованість за тілом кредиту становить 1 777,63 грн, а заборгованість за відсотками - 9 843,91 грн.

Щодо кредитного договору №999/25478503-VR від 26.03.2024 року, то вважає, що зазначені відсотки (40 056,91 грн), з огляду на суттєву неспівмірність тілу кредиту (43 700 грн), є несправедливими та, з урахуванням положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», значно перевищують розмір тіла кредиту і не відповідають балансу інтересів кредитора та боржника.

Заявлений Позивачем розмір відсотків суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг і підлягає зменшенню до розміру 50% від виданого Відповідачу кредиту 20 028,45 грн.

Враховуючи викладене, просила задовольнити позов частково.

09.04.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача - Попов Є.В. подав додаткові письмові пояснення, у яких зазначив, що в розрахунку заборгованості за кредитним договором №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024 року вказано, що сплачені суми тіла кредиту зазначені в колонці 14 розрахунку заборгованості і становлять 3 600,00, а тому 17 810,42 - 3 600 дорівнює 14 210,42 грн - якраз тим, які заявлені позивачем у позовній заяві, тобто це не сплата, а заборгованість за тілом кредиту. Таким чином, розрахунок заборгованості за цим договором є правильним.

Наданий розрахунок є належним, оскільки він є детальним. Зокрема, у розрахунку заборгованості, наданому до позовної заяви, у лівій колонці наведено періоди нарахування (помісячно та із зазначенням дат) як заборгованості за тілом кредиту, так і за відсотками, зокрема відсоткові ставки та їх суми. Також у правій колонці помісячно, із зазначенням конкретних дат, вказано зарахування коштів на погашення відсотків та тіла кредиту окремо, які сплачував відповідач.

Щодо аргументів про незгоду відповідача та її представника з відсотками, нарахованими за договором №999/25478503-VR від 26.03.2024 року, та про можливість їх зменшення, оскільки вони вважають їх неспівмірними тілу кредиту, не погодився та зазначив таке.

У даній справі заборгованість складається із тіла кредиту та відсотків, а пеня, неустойка чи інші штрафні санкції за невиконання умов договору не нараховувалися. Таким чином, зменшення відсотків чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, прохання зменшити суму відсотків є необґрунтованим, оскільки ця умова є в договорі, який підписала відповідач, а така заборгованість утворилася саме через невиконання зобов`язання, в іншому випадку її б не було.

Просив позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість у матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі; позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, натомість представник відповідача надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання відповідача за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.02.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, яка є кредитним договором №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024.

З 16.02.2024 ОСОБА_1 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/24762656-CK_SB.

Позичальнику встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200 000 гривень), а саме: надані кредитні кошти в сумі 15 000,00 грн, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 59 %; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Крім того, 26.03.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №999/25478503-VR про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до заяви-договору №999/25478503-VR та паспорта споживчого кредиту Позивач надає Позичальнику грошові кошти на таких умовах: встановлена сума кредитного ліміту - 43 700 грн; тип кредиту - кредитна лінія; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією на такий самий строк; процентна ставка за користування кредитом - 83,00 %; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Відповідно до п. 1.3 Тарифів банку для продукту «Картка Very Card», що міститься в розділі «Пакет послуг Кредитка», проценти за користування кредитною лінією, % річних, для рахунків, відкритих до 02.12.2024, становлять: за операціями зі зняття готівкових коштів - 83 %; за іншими операціями - 65 %.

Тобто відповідно до тарифів на різні послуги встановлено різні процентні ставки.

Відповідно до п. 1.4 цього ж розділу проценти за користування несанкціонованим овердрафтом, % річних, 83 %.

У Додатковому договорі до заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №999/25478503-VR у п. 1.9 та 1.10 зазначені ці умови.

Цей додатковий договір містить підпис відповідача, а отже, ця умова була їй відома та нею підтверджена.

Суду не надано доказів, що позичальник скористався передбаченим частиною шостою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» правом на відкликання протягом 14 днів своєї згоди на укладення договору про надання кредиту.

У Додатковому договорі до заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» про укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №999/25478503-VR у п. 2.5 також передбачена така можливість, але суду не надано доказів, що відповідач нею не скористалася, що свідчить про те, що вона погоджувалася з умовами договору.

Отже, між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, які регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак, усупереч умовам кредитного договору, ОСОБА_1 не повною мірою виконала покладені на неї обов`язки щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

Станом на 29.05.2026 суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернула отримані кредити у встановлені договорами строки та сплатила нараховані відсотки за кредитними договорами, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 02.09.2025 становить: за кредитним договором №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024 року, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 02.09.2025 року становить 24 054,33 грн, у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 14 210,42 грн; заборгованість за процентами (у т. ч. прострочена) - 9 843,91 грн, та заборгованість за Заявою-договором №999/25478503-VR від 26.03.2024 року, що в частині тіла кредиту та відсотків станом на 02.09.2025 року становить 83 756,91 грн, у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 43 700,00 грн; заборгованість за відсотками (у т. ч. прострочена) - 40 056,91 грн.

Відповідачем не надано свого розрахунку кредитної заборгованості.

Водночас суд детально проаналізував виписки з рахунку та надані банком розрахунки заборгованості і встановив таке.

Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024 суд дійшов висновку, що ставка 59 % застосована коректно протягом усього строку (16.02.202401.09.2025). Щоденні нарахування повністю збігаються з виписками: 22,91 грн/день у 2024 році (366 днів) і 22,97 грн/день у 2025 році (365 днів). Усі 9 платежів позичальниці підтверджені виписками, сума 2 808,64 грн вивірена (12 652,55 ? 2 808,64 = 9 843,91 грн точно). Загальна сума 24 054,33 грн = 14 210,42 + 9 843,91 без округлень.

Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором №999/25478503-VR від 26.03.2024 суд дійшов висновку, що сума витрат за карткою становить 44 616,32 грн мінус сума зарахувань 916,32 грн = 43 700 грн тіла кредиту; сума нарахованих процентів 40 926,83 грн мінус сплачено 869,92 грн = 40 056,91 грн (різниця 0,30 грн у межах округлення). Структура заборгованості за типами операцій: 30 операцій зняття готівки в банкоматі - 42 430,00 грн; 9 операцій купівлі в торговельній мережі - 1 062,00 грн; 8 операцій комісійної винагороди - 254,40 грн; 2 операції автосписання процентів через овердрафт (капіталізація) - 869,92 грн (735,87 за квітень + 134,05 за травень 2024). Три реальні платежі позичальниці: 110 грн (16.04.2024), 6,32 грн (13.05.2024), 800 грн (20.05.2024).

Також суд зазначає, що згідно з Паспортом споживчого кредиту комісія за зняття готівки в українських банкоматах не тарифікується. Проте банк утримав 254,40 грн комісій за 8 операцій зняття у власних банкоматах України. Ці комісії утримані всупереч умовам, наданим позичальниці до укладення договору, і входять до складу спірного тіла кредиту. Тіло кредиту 43 700,00 грн включає 134,05 грн капіталізованих 01.06.2024 банком процентів, не отриманих позичальницею як кредитні кошти, тобто банк автоматично списав з кредитного ліміту суму несплачених процентів за травень, що не передбачено в договорі, оскільки п. 1.11 передбачає лише сплату процентів у складі ОМП, а не про автоматичне додавання їх до тіла.

Отже, арифметична частина розрахунку (сума використаних коштів, реальні платежі, баланс на дату розрахунку) підтверджується випискою і не викликає сумнівів, водночас у складі тіла кредиту 43 700 грн є: 134,05 грн капіталізованих процентів і 254,40 грн комісій за зняття в українських банкоматах, які за умовами кредитування мали бути безкоштовними. Разом - 388,45 грн, які не підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024 року, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 02.09.2025 року становить 24 054,33 грн, у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 14 210,42 грн; заборгованість за процентами (у т. ч. прострочена) - 9 843,91 грн, та заборгованості за заявою-договором №999/25478503-VR від 26.03.2024 року, що в частині тіла кредиту та відсотків станом на 02.09.2025 року становить 83 368,46 грн, у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 43 311,55 грн; заборгованість за відсотками (у т. ч. прострочена) - 40 056,91 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За звернення до суду з цією позовною заявою позивач поніс витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 гривень, що підтверджено платіжною інструкцією №2225622746 від 28.11.2025.

Доказів щодо понесення інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, сторонами не надано.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263265, 280281 ЦПК України, ст. ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ 09806443; м. Київ, проспект Леоніда Каденюка, буд. 23) кредитну заборгованість за кредитним договором №002/24762656-CK_SB від 16.02.2024 року, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 02.09.2025 року становить 24 054,33 грн (двадцять чотири тисячі п`ятдесят чотири грн 33 коп.), у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 14 210,42 грн; заборгованість за процентами (у т. ч. прострочена) - 9 843,91 грн, та заборгованість за заявою-договором №999/25478503-VR від 26.03.2024 року, що в частині тіла кредиту та відсотків станом на 02.09.2025 року становить 83 368,46 грн (вісімдесят три тисячі триста шістдесят вісім грн 46 коп.), у т. ч.: заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена) - 43 311,55 грн; заборгованість за відсотками (у т. ч. прострочена) - 40 056,91 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ 09806443; м. Київ, проспект Леоніда Каденюка, буд. 23) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суддя склала 01.06.2026.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО